Постанова

від 18.12.2024 по справі 318/1099/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 18.12.2024 Справа № 318/1099/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 318/1099/21 Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко В.В.

Провадження № 22-ц/807/1938/24 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Трофимової Д.А.

суддів: Онищенка Е.А.

Полякова О.З.

при секретарі: Бєловій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою представника Фермерського господарства «Перспектива» - адвоката Чоп`як Володимира Михайловича на рішення Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 24 листопада 2021 року у справі за позовом Фермерського господарства «Перспектива» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відновлення становища, яке існувало до порушення, припинення правовідношення,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року Фермерське господарство «Перспектива» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відновлення становища, яке існувало до порушення, припинення правовідношення.

В обґрунтування позовних вимог представник ФГ «Перспектива»зазначала, що 27 вересня 2011 року Кам`янсько-Дніпровська районна державна адміністрація (далі - Кам`янсько-Дніпровська РДА) на підставі договору оренди землі передала члену ФГ «Перспектива» ОСОБА_6 в оренду земельну ділянку площею 50 га (рілля) для ведення особистого фермерського господарства за межами с. Новодніпровки Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області.

Згідно з умовами договору строк оренди становить 49 років. Передання цієї земельної ділянки відбулося на виконання розпорядження голови Кам`янсько-Дніпровської РДА від 15 серпня 2011 року № 354.

16 листопада 2011 року договір оренди земельної ділянки був зареєстрований у відділі Держкомзему у Кам`янсько-Дніпровському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 листопада 2011 року № 232240004000140. Ця обставина підтверджується відміткою про реєстрацію договору на самому договорі.

Також згідно з технічним звітом інвентаризації земельної ділянки, затвердженого розпорядженням голови Кам`янсько-Дніпровської РДА від 15 серпня 2011 року № 354, зазначеній земельній ділянці, яка передана в оренду позивачу, присвоєно кадастровий номер 23222486800:12:005:08.

Отже, з листопада 2011 року законним користувачем земельної ділянки площею 50 га, кадастровий номер 23222486800:12:005:08, є ФГ «Перспектива», яке власними силами обробляло зазначену земельну ділянку. Договір оренди земельної ділянки не розривався та його дія не припинена, земельна ділянка, площею 50 га, не вилучалась із його користування.

У квітні 2021 року до голови ФГ «Перспектива» прийшли невідомі особи, які представились ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , повідомили, що вони є новими власниками земельної ділянки, яку обробляє ФГ «Перспектива», а тому воно має звільнити земельну ділянку або сплачувати визначену ними грошову суму за користування земельною ділянкою. Таким чином, ФГ «Перспектива» дізналося про порушення своїх прав та розподіл земельної ділянки, кадастровий номер 23222486800:12:005:08, на декілька нових і передачу їх у власність третім особам.

З публічної кадастрової карти ФГ «Перспектива» дізналося, що на місці орендованої ним земельної ділянки, кадастровий номер 23222486800:12:005:08, площею 50 га, утворилося 28 нових земельних ділянок. Загальна площа нових земельних ділянок становить 49,9996 га, що відповідає розміру земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні.

З Єдиного державного реєстру прав та обтяжень нерухомого майна ФГ «Перспектива» стало відомо, що на час звернення до суду новостворені земельні ділянки на праві власності належать ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .

Розподіл земельної ділянки, кадастровий номер 23222486800:12:005:08, яка перебуває в його оренді, на 28 нових земельних ділянок, з їх подальшим переданням у приватну власність фізичним особам здійснено із суттєвим порушенням норм чинного законодавства.

ГУ Держгеокадастру не мало права здійснювати поділ та передачу зайнятої позивачем земельної ділянки.

Внаслідок протиправних дій ГУ Держгеокадастру ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 не могли на законних підставах набути право власності на ці земельні ділянки.

Таким чином, ГУ Держгеокадастр, видавши накази від 31 грудня 2020 року, на підставі яких було розділено зайняту ним земельну ділянку на 28 нових й передано у власність фізичних осіб, порушило приписи частини п`ятої статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) й позбавило його можливості користуватись належною йому на підставі договору оренди земельною ділянкою, а тому накази ГУ Держгеокадастру підлягають визнанню недійсними.

Оскільки земельні ділянки як об`єкти цивільних прав виникли на підставі наказів ГУ Держгеокадастру, які є протиправними та винесені з порушенням норм чинного законодавства, то відповідно реєстрація цих земельних ділянок у Державному земельному кадастрі й усіх речових прав у Державному реєстрі речових прав на нерухому майно також підлягає скасуванню, оскільки протиправні накази ГУ Держгеокадастру не могли створити юридично значимих наслідків для осіб (включаючи і виникнення права власності), а тому ці особи не могли відчужувати право власності на земельні ділянки, яке вони не набували.

Посилаючись на зазначені обставини, представник позивача просила суд визнати протиправними та скасувати накази ГУ Держгеокадастру від 10 листопада 2020 року № 8-8908/15-20-СГ, 8-8911/15-20-СГ, 8-8917/15-20-СГ, 8-8893/15-20-СГ, 8-8915/15-20-СГ, 8-8914/15-20-СГ, 8-8896/15-20-СГ, 8-8899/15-20-СГ, 8-8909/15-20-СГ, 8-8900/15-20-СГ, 8-8903/15-20-СГ, 8-8904/15-20-СГ, від 16 листопада 2020 року № 8-9053/15-20-СГ, 8-9082/1520-СГ, 8-9076/15-20-СГ, 8-9078/15-20-СГ, від 07 грудня 2020 року № 8-9516/15-20-СГ, від 15 грудня 2020 року № 8-9695/15-20-СГ, від 31 грудня 2020 року № 8-9881/15-20-СТ; скасувати державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельних ділянок, кадастрові номери: 2322486800:12:005:0054, 2322486800:12:005:0049, 2322486800:12:005:0053, 2322486800:12:005:0012, 2322486800:12:005:0051, 2322486800:12:005:0047, 2322486800:12:005:0043, 232248680012:005:0040, 2322486800:12:005:0036, 2322486800:12:005:0035, 2322486800:12:005:0032, 2322486800:12:005:0050, 2322486800:12:005:0048, 2322486800:12:005:0046, 2322486800:12:005:0045, 2322486800:12:005:0044, 2322486800:12:005:0042, 2322486800:12:005:0041, 2322486800:12:005:0011, 2322486800:12:005:0039, 2322486800:12:005:0038, 2322486800:12:005:0034, 2322486800:12:005:0033, 2322486800:12:005:0031, 2322486800:12:005:0030, 2322486800:12:005:0029, 2322486800:12:005:0028, 2322486800:12:005:0027; скасувати записи про право власності № 39959866 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0054, № 39958384 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0045, № 39958726 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0048, № 39960043 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0053, № 39959294 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0046, № 40576648 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0012, № 39959720 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0047, № 39959561 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0044, № 39959010 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0050, № 39975593 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0028, № 41469457 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0031, № 39983405 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0034, № 40578247 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0038, № 40579598 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0041, № 39978362 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0029, № 40577307 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0011, № 39979078 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0032, № 39986255 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0035, № 40578897 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0039, № 40580206 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0042, № 39974938 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0027, № 39981104 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0033, № 39984070 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0036, № 39985073 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0040, № 39985574 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0043, № 39870226 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0030, № 39863834 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0049, № 39830720 на земельну ділянку, кадастровий номер 2322486800:12:005:0051.

Рішенням Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 24 листопада 2021 року, з урахуванням ухвали суду першої інстанції про виправлення описки, позов ФГ «Перспектива» залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, представник ФГ «Перспектива» - адвокат Чоп`як В.М. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, якимзадовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги представник ФГ «Перспектива» посилається на те, що право орендного користування станом на 27.09.2011 року виникало після державної реєстрації такого права. Наявність порушеного права оренди в силу приписів ч. 2 ст. 78 ЦПК України повинна підтверджуватись реєстраційним записом про реєстрацію права оренди. Суду був наданий примірник договору оренди із наявним на ньому записом про реєстрацію права оренди, а тому вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами наявність у нього права орендного користування.

Також судом першої інстанції прийнято до уваги та покладено в основу оскаржуваного рішення відомості, які викладені у Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 14.06.2021 року №287- ок/297/ДП/09/01-21, згідно якого за результатами перевірки встановлено самовільне зайняття позивачем земельних ділянок належних відповідачам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Вказаний акт перевірки є нічим іншим ніж погодженням ГУ Держгеокадастра із правовою позицією відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Зазначає, що оскаржуваними наказами передано у власність земельні ділянки, які були сформовані з порушенням норм чинного законодавства, оскільки формувались не новостворені земельні ділянки, а земельні ділянки, які створені шляхом поділу орендованої позивачем земельної ділянки, на підтвердження чого, на думку представника скаржника, надано належні докази.

Також, у позові позивач посилався на порушення ГУ Держгеокадастр при передачі спірних земельних ділянок у приватну власність приписів ч. 5 ст. 116 Земельного Кодексу України, де вказано, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Позивач надав докази наявності у нього права користування земельною ділянкою. Жодних доказів припинення права користування чи вилучення орендованої земельної ділянки під час розгляду справи не здобуто. Однак, на думку скаржника, суд першої інстанції всупереч наявним доказам безпідставно зазначив про відсутність порушень ст. 116 Земельного кодексу України.

Крім того, у позовній заяві позивач посилався на порушення положень ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України в частині того, що для передачі у власність потрібно додавати погодження землекористувача, чого зроблено не було. Відповідачі визнали, що такого погодження не додавалось, оскільки вони вважали, що позивач не є користувачем спірної земельної ділянки. У даному випадку, в силу положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставина відсутності згоди землекористувача при розподілі та передачі у приватну власність земельних ділянок не потребувала доказування та вважалась встановленою. Тобто факт порушення ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України також знайшов своє підтвердження у суді першої інстанції, але суд, всупереч встановленим обставинам, зазначив про відсутність порушення ст. 118 Земельного кодексу України.

Зауважує, що кадастровий номер земельної ділянки дійсно не був вказаний у розділі 1 «Предмет договору», Договору оренди землі від 27.09.2011 року, однак у пункті 6.1. цього договору чітко зазначено, що «передача земельної ділянки здійснюється з розробленням технічного звіту з інвентаризації. Підставою затвердження технічного звіту є розпорядження РДА №354 від 15.08.2011 року. У технічному звіті з інвентаризації зазначався кадастровий номер орендованої земельної ділянки, а тому сторони у договорі оренди ідентифікували земельну ділянку, яка передавалась в оренду.

Зазначає також, що безпосередньо кадастровий номер земельної ділянки не входить до переліку істотних умов договору. Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору є предмет договору, а кадастровий номер зазначений лише як один з ідентифікаторів предмету договору. Враховуючи, що сторони ідентифікували предмет договору та зазначили кадастровий номер у додатках до договору (технічний звіт з інвентаризації), висновки суду про відсутність у договорі оренди землі істотної умови є хибними.

Від відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на адресу апеляційного суду надійшов відзив, у якому вони просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. Зазначають, що викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 червня 2023 року рішення Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 24 листопада 2021 року скасовано, провадження у справі закрито.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спір у справі виник між двома юридичними особами - позивачем ФГ «Перспектива» та відповідачем ГУ Держгеокадастру про визнання протиправними та скасування наказів, тому підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Інші вимоги є похідними щодо зазначеного (первісного) спору між двома юридичними особами, а тому також підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

ФГ «Перспектива» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 07 червня 2023 року, просило її в частині закриття провадження у справі скасувати, справу направити для розгляду по суті до суду апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 31 липня 2024 року касаційну скаргу Фермерського господарства «Перспектива» задоволено.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 07 червня 2023 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Від представника ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області Гурильова А.С. на адресу апеляційного суду надійшов відзив, у якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. Вказує, що викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

Також, під час продовження розгляду справи в суді апеляційної інстанції від ОСОБА_5 надійшов відзив, у якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

У відзиві вказує, що основним доказом у скаржника є нібито укладений договір оренди землі від 27.09.2011 року, в якому навіть не вказаний кадастровий номер земельної ділянки, яка передається в оренду. Заявник посилається на технічний звіт з інвентаризації земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду, який він вважає невід`ємною частиною вищевказаного договору, де вказано нібито кадастровий номер земельної ділянки 2322486800:12:005:08. Відповідно до вимог законодавства, яке діяло у 2011 році, у цьому номері вістуні 2 цифри, які б давали можливість визначити місцезнаходження земельної ділянки. Це дає підставу вважати, що земельна ділянка не була сформована належним чином, як це вимагають норми земельного законодавства України.

Крім того, скаржником не було надано доказу формування земельної ділянки в земельному кадастрі - Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку, який дійсно би підтверджував формування земельної ділянки та підвереджував би те, що земельна ділянка є об`єктом цивільних прав.

Отже, на думку ОСОБА_5 , цей договір вважається неукладеним, оскільки він не є договором як таким, так як сторони не виконали встановлені законом умови, необхідні для укладення договору. Тобто відсутній об`єкт оренди, а саме земельна ділянка, яка б могла бути передана в оренду. Неукладений договір не є юридичним фактом, не може бути визнаний недійсним та не тягне жодних правових наслідків.

Інші учасники справи своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін,з таких підстав.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції керувався тим, що договір оренди землі від 27 вересня 2011 року не має істотної умови договору щодо об`єкта оренди - кадастрового номера. У матеріалах справи немає акта приймання-передання об`єкта оренди. Підтвердження реєстрації права оренди земельної ділянки суду не надано. Позивач не надав доказів того, що ГУ Держгеокадастру здійснило розподіл земельної ділянки, кадастровий номер 2322486800:12:005:0008, яка перебувала в оренді позивача, та не довів, що договір оренди землі від 27 вересня 2011 року був укладений та зареєстрований відповідно до статті 20 Закону України «Про оренду землі», відомості про таку реєстрацію містилися в Державному земельному кадастрі, а також не надав доказів того, що земельна ділянка, кадастровий номер 2322486800:12:005:0008, площею 50 га була передана члену ФГ «Перспектива» ОСОБА_6 за актом передання, як того вимагала стаття 17 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладання договору). Доказів того, що членом ФГ «Перспектива» ОСОБА_6 виконувався договір в частині сплати орендної плати суду не надано.

Апеляційний суд погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в період 25.08.2020 року по 20.10.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру в Запорізькій області було надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність на території Новодніпровської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2 га кожному, громадянам: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_2 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_1 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 .

Наказами ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області в період з 10.11.2020 року по 31.12.2020 року затверджено проекти землеустрою та передано у приватну власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Новодніпровської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області з наступними кадастровими номерами громадянам: ОСОБА_28 - 2322486800:12:005:0048 (2,0000 га); ОСОБА_21 - 2322486800:12:005:0047 (1.1428 га); ОСОБА_29 - 2322486800:12:005:0046 (2,0000 га); ОСОБА_32 - 2322486800:12:005:0045 (2,0000 га); ОСОБА_33 - 2322486800:12:005:0044 (2,0000 га); ОСОБА_34 - 2322486800:12:005:0043 (1.1428 га); ОСОБА_7 - 2322486800:12:005:0042 (1.1428 га); ОСОБА_8 - 2322486800:12:005:0041 (2,0000 га); ОСОБА_25 - 2322486800:12:005:0040 (2,0000 га); ОСОБА_10 - 2322486800:12:005:0039 (2,0000 га); ОСОБА_11 - 2322486800:12:005:0038 (2,0000 га); ОСОБА_9 -2322486800:12:005:0011 (2,0000 га); ОСОБА_24 - 2322486800:12:005:0036 (2,0000 га); ОСОБА_23 -2322486800:12:005:0035 (1.1428 га); ОСОБА_12 - 2322486800:12:005:0034 (1.1428 га); ОСОБА_13 - 2322486800:12:005:0033 (2,0000 га); ОСОБА_22 - 2322486800:12:005:0032 (2,0000 га); ОСОБА_35 - 2322486800:12:005:0031 (2,0000 га); ОСОБА_18 - 2322486800:12:005:0012 (2,0000 га), ОСОБА_17 -2322486800:12:005:0027 (1.1428 га); ОСОБА_15 - 2322486800:12:005:0029 (2,0000 га); ОСОБА_16 - 2322486800:12:005:0028 (2,0000 га); ОСОБА_27 - 2322486800:12:005:0050 (2,0000 га); ОСОБА_20 - 2322486800:12:005:0053 (2,0000 га); ОСОБА_19 - 2322486800:12:005:0054 (2,0000 га); ОСОБА_3 - 2322486800:12:005:0030 (2,0000 га); ОСОБА_1 - 2322486800:12:005:0049 (2,0000 га); ОСОБА_2 - 2322486800:12:005:0051 (1,1428 га).

Станом на час подачі позову, відповідно даних Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 на праві приватної власності належать:

на підставі договору дарування земельної ділянки №2628 від 28.12.2020 р. посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0054, номер запису про право власності 39959866;

на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №2622 від 28.12.2020 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0045 номер запису про право власності 39958384;

на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №2623 від 28.12.2020 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0048 номер запису про право власності 39958726;

на підставі договору дарування земельної ділянки №2629 від 28.12.2020 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0053 номер запису про право власності 39960043;

на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №2625 від 28.12.2020 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0046 номер запису про право власності 39959294;

на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №271 від 16.02.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0012; номер запису про право власності 40576648;

на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №2627 від 28.12.2020 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0047номер запису про право власності 39959720;

на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №2626 від 28.12.2020 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0044 номер запису про право власності 39959561;

на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №2624 від 28.12.2020 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0050 номер запису про право власності 39959010.

Відповідно до даних Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 на праві приватної власності належать:

на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №2640 від 29.12.2020 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0028 номер запису про право власності 39975593;

підставі договору дарування земельної ділянки №677 від 13.04.2021 р. посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0031, номер запису про право власності 41469457;

на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №2644 від 28.12.2020 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0034 номер запису про право власності 39983405;

на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №273 від 16.02.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0038 номер запису про право власності 40578247;

на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №275 від 16.02.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0041 номер запису про право власності 40579598;

на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №2641 від 29.12.2020 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0029 номер запису про право власності 39978362;

на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №272 від 16.02.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0011 номер запису про право власності 40577307;

на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №2642 від 29.12.2020 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0032номер запису про право власності 39979078;

на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №2648 від 29.12.2020 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0035 номер запису про право власності 39986225;

на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №276 від 16.02.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0039 номер запису про право власності 40578897;

на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №274 від 16.02.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0042номер запису про право власності 40580206;

на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №2639 від 29.12.2020 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0027 номер запису про право власності 39974938;

на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №2643 від 29.12.2020 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0033 номер запису про право власності 39981104;

на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №2645 від 29.12.2020 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0036 номер запису про право власності 39984070;

на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №2646 від 29.12.2020 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0040 номер запису про право власності 39985073;

на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №2647 від 29.12.2020 року посвідченого приватним нотаріусом Сірою І.Є. земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0043 номер запису про право власності 39985574;

Відповідно даних Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 на праві приватної власності належить на підставі наказу «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» №8-8909/15-20-СГ від 10.11.2020 року Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0030, номер запису про право власності 39870226.

Згідно даних Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві приватної власності належить на підставі наказу «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» №8-8901/15-20-СГ від 10.11.2020р. ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0049, номер запису про право власності 39863834.

Відповідно даних Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 на праві приватної власності належить на підставі наказу «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» №8-9516/15-20-СГ від 07.12.2020 р. ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області земельна ділянка з кадастровим номером 2322486800:12:005:0051, номер запису про право власності 39830720.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, ФГ «Перспектива» звернулась до суду з позовом про відновлення становища, яке існувало до порушення, припинення правовідношення шляхом визнання та скасування наказів відповідача ГУ Держгеокадастр у Запорізькій області про передачу у власність вищезазначених земельних ділянок, та скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі щодо земельних ділянок, скасування записів про право власності, з тих підстав, що земельна ділянка кадастровий номер 23222486800:12:005:08 загальною площею 50 га перебувала у користуванні позивача на підставі договору оренди від 27.09.2011р., укладеного між членом фермерського господарства «Перспектива» ОСОБА_6 та Кам`янсько-Дніпровською районною державною адміністрацією, і саме цю ділянку набули у власність відповідачі, що порушило права позивача.

Відповідно до копії Договору оренди землі від 27 вересня 2011 року, що укладений між членом Фермерського господарства «Перспектива» ОСОБА_6 (орендар) та Кам`янсько-Дніпровською РДА (орендодавець) пунктами 1.1, 2.1 визначено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, за межами с. Новодніпровка, Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області. В оренду передається земельна ділянка площею 50,0000 га (рілля). Договір укладено на 49 років (п. 3.1.). Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки на рік і становить 21 662,40 грн. на користь місцевого бюджету Новодніпровської сільської ради, яка вноситься орендарем щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного місяця у грошовому вигляді на рахунок власника (п. 4.1.). Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розроблянням технічного звіту з інвентаризації. Підставою затвердження технічного звіту є: розпорядження РДА №354 від 15.08.2011 р. (п. 6.1). Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10 денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 6.4).

На останньому аркуші договору наявний запис про те, що договір зареєстровано у відділі Держкомзему у К-Дніпровському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 листопада 2011 року за №232240004000140 ОСОБА_36 , та проставлено печатку.

Передача цієї земельної ділянки відбулась на виконання Розпорядження голови районної державної адміністрації від 15.08.2011 року №354 «Про затвердження технічного звіту з інвентаризації земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду члену фермерського господарства «Перспектива» громадянці ОСОБА_6 ». Позивачем надано до матеріалів справи копію розпорядження №354, яка не містить підпису голови районної державної адміністрації С.В. Панкєєва, а також печатки установи, що його видала.

В Акті інвентаризації земель для ведення фермерського господарства члена ФГ «Перспектива» гр. ОСОБА_6 , який є частиною Технічного звіту інвентаризації земельної ділянки з кадастровим номером 23222486800:12:005:08 для ведення фермерського господарства площею 50,0000 га відсутні підписи голови комісії - голови Кам`янсько-Дніпровської РДА ОСОБА_37 та члена комісії начальника відділу Держкомзему у Кам`янсько-Дніпровському районі, а міститься лише підпис ОСОБА_6 .

В матеріалах справи відсутній Акт приймання-передачі земельної ділянки з кадастровим №2322486800:12:005:0008 для ведення фермерського господарства площею 50 га орендарю члену ФГ «Перспектива» ОСОБА_6 , який би підтверджував передачу цієї земельної ділянки орендарю у 10 денний термін після державної реєстрації договору оренди землі від 27.09.2011 р., як того вимагає п. 6.4. Договору оренди землі.

Крім іншого, позивач не надав доказів оплати орендної плати на виконання п. 4.1. Договору оренди землі.

Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту-земельної ділянки від 14.06.2021 №287-ок/297/ДП/09/01-21 Управління з контролю за використанням та охороною земель, встановлено, що на офіційному сайті http://kamdnrda.gov.ua/ розпорядження голови Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації від 15.08.2011 року за № 354 не виявлено (були у наявності для ознайомлення №355 та 352). При вивченні Договору, на який посилається ОСОБА_6 , встановлено, що у Договорі відсутній кадастровий номер земельної ділянки №23222486800:12:005:08. Кадастровий номер земельної ділянки №23222486800:12:005:08 на сайті https://map.land.gov.ua/, у тому числі у шарі - «архівні ділянки», не знайдено. Інформація щодо земельної ділянки з кадастровим номером 23222486800:12:005:08 в Управлінні з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області відсутня. Ураховуючи вищевикладене та той факт, що: земельна ділянка з кадастровим номером 23222486800:12:005:08 відсутня у шарі кадастру - «архівні ділянки» на сайті https://map.land.gov.ua/; неможливості встановити саме щодо якої земельної ділянки йде мова у Договорі оренди землі від 27.09.2011 року; пункт 3.1 Договору не відповідає типовим умовам договору оренди землі; державна реєстрація земельних ділянок які є об`єктом перевірки у відповідності до ст. 125 та 126 ЗК України; наявності письмового підтвердження з боку ОСОБА_6 у поясненні щодо часткового використання земельних ділянок які є об`єктом перевірки, можна дійти до висновку, що згідно з наявною інформацією ОСОБА_6 використовує земельні ділянки загальною площею 31,7140 га, які мають наступні кадастрові №№: 2322486800:12:005:0048 (2,0000 га); 2322486800:12:005:0047 (1,1428 га); 2322486800:12:005:0046 (2,0000 га); 2322486800:12:005:0045 (2,0000 га); 2322486800:12:005:0044 (2,0000 га); 2322486800:12:005:0043 (1,1428 га); 2322486800:12:005:0042 (1,1428 га); 2322486800:12:005:0041 (2,0000 га); 2322486800:12:005:0040 (2,0000 га); 2322486800:12:005:0039 (2,0000 га); 2322486800:12:005:0038 (2,0000 га); 2322486800:12:005:0011 (2,0000 га); 2322486800:12:005:0036 (2,0000 га); 2322486800:12:005:0035 (1,1428 га); 2322486800:12:005:0034 (1,1428 га); 2322486800:12:005:0033 (2,0000 га); 2322486800:12:005:0032 (2,0000 га); 2322486800:12:005:0031 (2,0000 га), за відсутності відповідного рішення про їх передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. Таким чином ОСОБА_6 самовільно займає земельні ділянки загальною площею 31,7140 га, які мають наступні кадастрові №№: 2322486800:12:005:0048 (2,0000га); 2322486800:12:005:0047 (1.1428га); 2322486800:12:005:0046 (2,0000га); 2322486800:12:005:0045 (2,0000га); 2322486800:12:005:0044 (2,0000га); 2322486800:12:005:0043 (1.1428га); 2322486800:12:005:0042 (1.1428га); 2322486800:12:005:0041 (2,0000га); 2322486800:12:005:0040 (2,0000га); 2322486800:12:005:0039 (2,0000га); 2322486800:12:005:0038 (2,0000га); 2322486800:12:005:0011 (2,0000га); 2322486800:12:005:0036 (2,0000га); 2322486800:12:005:0035 (1.1428га); 2322486800:12:005:0034 (1.1428га); 2322486800:12:005:0033 (2,0000га); 2322486800:12:005:0032 (2,0000га); 2322486800:12:005:0031 (2,0000га), відповідальність за що передбачена пунктом «б» ст. 211 ЗК України, ст. 53-1 КУпАП та ст. 197-1 КК України.

На ухвалу суду першої інстанції про витребування доказів ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області було надано інформацію від 01.11.2021 року №9-8-0.61-5360/2-21, що земельна ділянка з кадастровим №2322486800:12:005:0008 була 26 листопада 2020 року перенесена до архівного шару, за результатом поділу зазначеної земельної ділянки утворено 3 земельні ділянки: 2322486800:12:005:0036 площею 2,0000 га, 2322486800:12:005:0011 площею 2,0000 га, 2322486800:12:005:0035 площею 1.1428 га. Поділ земельної ділянки здійснено на підставі проекту землеустрою щодо її відведення. Інформацію про скасування запису про реєстрацію договору оренди землі №232240004000140 не змозі надати з причини вилучення 03.06.2020 року у міського управління у Кам`янсько-Дніпровському районі та м. Енергодарі Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі під час слідчої дії у вигляді обшуку у кримінальному провадженні №12018080000000341.

Згідно Інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області від 19.10.2021 №29-8-0.2-5137/2-21 на адвокатський запит адвокату Чоп`як В.М., земельна ділянка з кадастровим №2322486800:12:005:0008 міститься в архівному шарі Національної кадастрової системи. Земельна ділянка 2322486800:12:005:0008 була перенесена до архівного шару шляхом поділу на земельні ділянки з кадастровими номерами 2322486800:12:005:0011, 2322486800:12:005:0035, 2322486800:12:005:0036, які були зареєстровані в ДЗК 26.11.2020р. Поземельна книга на земельну ділянку 2322486800:12:005:0008 була закрита у листопаді 2020 року, інформація щодо наявності технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки в Національній кадастровій системі відсутня. Документація із землеустрою, на підставі якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок - проекти розроблені ФОП ОСОБА_38 .

Відповідно до інформації наданої ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області 06.07.2021 №0-8-0.192-234/118-21 на звернення ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , 17.02.2012 року члени ФГ «Перспектива» отримали розпорядження голови РДА «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою членам ФГ «Перспектива» №87, на підставі якого отримали дозвіл на розподіл земельної ділянки 50 га, котра знаходиться в оренді члена ФГ «Перспектива» громадянки ОСОБА_6 , були підготовлені проекти та внесені 7 ділянок до Національної кадастрової системи з кадастровими №№ 2322486800:12:005:0023, 2322486800:12:005:0026, 2322486800:12:005:0025, 2322486800:12:005:0021, 2322486800:12:005:0022, 2322486800:12:005:0020, 2322486800:12:005:0024. Деякі були зареєстровано 13.09.2013р. Вказані проекти затверджені не були та до архіву відділу не надавалися. На цих ділянках без отримання відповідного дозволу були зареєстровані емфітевзисі за відповідними членами ФГ «Перспектива», про що надано витяги з Державного земельного кадастру.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суди мають керуватися вимогами пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України та враховувати загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Оскільки предметом спору у цій справі є вимоги про визнання протиправними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру, скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельних ділянок, скасування записів про право власності на земельні ділянки, тому позивачу потрібно було надати суду, а суду необхідно було встановити правову підставу користування позивачем спірною земельною ділянкою на підставі укладеного та зареєстрованого договору оренди землі станом на день видання спірних наказів.

Позивач, звертаючись в суд з даним позовом зазначив, що відповідачами порушено право Фермерського господарства «Перспектива» на використання земельної ділянки площею 50 га із кадастровим номером 23222486800:12:005:08, якою позивач користується на підставі договору оренди від 27.09.2011р., який зареєстрований у встановленому законом порядку та є діючий, а сама земельна ділянка не вилучалась у встановлений законом спосіб у позивача.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Водночас правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами ЗК України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами другою та третьою статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ст. 126 ЗК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство» та ч. 1 ст. 31 ЗК України землі фермерського господарства складаються із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам-членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Відповідно до ст. 33 ЗК України (в редакції на час видачі спірних наказів) земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Згідно ч.ч. 1-3, 5 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами передбачено вказаною статтею та статтями 118, 122 ЗК України.

За положеннями ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України).

На підставі п. б) ч. 1 ст. 121 громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За положеннями ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю; власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ст.ст. 13, 14 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час укладання договору оренди) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Істотними умовами договору оренди землі відповідно то ст. 15 Закону «Про оренду землі» (в редакції на час укладання договору оренди) є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід`ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом. (ч. 4 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі»).

За положеннями ст.ст. 17, 18, 20 Закону України «Про оренду землі» передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у оренди землі, за актом приймання-передачі. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що договір оренди землі від 27.09.2011 року не містить істотної умови договору щодо об`єкта оренди - кадастрового номеру. Крім того, акт приймання-передачі об`єкта оренди в матеріалах справи відсутній.

З урахуванням встановлених обставин суд першої інстанції правильно виснував, що твердженням позивача, що ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області здійснив розподіл земельної ділянки 2322486800:12:005:0008, яка перебувала в оренді позивача, враховуючи, що позивач не довів суду що договір оренди землі від 27.09.2011 р. був укладений та зареєстрований відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про оренду землі», і відомості про таку реєстрацію містилися в Державному земельному кадастрі, а також не надав доказів того, що земельна ділянка № 2322486800:12:005:0008 площею 50,0000 га була передача члену ФГ «Перспектива» ОСОБА_6 за актом передачі як того вимагала ст. 17 Закону України «Про оренду землі» в редакції на час укладання договору, не знайшли свого підтвердження.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду про недоведеність позивачем порушення його прав на земельну ділянку, відповідно відсутні підстави для визнання протиправними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру, скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельних ділянок, скасування записів про право власності на земельні ділянки.

Встановленими обставинами та вищенаведеними нормами матеріального права спростовуються доводи апеляційної скарги що позивач на достатній правовій підставі користувався земельною ділянкою станом на момент видання спірних наказів.

Посилання у скарзі на те, що у технічному звіті з інвентаризації зазначався кадастровий номер орендованої земельної ділянки, а тому сторони у договорі оренди ідентифікували земельну ділянку, яка передавалась в оренду, не спростовують висновків суду щодо відсутності кадастрового номеру земельної ділянки у Договору оренди землі від 27.09.2011 року.

Доводи апеляційної скарги про наявність належних доказів на підтвердження права оренди, за захистом якого звернувся позивач, про неналежну оцінку наданих позивачем доказів, про врахування доказів, які штучно створені позивачем, зводяться до повторень підстав позову, незгоди з рішенням суду першої інстанції, незгоди з наданою судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, тобто стосуються переоцінки доказів, яким була надана належна оцінка судом, і не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив.

Висновки суду першої інстанції є достатньо аргументованими, тому апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи скаржника, при цьому апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Враховуючи наведене, колегія суддів уважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Фермерського господарства «Перспектива» - адвоката Чоп`як Володимира Михайловича залишити без задоволення.

Рішення Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 24 листопада 2021 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 30 грудня 2024 року.

Головуючий Д.А.Трофимова

Судді: Е.А. Онищенко

О.З. Поляков