Рішення

від 31.12.2024 по справі 159/8513/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/8513/24

Провадження № 2-а/159/224/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66,

e-mail:inbox@kv.vl.court.gov.ua, веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2024 рокум.Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Смалюха Р.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання Клевецької О.М.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача Любохинця І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (Волинська область, м. Луцьк, вул. Залізнична, 15) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі відповідач або УПП у Волинській області) з позовом в якому просив суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №3663709 від 14.12.2024 (далі оскаржувана постанова).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 14.12.2024 поліцейський 2 взводу 5 роти 1 батальйону Відділу організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області прийняв постанову серії ЕНА №3663709 якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Із оскаржуваною постановою позивач не погоджується, вважає що порушення не вчиняв, а саме: 14.12.2024 о 20.49 год в м. Ковелі на перехресті вулиць Княгині Ольги та Володимирської, керуючи транспортним засобом не проїжджав на заборонений жовтий сигнал світлофора, а тому не порушував п. 8.7.3 (г) Правил дорожнього руху. Натомість позивач стверджує, що виїхав на перехрестя на дозволений сигнал світлофора, а відповідно до п. 16.8 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ 10.1.2001 №1306, (далі ПДР), зобов`язаний був виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. У зв`язку з чим, під час винесення оскаржуваної постанови було порушено вимоги статей 7, 245, 252, 280 КУпАП, адже його вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена належними і допустимими доказами.

УПП у Волинській області позовні вимоги не визнав, у позові просив відмовити. Вважає оскаржувану постанову законною. Проїзд позивача на заборонений жовтий сигнал світлофора підтверджується відеозаписами з камер поліцейського та відеореєстратора з їх службового автомобіля відповідно до вимог ст. 252 КУпАП та п. 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, .

Зазначає, що зупинку автомобіля позивача поліцейські здійснили підставно, керуючись статтями 23, 31, 32, 35, 40 Закону України «Про національну поліцію». Відповідно до вимог ч. 2 ст. 222 КУпАП, п. 3, 6, 10, 11 розділу ІІІ Положення про Департамент патрульної поліції, яке затверджене наказом Національної поліції №73 від 06.11.2015, оскаржувана постанова прийнята уповноваженою на те особою. Також відповідач зазначає, що під час прийняття оскаржуваної постанови поліцейським дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема статей 251, 279, 280 КУпАП, позивачу було роз`яснено його права та обов`язки відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Ухвалою від 23.12.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу призначив до судового розгляду на 10.00 год 31.12.2024.

25.12.2024 до суду надійшов відзив УПП у Волинській області.

31.12.2024 у судове засідання з`явився позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі, також прибув представник відповідача, який просив суд у задоволенні позову відмовити.

14.12.2024 поліцейський 2 взводу 5 роти 1 батальйону Відділу організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області прийняв постанову серії ЕНА №3663709 якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

В оскаржуваній постанові зазначено, що 14.12.2024 о 20.49 год ОСОБА_1 в м. Ковелі на перехресті вулиць Княгині Ольги та Володимирської, керуючи транспортним засобом проїхав на заборонений жовтий сигнал світлофора чим порушив п. 8.7.3 (г) Правил дорожнього руху. Зазначено, що до постанови додається відео з автомобільного реєстратора та відео ПК475408.

На відеозаписі з автомобільного реєстратора, файл «WhatsApp 2024-12-25 в 11.15.50_38335b02.mp4», видно як автомобіль поліції рухається дорогою у темну пору доби о 20.49 год 14.12.2024. На 14 сек відеозапису видно, як зник миготливий зелений і загорівся жовтий сигнал світлофора. У цей момент видно як на зустріч автомобілю поліції рухається автомобіль з увімкнутими фарами, фар іншого автомобіля на відеозаписі не видно, встановити точне місце знаходження автомобіля з відеозапису суд не може. На 17 сек відеозапису загорівся червоний сигнал світлофора та видно, що на зустріч автомобілю поліції рухається один за одним два автомобіля з увімкнутими фарами, зрозуміти їх точне місцезнаходження з відеозапису суд не зміг. На 19 сек відеозапису видно, що автомобіль позивача рухається позаду вантажного автомобіля та в цей момент вже проїхав перехрестя і якраз проїжджає пішохідний перехід.

Відеозаписом, який міститься у файлі «WhatsApp 2024-12-25 в 11.15.49_7717e0a0.mp4» з автомобільного реєстратора, підтверджується рух поліцейського автомобіля, з увімкненими маячками червоного і синього кольору, за автомобілем позивача та його подальшу зупинку.

На відеозаписі з портативного відеореєстратора поліцейського, файл «export-fkf69.mp4», зафіксований факт спілкування поліцейських з позивачем та процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якій поліцейський роз`яснює ОСОБА_1 права передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, неодноразово уточнює чи не бажає позивач скористатись правом на правову допомогу. З відеозапису видно, що позивач не погоджується з тим, що він вчинив адміністративне правопорушення, вказуючи на те, що їхав за вантажним автомобілем, проїзд перехрестя розпочав на миготливий зелений сигнал світлофора і змушений був завершити маневр.

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник з приводу рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяютьвести перемовибез допомогирук (завинятком водіївоперативних транспортнихзасобів підчас виконанняними невідкладногослужбового завдання),а таксамо порушенняправил навчальноїїзди,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вимог ст. 3, 23, 31, 32, 35, 40 Закону України «Про Національну поліцію», статтей 122, 222 КУпАП, п. 3, 6, 10, 11 розділу III, Положення про Департамент патрульної поліції затверджене наказом Національної поліції від 06.11.2015 р. № 73 у редакції Наказу Національної поліції України 14.08.2017 р. № 857 суд дійшов висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за результатами якого було винесено оскаржувану постанову здійснений уповноваженою на те законодавством особою, базується на засобах доказування передбачених чинним законодавством.

Аналізуючи відеозаписи долучені до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що зупинка автомобіля позивача та розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався з дотриманням вимог чинного законодавства. Зокрема, позивачу було повідомлено яка особа розглядає його справу; оголошено суть його порушення та якою нормою передбачена адміністративна відповідальність за таке порушення; роз`яснено права та обов`язки відповідно до ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Доказами наданими відповідачем на доведення вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є відеозаписи з автомобільного реєстратора та портативного відеореєстратора поліцейського.

Суд вище вказував, що на момент коли засвітився жовтий сигнал світлофора, з наданого відеозапису, не можливо встановити де перебував автомобіль позивача, більше того на відео навіть не видно, що на зустріч поліцейському автомобілю рухається два автомобіля, адже видно лише світло фар від одного.

Відтак, суд не може достеменно встановити місце перебування автомобіля, яким керував позивач на момент коли загорівся жовтий сигнал світлофора. Враховуючи пояснення позивача, які він надав під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, у суду є обґрунтований сумнів щодо наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення за яке його притягнуто оскаржуваною постановою.

Суд відкидає покликання відповідача, що факт вчинення позивачем правопорушення також підтверджується оскаржуваною постановою, оскільки така не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні ст. 251 КУпАП, натомість є результатом розгляду та оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Також суд не погоджується з позицією відповідача, що миготливий зелений сигнал світлофора фактично є тотожним жовтому сигналу, оскільки інформує, що незабаром відбудеться заборона руху.

Так, відповідно до пп. 8.7.3 ПДР сигнали світлофора, зокрема, мають такі значення, в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.

Отже, законодавець прямо вказав на дозвіл продовжувати рух під час миготливого зеленого сигналу.

Ні органи Національної поліції, ні суд не вправі перебирати на себе повноваження законодавця та змінювати значення і зміст виписаних ним норм.

На підставінаведеного суддійшов висновкупро недоведеністьвини ОСОБА_1 у вчиненніадміністративного правопорушенняпередбаченого ч.2ст.122КУпАП,наслідком чогоє відсутністьйого складу,що відповіднодо п.1ч.1ст.247КУпАПє безумовною підставою для закриття провадження у справі.

Виходячи з мотивів наведених вище, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята не на підставі вимог закону, що є порушенням ст. 19 Конституції України.

Відповідно доч.6ст.286КАС Україниза наслідкамирозгляду справиз приводурішень,дій чибездіяльності суб`єктіввладних повноваженьу справахпро притягненнядо адміністративноївідповідальності місцевийзагальний судяк адміністративний,зокрема,має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності,допустимості,достовірності кожногодоказу окремо,а усукупності -з точкизору достатностіта взаємозв`язку,застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова поліцейського УПП у Волинській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП є протиправною, а тому позовні вимоги слід задовольнити повністю. Постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3663709 від 14.12.2024 належить скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України При задоволенніпозову сторони,яка неє суб`єктомвладних повноважень,всі судовівитрати,які підлягаютьвідшкодуванню абооплаті відповіднодо положеньцього Кодексу,стягуються зарахунок бюджетнихасигнувань суб`єктавладних повноважень,що виступаввідповідачем усправі,або якщовідповідачем усправі виступалайого посадовачи службоваособа.

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 605,60 грн необхідно стягнути в його користь з відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3663709 від 14.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або проголошення рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін та інших учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (Волинська область, м. Луцьк, вул. Залізнична, 15, ЄДРПОУ 40108646);

Представник відповідача Любохинець Іван Сергійович (Волинська область, м. Ковель, вул. Драгоманова, буд. 19)

Повний текст судового рішення складено 31.12.2024.

СуддяР. Я. Смалюх