Ухвала

від 25.12.2024 по справі 752/17309/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/17309/23

Провадження № 1-кс/752/9481/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 - про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені №12023105010000912, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.07.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених передбачених ч. 3 ст.358, ч.4 ст.190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 ), ч.3 ст.15 ч.4 ст.190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 ), ч.3 ст.15 ч.5 ст.190, ч.2 ст.309 КК України,,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12023105010000912 від 18.07.2023, у якому слідчий просив накласти арешт на вилучене в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: аркуш паперу з рукописними записами; годинник apple watch з ремінцем золотистого кольору; грошові кошти у сумі 1000 доларів США номіналом по 100 доларів США з серійними номерами: PL35901483Q, PL35901482Q, PL35901484Q, PL35901485Q, PL35901486Q, PL35901487Q, PL35901490Q, PL35901491Q, PL35901492Q, PL35901493Q; мобільний телефон moto e13 з сімкартою з номером телефону НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 ; мобільний телефон moto e13 з сімкартою з номером телефону НОМЕР_4 , ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 .

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202310501000912 від 18.07. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), ч.3 ст.15 ч.4 ст.190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), ч.3 ст.15 ч.5 ст.190, ч.2 ст.309 КК України, з приводу вчинення шахрайських дій відносно банківських установ.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 в групі з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та невстановленими особами вчинили ряд шахрайських дій відносно банківських установ.

Так, 11.10.2021 вказана група в складі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановлених осіб заволоділи грошовими коштами АТ «Банк Кредит Дніпро» на суму 4 млн. грн., використовуючи статутні документи ТОВ «Будівеліс», надаючи недостовірну інформацію щодо господарської діяльності підприємства та підроблений паспорт на ім`я ОСОБА_14 .

Крім того встановлено, що вказана група в складі ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановлених осіб намагались заволодіти грошовими коштами АТ КБ «ПриватБанк» на суму 7,5 млн. грн. в червні 2022 року, також надаючи недостовірну інформацію щодо господарської діяльності підприємства ТОВ «Будівеліс», підроблені техпаспорта на техніку та підроблений паспорт на ім`я ОСОБА_14 . Однак співробітниками банку було виявлено недостовірність техпаспортів у зв`язку з чим їм було відмовлено в наданні кредиту.

Вказана група в складі ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановлених осіб 21.02.2023 використовуючи статутні документи ТОВ «Будівеліс», надаючи недостовірну інформацію щодо господарської діяльності підприємства, підроблені техпаспорта на техніку та підроблений паспорт на ім`я ОСОБА_14 заволоділи грошовими коштами АТ КБ «ПриватБанк» на суму 25 млн. грн.

Також встановлено, що вказана група в складі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановлених осіб намагались заволодіти грошовими коштами АТ «Банк Кредит Дніпро» на суму 25 млн. грн., використовуючи статутні документи ТОВ «Кракен Шелл» та ТОВ «Віп Агро Дніпро», надаючи недостовірну інформацію щодо господарської діяльності вказаних підприємств, підроблені техпаспорта на сільгосптехніку та підроблений паспорт на ім`я ОСОБА_15 .

26.04.2024 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були затримані в порядку ст. 208 КПК України та останнім повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) тач.3 ст.15 ч.5 ст.190 КК України в рамках вчинення шахрайських дій відносно АТ «Банк Кредит Дніпро».

03.12.2024 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено наступне майно: аркуш паперу з рукописними записами; годинник apple watch з ремінцем золотистого кольору; грошові кошти у сумі 1000 доларів США номіналом по 100 доларів США з серійними номерами: PL35901483Q, PL35901482Q, PL35901484Q, PL35901485Q, PL35901486Q, PL35901487Q, PL35901490Q, PL35901491Q, PL35901492Q, PL35901493Q; мобільний телефон moto e13 з сімкартою з номером телефону НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 ; мобільний телефон moto e13 з сімкартою з номером телефону НОМЕР_4 , ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 .

Постановою слідчого від 03.12.2024 вилучене під час обшуку майно та грошові кошти визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023105010000912 від 18.07.2023.

03.12.2024 ОСОБА_9 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) та ч.3 ст.15 ч.5 ст.190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) та ч.3 ст.15 ч.5 ст.190 КК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що незастосування такого заходу забезпечення як арешт майна може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі такого майна, а настання цих наслідків перешкоджатиме встановленню істини у даному кримінальному провадженню.

На підставі зазначеного слідчий просив про задоволення клопотання.

Слідчий в судовому засіданні не підтримав клопотання в частині арешту годинника apple watch з ремінцем золотистого кольору. В іншій частині клопотання підтримав, просив задовольнити. Зазначив, що метою арешту документів та мобільних телефонів є збереження речових доказів, метою арешту грошових коштів є конфіскація майна.

Власник майна ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилась. Від захисника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_16 надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_9 та її захисника.

Адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , заперечив проти клопотання пославшись на таке. Вилучені під час обшуку грошові кошти та годинник належать ОСОБА_4 , яка є донькою ОСОБА_9 та наразі проживає разом з нею. Зазначені кошти та годинник набуті законним шляхом, таке майно не відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України. ОСОБА_4 не є учасницею кримінального провадження, в рамках розслідування якого проведено обшук. Клопотання слідчого про арешт майна недостатньо вмотивоване, необґрунтоване і незаконне, не містить правової підстави для його задоволення. На підставі зазначеного адвокат просив відмовити у задоволенні клопотання в частині арешту грошових коштів та годинника.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про його часткове задоволення з таких підстав.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №1202310501000912 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), ч.3 ст.15 ч.4 ст.190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), ч.3 ст.15 ч.5 ст.190, ч.2 ст.309 КК України, з приводу вчинення шахрайських дій відносно банківських установ.

03.12.2024, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04.11.2024 у справі № 752/17309/23, провадження №1-кс/752/8650/24, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено наступне майно: аркуш паперу з рукописними записами; годинник apple watch з ремінцем золотистого кольору; грошові кошти у сумі 1000 доларів США номіналом по 100 доларів США з серійними номерами: PL35901483Q, PL35901482Q, PL35901484Q, PL35901485Q, PL35901486Q, PL35901487Q, PL35901490Q, PL35901491Q, PL35901492Q, PL35901493Q; мобільний телефон moto e13 з сімкартою з номером телефону НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 ; мобільний телефон moto e13 з сімкартою з номером телефону НОМЕР_4 , ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 .

Постановою слідчого від 03.12.2024 вилучене під час обшуку майно та грошові кошти визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023105010000912 від 18.07.2023.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК України).

З огляду на те, що слідчий не підтримав клопотання в частині арешту вилученого під час обшуку годинника apple watch з ремінцем золотистого кольору, - слідчий суддя не розглядає по суті обґрунтованість підстав арешту цього майна.

Що стосується решти вилученого під час обшуку майна та грошових коштів, слід зазначити таке.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Правовою підставою арешту майна є положення ст. 170 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. У цьому випадку за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Матеріалами клопотання обґрунтовано, що вилучені під час обшуку 03.12.2024 за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 , мобільні телефони та аркуш паперу з рукописними записами, містять чи можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, яке розслідується у даному кримінальному провадженні, тобто такі речі та документи відповідають ознакам, зазначеним в ч.1 ст. 98 КПК України, і мають значення речових доказів.

Слідчим суддею встановлено, що заявлена слідчим мета щодо збереження речових доказів, може бути досягнута шляхом застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, накладення арешту на вищезазначені речі та документи (мобільні телефони та аркуш паперу з рукописними записами) відповідає критерію розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, з огляду на те, що таке майно може бути використане як докази під час судового розгляду для встановлення факту або обставин у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, з метою запобігання приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилучених під час обшуку вказаних речей та документів, на вказане майно необхідно накласти арешт.

Що стосується решти майна на яке слідчий у клопотанні просив накласти арешт, слід зазначити таке.

Згідно із вимогами п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

У разі арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

03.12.2024 ОСОБА_9 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) та ч.3 ст.15 ч.5 ст.190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) та ч.3 ст.15 ч.5 ст.190 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_9 набула у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваної.

У судовому засіданні досліджено матеріали кримінального провадження, додані слідчим до клопотання на обґрунтування обставин, що дають підстави підозрюватиОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_9 , дослідження цих документів у сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання, що мали місце обставини, про які зазначається у клопотанні, та що до їх вчинення може бути причетною ОСОБА_9 , тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Санкція інкримінованих ОСОБА_9 злочинів передбачає покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (ч. 1 ст. 59 КК України).

Кримінальний закон не встановлює прямого співвідношення чи обмеження обсягу конфіскації майна як виду покарання із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Покарання у вигляді конфіскації майна, як і будь-яке інше покарання, встановлюється вироком суду. Оскільки на цьому етапі кримінальне провадження ще не розглянуто судом по суті та вирок не постановлений, слідчий суддя не має змоги передбачити ні сам факт його постановлення, ні можливий обсяг конфіскації майна як виду покарання, вказані події на цьому етапі повинні розглядатися лише як вірогідні.

Тобто, у випадку визнання винуватою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), ч. 5 ст. 190 КК України, суд може призначити їй покарання у виді конфіскації майна, тому, на переконання слідчого судді, слідчий довів необхідність арешту майна підозрюваної з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Згідно протоколу обшуку від 03.12.2024 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 , вилучено грошові кошти у сумі 1000 доларів США номіналом по 100 доларів США.

В ході розгляду клопотання адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , стверджував, що вилучені під час обшуку грошові кошти належать ОСОБА_4 , на підтвердження чого долучив до матеріалів клопотання відомості про її доходи.

Слідчий суддя враховує, що грошові кошти було віднайдено та вилучено за місцем проживання ОСОБА_9 . При цьому в матеріалах клопотання відсутні відомості, на підставі яких можливо дійти обґрунтованого висновку про те, що за адресою, де було проведено обшук, окрім ОСОБА_9 також проживає ОСОБА_4 і остання за вказаною адресою зберігає належне їй майно, в тому числі грошові кошти.

Слідчим доведено існування достатніх підстав вважати, що не накладення арешту на зазначене майно, може призвести до його можливого відчуження, передачі на користь третіх осіб або настання інших негативних наслідків.

Отже, слідчий суддя, з урахуванням встановлених обставин, дійшов висновку, що на вказане майно підозрюваної може бути накладено арешт з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Оцінюючи підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчий суддя враховує, що чинним кримінальним процесуальним законом передбачено правову підставу та умови обмеження права власності. Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

З огляду на викладене, клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 132, 170-173, 175, 309, 395, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на вилучене майно під час проведення обшуку 03.12.2024 за місцем проживання ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- аркуш паперу з рукописними записами, який поміщений до спецпакету № ICR0016614;

- грошові кошти у сумі 1000 доларів США номіналом по 100 доларів США з серійними номерами: PL35901483Q, PL35901482Q, PL35901484Q, PL35901485Q, PL35901486Q, PL35901487Q, PL35901490Q, PL35901491Q, PL35901492Q, PL35901493Q, які поміщені до спецпакету № ICR0016610;

- мобільний телефон moto e13 з сімкартою з номером телефону НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , який поміщений до спецпакету № ICR0016611;

- мобільний телефон moto e13 з сімкартою з номером телефону НОМЕР_4 , ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , який поміщений до спецпакету № ICR0016612.

Ухвала про арешту майна підлягає негайному виконанню після її оголошення прокурором, слідчим у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1