Рішення

від 26.12.2024 по справі 569/19636/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/19636/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Галінської В.В.

при секретарі Калетинець Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом, в якому просить скасувати постанову серії RVN№034884 від 25.03.2024 року про накладення адміністративного стягнення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, а справу закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, стягнути з відповідача на його користь 1199,74 грн. та покласти на відповідача всі судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що йому стало відомо, що стосовно нього інспектором відділу контролю за паркуванням Муніципальної варти при міській раді 24.03.2024 р. було створено повідомлення серії RVN№034884, а в подальшому 25.03.2024 р. винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП через паркування автомобіля по вул. Здолбунівській в м. Рівне. Вказує, що із витребуваного ним від патрульної поліції акта обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 29.04.2024 р. йому стало зрозуміло, що ділянку по вул. Здолбунівській визнано такою, що в повній мірі не відповідає діючим вимогам правил норм та стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Окрім того зазначив, що копію постанови він не отримував.

29.10.2024 року представником відповідача Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради Кученець О.М. надіслано відзив на позовну заяву, у якому вона зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, вважає постанову законною і просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник відповідача вказує, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки: особа, яка керувала автомобілем (водій) ) Peugeot 308 д.н.з НОМЕР_1 порушила правила зупинки, а саме: здійснила зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушила п.3.34 додатку 1 розділу 33 ПДР та ч.1 ст. 122 КУпАП. На фотознімках, які додані до відзиву, зображено автомобіль, який здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушено п.3.34 додатку 1 розділу 33 ПДР та ч.1 ст. 122 КУпАП. Транспортний засіб позивача був зупинений з того боку дороги, де й був встановлений знак 3.34 «Зупинка заборонена». Вказані знімки містять дату, час, а також географічні координати, які відповідають місцю вчинення адміністративного правопорушення, що вказане в постанові. Щодо акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, який доданий до позовної заяви ОСОБА_1 , то як видно з пункту 3 даного акту він стосується знаків 3.29 (40), 5.43 та 5.44, проте відповідача було притягнуто до відповідальності оскільки, особа, яка керувала автомобілем (водій) Peugeot 308 д.н.з НОМЕР_1 порушила правила зупинки, а саме: здійснила зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушила п.3.34 додатку 1 розділу 33 ПДР та ч.1 ст. 122 КУпАП. Отже, акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, складений 29.04.2024 не є підставою для скасування постанови RVN 034884 від 25.03.2024 року, оскільки стосується знаків 3.29 (40), 5.43 та 5.44.

Позивач ОСОБА_1 надіслав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що ділянка дороги на вул. Здолбунівській не була, на момент складення постанови, приведена до відповідних норм.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив справу розглядати в його відсутність.

Представник відповідача Департаменту муніципальної варти РМР в судовому засіданні висловила доводи наведені у відзиві на позовну заяву. Просила відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишено без руху. Надано позивачу строк п`ять днів для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків з дня вручення цієї ухвали.

24 жовтня 2024 року на виконання вимог ухвали позивач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановою інспектора з паркування Департаменту Муніципальної варти Рівненської міської ради Лемещук Яною Миколаївною серії RVN№034884 від 25 березня 2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП України за те, що 24.03.2024 року о 14 год. 18 хв. по вул. Здолбунівській, 17/1 в м. Рівне, особа, яка керувала автомобілем PEUGEOT 308 НОМЕР_2 порушила вимогу дорожнього знаку а саме здійснила зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «зупинка заборонена», чим порушила п.3.34 додатку 1 розділу 33 ПДР України та ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно з ч.2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 219 КУпАП від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьої і сьомої ст. 122, частинами першою, другою та восьмої статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

П. 2 рішення Рівненської міської ради від 18.10.2022 року № 139 уповноважено осіб, зазначених в п.1 цього рішення, у випадках, визначених законодавством, розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122 (y частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксовані у режимі фотозйомки (відеозапису), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, здійснювати тимчасове затримання транспортних засобів у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України.

Згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП встановлено, що особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Так, ч. 3 ст. 279-1 КУпАП передбачено, якщо адміністративне правопорушення, передбачене ч. ч. 1, 3 та 7 ст. 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), ч.ч.1, 2, 8 ст. 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену уч.1 статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у ч.1 статті 14- 2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

П.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП визначено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій. До складу правопорушення входять: об`єкт правопорушення; об`єктивна сторона правопорушення; суб`єкт правопорушення; суб`єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.

Пункт 1.10 Правил дорожнього руху: зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).

Пунктом 15.1 Правил дорожнього руху передбачено, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватися у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

Пунктом 3.34 Розділу 33Заборонені знакиПравил дорожнього руху забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Відповідно до положень Правил дорожнього руху зона дії, зокрема, знаку 3.34 поширюєтьсявід місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаку не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Дія знаку, зокрема, 3.34 поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені.

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 8.4. Правил дорожнього руху визначено, що дорожні знаки поділяються на групи. У підпункті «в» даного пункту зазначено, що заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі. Знак 3.34 «Зупинку заборонено» є заборонним дорожнім знаком, оскільки забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу) у зоні його дії.

Дія знаків 3.9, 3.10, 3.34 - 3.37 поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені. Згідно з п. 3.45 розділу 33 ПДР зона дії знаків 3.1 - 3.15, 3.19 - 3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33 - 3.37 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Вимоги до встановлення дорожніх знаків також встановлені ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху ЗНАКИ ДОРОЖНІ Загальні технічні умови Правила застосування». Цей стандарт поширюється на дорожні знаки, призначені для інформування учасників дорожнього руху щодо умов, напрямків, режимів руху на автомобільних дорогах і вулицях (далі - дорогах) та виїздах на них з прилеглих територій, на територіях об`єктів дорожнього сервісу, а також на матеріали для світлоповертальних поверхонь (далі світлоповертальні матеріали) технічних засобів організації дорожнього руху. Зокрема , відповідно 14.1.1 Дорожні знаки потрібно розташовувати так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і в темний час доби, була забезпечена зручність експлуатування і обслуговування, а також було неможливе їх ненавмисне пошкодження. При цьому вони не повинні бути затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насаджейнями, щоглами зовнішнього освітлення тощо). Відповідно до 14.1.4 Дорожні знаки дозволено застосовувати у випадках, не передбачених цим стандартом та Правилами [4], якщо необхідність такого застосування обґрунтована конкретними умовами дорожнього руху. Як вбачається із п. 14.5.29 передбачено Знак 3.34 «Зупинку заборонено» застосовують, щоб заборонити зупинку і стоянку ТЗ. Його встановлюють з того боку дороги, на якому вводять заборону. На ділянках доріг, де кількість смуг для руху в одному напрямку дві і більше, знак 3.34 потрібно застосовувати там, де, залежно від інтенсивності руху (таблиця 36) під час об`їзду ТЗ, що зупинилися, створюється підвищена небезпека зіткнення. 14.5.30 У випадках, коли потрібно заборонити зупинку або стоянку вздовж одного боку площі, фасаду будинку тощо, і знаки 3.34-3.37 не можуть бути встановлені так, щоб усі водії були поінформовані про введену заборону, дозволено установлювати ці знаки разом із однією з табличок 7.2.5 чи 7.2.6 або з табличкою 7.2.7 навпроти в`їзду на площу, під`їзду до будинку тощо, лицьовою частиною в бік водіїв ТЗ, що під`їжджають. Згідно п. 14.5.36 Дія знаків 3.1-3.15, 3.19-3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33-3.37, 3.44, 3.45 поширюється від місця встановлення до найближчого перехрестя за знаком, а в населеному пункті у разі відсутності перехресть -до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) польових, лісових та інших доріг без покриття, перед якими не встановлені знаки пріоритету.

Як на підставу скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивач посилається на акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 29 квітня 2024 року, згідно якого о 15 год. 10 хв. було проведено обстеження вул. Здолбунівської в м. Рівне. Пунктом 3 даного акту встановлено: «Експлуатаційний стан технічних засобів організації дорожнього руху не відповідає вимогам п. 14.5.25 ДСТУ 4100:2021: розміщення окремих знаків 5.43, 5.44 не відповідає вимогам п.14.2.1 ДСТУ 4100:2021. За результатами обстеження ділянку визнано такою, що в повній мірі не відповідає діючим вимогам правил, норм та стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно ч. 5 ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАПвстановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно дост. 251 КУпАПдоказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інш і обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 9 КАС України).

Пунктом 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тож, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС Українирозподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічний правовий висновок щодо обов`язку доказування в адміністративному процесі викладено в постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року (справа № 760/2846/17).

В справі ЄСПЛ «Пономарьов проти України (Заява № 3236/03) від 03 квітня 2008 року вказано, що сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підстави для сумніву, що відповідач діяв неправомірно. Навпаки, відповідно до п. 2 ст. 90 КАС України, жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. В даному випадку, поясненнями позивача в позовній заяві вказують лише на його намагання уникнути несприятливих для нього наслідків у зв`язку із притягненням до адміністративної відповідальності, але не вказують на неправомірність дій відповідача. Однак суд не є засобом для сторін та не толерує зловживання правами.

Відповідно до приписів ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Даючи оцінку зібраним по справі доказам, судом досліджено, що стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкцій статті, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду зазначеної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено. Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 29 квітня 2024 року, на який посилається позивач, як на підставу для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності жодним чином не доводить того, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки обстеження проводилось 29 квітня 2024 року, а правопорушення позивачем вчинено 24 березня 2024 року. Окрім того, даним обстеженням не встановлювалась відповідність вимогам ДСТУ 4100:2021 дорожнього знаку 3.34, вимоги якого порушив позивач. Таким чином, позивачем не доведено того факту, що 24 березня 2024 року о 14 год. 18 хв. дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено» на вул.. Здолбунівській в м.Рівне був відсутній, або його встановлено з порушенням вимог Державних стандартів, у зв`язку з чим він повинен був дотримуватись вимог даного знаку під час керування транспортним засобом.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, в межах санкції, передбаченої цією статтею, є законною та обґрунтованою, доводи позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення щодо порушення знаку 3.34 «Зупинку заборонено» спростовані наявними в матеріалах справи доказами, у зв`язку з чим будь-яких підстав для скасування оскаржуваної позивачем постанови суд не вбачає.

Згідно п.1ч.3ст.286КАСУкраїниза наслідкамирозглядусправиз приводурішень,дійчибездіяльності суб`єктіввладнихповноваженьу справахпропритягненнядо адміністративноївідповідальностімісцевийзагальний судякадміністративниймає право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

За вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії RVN№034884 від 25 березня 2024 року залишити без змін.

Щодо решти позовних вимог, то такі задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до положень ст.286 КАС України не визначають предмет спору. Окрім того, оскаржувана позивачем постанова не підлягає до скасування, а отже не підлягають до стягнення на користь позивача з відповідача сплачені в рахунок штрафу грошові кошти.

Суд звертає увагу на те, п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа "Руїз Торіха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Також згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.251, 252, 288, 293 КУпАП, ст.ст.241-246, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 доДепартаменту муніципальноїварти Рівненськоїміської радипро скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення залишити беззадоволення, апостановусерії RVN№034884 від 25 березня 2024 року без змін.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду безпосередньо .

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Департамент Муніципальної варти Рівненської міської ради, м. Рівне, вул. С.Бандери, 44, код ЄДРПОУ 44350009.

Суддя