Рішення

від 30.12.2024 по справі 278/5532/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/5532/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Пропан" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та премії при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вище вказаною позовною заявою, у якій просить стягнути з ДП «Пропан» на свою користь заборгованість із невиплаченої заробітної плати у сумі 106326,99 грн та заборгованість із невиплаченої квартальної премії у сумі 33200,00 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що у період часу з 02.11.2022 року по 30.06.2024 року перебувала з відповідачем у трудових відносинах. 30.06.2024 року наказом № 60-ос від 28.06.2024 року її звільнено з посади начальника юридичного відділу згідно п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Однак, при звільненні роботодавець не провів з нею повного розрахунку.

Зазначене стало підставою для звернення до суду.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 18).

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву. Про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 16-17, 20, 22).

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що трудові відносити ОСОБА_1 з ДП «Пропан» виникли на підставі наказу № 14-ос від 31.10.2022 року, яким позивача прийнято на посаду начальника юридичного відділу ДП «Пропан» з 02.11.2022 року та трудового договору з начальником юридичного відділу ДП «Пропан» від 02.11.2022 року (а.с. 5-8).

Наказом № 60-ос від 28.06.2024 року позивача звільнено з посади начальника юридичного відділу згідно п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, що вбачається з копії витягу з трудової книжки (а.с. 10).

Відповідно до п.п. 1, 2 Додатку до трудового договору з начальником юридичного відділу ДП «Пропан» від 02.11.2022 року розмір щомісячного посадового окладу начальника юридичного відділу складає 20000,00 грн та передбачена квартальна премія в розмірі 5000,00 грн (а.с. 8).

Відповідно до п. 2.2.1 трудового договору з начальником юридичного відділу ДП «Пропан» від 02.11.2022 року (далі договір) (а.с. 6) дочірнє підприємство зобов`язано виплачувати працівнику заробітну плату у розмірі, визначеному цим договором.

Згідно п. 6.1. договору, за виконання обов`язків, передбачених цим договором, працівнику встановлюється щомісячний посадовий оклад у розмірі зазначеному в додатку до цього договору (зворот а.с. 6).

З п. 6.2. договору вбачається, що додаткові виплати при виконанні працівником обов`язків, передбачених цим договором, встановлюється сторонами в додатку до цього договору (зворот. а.с. 6).

Відповідно до п. п. 1, 2 додатку до трудового договору з начальником юридичного відділу ДП «Пропан» від 02.11.2022 року (а.с. 8) за виконання обов`язків, передбачених договором, працівнику встановлено щомісячний посадовий оклад у розмірі 20000,00 грн. Працівнику виплачується квартальна премія в розмірі 5000,00 грн, у порядку, передбаченому договором.

Відповідно до розрахункового листка працівника ДП «Пропан» ОСОБА_1 табельний номер: 0000001478, розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, тобто борг за підприємством перед працівником, становить 106326,99 грн (а.с. 9).

За змістом ст.43Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку (ч. 1 ст. 2 КЗпП).

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством (ч. 2 ст. 2 КЗпП).

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ч. 1 ст. 21 КЗпП).

Підставами припинення трудового договору є, зокрема, угода сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП).

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ч. 1 ст. 115 КЗпП України).

Відповідно до ст.116КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

За змістом ст. 117 КЗпП України, разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши докази, надані позивачем, враховуючи той факт, що у встановлений законом строк відповідачем не спростовано вимог заявниці, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

За змістом ч. 1 ст.430ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Отже, це рішення суду у відповідній частині підлягає негайному виконанню.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов до переконання про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Також суд, керуючись ст. 141 ЦПК України, вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь держави 1211.20 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 89, 141 ЦПК України, ст. ст. 116, 117 КЗпП України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Пропан" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та премії задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Пропан» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 106326,99 грн та виплат квартальної премії у сумі 33200,00 грн без відрахування (утримання) ПДФО і військового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Пропан» на користь держави 1211,20 грн судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Дочірнє підприємство «ПРОПАН», місцезнаходження: 12430, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Станишівка; код ЄДРПОУ: 30928236.

Суддя О. М. Дубовік