Постанова

від 07.06.2024 по справі 761/18748/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/18748/24

Провадження № 3/761/4600/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова Ірина Вікторівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Державної податкової служби України Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності громадянку:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , працює на посаді головного бухгалтера Ритуальна служба СКП «Спецкомбінат ПКПО» (код ЄДРПОУ 03358475),

за ч. 1 ст. 163-1, КУпАП

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов протокол № 1427 про адміністративне правопорушення, який складений 09квітня 2024 року головним державним інспектором відділу перевірок у сфері торгівлі управління податкового аудиту у сфері торгівлі та послуг Головного управління ДПС у м. Києві Сацук Н. І., при проведенні документальної планової виїзної перевірки Ритуальна служба СКП «Спецкомбінат ПКПО» (код ЄДРПОУ 03358475) встановлено, що посадова особа - головний бухгалтер ОСОБА_1 вчинила правопорушення пункту 44.1 пункту 44.2 пункту 44.5, пункту 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Кодексу, пункту 3 пункту 6 розділу 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 N?73 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 28.03.2013 №336/22868, пункту 5. пункту 7 П(С)БО 15 «Доходи» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за N? 860/4153, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187. пункту 188.1 статті 188, пунктом 192.1 ст. 192, пункту 198.1 пункту 198.2 пункту :98.3 пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, підпункту 8 пункту 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість 29.01.2016 за № 159/28289, пункту 201.1 пункту 201.4 пункту 201.7 пункту 201.10 статті 201, пункту 35 частини першої статті 64, пункту 12 частини першої статті 641, пункту 16 частини першої статті 66 Бюджетний кодекс України, пунктом 29 частини першої статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97:ВР «Про місцеве самоврядування в Україні». пункту 46.1 пункту 46.2 статті 46 підпункту 49.18.2, пункту 4918.3 підпункту 49.18.6 підпункту 49.18.7 підпункту 49.18 статті 49 Кодексу, пункту 1 пункту 2 «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, Наказу Міністерства фінансів України від 12.01.2C21 № 4 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», що відображено в акті від 19.03.2024 № 22181/26-15-07-02-01-03/03358475.

В судове засідання гр. ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином, на адресу суду надійшли пояснення, відповідно до яких просила закрити провадження у зв`язку з відсутність складу і події правопорушення.

Суд, дослідивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення від 09.04.2024 року № 1427 та додані до нього матеріали, приходить до висновку, що в діях гр. ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення з огляду на наступне.

Так, неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), утворює склад адміністративного правопорушень, передбаченого за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В свою чергу, неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, утворює склад адміністративного правопорушень, передбаченого за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Разом з тим, згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що на момент розгляду справи триває процедура оскарження семи податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), тому акт перевірки не може вважатися доказом вини ОСОБА_1 в порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів, і, самі по собі, не породжують правових наслідків для платника податків.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Крім того, відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що в діях гр. ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки до матеріалів справи не надано жодного належного та допустимого доказу, який підтверджував би вину останньої у вчиненні зазначеного правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, ч. 1 ст. 163-1, 247, 283-285 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скарга, не було подано протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: