Постанова

від 30.12.2024 по справі 308/16900/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/16900/24

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.12.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участюпредставника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеша О. Я., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про порушення митних правил № 33/4806/858/24 за апеляційною скаргою заступника начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Козюберди В. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.11.2024.

Цією постановою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 , водій фірми ПП «Фанта», звільнений від адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 481 МК України, у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрито на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.

З протоколу про порушення митних правил № 0622/30500/24 від 19.09.2024 вбачається та постанови судді від 05.11.2024 вбачається, що 19.09.2024 о 06 год 17 хв у зону митного контролю ділянки «Виїзд з України» митного поста «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці заїхав вантажний автомобіль марки «Volvo», моделі «FH 440», реєстраційний номерний знак України НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , з напівпричепом марки «Schwarzmueller», моделі «SPA-3Е», VIN: НОМЕР_3 , під керуванням громадянина України ОСОБА_2 , який прямував з України до Словаччини.

Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО та ЄАІС України, внаслідок чого встановлено, що 24.05.2024 через митний пост «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці, ОСОБА_2 у митному режимі «Тимчасове ввезення до 60 днів» ввезено на митну територію України напівпричіп марки «Schwarzmueller», моделі «SPA-3», VIN: НОМЕР_4 , д.н.з. Республіки Польща НОМЕР_5 .

Станом на 19.09.2024 строк тимчасового ввезення напівпричепа марки «Schwarzmueller», моделі «SPA-3», VIN: НОМЕР_4 , д.н.з. Республіки Польща НОМЕР_5 , перевищено більше ніж на тридцять діб.

У своєму поясненні ОСОБА_2 повідомив, що 24.05.2024 через митний пост «Ужгород-автомобільний» Закрпатської митниці, в митному режимі «Тимчасове ввезення до 60 днів» ввіз на митну територію України напівпричіп марки «Schwarzmueller», моделі «SPA-3», VIN: НОМЕР_4 , д.н.з. Республіки Польща НОМЕР_5 . Не зміг вивезти напівпричіп, оскільки такий перебуває на ремонті.

-2-

Згідно мережі Інтернет (сайт «mobile.de») вартість аналогічного/ подібного автомобіля складає 7139 євро, що згідно з курсом НБУ станом на 19.09.2024 становить 329178 грн 58 коп.

Таким чином, ОСОБА_2 перевищив встановлений строк тимчасового ввезення на митну територію України напівпричепа марки «Schwarzmueller», моделі «SPA-3», VIN: НОМЕР_4 , д. н. з. Республіки Польща НОМЕР_5 , більше ніж на тридцять діб.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 483 МК України.

Суддя розглянувши справу, дійшла висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України за обставин, зазначених у протоколі про порушення митних правил, а закриття провадження у справі на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП вмотивувала тим, що ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення вперше, неможливість своєчасного вивезення напівпричепу за межі митної території України було пов`язано із поломкою та перебуванні такого на ремонті, а також дією воєнного стану в Україні. При цьому, суддя врахувала відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, характер правопорушення, вид та розмір передбаченого стягнення, мету призначення покарання та співмірність можливого стягнення вчиненому правопорушенню, тобто принципу розумності призначення адміністративного стягнення, а також те, що наслідки даного порушення не представляють суспільної небезпеки, не завдали значної шкоди державним чи суспільним інтересам та державі. У зв`язку з чим, суддя дійшла висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності на підставіст. 22КУпАПза малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, та закриття провадження у справі. Також суддя взяла до уваги те, що матеріали справи не містять жодних даних, які безпосередньо, поза розумним сумнівом, вказували б на наявність у ОСОБА_2 умислу на порушення вимог митного контролю, а наслідки, які загрожуютьостанньому у разі накладення на нього стягнення за вчинення даного правопорушення, є занадто суворими, що поставить його у тяжке матеріальне становище.

В апеляційній скарзі заступник начальника Закарпатської митниці Держмитслужби просить постанову суду від 05.11.2024 скасувати, прийняти нове рішення, яким визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України з накладенням на нього стягнення у виді штрафу відповідно до санкції вказаної статті. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд об`єктивно прийшов до висновку щодо факту порушення ОСОБА_2 митних правил, що підтверджується матеріалами справи, однак вважає висновок судді про закриття провадження у справі узв`язку із малозначністю вчиненого ОСОБА_2 діяння необґрунтованим, оскільки ОСОБА_2 не надано документального підтвердження факту настання дії обставин непереборної сили. У зв`язку з наведеним вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції не дотримані вимоги, передбачені ст. 23, 33, 245 КУпАП.

Справа про порушення митних правил розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника-адвоката Леміша О. О., неявка яких з огляду на приписи ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи. Приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності вказаних осіб, береться до уваги те, що повідомлення про час та місце розгляду справи їм направлено відповідно до вимог законодавства, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи на інший термін, від них не надходило, а від адвоката Леміша О. О. надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, в якій також указується на законність та обґрунтованість судового рішення та безпідставність доводів апеляційної скарги представника митного органу.

-3-

Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці Селеша О. Я., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга заступника начальника Закарпатської митниці Держмитслужби не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Згідно ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дотримався вимог вказаного закону при розгляді даної справи.

Зокрема, судом належним чином встановлено фактичні обставини даного адміністративного провадження, досліджено та надано вірну правову оцінку зібраним доказам в їх сукупності.

Зі змісту апеляційної скарги та інших матеріалів справи про порушення митних правил вбачається, що фактичні обставини порушення ОСОБА_2 митних правил, доведеність його вини та кваліфікація дій за ч. 1 ст. 483 МК України, учасниками провадження не оспорюються, у зв`язку з чим, відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційним судом не перевіряються, а тому, висновки суду першої інстанції у цій частині визнаються обґрунтованими, такими, що підтверджені наявними у матеріалах справи та дослідженими судом першої інстанції доказами.

Що стосується доводів апеляційної скарги митного органу про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_2 положень ст. 22 КУпАПз урахуванням конкретних обставин справи, апеляційний суд вважає їх необгрутованими та такими, що не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до ст. 22, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України. При вирішенні питання про накладення стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. При цьому, суди, за наявності підстав, повинні обговорювати питання про можливість звільнення таких осіб від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, згідно якої таке звільнення можливе за правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам.

Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Ізмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіхстаттях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення

-4-

потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Згідно пункту 17постанови № 8 від 03.06.2005 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»,зі змінами, суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставіст. 22 КУпАП. При цьому необхідно врахувати не лише вартість, а й кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.

Суд першої інстанції урахував фактичні обставини справи, зокрема те, що діяння, вчинене ОСОБА_2 , хоча і містить у собі всі юридичні і суб`єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 481 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідає тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення.

Судом першої інстанції взято до уваги те, що ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення вперше, а неможливість своєчасного вивезення напівпричепу за межі митної території України було пов`язано із поломкою та перебуванні такого на ремонті, а також дією воєнного стану в Україні.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції і про те, що обставини, що обтяжують відповідальність, відсутні, а наслідки даного порушення не представляють суспільної небезпеки, не завдали значної шкоди державним чи суспільним інтересам та державі.

Знаходять своє підтвердження, у зв`язку з чим визнаються обгрнутованими, і висновки суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять жодних даних, які безпосередньо, поза розумним сумнівом, вказували б на наявність у ОСОБА_2 умислу на порушення вимог митного контролю, а наслідки, які загрожуютьостанньому у разі накладення на нього стягнення за вчинення даного правопорушення, є занадто суворими, що поставить його у тяжке матеріальне становище.

При цьому, апеляційний суд вважає, що суворість безальтернативного адміністративного стягнення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, у даному конкертному випадку явно не відповідає характеру вчиненого правопорушення, що свідчить про те, що судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги співмірність можливого стягнення вчиненому правопорушенню, тобто принципу розумності призначення адміністративного стягнення.

Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що сукупність вищенаведених обставин дають підстави для звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України, на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не надано документального підтвердження факту настання дії обставин непереборної сили, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки такі жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи наявна копії довідки ФОП ОСОБА_4 від 04.11.2024 № 4/11/2024, відповідно до якої напівпричіп марки «Schwarzmueller»,

-5-

моделі «SPA-3», VIN: НОМЕР_4 , д. н. з. Республіки Польща НОМЕР_5 , перебуває на ремонті з 04.06.2024, у зв`язку з поломкою, причина тривалого ремонту зумовлена введенням в Україні воєнного стану та відсутністю всіх необхідних комплектуючих запчастин для ремонту напівпричепа.

У зв`язку з наведеним, безпідставними та необґрунтованими визнаються і доводи апеляційної скарги про те, що при розгляді справи судом першої інстанції не дотримані вимоги, передбачені ст. 23, 33, 245 КУпАП.

На будь-які інші доводи в обґрунтування вимог апеляційної скарги митним органом не вказується і жодних доказів у спростування висновків суду першої інстанції, у тому числі й довідки ФОП ОСОБА_4 , не надано, а тому постанова місцевого суду відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Митним органом не доведено та апеляційним судом під час апеляційного розгляду справи не встановлено, що наслідки вчиненого ОСОБА_2 порушення митних правил, передбаченихч. 6 ст. 481 МК України, представляють собою суспільну небезпеку та завдали значної шкоди суспільним та державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Таким чином, застосування до ОСОБА_2 такого заходу, як усне зауваження, буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності відповідає вимогам ст. 22 КУпАП.

Апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами;ст. 294 КУпАПу частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що митним органом не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Володимира КОЗЮБЕРДИ залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.11.2024 щодо ОСОБА_5 , - без змін.

Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя