Постанова

від 25.12.2024 по справі 405/8048/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

25 грудня 2024 року м. Кропивницький

справа № 405/8048/23

провадження № 22-ц/4809/1480/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Мурашка С.І., Письменного О.А.,

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне некомерційне підприємство «Державний університет «Київський авіаційний інститут»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут» на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2024 року у складі судді Іванової Л.А.,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Національного авіаційного університету (далі по тексту - НАУ) про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плат.

В обґрунтування заявленого позову посилалася на те, що, починаючи з 16 січня 2014 року вона працювала у відокремленому структурному підрозділі Національного авіаційного університету Міністерства освіти і науки України - Кіровоградській льотній академії НАУ. Наказом начальника академії від 08 лютого 2018 року №62 ВСП НАУ «Кіровоградська льотна академія НАУ» була перейменована в «Льотна академія НАУ», з яким вона з 01 вересня 2022 року перебуває у трудових відносинах, працюючи на посаді факультету авіаційного менеджменту, як така, що пройшла конкурсний відбір. 01 вересня 2023 року їй було подовжено строковий трудовий договір як такій, що пройшла конкурс професора кафедри аеронавігації, метеорології та організації повітряного руху. Зазначила, що за період з 01 лютого 2023 року по 31 жовтня 2023 року їй була нарахована, але не виплачена відповідачем заробітна плата, що є порушенням вимог ст.115 КЗпп України, розмір якої вона не може визначити, оскільки на її неодноразові звернення довідку про заборгованість по заробітній платі відповідач не надає. При цьому, за її підрахунками різниця суми фактичного заробітку/доходу в Льотній академії та цільових надходжень - зарплати за період з 01 лютого 2023 року по 31 січня 2023 року становить 59765,61 грн. Відповідач відмовляється виплачувати належні їй до виплати суми, мотивуючи свої дії відсутністю грошових коштів, що стало підставою для звернення до суду з метою захисту своїх порушених прав.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з нарахованої та невиплаченої заробітної плати за період з 01 лютого 2023 року по 31 жовтня 2023 року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до Національного авіаційного університету про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати задоволено. Стягнуто з Національного авіаційного університету на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої та невиплаченої заробітної плати за період з 01 квітня 2023 року по 30 листопада 2023 року в розмірі 67210 грн 46 коп. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням НАУ подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 09 грудня 2024 року замінено відповідача у справі - Національний авіаційний університет, його правонаступником - Державним некомерційним підприємством «Державний університет «Київський авіаційний інститут» (далі по тексту - ДНП «ДУ «КАІ»)(а.с.153).

ОСОБА_1 направила до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2024 рокузалишити без змін, а апеляційну скаргу ДНП «ДУ «КАІ» -без задоволення. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.

У судовому засіданні ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив. Про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності представника відповідача на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що з 16 січня 2014 року ОСОБА_1 працювала у відокремленому структурному підрозділі Національного авіаційного університету Міністерства освіти і науки України - Кіровоградській льотній академії НАУ, яка наказом начальника академії від 08 лютого 2018 року №62 ВСП НАУ була перейменована в Льотну академію НАУ (а.с.5-6).

На підставі наказу від 01 вересня 2022 року №654/о ОСОБА_1 затверджено на посаду професора кафедри аеронавігації, метеорології та організації повітряного руху факультету авіаційного менеджменту Льотної академії Національного авіаційного університету, як таку, що пройшла конкурсний відбір. 01 вересня 2023 року на підставі наказу №746/о позивачці був подовжений строковий трудовий договір, як такій, що пройшла конкурс на посаду професора кафедри аеронавігації, метеорології та організації повітряного руху факультету авіаційного менеджменту до обрання за конкурсом (а.с.7).

Як свідчить довідка про одержані доходи та утримані податки від 06 грудня 2023 року №45 ОСОБА_1 працює на посаді професора Льотної академії Національного авіаційного університету. За період з квітня 2023 року по листопад 2023 року позивачці нараховано 24659,06 грн заробітної плати, з якої утримано ПДФО та військовий збір на суму 48293,50 грн, виплачено на руки за вказаний період 132155,08 грн, борг за підприємством (заборгованість по заробітній платі) складає 67210,46 грн (а.с.32).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову та стягнення заборгованості суд першої інстанції дійшов висновку про те, що за період з квітня 2023 року по листопад 2023 року ОСОБА_1 виконувала свої трудові обов`язки, проте заробітну плату у повному обсязі не отримувала.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці», частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу.

Стаття 115 Кодексу законів про працю України та стаття 24 Закону України «Про оплату праці» визначають, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Судом встановлено, що у період, за який позивач просить стягнути заборгованість по заробітній платі а саме за період з квітня 2023 року по листопад 2023 року ОСОБА_1 виконувала свої трудові обов`язки, проте заробітну плату у повному обсязі не отримувала. Причини невиплати заробітної плати позивачеві відповідач не пояснив. Відомостей про наявність спору про розмір боргу по заробітній платі суду також не надано.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Водночас згідно зі статтею 1 Конвенції Про захист заробітної плати №95 термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 КЗпп України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Отже заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Згідно з частиною п`ятою статті 97 КЗпп України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Суд першої інстанції, встановивши, що заборгованість по заробітній платі не була виплачена ОСОБА_1 на час розгляду справи судом, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати за період з 01 квітня 2023 року по 30 листопада 2023 року у розмірі 67210 грн 46 коп, тому позовні вимоги підлягають задоволенню підлягають задоволенню.Спір між сторонами щодо розміру заборгованості відсутній.

Разом з тим, доводами апеляційної скарги було те, що належним відповідачем у справі є не Національний авіаційний університет, а Льотна академія Національного авіаційного університету, в якій позивач працює, та яка хоч і є відокремленим структурним підрозділом Національного авіаційного університету, проте внесена до ЄДРПОУ із самостійним кодом та є страхувальником позивача відповідно до п.1 статті 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сплачує за позивача відповідні податки і збори до бюджету.

Крім того, на підставі наказу Міністерства освіти та науки України від 13 жовтня 2023 року №1249 Національний авіаційний університет було реорганізовано шляхом поділу на Державне некомерційне підприємство «Державний університет «Київський авіаційний інститут» та Українську державну льотну академію з віднесенням їх до сфери управління Міністерства освіти та науки України. Розпорядженням КМУ від 13 жовтня 2023 року №921-р та встановлено, що Державне некомерційне підприємство «Державний університет «Київський авіаційний інститут» та Українська державна льотна академія є правонаступниками Національного авіаційного університету.

Апеляційний суд вважає належним відповідачем у справі саме Національний авіаційний університет, як юридична особа з усіма правами та обов`язками, наданими відповідачу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України).

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем її знаходження та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (частини перша-третя статті 95 ЦК України).

Враховуючи цивільно-правове становище філій та представництв недопустимою є самостійна і безпосередня участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу як складової частини юридичної особи, що його створила.

Виходячи з результатів аналізу наведених норм права філія як відокремлений підрозділ та представництво, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю і не можуть бути стороною у цивільному процесі, тому справи, в яких відповідачем виступає така філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже, неможливістю вирішення цивільного спору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі №760/32455/19, від 13 липня 2022 року у справі №593/98/21.

У зв`язку із зазначеним, колегія суддів вважає належним відповідачем у цій справі саме юридичну особу - Національний авіаційний університет,правонаступником якого є Державне некомерційне підприємство «Державний університет «Київський авіаційний інститут», а позов до відокремленого підрозділу юридичної особи не підлягав би розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу як складової частини юридичної особи, що його створила.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут» залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2024 року- без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31 грудня 2024 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді С.І. Мурашко

О.А. Письменний