Ухвала

від 30.12.2024 по справі 200/8956/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

30 грудня 2024 року Справа №200/8956/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., перевіривши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Олександрівської селищної ради Донецької області (84000, Донецька область, Краматорський р-н, сел. Олександрівка, вул. Соборна, 20, ЄДРПОУ 43505179) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Олександрівської селищної ради Донецької області, в якому просив суд:

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Олександрівської селищної ради Донецької області від 15.11.2024 №76110164 про відмову ОСОБА_1 у проведенні реєстраційних дій;

зобов`язати Відділ «Центр надання адміністративних послуг» Олександрівської селищної ради Донецької області здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , внести дані до розділу електронного реєстру прав власності на нерухоме майно та видати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно квитанції №3230-4973-2274-3353 від 23.12.2024 року Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 171 Кодексу адміністративного судочинства Українисуддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Так, згідно з частиною 1статті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень .

Абзацом 2 пункту 2 частини 1статті 4 КАС Українивизначено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1статті 4 КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 1статті 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Привизначенні компетенції адміністративний суд виходить не лише із суб`єктного складу, а із суті спору. Так, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій, які треба розуміти як діяльність усіх суб`єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Суд врахував, що майнові відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно, і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).

Однак, частиною 1статті 19 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі - ЦК України) учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Статтею 170 цього Кодексу встановлено, що Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Суд врахував, що припинення дії, яка порушує право та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб відповідно до п.п.3, 10 ч.2 ст.16 ЦК України є способами захисту цивільних прав та інтересів.

Статтею 21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Суд наголошує, що Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово викладала висновки щодо питання предметної юрисдикції у спорах, що виникли з подібних правовідносин.

Зокрема, у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 815/4063/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що правовідносини у сфері державної реєстрації виникають виключно між суб`єктом звернення за вчиненням реєстраційних дій як власником або володільцем майна та державним реєстратором як суб`єктом, уповноваженим на здійснення реєстраційних дій. При цьому правовідносини, які виникають між цими суб`єктами, носять публічний характер, оскільки мають на меті підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.

Разом з тим, якщо внаслідок посвідчення набуття, переходу або припинення речового права особою шляхом вчинення певних реєстраційних дій на майно порушуються права та/або інтереси інших осіб публічного або приватного права, то правовідносини втрачають публічний характер.

Оскільки метою оскарження реєстраційних дій особою, яка вважає, що вчиненими стосовно власника або володільця майна реєстраційними діями порушено її права та/або інтереси, є припинення такого набутого речового права, то спір набуває приватноправового характеру.

Як слідує зі змісту позовної заяви, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з рішенням державного реєстратора щодо не проведення державної реєстрації квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд зазначає, що хоча формально предметом спору є скасування спірного рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Олександрівської селищної ради Донецької області від 15.11.2024 №76110164 про відмову в проведені реєстраційних дій, фактично позов заявлено з метою захисту цивільного права власності на вищезазначену квартиру, що свідчить про приватноправовий характер спору та його непідсудність адміністративному суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №826/6372/18, від 04.08.2020 у справі № 826/13706/17.

Суд також враховує правовий висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі №0740/993/18 відповідно до якогоякщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністюоргану державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи,які вона вважає неправомірними,і ці наслідкипризвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер абопов`язані з реалізацією її майновихабо особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Слід зазначити, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчої-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 170 КАС Українисуддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 6статті 170 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що спір між сторонами виник не у зв`язку з виконанням або невиконанням суб`єктом владних повноважень публічно - владних управлінських функцій, тому, не віднесений до юрисдикції Донецького окружного адміністративного суду, наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

Крім того, необхідно роз`яснити позивачеві, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції відповідного місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства з дотриманням правил територіальної підсудності.

Керуючись статтями160-162, частинами 1,6статті170, статтею241-243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №200/8956 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Олександрівської селищної ради Донецької області (84000, Донецька область, Краматорський р-н, сел. Олександрівка, вул. Соборна, 20, ЄДРПОУ 43505179) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даного спору віднесений до юрисдикції місцевого загального суду у порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у строк, встановленийстаттею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.В. Череповський