Ухвала

від 31.12.2024 по справі 293/1770/24

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №293/1770/24

Провадження № 2/293/740/2024

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

31 грудня 2024 рокуселище Черняхів

Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Проценко Л.Й., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «ЧерняхівДобробут» Черняхівської селищної ради про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із позовною заявою, за змістом якої просить стягнути з Комунального підприємства «ЧерняхівДобробут» Черняхівської селищної ради на її користь заборгованість по невиплаченій заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та моральну шкоду.

За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядкуст.185 ЦПК України, суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 175,177 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні із даним позовом до суду позивач звертається з клопотанням про звільнення від оплати витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У клопотанні позивач просить звільнити її від оплати витрат, пов`язаних з розглядом її позову про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки та моральної шкоди. Вказує, що вона на даний час не працює, є інвалідом ІІІ групи та малозабезпеченою особою, отриманих коштів не вистачає на повноцінне проживання та сплату комунальних послуг. Просить також врахувати, що вона отримала право на безоплатну правову допомогу згідно ч.1 ст.14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» як малозабезпечена особа, середньомісячний сукупний дохід якої нижчий суми прожиткового мінімуму, що підтверджується довідками про її мінімальний дохід.

Вирішуючи поданеклопотання позивачкисуд зазначає,що відповіднодо ст.133ЦПК Українисудові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи. Розмірсудового збору,порядок йогосплати,повернення ізвільнення відсплати встановлюютьсязаконом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Оскільки позивач звернулась з даним клопотання при подачі позову до суду, суд розцінює вказане клопотання, як прохання звільнити її від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини першоїстатті 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно зі статтею 8Закону України«Про судовийзбір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній участині першійцієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостоюстатті 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Позивачкою на підтвердження свого майнового стану подано довідки про доходи за період 01.01.2024 по даний час, з яких вбачається, що позивач з січня по жовтень отримувала заробітну плату, крім того позивач отримує пенсію по інвалідності.

Дослідивши дані довідки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору, тому відмовляє у задоволенні даного клопотання.

Вирішуючи питання про розмір судового збору, який слід сплатити позивачці суд зазначає наступне.

Згідно п.1 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»,від сплатисудового зборупід часрозгляду справив усіхсудових інстанціяхзвільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Також, відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першоюстатті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно позиції Великої палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.01.2019 в справі № 910/4518/16, за змістом приписів статей94,116,117Кодексу законівпро працюУкраїни та статей1,2Закону Українивід 24березня 1995року №108/95-ВР«Про оплатупраці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Вказане положення законодавства не звільняє особу також від сплати судового збору за стягнення моральної шкоди, яку позивач просить стягнути з відповідача у розмірі 10 000 грн.

Моральна шкода є витратою немайнового характеру, однак відшкодування моральної шкоди може відбуватися в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).

Отже, за змістом частини третьоїстатті 23ЦК України позовна вимога про відшкодування моральної шкоди стає майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо).

Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди у спорі щодо поновлення трудових прав, визначена у грошовому вимірі, стає майновою вимогою, отже, судовий збір за таку вимогу підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру

З урахуванням наведеного, позивачка не звільняється від сплати судового збору за заявленими нею позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та про відшкодування моральної шкоди.

Доказів того, що позивач має інші пільги щодо сплати судового збору не надано.

Згідно ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, за пред`явлення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та про стягнення моральної шкоди позивачці слід сплатити судовий збір за дві вимоги майнового характеру у розмірі, визначеному законом для позовної заяви майнового характеру (1211,20 грн х 2 = 2422,40 грн) 2422,40 грн.

Крім того, у позовній заяві позивач вказує, що наказом від 25 жовтня 2024 року №65 вона прийнята на посаду керівника Філії "Черняхівської селищної ради" Комунального підприємства "Черняхів-Добробут" Черняхівської селищної ради з оплатою згідно штатного розпису. Натомість зазначає, що з 26 жовтня 2023 по 01 січня 2024 їй не виплачувалась заробітна плата, яку вона просить стягнути. Суд звертає увагу позивачки на ці неточності, які слід усунути.

Відповідно до ч.ч. 1,2ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд дійшов висновку, про залишення позовної заяви без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.177,185 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від оплати витрат, пов`язаних з розглядом справи відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «ЧерняхівДобробут» Черняхівської селищної ради про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди залишити без руху.

Надати позивачу 10-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

У випадку виконання позивачем вищевказаних вимог ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатись поданою у день первісного подання її до суду. Інакше заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Людмила ПРОЦЕНКО