Рішення

від 12.12.2024 по справі 484/5648/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/5648/24

Провадження № 2/484/1738/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі : головуючого судді Мельничука О.В.,

за участю секретаря судового засідання Голубкової Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" про розірвання договору оренди землі від 17.06.2008, укладеного між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (ПСП ім. Т.Г. Шевченко) кадастрові номери 4825486300:07:000:0199, 4825486300:01:000:0536, 4825486300:05:000:0277, 4825486300:01:000:1283, зареєстрований у Державному реєстрі іншого речового права за номерами 21116793, 21116607, 21116939, 21117102 від 21.06.2017; скасування державної реєстрації іншого речового права за номерами 21116793, 21116607, 21116939, 21117102 від 21.06.2017; зобов`язання повернути земельні ділянки з кадастровими номерами 4825486300:07:000:0199, 4825486300:01:000:0536, 4825486300:05:000:0277, 4825486300:01:000:1283 в належному агрохімічному стані власнику; заборгованості з орендної плати, пені та індексації.

Мотивуючи вимоги, позивачка вказала, що їй на праві приватної власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами 4825486300:07:000:0199, 4825486300:01:000:0536, 4825486300:05:000:0277, 4825486300:01:000:1283, що знаходяться в межах території Синюхинобрідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначені земельні ділянки вона отримала у спадщину після смерті матері ОСОБА_2 .

17.06.2008 між ОСОБА_2 та ПСП ім.Т.Г.Шевченка був укладений договір оренди вказаних земельних ділянок. 15.07.2019 між ОСОБА_1 та відповідачем підписана Додаткова угода до вказаного договору з терміном дії до 31.12.2026, в якій були обумовлені строки виплати орендної плати та її розмір.

Відповідач не виконує умови договорів, оскільки орендна плата за 2022, 2023 роки виплачена з порушенням строку, не в повному обсязі та без урахування індексу інфляції. Тому позивач просить суд розірвати договір оренди землі, стягнувши з відповідача заборгованість за договором та пеню за порушення його строків виконання.

Ухвалою від 30.10.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд в порядку загального позовного провадження, визначені строки для подачі заяв по суті.

26.11.2024 до суду надійшов відзив, в якому представник відповідача вказав, що орендна плата виплачена позивачці за 2022 та 2023 роки у повному обсязі. При цьому із суми орендної плати, обумовленої договорами орендарем сплачується податки та збори. Затримка орендної плати за 2022 рік обумовлена військовою агресією російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 та є форс-мажорними обставинами відповідно до листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022. Крім того, умовами договору передбачена виплата орендної плати з урахуванням коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки землі, який не змінювався, отже вимоги позивачки про стягнення орендної плати з урахування індексації не ґрунтуються на законі.

Позивачка надала суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позов задовольнити.

Представник відповідача надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що позивачка в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 є власницею земельних ділянок, що розташовані в межах території Синюхинобрідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 4,8979 га з кадастровим номером 4825486300:07:000:0199; площею 1,0776га з кадастровим номером 4825486300:01:000:0536; площею 0,1391га з кадастровим номером 4825486300:05:000:0277, площею 0,0125га з кадастровим номером 4825486300:01:000:1283.

17.06.2008 між ОСОБА_2 та ПСП ім.Т.Г.Шевченка був укладений договір оренди землі, за умовами якого позивач передав ПСП ім.Т.Г.Шевченка у оренду вказані вище земельні ділянки строком на 5 років.

Згідно Додаткової угоди до Договору оренди землі від 17.06.2008, укладеної 15.07.2019, орендодавець ОСОБА_1 , орендар ПСП «ім.Т.Г.Шевченка» та новий орендар ТОВ «Південь Агро Інвест» узгодили, що орендар відступає новому орендарю право оренди чотирьох земельних ділянок з кадастровими номерами 4825486300:07:000:0199, 4825486300:01:000:0536, 4825486300:05:000:0277, 4825486300:01:000:1283 терміном до 31.12.2026. Відповідно до п.4.1., 4.5 Додаткової угоди орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 12,37% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що складає 17884,50грн, 3940,77грн, 512,10грн, 36,50грн за кожну земельну ділянку відповідно до 01 вересня поточного року. Згідно із п.4.4. обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування. Крім того, п.4.7. Додаткової угоди визначає, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно із ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частина перша статті 77 ЦПК України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у встановлений договором строк.

Статтею 762 ЦК України встановлений обов`язок наймача вносити плату за користування майном у розмірах та строки визначені договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно з ч.1 ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини 1 статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Орендна плата за 2022 та 2023 роки позивачці відповідачем була виплачена 15.12.2023 в сумі по 18010,98 грн за кожен з років, тобто з порушенням строків, встановлених Додатковими угодами.

Згідно із умовами договору орендна плата за чотири земельної ділянки сплачується орендарем в сумі 22373,89грн, отже відповідачем також не виплачено 4362,89грн орендної плати за кожний з років.

Представник відповідача у відзиві не заперечував факт порушення строків виплати орендної плати та вказав, що така затримка виникла через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), оскільки з 24.02.2022 в України ведений воєнний стан, посилаючись на листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та вказуючи, що працівники підприємства покинули територію області.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 внаслідок військової агресії російської федерації проти України введено воєнний стан в Україні строком на 30 діб з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє по сьогодні.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34,38,39,41,44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану (пункт 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022).

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 червня 2022 року в справі № 922/2394/21 зазначено, що: «статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18 та у постанові від 09 листопада 2021 у справі № 913/20/21».

У даній справі сторони у пунктах 13.1 та 13.2 Додаткової угоди домовились, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини. Тобто будь-яких обставин, які сторони вважають форс-мажорними, вони у договорі оренди не визначили.

Відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2924/02.0-7.1.

Так, в цьому листі, розміщеному на офіційному сайті, Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з наведеними положеннями закону та висновками Верховного Суду у разі, якщо боржник (у даному випадку орендар ТОВ «Південь Агро Інвест») посилається на причину невиконання зобов`язання на наявність обставин, які він вважає форс-мажорними, він має надати докази того, що саме ці обставини перешкодили йому у виконання зобов`язань.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач обмежився лише посиланням на військові дії на території України та Миколаївської області зокрема, але не надав докази на підтвердження того, які саме обставини вплинули на господарську діяльність підприємства. Також відсутні докази отримання відповідачем відповідного сертифікату Торгово-промислові палати в Україні із засвідченням таких обставин.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що належними, достатніми та допустимими доказами відповідачем не доведено існування форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2022 - 2024 роки.

Умовами Додаткових угод передбачене обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексації на рік.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17липня 2003 року затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

З наведеного слід дійти висновку, що індексації підлягає орендна плата за кожен рік окремо з врахуванням індексу інфляції за відповідний період, оскільки за своєю природою індексація призначена для компенсації втрат грошових доходів населення від подорожчання споживчих товарів і послуг в поточному періоді. Тому індексація орендної плати в поточному році не може бути підставою для автоматичного збільшення розміру орендної плати на наступний період, оскільки індекс інфляції є змінною величиною, її розмір залежить від економічних процесів у державі та вона може як збільшуватися так і зменшуватися (дефляція).

Разом з тим, розмір індексованої орендної плати за 2022 рік мав становити 28326,05грн (22373,87грн х 126,603%), отже не сплачена індексація в розмірі 5952,17грн (28326,05грн-22373,87грн). Розмір індексованої орендної плати за 2023 рік мав становити 23511,31 грн (22373,87грн х 105,084%), отже не сплачена індексація в розмірі 1137,43грн (23511,31грн 22373,87грн). Загальна заборгованість з індексації за 2022-2023 роки дорівнює 7089,60грн.

Викладене вище свідчить про те, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору. Разом з тим, сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати у строки обумовлені договором є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Про те, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід врахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України.

Зокрема, такий правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, за яким підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, спірний договір оренди землі за вимогою позивача може бути достроково розірваний з підстав неналежного виконання умов договору, а саме: існування заборгованості по орендній платі та несвоєчасне виконання обов`язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання.

Крім того, через невчасну виплату орендної плати відповідачем за 2022, 2023 роки на користь позивача підлягає стягненню пеня відповідно до п.4.7 договору оренди у розмірі 0.1% від несплаченої суми за кожний день прострочення. Так за 2022 рік розмір пені складає 4048,97грн (22373,87грн х 0,1% х 181 день прострочення); за 2023 рік 335,55грн (22373,87грн х 0,1% х 15 днів прострочення). Отже загальна сума пені за 2022-2023 роки складає 4384,52грн.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки в силу ч.1 ст.141 ЦПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 2545,96грн..

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 82, 259, 263, 264, 265, 315, 317 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди землі №040802200445 від 17.06.2008 року укладений між ОСОБА_2 (правонаступник ОСОБА_1 )

з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (ПСП ім. Т.Г. Шевченко) кадастрові номери земельних ділянок:4825486300:07:000:0199:,4825486300:01:000:0536,4825486300:05:000:0277, 4825486300:01:000:1283, зареєстрований в Державному реєстрі прав за номерами: 21116793, 21116607, 21116939, 21117102 від 21.06.2017 р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в розмірі 8725,78 грн., пеня в розмірі 4384,52 грн., індексацію в розмірі 7089,60 грн., що загалом становить борг в сумі 20199,90 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2545,96 грн.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест», адреса місцезнаходження: вул. Центральна, 1 с. Калинівка Миколаївського району Миколаївської області, 57440, ЄДРПОУ 41107067;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.12.2024 року.

Суддя О. Мельничук