Рішення

від 23.12.2024 по справі 334/9532/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 23.12.2024

Справа № 334/9532/24

Провадження № 2/334/3620/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Гнатюка О.М.,

при секретарі Мазаєвій Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя справу за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Литвиненко Ярослав Анатолійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФІНРЕЗЕРВ ПЛЮС», третя особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна; приватний виконавець виконавчого округу Котула Артем Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Литвиненко Ярослав Анатолійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФІНРЕЗЕРВ ПЛЮС», третя особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна; приватний виконавець виконавчого округу Котула Артем Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позов обґрунтований наступним чином.

В листопаді 2024р. позивач дізнався про існування щодо нього виконавчого провадження №65138823, відкритого 15.04.2021р. Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Котулою Артемом Михайловичем на підставі виконавчого напису №12549, виданого 15.03.2021р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення з мене на користь ТОВ «ФК «Фінрезерв Плюс» заборгованості в розмірі 32171,13 грн.

Зі змісту виконавчого напису вбачається, що стягнення за ним здійснюється у нібито безспірному порядку, за період з 18.04.2019р. по 27.01.2021р., та складається нібито з:

Простроченої заборгованості за сумою кредиту 22641,30 грн.,

Простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам 7879,83 грн.,

Строкової заборгованості за штрафами і пенями 1500 грн.,

Плати за вчинення виконавчого напису 150,00 грн.

З вказаним виконавчим написом позивач не згоден, адже не має жодних непогашених кредитних зобов`язань перед Відповідачем.

Сума заборгованості, яка вказана нотаріусом у виконавчому написі не є безспірною. Крім того, виконавчий напис здійснений з грубим порушенням вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Глави 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5, Постанови КМ України від 29.06.1999р. №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Кредитні зобов`язання перед AT «Дельта банк» були погашені позивачем ще в 2014 році.

Уступка прав на заборгованість здійснювалась чотири рази між фінансовими-компаніями, але жодного разу не був повідомлений жодною з них про уступку боргу, та не отримував від них жодних повідомлень або претензій.

Виконавчий напис здійснений нотаріусом з грубими порушеннями законодавства:

Заборгованість не була безспірною, кредитор не надав жодних доказів її існування на момент звернення, а також доказів її безспірності та розрахунку вимог. Заборгованість обрахована за 2019-2021 роки, тобто значно більше ніж 3 роки після виникнення права вимоги (кредитний договір від 16.10.2013 року, строк кредиту 364 календарних дні, пункт 1.5. кредитного договору)

На дату вчинення виконавчого напису (15.03.2021) закон не дозволяв вчиняти виконавчий напис по кредитним договорам, укладеним у простій письмовій формі. Виконавчий напис вчинений 15.03.2021 р. тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 при тому, що кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису не був посвідчений нотаріально. Виконавчий напис був здійснений приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. 15.03.2021 року після позбавлення її права займатися нотаріальною діяльністю і анулювання свідоцтва нотаріуса.

Договір №001-07577-161013 від 16.10.2013р. з ПАТ КБ «Дельтабанк» позивач укладав ще 16.10.2013 року. На протязі 2014 року після виникнення неплатежеспроможності банку він сплачував кредит через платіжний термінал. Toмy, ще з 2014 року я вважав питання кредиту повністю закритим. Жодних звернень або претензій до нього не надходило на протязі майже 10 років. Згідно з пунктом 1.5 договору №001-07577-161013 від 16.10.2013р., кредитування рахунку здійснюється протягом строку 364 днів, тобто право вимоги кредитора виникло ще в 2014 році.

В тексті оскаржуваного виконавчого напису зазначено, що стягнення заборгованості здійснюється за період з 18.04.2019р. по 27.01.2021р., тобто після спливу 3 років з виникнення права вимоги.

Позивач вважає, що зазначений виконавчий напис суперечить вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає визнанню таким. що не підлягає виконанню, виходячи із наступного.

В зв`язку з наведеним Позивач просить визнати оспорюваний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача судові витрати.

Сторони по справі не з`явилися в судове засідання, повідомлені належним чином про час та місце слухання справи, представник відповідача відзив не надав.

Треті особи у судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином про час та місце слухання справи

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

15.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріальною округу Хара Наталією Станіславівною за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФІНРЕЗЕРВ ПЛЮС» вчинений виконавчий напис, реєстровий № 12549, яким задоволено вимогу про стягнення заборгованість в розмірі 32171,13 грн.

15.04.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Котулою А.М. відкрито виконавче провадження № 65138823 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису.

За загальним правилом статей 15,16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місце знаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Аналіз підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій дає підстави дійти висновку про те, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувану можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотеко держателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідач не подав до суду доказів, що позивачем було отримано вимогу про усунення порушень за кредитним договором, що об`єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги відповідача. Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

При цьому вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Матеріали справи відомостей про отримання позивачем відповідного повідомлення не містять.

Згідно з ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог і визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки заборгованість за спірним кредитним договором є не безспірна, відповідачем не доведено відповідність вчиненого виконавчого напису вимогам закону, у зв`язку із чим позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,18 ЦК України, ст.ст.2,4,12,13,76-78,81,258-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Литвиненко Ярослав Анатолійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФІНРЕЗЕРВ ПЛЮС», третя особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна; приватний виконавець виконавчого округу Котула Артем Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 12549, виданий 15.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФІНРЕЗЕРВ ПЛЮС» заборгованості у розмірі 32171,13 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФІНРЕЗЕРВ ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Гнатюк О. М.