Рішення

від 31.12.2024 по справі 140/12136/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/12136/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Байден Авто до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Байден Авто (далі ПП Байден Авто, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області (далі Комісія ГУ ДПС у Волинській області) від 25.04.2024 №10959371/43960305 про відмову у реєстрації податкової накладної (далі ПН) від 05.06.2023 №9; зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН від 05.06.2023 №9 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП Байден Авто в рамках контракту від 20.04.2023 №1-04/23 імпортовано транспортний засіб, який в подальшому був реалізований ПП Дружба-Нафтопродукт згідно договору купівлі-продажу від 05.06.2023 №9-06/23. Відповідно до приписів статей 187, 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) позивачем складено та подано на реєстрацію в ЄРПН ПН від 05.06.2023 №9, проте згідно з квитанцією реєстрація ПН була зупинена.

Незважаючи на нечітке формулювання у квитанції підстав для зупинення реєстрації ПН та невизначення переліку документів, необхідних для прийняття рішення про її реєстрацію, позивач подав Комісії ГУ ДПС у Волинській області пояснення від 12.04.2024 № 04-24/3 разом з документами, які, на думку позивача, підтверджують здійснення ним господарської операції, за якою складено ПН (зокрема, імпорту товару, його зберігання та реалізації). Однак позивач отримав повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної (документів складського обліку, інвентаризаційних описів та документів щодо транспортування).

Як стверджує позивач, він надав додаткові пояснення та документи. Натомість рішенням комісії ГУ ДПС у Волинській області від 25.04.2024 №10959371/43960305 було відмовлено у реєстрації ПН від 05.06.2023 №9 з підстав ненадання/ часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН (без зазначення конкретного переліку документів, яких не було надано).

Позивач не погоджується із таким рішенням та вважає, що Комісія ГУ ДПС у Волинській області не надала належну оцінку наданим разом з письмовими поясненнями документам. З приводу вимоги про необхідність надання документів складського обліку, інвентаризаційних описів та документів, що підтверджують транспортування товару, позивач зауважив, що комісії була надана оборотно-сальдова відомість по рахунку 281, що є підтвердженням складського обліку. Також зазначив, що спірна ПН складена саме за фактом господарської операції з купівлі-продажу, а не господарської операції з перевезення товару, тому документи про транспортування (гаражування) не засвідчують події, перелічені у пункті 187.1 статті 187 ПК України для операції купівлі-продажу товару, у свою чергу, на розгляд Комісії надавалась міжнародна товарно-транспортна накладна від 20.04.2023. Позивач також повідомив, що імпорт та продаж транспортного засобу відбувся в травні-червні 2023 року, а інвентаризаційні описи в цьому періоді не складались, тому надати їх на вимогу контролюючого органу не було можливості у зв`язку із їх відсутністю на законних підставах. На переконання позивача, зазначення відповідачем-1 про необхідність надання документів, які або вже були надані, або не мають відношення до господарської операції, або які апріорі не створювались, є лише штучним приводом для формування підстав відмови у реєстрації ПН.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідачів із вимогами, викладеними в позові, не погодився, вважає їх такими, що не підлягають до задоволення, з підстав правомірності оскаржуваного рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 25.04.2024 №10959371/43960305, позаяк платник податку не подав інвентаризаційних описів.

У відповіді на відзив представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити. Щодо причин прийняття спірного рішення як ненадання інвентаризаційних описів (вказано у відзиві), то зазначив, що у відповідності до Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, у позивача не було обов`язку складати такі документи у період здійснення спірної господарської операції. У свою чергу, зауважив, що в оскаржуваному рішенні не зазначено такої підстави, а у графі додаткова інформація проставлений прочерк.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 у задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у Волинській області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП Байден Авто зареєстроване як юридична особа, видами діяльності якого є, зокрема, 45.11 - Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (основний); 45.19 - Торгівля іншими автотранспортними засобами (а.с.22).

20.04.2023 між Auto-Mania Nowak Marek (продавець) та ПП Байден Авто (покупець) укладено контракт №1-04/23, за умовами якого продавець зобов`язався поставити покупцю, а покупець оплатити бувший у користуванні напівпричіп бортовий тентований FRUENAUF, vin НОМЕР_1 (а.с. 23-24.)

На умовах вказаного контракту в Україну згідно інвойсу від 20.04.2023 №FA/9/2023 (а.с. 25) було імпортовано транспортний засіб напівпричіп бортовий тентований марки FRUENAUF, модель TX38CS, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2012 року виготовлення, відповідно до митної декларації від 01.05.2023 №23UA204080004376U5 (а.с. 26).

05.06.2023 між ПП Байден Авто (продавець) та ПП Дружба-Нафтопродукт (покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №9-06/23, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупця транспортний засіб - напівпричіп бортовий тентований марки FRUENAUF TX38CS, шасі НОМЕР_1 , 2012 року випуску, а покупець прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму. Пунктом 2.1 вказаного договору сторонами погоджено, що продаж вказаного транспортного засобу за домовленістю сторін вчиняється за 178907,00 грн (сума без ПДВ 149089,17 грн, сума ПДВ 29817,83 грн). Платежі за транспортний засіб здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний розрахунковий рахунок продавця (пункт 2.2 Договору). Транспортний засіб передається продавцем за актом приймання-передачі, що є невід`ємною частиною даного договору (пункт 3.1 Договору) (а.с 27).

На виконання умов договору від 05.06.2023 №9-06/23 позивачем передано ПП Дружба-Нафтопродукт вказаний транспортний засіб, про що свідчить акт приймання-передачі транспортного засобу від 05.06.2023 (а.с. 28), та складено видаткову накладну від 05.06.2023 № РН-0000767 на суму 178907,00 грн, у тому числі ПДВ 29817,83 грн (а.с. 29).

Оплата за товар здійснена на підставі виставленого рахунку-фактури №СФ-0000019 від 02.06.2023, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.06.2023 №8876 на суму 178907,00 грн (а.с.31, 32).

За наслідками вище зазначеної господарської операції ПП Байден Авто складено та подано до реєстрації в ЄРПН ПН від 05.06.2023 №9 на суму 178907,00 грн, у тому числі ПДВ 29817,83 грн (а.с. 15).

Згідно із квитанцією від 30.06.2023 реєстрація ПН від 05.06.2023 №9 була зупинена з таких підстав: ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (а.с. 16).

ПП Байден Авто подало письмові пояснення від 12.04.2024 за вих.№04-24/3 до ПН від 05.06.2023 №9 та копії документів на підтвердження здійснення господарської операції (а.с. 21), а саме: виписки з ЄДРПОУ від 13.09.2023 (а.с. 22); контракту від 20.04.2023 №1-04/23 (а.с. 23-24); інвойсу від 20.04.2023 №FA/9/2023 (а.с. 25); митної декларації від 01.05.2023 №23UA204080004376U5 (а.с. 26); міжнародної товарно-транспортної накладної від 20.04.2023 (а.с. 36); договору купівлі-продажу транспортного засобу від 05.06.2023 №9-06/23 (а.с. 27); акту приймання-передачі транспортного засобу від 05.06.2023 (а.с. 28); видаткової накладної від 05.06.2023 № РН-0000767 (а.с. 29); свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с. 30); рахунку-фактури від 02.06.2023 №СФ-0000019 (а.с. 31); платіжної інструкції від 05.06.2023 №8876 (а.с. 32); оборотно-сальдову відомість по 361 рахунку (а.с. 33); оборотно-сальдову відомість по 281 рахунку (а.с. 35); договору відповідального зберігання від 14.04.2021 № 14/21 (а.с. 34). Подання позивачем таких документів на розгляд Комісії ГУ ДПС у Волинській області підтверджено також відповідачем у відзиві на позовну заяву.

17.04.2024 Комісія ГУ ДПС у Волинській області надіслала повідомлення за № 10916691/43960305 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, в якому вказано на необхідність подання копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН: первинних документів щодо постачання товарів, транспортування продукції, складських документів, інвентаризаційних описів, у тому числі рахунків-фактур/ інвойсів та інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у ПН, а у графі додаткова інформація зазначено: надати документи складського обліку, інвентаризаційні описи (відомості) та документи щодо транспортування (а.с. 19-20).

22.04.2024 ПП Байден Авто подало повідомлення № 01-04/4 про надання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН від 05.06.2023 №9, зазначивши, що до пояснень було надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 281, що є документом складського обліку; міжнародну товарно-транспортну накладну від 20.04.2023; надання інвентаризаційних описів ніяк не підтверджує господарську операцію з купівлі-продажу транспортного засобу. Додатково знову надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 281, міжнародну товарно-транспортну накладну від 20.04.2023 (а.с.18).

25.04.2024 Комісія ГУ ДПС у Волинській області прийняла рішення №10959371/43960305 про відмову у реєстрації ПН від 05.06.2023 №9 в ЄРПН у зв`язку із ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платником податку, а у графі додаткова інформація (зазначити конкретні документи) відомості відсутні (а.с.17).

Водночас у протоколі засідання Комісії №1 ГУ ДПС у Волинській області від 25.04.2024 №84 зазначено таку підставу прийняття рішення про відмову у реєстрації ПН від 05.06.2023 №9 в ЄРПН: відсутні інвентаризаційні описи (а.с.69).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

За правилами абзаців першого, п`ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку (абзаци десятий, дванадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі - скарга). Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку № 1165 визначені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, у пункті 8 яких вказано: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У спірних правовідносинах зі змісту квитанції від 30.06.2023 про зупинення реєстрації спірної ПН від 05.06.2023 №9 встановлено, що реєстрацію ПН зупинено з такої підстави: ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків (а.с. 16).

Разом з тим, суд зазначає, що надіслана позивачу квитанція від 30.06.2023 містила пропозицію щодо надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Сформована у такий спосіб пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, вона за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.

Згідно із пунктом 1 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, далі - Порядок №520, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2-4 Порядку № 520 передбачено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг і Про електронні довірчі послуги. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 встановлено, що платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Відповідно до пункту 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Суд зауважує, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно з таким переліком. Наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета господарської операції, за якою оформлено ПН, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації ПН.

За обставин цієї справи контролюючим органом у квитанції від 30.06.2023 не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання для реєстрації в ЄРПН спірної ПН.

Незважаючи на це, позивач подав до комісії регіонального рівня разом із письмовими поясненнями копії документів, які, на його думку, розкривають зміст господарської операції, щодо якої складено спірну ПН від 05.06.2023 №9, та які вважав достатніми для її реєстрації в ЄРПН.

Як встановлено пунктом 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимогКодексута Законів України«Про електронні документи та електронний документообіг»та«Про електронні довірчі послуги»за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимогКодексута Законів України«Про електронні документи та електронний документообіг»та«Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимогКодексута Законів України«Про електронні документи та електронний документообіг»та«Про електронні довірчі послуги»за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається із оскаржуваного рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 25.04.2024 №10959371/43960305, у реєстрації ПН від 05.06.2023 №9 відмовлено у зв`язку із ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платником податків (а.с.17).

Суд не погоджується із вказаною підставою прийняття спірного рішення та зауважує, що крім загального формулювання воно не містить чіткої фактичної причини його прийняття, тобто у ньому не вказано, які конкретно документи не були надані позивачем та графа додаткова інформація (зазначити конкретні документи) не заповнена, що вказує на формальне прийняття Комісією ГУ ДПС у Волинській області рішення про відмову у реєстрації в ЄРПН спірної ПН за відсутності обґрунтованих підстав для прийняття такого рішення.

У свою чергу, як встановлено судом вище, позивач подав на розгляд Комісії ГУ ДПС у Волинській області пояснення від 12.04.2024 за вих.№04-24/3 та копії документів на підтвердження здійснення господарської операції, за наслідками якої складено ПН від 05.06.2023 №9, та, на переконання суду, подані позивачем документи підтверджують господарську операцію з реалізації ПП Дружба-Нафтопродукт транспортного засобу напівпричіп бортовий тентований марки FRUENAUF TX38CS, шасі НОМЕР_1 , 2012 року випуску, та ці документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН вказаної ПН.

Так, на підтвердження здійснення господарської операції з реалізації вказаного транспортного засобу ПП Дружба-Нафтопродукт позивач подав копії первинних документів, а саме: договору купівлі-продажу транспортного засобу від 05.06.2023 №9-06/23 (а.с. 27); акту приймання-передачі транспортного засобу від 05.06.2023 (а.с. 28); видаткової накладної від 05.06.2023 № РН-0000767 (а.с. 29); рахунку-фактури від 02.06.2023 №СФ-0000019 (а.с. 31); платіжної інструкції від 05.06.2023 №8876 (а.с. 32); оборотно-сальдову відомість по 361 рахунку (а.с. 33); свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СТР №924084 (з якого вбачається, що такий транспортний засіб зареєстровано за ПП Дружба-Нафтопродукт) (а.с. 30) та вказані документи підтверджують факт реалізації транспортного засобу вказаному контрагенту, а також додатково копії документів, які підтверджують факт придбання позивачем у нерезидента Auto-Mania Nowak Marek такого транспортного засобу (контракту від 20.04.2023 №1-04/23 (а.с. 23-24); інвойсу від 20.04.2023 №FA/9/2023 (а.с. 25); митної декларації від 01.05.2023 №23UA204080004376U5 (а.с. 26); міжнародної товарно-транспортної накладної від 20.04.2023 (а.с. 36)) та зберігання такого транспортного засобу до його реалізації ПП Дружба-Нафтопродукт (договір відповідального зберігання від 14.04.2021 № 14/21 (а.с. 34); оборотно-сальдову відомість по 281 рахунку (а.с. 35)).

У повідомленні Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 17.04.2024 № 10916691/43960305 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, у графі додаткова інформація зазначено: надати документи складського обліку, інвентаризаційні описи (відомості) та документи щодо транспортування (а.с. 19-20).

Суд зауважує, що до пояснень від 12.04.2024 за вих.№04-24/3 та від 22.04.2024 за вих №01-04/4 позивач долучив оборотно-сальдову відомість по 281 рахунку (а.с. 35), що і є документом складського обліку, а також міжнародну товарно-транспортну накладну від 20.04.2023 (а.с. 36), і така обставина була проігнорована відповідачем, при цьому позивач пояснював причини неможливості подання інвентаризаційних описів (ним інвентаризаційні описи не складалися).

Суд також зазначає, що враховуючи подання позивачем первинних документів, які підтверджують факт реалізації ПП Дружба-Нафтопродукт транспортного засобу, то ненадання інвентаризаційних описів не може бути підставою для відмови у реєстрації ПН.

При вирішенні спору суд також враховує правові висновки Верховного Суду у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, відповідно до яких суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції, за наслідками якої складено ПН, подану для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в ПН, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН ПН, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. Предметом розгляду у справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації ПН, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. При розгляді таких спорів, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов`язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в ЄРПН відповідно до пункту187.1 статті 187 ПК України.

Суд наголошує, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації ПН. Під час реєстрації ПН фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми критеріями шляхом дослідження документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної саме у ПН. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 25.04.2024 №10959371/43960305 прийняте без наявності правових та фактичних підстав, позаяк платник надав пояснення та первинні документи щодо господарської операції, по якій складена ПН, та, на думку суду, поданих після зупинення реєстрації спірної ПН позивачем вказаних вище первинних документів є достатньо для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Вказані первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарську операцію.

Відтак, з наведених вище мотивів позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення підлягають до задоволення.

Крім того, підлягають до задоволення позовна вимога про зобов`язання вчинити дії, виходячи з такого.

За приписами частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення, а подані позивачем документи, на думку суду, підтверджують здійснення господарської операції, по якій складена спірна ПН, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію вказаної ПН, тому з метою повного та ефективного захисту прав позивача похідні позовні вимоги про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН ПН від 05.06.2023 №9 належить також задовольнити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання цього позову (сформований в системі Електронний суд) позивач сплатив судовий збір в сумі 2422,40 грн згідно із платіжною інструкцією від 22.10.2024 № 14 (а. с. 14).

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн. При цьому, на думку суду, судові витрати необхідно стягнути саме з ГУ ДПС у Волинській області, позаяк судом задоволена самостійна позовна вимога немайнового характеру, та саме внаслідок прийняття комісією регіонального рівня спірного рішення були порушені права позивача, а звернена до ДПС України позовна вимога про зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації ПН є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення.

При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн суд враховує таке.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справах № 640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі № 540/2307/21.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьої статті 134 КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа № 815/1479/18), від 15.07.2020 (справа № 640/10548/19), від 21.01.2021 (справа № 280/2635/20), від 03.08.2022 (справа № 280/4264/21).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі № 520/6658/21).

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги від 21.10.2024 № 21/10-24 (а.с. 37-38), детальний опис робіт (наданих послуг) станом на 23.10.2024 (а.с. 39), рахунок на оплату від 21.10.2024 № 43 (а.с. 40), платіжну інструкцію від 22.10.2024 №1755(а.с. 41), акт надання послуг від 21.10.2024 №114 (а.с. 42) та з вказаних документів вбачається надання позивачу Адвокатським об`єднанням Бона Фіде у цій справі правової допомоги в сумі 4000,00 грн.

Надаючи оцінку наданим доказам, суд виходить із того, що договором від 21.10.2024 № 21/10-24 передбачено надання позивачу Адвокатським об`єднанням комплексу юридичних послуг з оскарження рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 25.04.2024 №10959371/43960305 (пункт 1.1).

При цьому пунктом 3.1 вказаного договору визначено фіксовану суму гонорару - 4000,00 грн.

Відповідач у відзиві на позов заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю із категорією справи і предметом позову.

Суд зазначає, що окремі види послуг, наведені у детальному описі робіт (наданих послуг) за договором від 21.10.2024 № 21/10-24 станом на 23.10.2024, не є видами правової допомоги та не можуть бути відшкодовані (як-от підписання договору, формування договору та адвокатського досьє).

Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження), значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на подане заперечення представника відповідачів, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Волинській області необхідно стягнути 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області (комісією якого прийняте протиправне рішення) судові витрати в загальному розмірі 5422,40 грн (з них: судовий збір в сумі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.04.2024 №10959371/43960305.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Приватним підприємством Байден Авто податкову накладну від 05.06.2023 №9.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Приватного підприємства Байден Авто судові витрати в загальному розмірі 5422,40 (п`ять тисяч чотириста двадцять дві грн. 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство Байден Авто (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Єршова, 11, прим. 4-21, ідентифікаційний код 43960305).

Відповідач-1: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код ВП 44106679).

Відповідач-2: Державна податкова служба України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393).

Суддя О. О. Андрусенко