Постанова

від 30.12.2024 по справі 729/342/22

БОБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 729/342/22

1-в/729/74/24 р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2024 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника Ніжинського РС № 2 ДУ «Центр пробації» ОСОБА_4 ,

засудженої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця подання Ніжинського РС №2 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області про звільнення від покарання відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Богданівка Броварського району Київської області, громадянки України, з вищою освітою, перебуває у декретній відпустці, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , засудженої 17.11.2022 року Бобровицьким районним судом Чернігівської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,-

в с т а н о в и в:

До Бобровицького районного суду Чернігівської області надійшло подання Ніжинського РС № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області про звільнення від покарання за вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 17.11.2022 відносно засудженої ОСОБА_5 у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року №3886-IХ.

Представник Ніжинського РС № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області у судовому засіданні просить відмовити у задоволенні подання.

Прокурор у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні подання, посилаючись на те, що вартість викраденого майна відповідно до вироку не підпадає під дію Закону №3886-ІХ.

У судовому засіданні засуджена при розгляді подання щодо звільнення її від покарання поклалась на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, матеріали особової справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 і 3 ст. 74 КК України.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.

Бобровицький районний суд Чернігівської області вироком від 17.11.2022 ОСОБА_5 визнав винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначив покарання у виді п`яти років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнив ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановив їй іспитовий строк тривалістю три роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

ОСОБА_5 перебуває на обліку у Ніжинському РС № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024.

Згідно з положеннями зазначеного Закону, ст. 51 КУпАП викладено у новій редакції, відповідно до якої - дрібним викраденням чужого майна є викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст. 185 КК України настає під час вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) в тому разі, якщо крадіжка майна не є дрібною.

Отже, діяння, вчинені як таємне викрадення чужого майна, якщо вартість цього майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент їх вчинення, є дрібною крадіжкою і не є кримінально караними, що виключає кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК України.

Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).

За приписами ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

На переконання суду, внесення згаданих вище змін до законодавства України про адміністративну відповідальність безпосередньо впливає на закон України про кримінальну відповідальність, адже ці зміни визначають розмежування між діями, які необхідно кваліфікувати як дрібну крадіжку, наслідком чого є притягнення особи до адміністративної відповідальності, і таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за що передбачена кримінальна відповідальність.

Зважаючи на викладене, фактична декриміналізація викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі, оскільки поліпшує становище особи.

Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Згідно із пп. 169.1.1 п. 169.1 ст .169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року - для будь-якого платника податку.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги на 2022 рік на 1 січня складав 1 240,50 грн. Тобто, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за цей період складають суму в розмірі 2 481,00 грн (1 240,5 х 2).

За вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 17.11.2022 ОСОБА_5 24 березня 2022 року вчинила крадіжку чужого майна на суму 1284,67 грн, що не є кримінально караними, оскільки станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менше 2 481,00 грн.), 26 березня 2022 року вчинила крадіжку чужого майна на суму 1782,17 грн., що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менше 2 481,00 грн.) та 27 березня 2022 року вчинила крадіжку чужого майна на суму 1414,44 грн., що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менше 2 481,00 грн.). Також, 28 березня 2022 року вчинила крадіжку чужого майна на суму 7649,48 грн., що станом на день вчинення крадіжки складає суму більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (більше 2 481,00 грн).

З огляду на вартість викраденого майна, під дію Закону № 3886-ІХ підпадають не всі епізоди крадіжок, за вчинення яких ОСОБА_5 засуджено вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 17.11.2022 року.

Відтак, ураховуючи приписи п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, звільнити ОСОБА_5 від покарання неможливо, оскільки покарання призначено за всі епізоди крадіжки, які кваліфіковано за однією частиною статті 185 КК України. Виключити окремі епізоди з вироку Бобровицького районного суду Чернігівської області від 17.11.2022 року, суд, який розглядає заяву засудженого, не правомочний.

Отже, діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_5 вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 17.11.2022 року, наразі продовжує вважатися кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого остання засуджена, перевищує граничну вартість майна, за викрадення якого наразі передбачено саме кримінальну відповідальність два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

З огляду на викладене, суд вважає, що подання Ніжинського РС №2 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області про звільнення від покарання відносно ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Керуючись ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні подання Ніжинського РС №2 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області про звільнення від покарання відносно ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1