Рішення

від 27.12.2024 по справі 643/16707/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/16707/24

Провадження № 2-о/643/605/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2024 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Замікули Б.С.,

присяжних - Хотян О.Г., Воробйова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кушнарьова І.Р.,

прокурора - Маркевич Ю.В. (в режимі відеоконференції)

лікаря-психіатра - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

особи, щодо якої вирішується питання - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

захисника - адвоката Маюрнікової В.Н. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції заяву Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» в особі медичного директора зі стаціонарної роботи Сніжко О.О., про застосування примусової госпіталізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до закладу з надання психіатричної допомоги без його згоди,

УСТАНОВИВ:

До Московського районного суду м. Харкова 27.12.2024 надійшла заява медичного директора зі стаціонарної роботи КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» Сніжко О.О. про застосування примусової госпіталізації відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у заклад з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом КНП ХОР «ОКПЛ №3» без його згоди.

В обґрунтування заяви зазначається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , був госпіталізований до КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» 26.12.2024 о 21 год. 52 хв.

Доставлений до приймального покою фельдшером ЕШМД № 204 ОСОБА_2 з рапортом

ст. лейтенанта поліції І. Солошенко.

В рапорті поліцейського зазначено, що 26.12.2024 екіпажу 4201 надійшов виклик про задимлення у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Прибувши на місце виклику, у вказаній квартирі виявлено джерело диму та викликано вогнеборців для гасіння пожежі. У квартирі перебував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснив підпал побутових речей, чим наражав на небезпеку мешканців будинку. Як зазначає поліцейський, ОСОБА_1 поводив себе неадекватно, зовні проявляв ознаки психічного розладу. Після отримання доступу до квартири вдалося загасити загоряння.

Після огляду черговим лікарем-психіатром ОСОБА_3 зроблено висновок про необхідність госпіталізації ОСОБА_1 у психіатричний стаціонар для обстеження або лікування у зв`язку із наявністю у нього тяжкого психічного розладу, який обумовлює: його небезпеку для себе і оточуючих; суттєву шкоду його здоров`ю внаслідок погіршення психічного стану у разі, якщо особі не буде надана психіатрична допомога.

Підставою для висновку про необхідність госпіталізації є відомості про поведінку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі цих відомостей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27.12.2024 о 09 год. 00 хв. оглянутий комісією лікарів-психіатрів КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» у складі: медичного директора зі стаціонарної роботи ОСОБА_4 , завідуючим відділенням ОСОБА_5 , лікарем-психіатром ОСОБА_6 .

Комісія лікарів дійшла висновку, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 страждає на тяжкий психічний розлад: F22.0 Хронічний маячний розлад.

В акті психіатричного огляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 27.12.2024, серед іншого, зазначено про психічний стан особи.

Зокрема, в ході огляду лікарями констатовано наступне.

Контакт малопродуктивний, свідомість не порушена, орієнтований всебічно вірно. Галюцинаторні переживання активно заперечує, але виключати їх не можна, імовірно галюцинує - рухає губами, неначе розмовляє з кимось. Висловлює маячні ідеї відношення. Мислення аморфне, емоційно лабільний, напружений, тривожний. Вкрай негативістичний. Відповідачє на питання часто не по суті, зухвало, злісно. Інструкції не виконує, чинить опір при огляді. Легко афектується, неохайний, раціоналізує та заперечує свою неправильну поведінку, спалив документи за маячними мотивами. Критика до свого стану відсутня. Не надав добровільної згоди на госпіталізацію та лікування.

За наведених обставин подано заяву до суду про застосування примусової госпіталізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у закладі з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом відповідно до ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу».

Ухвалою суду від 27.12.2024 відкрито провадження за вказаною заявою та призначено до судового розгляду. Крім того, цією ухвалою суду доручено Східному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити адвоката для здійснення захисту прав та інтересів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та забезпечити прибуття адвоката у судове засідання.

У судовому засіданні лікар-психіатр ОСОБА_5 підтримав заяву про застосування примусових заходів медичного характеру у психіатричному стаціонарі відносно ОСОБА_1 , представник психіатричного закладу просив розглянути заяву за його відсутності.

Прокурор у судовому засіданні просила задовольнити заяву.

Адвокат Маюрнікова В.Н., як представник особи, щодо якої вирішується питання про примусової госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги без його згоди, не висловила заперечень щодо задоволення заяви.

ОСОБА_1 в судовому засіданні відповів на поставлені йому питання, зазначив, що не вважає себе хворим, проти задоволення заяви заперечив. Із наданих відповідей вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в стані, який свідчить про необхідність стороннього догляду лікарів з метою безпеки як самої особи, так і оточуючих.

Суд зазначає, що на момент розгляду заяви не може зробити категоричного висновку про психічний стан здоров`я ОСОБА_1 , а тому покладається на наявний висновок лікарів-психіатрів. Водночас, вирішуючи питання про можливість застосування примусової госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги, суд зважає на ризики, які існують у разі незадоволення такої заяви.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та наявність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Положенням ч. 2 ст.27 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначено, що виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного розладу, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов`язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законне затримання психічнохворих (п. «е» ч. 1 ст. 5 Конвенції).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», особа може бути госпіталізована до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених ст. 14 цього Закону.

Згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу», особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих.

У справі «Вінтерверп проти Нідерландів» від 24.10.1979 (заява № 11509/85), ЄСПЛ звернув увагу на три вимоги, що зумовлюють наявність законних підстав для обмеження волі психічнохворої особи. Зокрема, особа повинна реально страждати психічним захворюванням, тобто реальні психічні розлади повинні бути встановлені компетентними органами на основі об`єктивної медичної експертизи; психічні розлади повинні досягти такого рівня, які виправдовують позбавлення волі; дійсність позбавлення волі залежить від наявності такого захворювання, особа може бути позбавлена волі до тих пір, поки є захворювання, що встановлено відповідним висновком. Відповідно до п. 14 цього рішення суд ухвалює рішення про примусову госпіталізацію, якщо медичний висновок сам по собі або у поєднанні з відповідними фактами і поданими документами є достатнім свідченням необхідності і доцільності лікування у психіатричній лікарні.

Наданий до суду разом із заявою висновок комісії лікарів психіатрів як сам по собі, так і в сукупності з іншими документами, підтверджує наявність обґрунтованих підстав для примусової госпіталізації особи, відносно якої він складений, за результатами комісійного огляду.

Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення, продовження або про зміну застосування таких заходів (ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу»).

Відтак, суд дійшов висновку про наявність передбачених підстав для госпіталізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» у примусовому порядку, тобто без його згоди.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, у справах про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку суд допускає негайне виконання судового рішення.

Судові витрати, відповідно до ч. 7 ст. 293 ЦПК України, не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 89, 293, 341-342, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусову госпіталізацію в умовах психіатричного стаціонару Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» (61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46) на строк протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію, але не більше ніж на 6 місяців.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Московський районний суд м. Харкова.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Повне судове рішення буде складено не більше як п`ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини.

Суддя Б.С. Замікула

Присяжні: О.Г. Хотян

О.М. Воробйов