Рішення
від 11.12.2024 по справі 368/260/24
КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/260/24

2/368/388/24

Рішення

Іменем України

"11" грудня 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі: головуючого судді Кириченка В.І., при секретарі Марчук Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ"ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ), треті особи без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МУСТАНГ ФІНАНС", АТ "Ідея Банк" про зняття арешту з нерухомого майна, визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом та просила зняти арешт з усього майна (рухомого та нерухомого майна) померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , що був накладений 05.08.2021 р. постановою державного виконавця Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Качанюк Ольгою Володимирівною у виконавчому провадженні №66380927.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Мотивувала позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно.

ОСОБА_1 (далі - Позивач) є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та спадкоємицею його майна за законом.

Отже, Позивач може успадкувати майно свого чоловіка - ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 на даний час з`ясувалося, що існує арешт, який був накладений на його майно у виконавчому провадженні №66380927 та який перешкоджає

Позивачу оформити спадщину.

Згідно з листом Кагарлицького відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.01.2024 року №2152, у період з 05.08.2021 року по 15.09.202J року на виконанні у Кагарлицькому відділі державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження №66380927 з примусового виконання виконавчого листа №368/60/21 від 07.07.2021 року Кагарлицького районного суду Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» боргу в сумі 378779 грн. 22 коп.

05.08.2021 року постановою головного державного виконавця Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Качанюк Ольгою Володимирівною було відкрито виконавче провадження №66380927.

Цього ж дня головним державним виконавцем Качанюк О.В. було винесено постанову про арешт усього майна ОСОБА_2

15.09.2021 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.3 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Необхідно зазначити, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а виконавче провадження було відкрите 05.08.2021 року та цього ж дня було накладено арешт на все майно ОСОБА_2 . Тобто зазначені дії були вчинені державним виконавцем уже після смерті ОСОБА_2 , що вказує на безпідставність як самого виконавчого провадження, так і накладеного в його рамках арешту.

Разом з тим, після закінчення виконавчого провадження арешт, що був накладений на майно ОСОБА_2 знятий не був та згідно з вищевказаним листом від 11.01.2024 року підстави для зняття арешту органом ДВС відсутні, а тому арешт може бути знятий виключно за рішенням суду.

Таким чином, щодо спадкового майна ОСОБА_2 наявний не знятий арешт, який порушує права Позивача як спадкоємця ОСОБА_2 , а тому зазначений арешт має бути знятий судом.

Положеннями ст.ст. 1216-1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 статті 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння, та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України, зокрема і шляхом звільнення спадкового майна з- під арешту.

Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Прийнявши спадщину свого чоловіка ОСОБА_2 , Позивач має право на отримання у власність майна, що належало ОСОБА_2 . Разом з тим, не знятий арешт перешкоджає їй, як спадкоємцю (власнику) в процедурі оформлення спадкових прав, а тому зазначений арешт підлягає зняттю.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

В силу положень пункту 3 частини 1 статті 38 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи

- сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватніш виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Отже, вищевказаними положеннями закону на державного виконавця покладено обов`язок щодо зняття (скасування) арешту майна боржника у випадку закінчення виконавчого провадження. Закінчення виконавчого провадження на підставі пункту З частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" є юридичним фактом, наслідком якого мас бути зняття арешту з майна боржника.

В порушення ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження", закінчуючи виконавче провадження на підставі п.3 ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження", Відповідач не зняв арешт з належного ОСОБА_2 майна.

Як наслідок, до цього часу існує запис про арешт майна померлого ОСОБА_2 , що порушує права Позивача на отримання спадщини свого чоловіка.

У зв`язку з наведеним, а також тим, що у даному випадку законом не визначено іншого порядку захисту порушеного права, Позивач змушена звернутися до суду з позовом про зняття арешту з майна, що належало ОСОБА_2 .

Системний аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" вказує на те, що посадові особи органу ДВС діють лише в рамках відкритих виконавчих проваджень, а повноваження державного виконавця як щодо накладення арешту на майно, так і щодо його скасування можуть бути реалізовані ним винятково під час здійснення виконавчого провадження.

Проте, як вже зазначалося, виконавче провадження, в рамках якого було накладено арешт на майно померлого ОСОБА_2 було завершене та його відновлення неможливе, тоді як в силу вимог закону накладений арешт на майно боржника підлягає зняттю (скасуванню) саме в рамках виконавчого провадження.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За визначеннями, наведеними у пунктах 1, 5 частини першої статті 2 цього Закону:

державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних, відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають, зокрема, заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Законом до обтяжень віднесені: заборона відчуження, арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, а також інші обтяження.

Пунктом 1 ч. 2 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі, зокрема, судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили.

Отже, обтяження припиняються на підставі відповідних документів, які свідчать про припинення причини/обставини/підстави існування обтяження. Відповідно, документом, що є підставою для державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна може бути рішення суду, що набрало законної сили.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. ЇЇ представник адвокат Клапчук Ф.П в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій просив розгляд справи проводити у його відсутність, позов підтримує повністю.

Представник ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ"ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" в судове засідання не зявився і у відзиві просив відмовити в задоволенні позову . Обгрунтував, що 23.12.2021 року було укладено договір відступлення прав вимоги ТОВ « Вердикт Капітал» за кредитним договором і рішення суду від 19.05.2024 року не виконане.

Представник відповідача ТОВ « Вердикт Капілал» не зявився в судове засідання і розгляд справи проведено у його відсутність.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) в судове засідання не з`явився.

Представник третьої особи без самостійних вимог: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МУСТАНГ ФІНАНС", АТ "Ідея Банк" в судове засідання не з`явився.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно.

ОСОБА_1 (далі - Позивач) є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та спадкоємицею його майна за законом.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 19.05.2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ"ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" заборгованість за кредитним договором №3562724164 від 12.06.2018 року в розмірі 35609,22 грн.

Згідно з листом Кагарлицького відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.01.2024 року №2152, у період з 05.08.2021 року по 15.09.202J року на виконанні у Кагарлицькому відділі державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження №66380927 з примусового виконання виконавчого листа №368/60/21 від 07.07.2021 року Кагарлицького районного суду Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» боргу в сумі 378779 грн. 22 коп.

05.08.2021 року постановою головного державного виконавця Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Качанюк Ольгою Володимирівною було відкрито виконавче провадження №66380927.

Цього ж дня головним державним виконавцем Качанюк О.В. було винесено постанову про арешт усього майна ОСОБА_2

15.09.2021 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.3 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а виконавче провадження було відкрите 05.08.2021 року та цього ж дня було накладено арешт на все майно ОСОБА_2 . Тобто зазначені дії були вчинені державним виконавцем уже після смерті ОСОБА_2 .

Після закінчення виконавчого провадження арешт, що був накладений на майно ОСОБА_2 знятий не був та згідно з вищевказаним листом від 11.01.2024 року підстави для зняття арешту органом ДВС відсутні

Таким чином, щодо спадкового майна ОСОБА_2 наявний не знятий арешт який порушує права спадкоємців ОСОБА_2 .

Положеннями ст.ст. 1216-1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 статті 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння, та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України, зокрема і шляхом звільнення спадкового майна з- під арешту.

Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Прийнявши спадщину спадкоємці мають право на отримання у власність майна, що належало ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

В силу положень пункту 3 частини 1 статті 38 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи

- сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Відповідно до ст.59 ч.1 ЗУ « Про виконавче провадження» , особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Позивачем не надано належних і допустимих доказів про належність спадкодавцю житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до матеріалів спадкової справи спадкодавець має дочку ОСОБА_3 і сина ОСОБА_2 які віднесені ст.1261 ч.1 ЦК України до спадкоємців першої черги за законом . Заповіт спадкодавця відсутній. Для доведення позивачем відмови вказаних осіб від спадщини на користь позивача і належності арештованого майна позивачу а не боржнику на час накладення арешту необхідно залучати вказаних осіб співвідповідачами, що не було зроблено позивачем . А тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись з ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 38, 40 Закону України «Про виконавче провадження, п.1 ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 174, 175 Цивільного процесуального кодексу України,-

вирішив:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 20.12.2024 року.

Суддя: В.І. Кириченко

СудКагарлицький районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення11.12.2024
Оприлюднено01.01.2025
Номер документу124173110
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)

Судовий реєстр по справі —368/260/24

Рішення від 11.12.2024

Цивільне

Кагарлицький районний суд Київської області

Кириченко В. І.

Рішення від 11.12.2024

Цивільне

Кагарлицький районний суд Київської області

Кириченко В. І.

Ухвала від 21.11.2024

Цивільне

Кагарлицький районний суд Київської області

Кириченко В. І.

Ухвала від 09.10.2024

Цивільне

Кагарлицький районний суд Київської області

Кириченко В. І.

Ухвала від 05.09.2024

Цивільне

Кагарлицький районний суд Київської області

Кириченко В. І.

Ухвала від 12.08.2024

Цивільне

Кагарлицький районний суд Київської області

Кириченко В. І.

Ухвала від 14.05.2024

Цивільне

Кагарлицький районний суд Київської області

Кириченко В. І.

Ухвала від 11.04.2024

Цивільне

Кагарлицький районний суд Київської області

Кириченко В. І.

Ухвала від 21.03.2024

Цивільне

Кагарлицький районний суд Київської області

Кириченко В. І.

Ухвала від 26.02.2024

Цивільне

Кагарлицький районний суд Київської області

Кириченко В. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні