Рішення

від 31.12.2024 по справі 482/2261/23

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31.12.2024

Справа № 482/2261/23

Номер провадження 2/482/302/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 грудня 2024 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Сергієнка С.А., секретаря Шведової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоодеської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

05 жовтня 2024 року представник позивача звернувся до суду із позовом до Новоодеської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Обґрунтовуючи позов посилався на те, що рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11.09.2008 року по справі №2-599/2008 встановлено, що ОСОБА_4 (мати Позивача) постійно проживала однією сім`єю із спадкодавцем ( ОСОБА_5 ) із серпня місяця 2004 року до дня його смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки строк проживання однією сім`єю становив менше 5-ти років суд не визнав ОСОБА_4 спадкоємцем померлого ОСОБА_5 .

Незважаючи на це мати Позивача постійно проживала та відповідно користувалась трикімнатною квартирою за адресою: АДРЕСА_1 з серпня 2004 року до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а зареєстрована в цій квартирі була з 10.05.2007 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На момент смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) позивач теж проживала та користувалась вказаним нерухомим майном разом з матір`ю.

Вказана квартира належала ОСОБА_5 згідно рішення Новоодеського районного суду від 29.12.2004 року справа №2-1424 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.11.2005р. №8818716.

Позивач є рідною донькою ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження від 03.07.1968р. серії НОМЕР_1 . Згодом вона одружилась про,що свідчить свідоцтво про шлюб від 25.02.2020р. серії НОМЕР_2 та змінила прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки виконавчого комітету Новоодеської міської ради від 14.09.2023р. №9300 та акту обстеження по факту проживання від 14.09.2023р. видана КП «Правопорядок» встановлено, що ОСОБА_1 не зареєстрована, але фактично проживає на даний час та проживала разом зі своєю матір`ю ОСОБА_4 на момент смерті власника даного домоволодіння ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказував, що у правовідносинах по цій справі є всі достатні правові підстави для застосування інституту набувальної давності як підстави для набуття ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) права власності на нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

У контексті правових підстав та сукупності обставин визначених в Постанові Великої

Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року по справі №910/17274/17 як необхідних підстав для можливості застосування інституту набувальної давності, представник позивача звернув увагу на наступне:

1)Суб`єктами здатними набути право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 була ОСОБА_4 та є її донька Позивач по справі - ОСОБА_1 в тому числі як спадкоємець ОСОБА_4 ;

2)Нерухоме майно, а саме: трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 є законним об`єктом володіння не виключеним з цивільного обороту право власності на який належить ОСОБА_5 згідно рішення Новоодеського районного суду від 29.12.2004 року справа №2-1424 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.11.2005р. №8818716;

3)Як мати Позивача - ОСОБА_4 так і Позивач добросовісно заволоділи вказаним нерухомим майном оскільки як встановлено рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11.09.2008 року по справі №2-599/2008 ОСОБА_4 (мати Позивача) постійно проживала однією сім`єю із спадкодавцем ( ОСОБА_5 ) із серпня місяця 2004 року до дня його смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Саме рішення суду вказує на добросовісність ОСОБА_4 оскільки вона вважала себе законним спадкоємцем ОСОБА_5 і в зв`язку з цим з моменту добросовісного заволодіння (день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 ) добросовісно користувалась цим майном разом з Позивачем до моменту своєї смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті матері Позивач надалі добросовісно користувалась вказаним нерухомим майном вважаючи себе спадкоємцем цього майна, яке належало ОСОБА_5 , а потім її матері та їй. На ці обставини вказують роз`яснення приватного нотаріуса Новоодеського районного нотаріального округу О.М.Філіпенко б/н та без дати, а також ухвала Новоодеського районного суду Миколаївської області від 22.02.2021р. по справі №482/1461/20, якою позов ОСОБА_1 за її заявою залишено без розгляду. Заяву було подано у зв`язку з тим, що під час судового розгляду виявилось, що ні Позивач ні її мати не були спадкоємцями після ОСОБА_5 та відповідно не могли успадкувати належне йому майно та визнати право власності в порядку спадкування за законом.

4)Обставини викладені вище беззаперечно вказують на те, що як Позивач так її мати відкрито, безперервно - більше десяти років користувались нерухомим майном, а саме: трикімнатною квартирою за адресою: АДРЕСА_1 . Не приховували цих обставин оскільки звертались як до нотаріуса так і до суду з приводу вирішення правової долі цього майна. Більш того як під час судового розгляду справи №2- 599/2008 так і судової справи №482/1461/20 в якості зацікавлених осіб та третіх осіб залучались родичі ОСОБА_5 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .

Також на ці обставини, користування Позивачем вказаним нерухомим майном, вказують: акт звірки суми заборгованості до АТ «Миколаївгаз» від 12.09.2023р. по о/р НОМЕР_4 (адреса: АДРЕСА_2) відкритий на ОСОБА_4 ; довідка ТОВ «Миколаївська електропостачальна, компанія» про звірку взаєморозрахунків на особовому рахунку № НОМЕР_5 від 14.09.2023р. (адреса: АДРЕСА_2 ), відкритий на ОСОБА_4 , про відсутність, заборгованості; довідка Газопостачальної компанії НАФТОГАЗ про відсутність заборгованості №2937297-В від 21.09.202Зр, по особовому рахунку № НОМЕР_6 відкритий на ОСОБА_4 .

Відкриваючи провадження у цій справі суд витребував у Новоодеської ДНК спадкову справу почату після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

01.03.2024 за клопотанням представника позивача до участі у справі залучено в якості співвідповідачів: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ; ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_8 , адреса проживання: АДРЕСА_5 .

У подальшому після отримання судом інформації про смерть ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також інформації від Новоодеської Державної нотаріальної контори Миколаївської області про відсутність спадкової справи розпочатої після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 провадження у частині позовних вимог до ОСОБА_8 було закрито.

Від представника відповідача - Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області надійшла заява про визнання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про визнання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи, у тому числі і шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань від нього не надходило.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями ч. 1, ч. 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 (мати Позивача) постійно проживала однією сім`єю із спадкодавцем ( ОСОБА_5 ) із серпня місяця 2004 року до дня його смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 (рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11.09.2008 року по справі №2-599/2008). Разом з тим оскільки строк проживання однією сім`єю становив менше 5-ти років суд відмовив ОСОБА_4 у задоволенні її заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем не менше ніж п`ять років до часу відкриття спадщини, оскільки встановлення цього факту не створювало б для заявника юридичних наслідків (виникнення права спадкування як спадкоємець 4 черги).

ОСОБА_4 постійно проживала та відповідно користувалась трикімнатною квартирою за адресою: АДРЕСА_1 з серпня 2004 року до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а зареєстрована в цій квартирі була з 10.05.2007 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На момент смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) позивач теж проживала та користувалась вказаним нерухомим майном разом з матір`ю ОСОБА_4 .

Вказана квартира належала ОСОБА_5 згідно рішення Новоодеського районного суду від 29.12.2004 року справа №2-1424, що підтверджується також витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.11.2005р. №8818716.

Позивач є рідною донькою ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження від 03.07.1968р. серії НОМЕР_1 . Згодом вона одружилась про,що свідчить свідоцтво про шлюб від 25.02.2020р. серії НОМЕР_2 та змінила прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 .

Як видно із довідки виконавчого комітету Новоодеської міської ради від 14.09.2023р. №9300 та акту обстеження по факту проживання від 14.09.2023р. видана КП «Правопорядок», ОСОБА_1 не зареєстрована, але фактично проживає на даний час та проживала разом зі своєю матір`ю ОСОБА_4 на момент смерті власника даного домоволодіння ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 .

Вищевказані обставини користування Позивачем вказаним нерухомим майном, підтверджуються також: актом звірки суми заборгованості до АТ «Миколаївгаз» від 12.09.2023р. по о/р НОМЕР_4 (адреса: АДРЕСА_2) який відкритий на ОСОБА_4 ; довідкою ТОВ «Миколаївська електропостачальна, компанія» про звірку взаєморозрахунків на особовому рахунку № НОМЕР_5 від 14.09.2023р. (адреса: АДРЕСА_2 ), який відкритий на ОСОБА_4 , про відсутність, заборгованості; довідкою Газопостачальної компанії НАФТОГАЗ про відсутність заборгованості №2937297-В від 21.09.202Зр, по особовому рахунку № НОМЕР_6 який відкритий на ОСОБА_4 .

Як видно із спадкової справи №128/2008 розпочатої після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , після його смерті із заявами про прийняття спадщини зверталися:

25.02.2008 року ОСОБА_4 , однак як встановлено судом вище вона не належала до жодної із черг спадкування;

21.04.2008 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , які надіслали заяви поштою.

Разом з тим як видно із повідомлення державного нотаріуса Новоодеської Державної нотаріальної контори Миколаївської області №824/02-14 від 22.07.2015 року надісланого на адресу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , надіслані ними заяви не відповідають вимогам чинного законодавства, тому нотаріус роз`яснив їм необхідність особисто прибути до нотаріальної контори та завірити свій підпис на заяві нотаріально, також роз`яснено необхідність надати документи, що підтверджують родинні стосунки з спадкодавцем.

Втім жодних доказів вчинення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 з того часу дій необхідність яких їм роз`яснено нотаріусом, матеріали спадкової справи не містять. Що на думку суду свідчить про відсутність їх волевиявлення на вжиття цих заходів і прийняття спадщини.

Вищевикладені обставини справи які були дослідженні судом дозволяють дійти до висновку, що після смерті ОСОБА_5 якому на праві власності належала квартира АДРЕСА_6 , ніхто спадщину не прийняв. Потенційні спадкоємці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 необхідних дій для цього не вижили не зважаючи на повідомлення нотаріуса з відповідним роз`ясненням. ОСОБА_4 подала заяву у встановленому законом порядку, проте не змогла довести виникнення у неї права на спадкування у четверту чергу.

Разом з тим із досліджених судом доказів видно, що мати позивача - ОСОБА_4 і позивач добросовісно заволоділи вказаним нерухомим майном оскільки як встановлено рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11.09.2008 року по справі №2-599/2008 ОСОБА_4 (мати Позивача) постійно проживала однією сім`єю із спадкодавцем ( ОСОБА_5 ) із серпня 2004 року до дня його смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Саме рішення суду та інші обставини досліджені судом у цій справі вказують на добросовісність ОСОБА_4 оскільки вона вважала себе законним спадкоємцем ОСОБА_5 і в зв`язку з цим з моменту добросовісного заволодіння (день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 ) добросовісно користувалась цим майном разом з Позивачем до моменту своєї смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті матері Позивач надалі добросовісно користувалась вказаним нерухомим майном вважаючи себе спадкоємцем цього майна, яке належало ОСОБА_5 , а потім її матері та їй. На ці обставини вказують роз`яснення приватного нотаріуса Новоодеського районного нотаріального округу О.М.Філіпенко б/н та без дати, а також ухвала Новоодеського районного суду Миколаївської області від 22.02.2021р. по справі №482/1461/20, якою позов ОСОБА_1 про визнання права власності у порядку спадкування за законом за її заявою залишено без розгляду. Заяву було подано у зв`язку з тим, що під час судового розгляду виявилось, що ні Позивач ні її мати не були спадкоємцями після ОСОБА_5 та відповідно не могли успадкувати належне йому майно та визнати право власності в порядку спадкування за законом.

Таким чином обставини викладені вище беззаперечно вказують на те, що як позивач так її мати відкрито, безперервно - більше десяти років володіли і користувались нерухомим майном, а саме: трикімнатною квартирою за адресою: АДРЕСА_1 . Не приховували цих обставин оскільки звертались як до нотаріуса так і до суду з приводу вирішення правової долі цього майна. Більш того як під час судового розгляду справи №2- 599/2008 так і судової справи №482/1461/20 в якості зацікавлених осіб та третіх осіб залучались родичі ОСОБА_5 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .

Нормами ст. 12 та ст. 13 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом. Учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з нормами ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" №5 від 07.02.2014р.:

відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

володіння є добросовісним;

володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності(п.9);

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ (п.11);

Ураховуючи положення статей 16, 344, 396 ЦК, до набуття права власності на майно за набувальною давністю особа, яка володіє майном, має право на захист свого володіння від третіх осіб, які не є власниками майна і не мають прав на володіння цим майном в силу іншої передбаченої законом чи договором підстави. Таким чином, давнісний володілець має право на захист свого володіння відповідно до вимог статей 387, 391 ЦК.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (п.13)

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень")(п.14).

Відповідно висновків Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладених у його постановах, прийнятих за результатами розгляду справ з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, та систематизованих у Листі Верховного Суду України "Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ" від 01.07.2013р., Розділ Набувальна давність (ст. 344 ЦК):

«У ЦК набувальна давність розглядається як спосіб набуття права власності.

Набувальна давність поширюється на випадки фактичного безпідставного володіння чужим майном за певних умов.

Для набуття права власності на майно за набувальною давністю згідно з правилами ст. 344 ЦК, по-перше, необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Разом з тим факт обізнаності особи про те, що вона не є власником речі, не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права (викрадення, шахрайство).

По-друге, таке володіння повинно бути відкритим, тобто очевидним для всіх інших осіб, при цьому володілець має ставитись до цього майна як до власного (експлуатувати, вживати необхідні заходи для утримання майна в належному стані тощо). Приховування володільцем свого володіння майном є порушенням цієї вимоги.

По-третє, володіння майном повинно бути безперервним протягом встановлених законом строків (відповідно до ч. 2 ст. 344 ЦК особа, яка володіє майном, до часу свого фактичного володіння може приєднати час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є).

Цей строк відповідно до ст. 344 ЦК для нерухомого майна встановлений тривалістю десять років, для рухомого майна - п`ять років.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 344 ЦК, обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач, є такі: майно може бути об`єктом набувальної давності; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність; відсутність інших осіб, які претендують на це майно; відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

Оскільки позивач добросовісно володіє, користується та утримує квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та відкрито і безперервно володіє і користується зазначеним майном більше 10 років, то суд вважає, що позивач набула права власності на нею за набувальною давністю.

За клопотанням позивача судові витрати слід віднести на її рахунок.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 89, 141, 258, 263-265, 268, 314, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Новоодеської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на нерухоме майно, а саме; трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення виготовлено 31.12.2024 року. З Новим роком!

Головуючий суддя: С.А. Сергієнко