Рішення

від 25.11.2024 по справі 766/7895/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/7895/24

н/п 2/766/10120/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

25.11.2024 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.,

за участі секретаря Божко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Суворовської районної у м. Херсоні ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в травні 2024 року звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з вищезазначеним позовом в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у 2016 році у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася донька ОСОБА_3 . З дня народження дитини та до 2018 року позивач з відповідачем проживали разом, відповідачка постійно залишала дитину саму вдома, покидала місце проживання без повідомлення її місцезнаходження. У 2020 році відповідачка залишила дитину саму вдома знову, самоусунулась від участі у вихованні дитини, зловживала алкогольними напоями. Позивач, його мати та мати відповідачки неодноразово звертались до органів поліції, Служби у справах дітей із заявами щодо залишення дітей відповідачем та ведення аморального способу життя, однак остання на профілактичні бесіди служб не реагувала, продовжувала ігнорувати дитину та жити своїм життям. З 2021 року місцезнаходження відповідачки позивачу не відоме. Наразі дитина - ОСОБА_3 проживає разом з позивачем, останній створив належні умови для дитини, її фізичного, морального, розумового, культурного, соціального розвитку. Оскільки відповідачка не цікавиться донькою, не приймає участі у її вихованні позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.05.2024 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, призначено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.08.2024 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі доказами, підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити, не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилася повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористалася. Документів, що підтверджують поважність причин її відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву у якій просила розгляд справи проводити без її участі, крім того, долучила до матеріалів заяви висновок про доцільність позбавлення батьківський прав.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до Принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Дитина має право на здорове зростання і розвиток (принцип 4 Декларації прав дитини).

Ст.9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно ст. 18 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки, або у відповідних випадках законні опікуни, несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Дитині, для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння також в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється забезпеченню інтересів дитини (ст. 3 Конвенції про права дитини).

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ст. 27 Конвенції про права дитини).

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 03.03.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні зроблено актовий запис №118 - батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначені: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00016388127 відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено відповідно до статті 126 СК України, - батьком дитини зазначено ОСОБА_1 .

Згідно Акту складеного ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 21.05.2024 року, малолітня ОСОБА_3 проживає разом з батьком ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , родиною та батьком створені всі належні умови необхідні для розвитку дитини.

Відповідно до довідки від 29.02.2024 року №112 виданої ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у Херсонській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №41 Херсонської міської ради у 1-А класі 2023-2024 навчального року в форматі дистанційного навчання.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12023231040000658, 29.03.2023 року до Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області надійшла заява від ОСОБА_7 у якій остання просила прийняти міри до розшуку її дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка веде аморальний спосіб життя та покинула свою дитину.

Згідно висновку виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради - органу опіки та піклування Суворовського району м. Херсона від 21.06.2024 року №753 ОСОБА_3 проживає разом з батьком ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , дитина проживає в задовільних житлово-побутових умовах, забезпечена всім необхідним для повноцінного розвитку та виховання. Всі питання щодо виховання, розвитку, лікування вирішуються батьком. Мати з дитиною до медичних працівників жодного разу не зверталася, ОСОБА_2 перебуває у розшуку, на теперішній час відомостей про її місце знаходження немає, мати дитини не піклується про доньку, не приймає участі у її вихованні, утриманні, не дбає про фізичний і духовний розвиток дитини, самоусунулась від виконання батьківських обов`язків. Таким чином, виконавчий комітет Суворовської районної у м. Херсоні ради - орган опіки та піклування Суворовського району м. Херсона вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 .

Суд дійшов висновку, що висновок органів опіки є достатньо обґрунтованим, зроблений з наведенням достатніх доказів про ухилення відповідача від батьківських обов`язків, містить данні, які об`єктивно характеризують відповідача як особу, яка не здійснює своїх батьківських обов`язків, містить обґрунтування про те, яким чином позбавлення батьківських прав сприятиме інтересам дитини, а тому приймає його до уваги.

Вирішуючи даний позов, суд, згідно ст. 3 Конвенції про права дитини, ухваленої Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 р., ратифікованої Постановою ВРУ від 27.02.1991 р., приділяє першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак мати не цікавиться життям та здоров`ям дитини, не надає матеріальну допомогу на її утримання. Тривалий час не спілкується з донькою, веде аморальний спосіб життя, самоусунулась від виховання дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав наведені у ст. 164 СК України. Зокрема, п.2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15, 16, 17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача буде відповідати інтересам дитини, оскільки відповідач в подальшому буде позбавлений можливості негативно впливати на психіку дитини до моменту зміни ним свого ставлення відносно дитини та поновлення у встановленому порядку батьківських прав.

Згідно п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно ч.3 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини під час розгляду справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року в справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) та Верховним Судом у постановах від 21 лютого 2024 року в справі № 404/9387/21, від 19 лютого 2024 року в справі № 159/2012/23, від 22 листопада 2023 року в справі № 320/4384/18.

Як встановлено вище, відповідач по справі не займається вихованням доньки, повністю самоусунулась та продовжує ухилятись від виконання батьківських обов`язків, не виявляє до дитини будь-якої батьківської уваги та турботи, веде аморальний спосіб життя.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно своєї доньки ОСОБА_8 , відсутнє її волевиявлення та бажання на участь у житті доньки, є наслідком винної поведінки відповідача - матері дитини, а тому наявні підстави для вжиття судом крайнього заходу впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків - позбавлення батьківських прав.

На підставі вищевикладеного, перевіривши матеріали цивільної справи та надані докази, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів.

Згідно ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Згідно роз`яснень наданих в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 2 ст. 182 СК України, встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З урахуванням встановлених обставин справи, досліджених у судовому засіданні доказів, вбачається, що відповідач безвідповідально ставиться до виховання своєї дитини, ухиляється від виконання своїх обов`язків по її вихованню, тому доцільно позбавити її батьківських прав та стягнути при цьому аліменти на утримання дитини у встановленому законом розмірі, оскільки особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу її право на звернення до суду із заявою про надання права на побачення з дитиною у відповідності зі ст.168 СК України, якщо це не причинить шкоди її життю, здоров`ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи, що в свою чергу, на думку суду, буде стимулювати відповідача до виправлення та наддасть можливість в майбутньому, при наявності її бажання, звернутись до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

На підставі вищевикладеного, перевіривши матеріали цивільної справи та надані докази, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивачем було сплачено судовий збір, тому у порядку ст.141 ЦПК України суму судового збору необхідно стягнути із відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 164, 166,168, 180-182 Сімейного Кодексу України ст. ст.12,19, 79-81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 280-285, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Суворовської районної у м. Херсоні ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити в повному обсязі.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянку України - батьківських прав, щодо доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.5 ст.164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Роз`яснити, що відповідач, позбавлена батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно починаючи з 21.05.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , пасп. №004608219.

Повний текст рішення виготовлено 25.11.2024 року.

Суддя Я.В. Шестакова