Рішення

від 31.12.2024 по справі 564/4873/24

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/4873/24

31 грудня 2024 року

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі судді Снітчук Р.М.

за участі секретаря Зберун К.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Костопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті його батька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Перейма Балтського району Одеської області, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасовоокупованій території України, в м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна.

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що його батько ОСОБА_2 , з 21.08.1987 р. і по дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав та був зареєстрований у квртирі АДРЕСА_1 . На даний час зазначений населений пункт є тимчасово окупованою територією.

Отримати свідоцтво про смерть батька в органах державної реєстрації актів цивільного стану на даний час неможливо, оскільки він помер на тимчасово окупованій території і всі документи, видані на цій території вважаються недійсними. Тому факт смерті просить встановити в судовому порядку.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Оніщук С.П. не з`явилися, представник подав до суду письмову заяву з проханням здійснювати розгляд справи у їх відсутності. Заявлені вимоги просили задовольнити.

Представник заінтересованої особи Костопільського районного відділу ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи здійснювати у його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Песчанською сільською радою Балтського району Одеської області 10.10.1981 р., актовий запис № 29.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 014 листопада 2022 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 о 08 год. 40 хв. в м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим.

Заявник має намір встановити факт смерті батька, оскільки це має юридичне значення, а саме для отримання належного свідоцтва про смерть та настання наслідків, відповідно до законодавства України.

Здійснити державну реєстрацію смерті батька заявник не має можливості, оскільки свідоцтво про смерть видане нелегітимним органом на тимчасово окупованій території та не відповідає вимогам національного законодавства, не визнається на території України.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупованою територією визначається сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.

Згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" від 22.12.2022 року № 309, вся територія Автономної Республіки Крим, починаючи з 20.02.2024 року є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

Відповідно ч. 2, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акту цивільного стану.

Судом встановлено, що заявник не має можливості отримати свідоцтво про смерть батька у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, який може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

У зв`язку з наведеним, а також враховуючи те, що підставою для видачі свідоцтва про смерть є лікарське свідоцтво про смерть або фельдшерська довідка про смерть, форми яких затверджені Міністерством охорони здоров`я України, отримати які заявник можливості не має та на даний час заявник позбавлений можливості отримати свідоцтво про смерть батька на території України, суд вважає заявлені вимоги обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Таким чином, документи, що підтверджують факт смерті особи на тимчасово окупованій території України, видані органами окупаційної влади підтверджують факт смерті, однак, за формою та змістом не відповідають вимогам українського законодавства, а тому не можуть бути підставою для проведення реєстрації смерті особи в органах РАЦС Міністерства юстиції України.

Не може вважатись легітимним на території України і свідоцтво про смерть особи, видане органом, який створено на цій території в порядку, не передбаченому законом України.

Разом із тим відповідно до Консультативного висновку Міжнародного суду (ООН) від 21 червня 1971 року, у справі Намібії , не можуть визнаватись недійсними всі документи, видані на окупованій територій, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Це стосується реєстрації смертей, народжень, шлюбів.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Встановлення факту смерті батька має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану України факту його смерті та видачі свідоцтва про смерть.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 9, 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» ст. 4, 7, 10, 265, 268, 293, 294, 315, 317, 319 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Костопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця села Перейма Балтського району Одеської області, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 о 08 год. 40 хв., місце смерті - місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна.

Допустити негайне виконання рішення суду.

Копію судового рішення видати учасникам справи негайно після його ухвалення та невідкладно надіслати до Костопільського відділу ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31 грудня 2024 року.

СуддяР. М. Снітчук