Ухвала

від 31.12.2024 по справі 202/7955/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/7955/24

Провадження № 1-кс/202/8404/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

11 грудня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про арешт майна, яке подане у кримінальному провадженні № 12024040000000774 від 09.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт на речі та документи, які були вилучені 03.12.2024 під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони права на їх відчуження, розпорядження та користування, а саме на:

- Флеш-накопичувач білого кольору;

- Флеш-накопичувач сріблястого кольору;

- Флеш-накопичувач мicro SD;

- Мобільний телефон марки Samsung, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 ;

- Ноутбук марки ASUS модель К73Е із зарядним пристроєм до нього.

Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024040000000774 від 09.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме за фактом привласнення групою осіб бюджетних коштів, виділених для проведення капітальних та поточних ремонтів споруд цивільного захисту у комунальних закладах освіти та культури.

03.12.2024 року на підставі ухвал слідчого судді проведені обшуки за місцем проживання ОСОБА_4 , де вилучено вищевказані речі, які постановою слідчого визнані речовими доказами.

Отже, з метою збереження речових доказів прокурор просить накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку.

В судове засідання прокурор та володілець майна не з`явилися, що не перешкоджає судовому розгляду.

Прокурором надано заяву про розгляду клопотання без його участі.

Представником власника майна - адвокатом ОСОБА_5 надано заяву, в якій вона просить розглядати клопотання без їх участі та відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на його безпідставність і необґрунтованість.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024040000000774 від 09.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 14 листопада 2024 року був наданий дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , з метою виявлення та вилучення договорів, договірних цін, кошторисів, локальних кошторисів, актів виконаних робіт (за формою №КБ-2В), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (за формою КБ-З), дефектних актів, підсумкових відомостей ресурсів, розрахунків загальновиробничих витрат, документів щодо придбання будівельних матеріалів (договори купівлі-продажу, касові чеки, ордери та інше), які стосуються проведення у період часу з 2023 по 2024 роки поточних та капітальних ремонтів ТОВ "ВІКТОРІБУД КР" код ЄДРПОУ 45157661, ФОП « ОСОБА_6 » код НОМЕР_4 , ФОП « ОСОБА_7 » код НОМЕР_5 , ТОВ «БК «СІСТЕМС» код ЄДРПОУ 43528526, ФОП « ОСОБА_8 » код НОМЕР_6 , за бюджетні кошти замовників - комунальних установ культури та освіти, розташованих на території м. Кривого Рогу, та військових частин; документів (наказів, розпоряджень) щодо призначення відповідальних осіб за проведення поточних та капітальних ремонтів, наказів про призначення на посаду, бухгалтерських документів щодо ведення господарської діяльності по зазначеним суб`єктам господарювання, чорнових записів, банківських карток, виписок з банківських рахунків, інформації, яка має значення для досудового розслідування та міститься в мобільних телефонах, зокрема встановлених на них мобільних додатках, електронних накопичувачах інформації (флеш-носії, жорсткі диски, ноутбуки, комп`ютери тощо).

03.12.2024 року був проведений обшук за вказаною адресою, під час якого було вилучено: флеш-накопичувач білого кольору, флеш-накопичувач сріблястого кольору, флеш-накопичувач мicro SD, мобільний телефон марки Samsung, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 із сім-картою НОМЕР_3 , ноутбук марки ASUS модель К73Е із зарядним пристроєм до нього.

Постановою слідчого від 03 грудня 2024 року вилучені речі визнані речовими доказами.

Розглядаючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя виходить з того, що відповідно частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких, у тому числі, належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до частини третьою статті 132 КПК України не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства»). Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»). Судам належить з`ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрот проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).

Крім того, згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у рішенні від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії", при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Слідчий суддя вважає, що в даному випадку підстави для арешту вилучених у ОСОБА_4 речей, а саме флеш-накопичувачів, мобільного телефону, ноутбуку, прокурором не доведені.

Слідчий суддя враховує, що матеріали клопотання прокурора не містять даних та доказів, що вилучені речі містять інформацію, яка має значення для досудового розслідування.

Крім того, органом досудового розслідування та прокурором не надано даних про те, що доступ до інформації на цих електронних пристроях обмежується їх власником. У протоколі обшуку зазначено пароль мобільного телефону.

Слідчий суддя вважає, що в даному випадку підстави для арешту вищевказаних речей не доведені, оскільки слідчий та прокурор мають можливість оглянути інформацію, що в них міститься та здійснити відповідне копіювання такої інформації, якщо вона має значення для досудового розслідування.

На переконання слідчого судді, накладення арешту на вилучені мобільний телефон, ноутбук та флеш-накопичувачі буде заходом неспівмірним із потребами досудового розслідування.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання прокурора про арешт флеш-накопичувача білого кольору, флеш-накопичувача сріблястого кольору, флеш-накопичувача мicro SD; мобільного телефону марки Samsung, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 , ноутбука марки ASUS модель К73Е із зарядним пристроєм до нього, які належать ОСОБА_4 , відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1