Рішення

від 23.12.2024 по справі 196/687/24

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Справа № 196/687/24

№ провадження 2/196/257/2024

Р ІШ ЕН НЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року смт Царичанка

Царичанський? ? районний суд Дніпропетровської області в складі:

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? головуючого судді:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Костюкова Д.Г.,

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? за участю секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

позивачки: ОСОБА_1 ,

представника позивача: адвоката Бойко Н.Г.,

відповідача: ОСОБА_2 ,

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?представників третьої особи:? ? Четверик Л.В., Ковтуна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона є матір`ю неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком неповнолітніх дітей є ОСОБА_2 . Також з відповідачем? ? ОСОБА_2 мають спільного сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є повнолітнім.

Шлюб з відповідачем розірвано згідно рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 05.10.2011 року (справа №2-532/11). Після розірвання шлюбу її прізвище було змінено на дошлюбне « ОСОБА_6 ».

Після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , вона перебувала в цивільному шлюбі без реєстрації з ОСОБА_7 , з яким 17 березня 2022 року шлюб було зареєстровано. Від вказаного шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

До складу її сім`ї на даний час входять: ОСОБА_7 чоловік, ОСОБА_8 син, ОСОБА_3 донька, ОСОБА_4 син, ОСОБА_5 син.

За весь період проживання неповнолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 із нею, їхній батько ОСОБА_2 , жодним чином не брав участі у їх виконанні, утриманні чи матеріальному забезпеченні, здійснюючи тим самим ухиляння від виконання батьківських обов`язків.

Зокрема, рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27.02.2014 року (справа №196/2076/13-ц) було стягнуто аліменти з відповідача на утримання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/2 частини його доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до повноліття дітей. Станом на сьогодні ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 264856.91 грн.

Відповідач будь-яких відносин та контактів з дітьми не підтримує. Не піклується про фізичний та духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, лікування, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення, не надає доступ до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу, не створює умов для отримання ними освіти.

Лише після її звернення до органу опіки та піклування про надання висновку про позбавлення відповідача батьківських прав, ОСОБА_2 почав здійснювати короткі відвідування дітей, пропонувати подарунки, однак діти не мають бажання з ним спілкуватись.

Фактично батьківські обов`язки щодо виховання та утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , виконує її теперішній чоловік ОСОБА_7 . Всією родиною вони проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи, що відповідач нехтує батьківськими обов`язками, прохає позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Бойко Н.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та прохали їх задовольнити, з підстав, зазначених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що він з 2011 року з дітьми не спілкувався, тому що працював в м.Дніпро та м.Львів. Будь-яку матеріальну допомогу дітям від першого шлюбу не надавав, оскільки має на утриманні ще четверо своїх дітей, яких необхідно забезпечувати, а тому надавати матеріальну допомогу дітям від першого шлюбу він не має можливості. Після звернення позивачки до органу опіки та піклування про позбавлення його батьківських прав, хотів налагодити відносини з дітьми. Декілька разів приїжджав до них, однак вони не забажали з ним спілкуватися. Просить не позбавляти його батьківських прав, однак зазначив, що зараз у нього також не має часу приділяти увагу дітям від першого шлюбу.

Представники органу опіки та піклування виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області Ковтун В.В., ОСОБА_11 в судовому засіданні вважали за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки він повністю самоусунувся від виконання батьківських обовязків.

Судом, відповідно до вимог ст.171 СК України, була з`ясована думка дітей при вирішенні питання, що стосується їх життя.

Неповнолітня ОСОБА_3 просила позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , оскільки його взагалі не знає, не пам`ятає та не вважає своїм батьком. За батька нею все життя опікувався вітчим ОСОБА_7 разом з її матір`ю. ОСОБА_2 ніколи нею не цікавився та ніяк не допомагав. Після звернення матері до органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, ОСОБА_2 зустрів їх коли йшли з магазину та питався переконати її матір не позбавляти його батьківських прав. Він ще декілька разів приїздив до них, привозив яблука та лимонад, але вона сприймає його як стороннього чоловіка та їй не про що з ним розмовляти. Після цього ОСОБА_2 більше до них не приїжджав та не телефонував. Матеріальну допомогу не надавав та вона не хоче з ним спілкуватись.

Неповнолітній ОСОБА_4 , керуючись ст.63 Конституції України, відмовився надавати суду пояснення щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Заслухавши сторони, думку неповнолітньої ОСОБА_3 , дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_12 (згідно рішення про розірвання шлюбу від 05.10.2011р. прізвище " ОСОБА_13 " змінено на " ОСОБА_6 " (а.с.24), згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 17.03.2022р. прізвище " ОСОБА_6 " змінено на " ОСОБА_12 " (а.с.19)) ОСОБА_14 є батьками неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ?

Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 05.10.2011р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_15 розірвано, прізвище ОСОБА_15 змінено на дошлюбне " ОСОБА_6 " (а.с.24).

Згідно з свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 17.03.2022р., позивачка зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 , прізвище після реєстрації шлюбу дружини " ОСОБА_12 " (а.с.19).

Відповідно до виконавчого листа, виданого 21.03.2014 року Царичанським районним судом Дніпропетровської? ? області, із ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання малолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,? ? ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 частини його доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, на користь матері дітей ОСОБА_16 (а.с.25).

Відповідач ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 275685, 59 грн., що підтверджується наданими довідками та розрахунком заборгованості (а.с. 27, 28, 67).

Відповідно до довідки про склад сім`ї №145 від 22.02.2024р., виданої виконавчим комітетом Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею проживають: чоловік ОСОБА_7 , 1984 року народження; син ОСОБА_8 , 2012 року народження; дочка ОСОБА_3 , 2008 року народження; син ОСОБА_4 , 2009 року народження; син ОСОБА_5 , 2004 року народження (а.с.23).

Житловий будинок,розташований заадресою: АДРЕСА_1 , належить позивачці на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.09.2022 (а.с.29-30).

Згідно з характеристикою ОСОБА_3 , учениці гр.К-23 ПТУ №79, виданої 27.02.2024р., ОСОБА_3 навчається у ПТУ №79 з 01.09.2023 року, за час навчання зарекомендувала себе як відповідальна, старанна, наполеглива учениця (а.с.31).

Згідно з характеристикою учня 8 класу Лисківської філії Царичанського ліцею, виданої 05.03.2024р. №01-47/59, ОСОБА_4 навчається в Лисківській філії Царичанського ліцею з першого класу. За час навчання проявив себе старанним, здібним, активним, комунікабельним учнем (а.с.32).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітетуЦаричанської селищноїради Дніпровськогорайону Дніпропетровськоїобласті від 26.04.2024 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , орган опіки та піклування виконавчого комітетуЦаричанської селищноїради Дніпровськогорайону Дніпропетровськоїобласті вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно? ? неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Присутні на засіданні комісії неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили про те, що батько їхнім утриманням та вихованням не займається і будь-яких контактів з ними не підтримує. (а.с.33-34).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 СК України).

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частини дев`ята-десята статті 7 СК України).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19, від 13 березня 2019 року в справі № 631/2406/15-ц та у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17.

Суд в оцінці обставин справи керується тим, що на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, що потрібні для ухвалення рішення. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є винятковим заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Так, судом встановлено, що після розірвання шлюбу з 2011 року, тобто майже з народження, відповідач ОСОБА_2 припинив будь-яке спілкування з його дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ніяким чином про них не піклувався, жодної участі у вихованні останніх не приймав та не приймає, не проявляв та не проявляє інтересу до внутрішнього світу дітей та їх подальшої долі, здоров`ям та розвитком дітей не цікавиться, діти не отримують від батька жодної допомоги для морального та фізичного розвитку, лише періодично та не в повному обсязі відповідач сплачує аліменти на їх утримання у примусовому порядку за рішенням суду, щодо стягнення яких допустив заборгованість на суму понад двісті тисяч гривень.

Неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з малолітства перебувають на утриманні позивачки, яка самостійно займається їх вихованням та дбає про розвиток дітей.

Також, судом встановлено, що лише після звернення позивачки до органу опіки та піклування щодо отримання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, останній декілька разів відвідував дітей, однак такі дії відповідача не були тривалими, носили формальний характер та не були спрямовані на реальне налагодження стосунків з дітьми.

Більш того, як встановлено в судовому засіданні на момент розгляду справи відповідач дійсного інтересу до дітей не проявляє, припинив будь-яке спілкування з дітьми, в судове засідання, на якому з`ясовувалась думка неповнолітніх дітей щодо доцільності позбавлення його батьківських прав не з`явився, що свідчить про втрату ним інтересу щодо предмету спору, а саме щодо збереження сімейних стосунків з дітьми від першого шлюбу.

Аналізуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про свідоме тривале нехтування відповідачем ОСОБА_2 своїми батьківськими обов`язками та повну його байдужість до подальшої долі, розвиток і життя його неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з якими втрачено будь-який зв`язок та не існує жодного спілкування, що можна кваліфікувати як свідомо обрану останнім винну поведінку у формі бездіяльності, самоусунення від виконання батьківських обов`язків, покладених на нього законом та нормами суспільної моралі.

Установлені судом обставини свідчать про те, що відповідач не виявляє батьківського піклування та батьківської турботи до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , станом здоров`я дітей не піклується, фізичний та моральний розвиток дітей не підтримує, необхідних умов для проживання дітей не забезпечує, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню дітьми загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу.

Суд зауважує, що самого тільки факту заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав недостатньо, щоб підтвердити наявність справжнього та належного інтересу відповідача до власних неповнолітніх дітей. Мотиви такого заперечення можуть бути різними, наприклад, це може бути пов`язане не з бажанням турбуватися про свою дитину, а з бажанням отримати у майбутньому піклування від неї. Тому, лише той факт, що відповідач не визнає позов не свідчить про його інтерес до дітей та реальне бажання змінити поведінку (постанова Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 661/2532/17; постанова Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 398/4299/17).

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.13ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках.

Відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання; недостатнє спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків/одного з батьків батьківських прав (постанова Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 362/4847/20).

Отже, на підставі належним чином оцінених доказів суд доходить висновку про те, що відповідач без поважних причин свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, визначеними статтею 150 СК України, у тому числі обов`язком батька піклуватися про здоров`я та розвиток дітей, а також явно виявляє пріоритет власних особистих інтересів та нової родини над інтересами його неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а тому, з урахуванням якнайкращих інтересів дітей та для захисту їх прав, наявні виключні обставини для застосування крайнього заходу впливу на особу, яка не виконує батьківські обов`язки - позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Разом з тим суд вважає за доцільне роз`яснити відповідачу, що у відповідності до ст.169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки понесені нею витрати на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с.Прядівка Царичанського району Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

? ? Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

? ? Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , паспорт № НОМЕР_4 виданий 03.06.2022 орган 1253, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Виконавчий комітет Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 41050131, адреса місцезнаходження: 51000, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Царичанка, вул.Залізнична, буд.10.

Повне рішення складено 30.12.2024 року.

? ? ? ? ? ? ? ?Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков