Ухвала

від 24.12.2024 по справі 553/2465/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2465/24

Провадження № 2/553/1817/2024

У Х В А Л А

Іменем України

24.12.2024м. Полтава

Суддя Ленінського районного суду міста Полтави Крючко Н.І., вивчивши матеріали зустрічної позовної заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваоблегерго» про поновлення на роботі ,-

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2024 року на адресу суду ОСОБА_1 - третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору подано зустрічну позовну заяву до Акціонерного товариства «Полтаваоблегерго» про поновлення на роботі, в якій прохав прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 , до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої дорожньо - транспортною пригодою та про повернення до робочих обов`язків, поновлення на роботі тракториста 4 розпоряду Могили І.П..

Статтею 195 ЦПК України визначено, що положення ст. ст. 193, 194 ЦПК України застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження.

За правилами ст. 193 ЦПК України передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Приписами ст. 193 ЦПК України передбачено, щозустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження

Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 49 ЦПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Приписами ст. 193 ЦПК України передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Згідно з ч. 7 ст. 178 ЦПК України - відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Так, ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 02 серпня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 , до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої дорожньо - транспортною пригодою, призначено справу до підготовчого судового розгляду.

Ухвалою суду від 02 серпня 2024 року запропоновано відповідачу АТ «Полтаваобленерго» та роз`яснено третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 право подання пояснень у справі.

26 листопада 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

Як вбачається зі змісту зустрічного позову третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 , 21 грудня 2024 року ним складено зустрічну позовну заяву до АТ "Полтаваобленерго" про поновленння на роботі, яку подано до суду 24 грудня 2024 року, тобто на стадії судового розгляду даної справи, що є неприпустимим.

Тобто, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у даній справі - ОСОБА_1 пропущено строк пред`явлення зустрічного позову.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Взаємний зв`язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв`язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем. Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв`язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача.

Таким чином, зі змісту ст.193 ЦПК України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому суд визначає взаємопов`язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу як суд першої інстанції.

За змістом даної норми однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.

Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.

У п.21 постанови Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №904/6157/19 вказано, що взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: - обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; - вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; - задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 , до АТ "Полтаваобленерго" є відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

Предметом зустрічного позову третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 є поновлення на роботі, що виникає з трудових правовідносин.

У постанові від 20 березня 2019 року у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Тобто, в даному випадку первісний позов про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо транспортної пригоди та зустрічний позов про поновлення на роботі не взаємопов`язані і спільний їх розгляд не є доцільним, окрім того, вони не виникають з одних правовідносин та позивачем не доведено, що задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Отже, вимогиза первісним та зустрічним позовами є різними як за предметом позову, так і способом захисту прав та законних інтересів сторін спору, що зумовлює самостійний предмет їх доказування, тобто не є однорідними.

За правилами ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про повернення зустрічного позову заявнику.

Крім того, суд звертає увагу на те, що повернення зустрічного позову не обмежує право третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 звернутись до суду з позовною заявою на загальних підставах.

Керуючись ст. 193 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваоблегерго» про поновлення на роботі - повернути заявнику.

Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_1 право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Н. І. Крючко