КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2024 року справа №640/14514/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Укрпромцентрбуд" до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкових повідомлень рішень.
Суть спору: 02.09.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Укрпромцентрбуд" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.11.2021 № 80610260701 винесене ГУ ДПС у м. Києві на підставі Акту перевірки №77584/Ж5/26-15-07-01-02/42629630 від 19.10.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму п`ять мільйонів сто сорок дев`ять тисяч двісті тридцять три гривні 00 коп., із них 4119386 грн. за податковим зобов`язанням та 1029847 за штрафними санкціями;
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.11.2021 № 80611260701 винесене ГУ ДПС у м. Києві на підставі Акту позапланової виїзної перевірки №77584/Ж5/26-15-07-01-02/42629630 від 19.10.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів на загальну суму чотири мільйони шістдесят вісім тисяч триста п`ятдесят шість гривень 00 коп., із них за податковим зобов`язанням - 3254685 грн. та 813671 грн. за штрафними санкціями;
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.11.2021 № 80615260701 винесене ГУ ДПС у м. Києві на підставі Акту позапланової виїзної перевірки №77584/Ж5/26-15-07-01-02/42629630 від 19.10.2021, яким встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2515350 грн., в тому числі за півріччя 2021 року на суму 2515350 грн.;
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.11.2021 № 80529/0710 винесене ГУ ДПС у м. Києві на підставі Акту позапланової виїзної перевірки №77584/Ж5/26-15-07-01-02/42629630 від 19.10.2021, яким встановлено порушення п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України в частині не нарахування ТОВ "Будівельна фірма Укрпромцентрбуд" податку з доходу нерезидента, що призвело до заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб у поданій звітності всього на суму 71964,00 грн.
Позивач зазначає, що висновки акту позапланової виїзної перевірки №77584/Ж5/26-15-07-01-02/42629630 від 19.10.2021 р. не відповідають фактичним обставинам справи. Стверджує, що податкові зобов`язання ним визначені правомірно, а надані первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відображають суть господарських операцій та підтверджують реальність виконання умов укладених договорів щодо побудованого та зданого в експлуатацію об`єкта будівництва поблизу селища Куянівка, Білопільський район, Сумська обл. Також Позивач зазначає, що контролюючий орган умисно створив умови, за яких не було можливості вчасно надати всі підтверджуючі документи під час перевірки. Так, 06.10.2021 року представником позивача одночасно отримано чотири запити на надання пояснень та документів з терміном виконання до 10:00 07.10.2021 року. Кількість запитів і великий обсяг запитуваних документів унеможливили своєчасне виконання всіх вимог контролюючого органу. Документи, надані разом із запереченням на акт перевірки, контролюючим органом не були розглянуті. Отже, вважає що висновок про нереальність здійснення господарської операції з його контрагентом, ТОВ «Будівельна компанія «Д.І.М.» прийнято без належного врахування всіх доказів та обставин, тому податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Також позивач заперечує висновки відповідача щодо порушення ним норм ПК України в частині не нарахування податку з доходу нерезидента, згідно договору позики від 14.08.2019 року № RSS-Q-RSU-20190814 з компанією Risen- EnergySpain SL» (Іспанія), що призвело до заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 71 964,00 грн, Зазначає що позивачем до заперечення на Акт перевірки були надані належним чином легалізовані довідки, які є підставою для звільнення від оподаткування доходів і даний факт не заперечується відповідачем.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2022 (суддя Аверкова В.В.) відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.09.2022.
26.09.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що згідно акту позапланової виїзної перевірки №77584/Ж5/26-15-07-01-02/42629630 від 19.10.2021 р., перевірка проводилась з 30.09.2021 року по 08.10.2021 року. Термін проведення перевірки продовжувався з 07.10.2021 по 08.10.2021р. Вказує, що 06.10.2021 р. представником ТОВ "Будівельна фірма Укрпромцентрбуд", в приміщенні Головного Управління ДПС у м. Києві було отримано 4 (чотири) запити про надання пояснення та документальне підтвердження (копії первинних документів стосовно наведених питань по взаємовідносинам з ТОВ «Будівельна компанія «Д.І.М.» та щодо оподаткування доходів нерезидентів згідно договору позики від 14.08.2019 року № RSS-Q-RSU-20190814 з компанією Risen- EnergySpain SL» (Іспанія). Оскільки документи, у встановлений строк подані представником ТОВ "Будівельна фірма Укрпромцентрбуд" не були, Головне Управління ДПС у м. Києві прийняло рішення, що господарська діяльність ТОВ «Будівельна компанія «Д.І.М.» має ознаки нереальності здійснення операцій. Так, Відповідач зазначає, що порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції за договором укладеним ТОВ "Будівельна фірма Укрпромцентрбуд" з ТОВ "Будівельна компанія «Д.І.М.»не спричинили настання реальних правових наслідків. Як на підставу таких висновків відповідач посилається на те, що вказаний контрагент не має необхідних матеріальних та кадрових ресурсів, основних засобів, складських приміщень, необхідних для здійснення господарської діяльності.
14.10.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2022 (суддя Аверкова В.В.) закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15.11.2022.
Протокольними ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2022 та від 29.11.2022 оголошено перерву у розгляді справи до 10.01.2023.
29.11.2023 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
29.06.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 28.12.2022 №03-19/7077/22 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/14514/22.
29.06.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 прийнято адміністративну справу №640/14514/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 03.10.2023.
03.10.2023 у підготовчому судовому засіданні судом прийнято заперечення позивача на додаткові пояснення відповідача.
Протокольною ухвалою від 03.10.2023 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку з витребуванням доказів від відповідача протокольною ухвалою суду на 14.11.2023.
14.11.2023 у підготовчому судовому засіданні судом прийнято від позивача додаткові письмові пояснення.
14.11.2023 у підготовчому судовому засіданні судом прийнято від відповідача витребувані ухвалою суду докази.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 23.01.2024 року о 10:00 год.
У судове засідання, призначене на 23.01.2024 з`явились представники позивача, представник відповідача не з`явився, у зв`язку з чим наступне судове засідання призначено на 20.02.2024.
Присутній у судовому засіданні 20.02.2024 представник позивача підтримав позов в повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Представник відповідача, присутній у судовому засіданні в справі 20.02.2024, проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 20.02.2024 судом були заслухані пояснення позивача та заперечення відповідача проти позову та оголошено перерву до 02.04.2024.
У судовому засіданні 02.04.2024 представниками позивача подано суду додаткові докази, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 02.04.2024 представниками позивача подано суду клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, вирішення якого відповідачем віднесено на розсуд суду.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
в с т а н о в и в:
Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі наказу Головного Управління ДПС у м. Києві від 28.09.2021 № 7641-п, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Будівельна фірма Укрпромцентрбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з 15.11.2018 по дату завершення перевірки, валютного з 15.11.2018 по дату завершення перевірки.
Результати перевірки оформлені актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки акт №77584/Ж5/26-15-07-01-02/42629630 від 19.10.2021 р.
Згідно з Актом перевірки, перевірка проводилась з 30.09.2021 по 08.10.2021, з продовженням з 07.10.2021 по 08.10.2021.
За період з 15.11.2018 по 08.10.2021 ТОВ "Будівельна фірма Укрпромцентрбуд" задекларувало дохід у сумі 38739915 гривень від будівельно-монтажних та електромонтажних робіт. Перевірка не виявила заниження чи завищення цих показників.
За період з 01.07.2017 по 08.10.2021 ТОВ "Будівельна фірма Укрпромцентрбуд" задекларувало фінансовий результат до оподаткування у сумі 246 287 гривень. Перевіркою встановлено заниження фінансового результату у сумі 20596932 гривні, зокрема за 2019 рік на 18081582 гривні, за 2020 рік на 2515350 гривень.
Перевірка взаємовідносин з ТОВ "Будівельна компанія Д.І.М." встановила, що за період 2019-2020 років сума взаємовідносин без ПДВ склала 20596532 гривні, ПДВ - 4119386 гривень. ТОВ "Будівельна компанія Д.І.М." не подала необхідні документи в строк до 07.10.2021, що призвело до висновку про нереальність здійснення господарської діяльності та відсутність належної документальної бази для підтвердження реальності операцій.
Згідно висновків акту перевірки №77584/Ж5/26-15-07-01-02/42629630 від 19.10.2021 р. відповідач зафіксував такі порушення:
- п.44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 4 Закону України № 996-ХІV, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 Витрати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV, п.2.4, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму встановлено його заниження всього у сумі 3254685 грн., за 2019 рік та завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування всього на суму 2515350 грн. за півріччя 2021 року;
- п.44.1 ст. 44, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 4119386 грн., в тому числі за листопад 2019 року у сумі 199710 грн., грудень 2019 року у сумі 3416606 грн., вересень 2020 року у сумі 211429 грн., липень 2021 року у сумі 291641 грн.;
- пп.141.4.2 п.141.4 ст.144 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток іноземних юридичних осіб за період з 15.11.2018 по 06.10.2021 на загальну суму 71964 грн, у тому числі за 2020 рік у сумі 63735 грн. та за 2021 рік в сумі 8229 грн.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки, 01.11.2021р. ТОВ "Будівельна фірма Укрпромцентрбуд" подало до ГУ ДПС у м. Києві заперечення на Акт перевірки №77584/ Ж5/26-15-07-01-02/42629630 від 19.10.2021 року та додаткові документи.
08.11.2021р. на підставі висновків акта перевірки від Головним управлінням ДПС у м. Києві прийняло податкові повідомлення-рішення:
№ 80610260701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму п`ять мільйонів сто сорок дев`ять тисяч двісті тридцять три гривні 00 коп., із них 4 119 386 грн. за податковими зобов`язаннями та 1 029 847 за штрафними санкціями;
№ 80611260701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на загальну суму чотири мільйони шістдесят вісім тисяч триста п`ятдесят шість грн. 00 коп, із них за податковими зобов`язаннями на 3 254 685 грн. та 813 671 грн. за штрафними санкціями;
№806152600701 про завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 2 515 350 грн;
№ 80529/0710 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 71 964 грн.
Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, 30.11.2022 р. позивачем направлено скаргу до ДПС України.
04.08.2022 Позивач отримав рішення ДПС України про результати розгляду скарги № 8335/5/99-00-00-06-01-02-06 від 01.08.2022 р., яким скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.
Позивач не погоджується з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що належить скасувати, з приводу чого звернувся до суду із цим позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п.1, 3 ч.2 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно із пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
За пунктом 135.1 ст.135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу (підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України).
Відповідно до абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України).
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (пункт 201.4 статті 201 ПК України).
Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
При цьому, п. 201.8 ст. 201 ПК України регламентовано, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
02.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Укрпромцентрбуд" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанiя «Д.I.M» (Підрядник) був укладений Договір будівельного підряду під ключ №1.
Відповідно п. 2.1. Договору Підрядник повинен повністю виконати будівельно-монтажні та електромонтажні роботи відповідно до затверджених креслень та проектно-кошторисної документації згідно з обсягом, зазначеним у Додатку 1 (Обсяг Робіт) (далі Роботи) та у строки, зазначені у графіку виконання Робіт (Додаток 2). Підрядник повинен надати Замовнику якісно виконані результати Робіт, які відповідають вимогам Нормативних документів, а Замовник повинен сплатити їх відповідно до умов та термінів, зазначених згідно з цим Договором.
Згідно п. 2.3 Договору, матеріали та обладнання, необхідне для будівництва Об`єкта (далі Компоненти) надаються Замовником відповідно до переліку та строків, зазначених у Додатку 3. Замовник зобов`язується здійснити транспортування даних Компонентів до Будівельного майданчика та передати Підряднику відповідно до Акта приймання-передачі.
Відповідно п. 4.1. Договору загальна вартість Робіт, які мають бути виконані Підрядником, є фіксованою і становить EUR 779320 (сімсот сімдесят дев`ять тисяч триста двадцять) євро, включаючи ПДВ 20% («Вартість»).
Будівельні роботи здаються за Актами приймання передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін. Результат робіт вважається прийнятим в дату підписання Акту про завершення робіт.
Здача-приймання робіт здійснюється поетапно, кожні 30 календарних днів на підставі поданого Підрядником Замовнику Акту виконаних робіт або Проміжного акту виконаних робіт.
03.01.2020 року до Договору будівельного підряду під ключ №1 від 02.08.2019 року була підписана Додаткова угода №1.
Відповідно до вказаної угоди за запитом Замовника, Підрядник виконає наступні додаткові роботи:
- додаткові палебійні роботи із забивання 6 517 шт. паль. Загальна вартість цього виду додаткових робіт становить 955 654,13 грн., включаючи ПДВ 20%, яка повинна бути оплачена в 100% обсязі Замовником протягом 5 днів з моменту пред`явлення підрядником рахунку на оплату та Акту виконаних робіт, підписаного Замовником.
- будівництво додаткового обсягу 676,37 м3 внутрішніх доріг. Загальна вартість цього виду додаткових робіт становить 522 126,35 грн., включаючи ПДВ 20%, яка повинна бути оплачена в 100% обсязі Замовником протягом 5 днів з моменту пред`явлення підрядником рахунку на оплату та Акту виконаних робіт, підписаного Замовником.
- встановлює додаткові 668 метрів силового кабелю Зх120ААВ1-10, включаючи постачання матеріалів. Загальна вартість даних додаткових робіт становить 191 648,07 грн., включаючи ПДВ 20%, яка повинна бути оплачена у 100% обсязі Замовником протягом 5 днів з моменту пред`явлення підрядником рахунку на оплату та Акту виконаних робіт, підписаного Замовником.
- додаткові земляні роботи з очищення та підготовки ділянки в обсязі 4 320 м2. Загальна вартість додаткових послуг складає 1 348 992,00 грн., включаючи ПДВ 20%, яка повинна бути оплачена у 100% обсязі Замовником протягом 5 днів з моменту пред`явлення підрядником рахунку на оплату та Акту виконаних робіт, підписаного Замовником.
Судом встановлено, що ТОВ «Будівельна компанія «Д.І.М» виконало для ТОВ «Будівельна фірма Укрпромцентрбуд» будівельні роботи на загальну суму 24 716 318,55 (двадцять чотири мільйони сімсот шістнадцять тисяч триста вісімнадцять грн) 55 коп., в тому числі ПДВ 4 119 386 грн.
Виконання умов договору, підтверджується наступними документами:
Актом надання послуг № 1 від 26.09.2019 р. на загальну суму 3 011 606,00 в тому числі ПДВ 501 934,33 грн. (найменування робіт/послуг: завершення 50 % від загальної кількості: забивання паль, розкопки траншей, будівництво адміністративних будівель, будівництво доріг);
Актом надання послуг № 2 від 07.10.2019 р на загальну суму 3 070 377,00 в тому числі ПДВ 511 729,50 грн. (найменування робіт/послуг: завершення 100% забивання паль i відкриття траншей, 50 % заземлення блискавкозахисту i система стеження завершенi, завершення проекту водопостачання та водовідведення);
Актом надання послуг № 3 від 25.10.2019 р. на загальну суму 3 121 953,00 в тому числі ПДВ 520 325,50 (найменування робіт/послуг: завершення 100 % заземлення блискавкозахисту i система стеження будівництва, адміністративної будівлі та будівництва доріг, 50% установки фотоелектричних модулів);
Актом надання послуг № 4 від 01.11.2019 р. на загальну суму 8 342 096,5 в тому числі ПДВ 1 390 349,42 (найменування робіт/послуг: завершення встановлення 100% ПВ модулiв, завершення монтажу 50% сонячного кабелю та iнвepтopiв, виконані в жовтні 2019; завершення монтажу 100% сонячного кабелю, iнвepтopiв та комбайнерних коробок, встановлення 50 % трансформаторних станцій 35 кВ, виконані у жовтні 2018; завершення встановлення 100% трансформаторних станцій 35 кВ, установка 50% ycix кабелiв, виконанi в жовтнi 2019);
Актом надання послуг № 5 від 04.11.2019 р. на загальну суму 4 151 865,50 в тому числі ПДВ 691977,58 (найменування робіт/послуг: завершення монтажу 100% ycix кабелiв та пiдсипання траншей, передконтрольні роботи, виконанi в жoвтні 2019; завершення встановлення 100% сонячного кабелю, iнвepтopiв та комбайнерних коробок, встановлення 50 % трансформаторних станцій 35 кВ виконані у жовтні 2019);
Актом надання послуг № 1 від 21.01.2020 р. на загальну суму 3 018 420,55 в тому числі ПДВ 503070,09 (найменування робіт/послуг: додатковi палебiйнi роботи з забиваннi б 517 шт паль; будiвництво додаткового обсягy 676,37 м3 внутрішніх дорiг; установка додаткових 668 метрів силового кабелю 3Х,l20AAB1-10, включаючи поставку матеріалів; додаткові земляні роботи з очищення та підготовки ділянки в обсязі 4320 м2).
Судом встановлено, що первинні документи позивача оформлені у порядку, передбаченому Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996) та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88 (далі - Положення № 88).
Нормами Закону №996 визначено, що всі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з п. 1. ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з ст. 1Закону №996, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження опрацьованих документів, регістрів та звітності протягом установленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством згідно із законодавством та установчими документами, передбачено ч. 3 ст. 8 Закону №996.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно зі ст. 9 Закону №996, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Також, для контролю та впорядкування опрацювання даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Звернемо увагу, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають: змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вимоги Положення №88 п.2.4 при заповненні обов`язкових реквізитів первинних документів: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа (форми); дату і місце складання; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Так, судом встановлено, що ТОВ «Будівельна компанія «Д.І.М.» має діючу будівельну ліцензію №2013033058 з 26.06.2019, видану Державною архітектурно будівельною інспекцією України. На договорах та актах надання послуг наявні підписи керівників та печатки TOB «Будівельна фірма Укрпромцентрбуд» та ТОВ «Будівельна компанія «Д.І.М.».
Тому, на підставі вищевикладеного, твердження податкового органу про те, що первинні документи не відповідають вимогам п.2 ст.9 Закону №996, є суб`єктивним баченням і не відповідає дійсності, так як всі необхідні дані були відображені в первинних документах, а саме зазначено особистий підпис працівника товариства, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції та відтиск печатки підприємства, що фактично підтверджує здійснення господарської операції.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що твердження податкового органу про факти, які свідчать про нереальність господарських операцій між TOB «Будівельна фірма Укрпромцентрбуд» та ТОВ «Будівельна компанія «Д.І.М.» є безпідставними.
Згідно частини 2 статті 3 Закону № 996, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
За статтею 1 Закону № 996, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.
На підтвердження реального здійснення господарських операцій за спірними правочинами позивачем надані також:
Платіжне доручення №4 від 29.08.2019; Платіжне доручення №48 від 04.10.2019; Платіжне доручення №58 від 11.10.2019; Платіжне доручення №62 від 18.10.2019; Платіжне доручення №93 від 25.10.2019; Платіжне доручення №3 від 08.11.2019; Платіжне доручення №4 від 12.11.2019; Платіжне доручення №203 від 23.12.2019; Платіжне доручення №202 від 23.12.2019; Платіжне доручення №18 від 12.02.2020; Виписка АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» від 29.08.2019; Виписка АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» від 04.10.2019; Виписка АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» від 11.10.2019; Виписка АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» від 18.10.2019; Виписка АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» від 25.10.2019; Виписка АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» від 08.11.2019; Виписка АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» від 12.11.2019; Виписка АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» від 23.12.2019; Виписка АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» від 12.02.2020; Податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період серпень 2019 р. із Квитанцією №2 про прийняття; Податкова накладна №1 від 29.08.2019; Податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2019 р. із Квитанцією №2 про прийняття; Податкова накладна №1 від 04.10.2019; Податкова накладна №2 від 11.10.2019; Податкова накладна №3 від 18.10.2019; Податкова накладна №4 від 25.10.2019; Податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період листопад 2019 р. із Квитанцією №2 про прийняття; Податкова накладна №1 від 01.11.2019; Податкова накладна №2 від 04.11.2019; Податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період січень 2020 р. із Квитанцією №2 про прийняття; Податкова накладна №1 від 21.01.2020.
Усі первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, що відповідає вимогам ст. 9 Закону №996 та підтверджують реальність здійснення господарських операцій.
Судом встановлено, що 29.08.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські енергетичні рішення 2018» («Замовник» або «Покупець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Укрпромцентрбуд» («Підрядник») та «Райзен Енерджі Спейн, С.Л.» (RisenEnergySpain, S.L.) було укладено Контракт №2908/19, за яким Підрядник приймає на себе зобов`язання за договором з Замовником щодо проектування, розробки, будівництва, введення в експлуатацію та випробування електростанції сумарною встановленою потужністю не менше 5 МВт змінного струму та виконання Робіт згідно з положеннями Контракту та відповідним додатками.
За вказаним контрактом Підрядник зобов`язаний виконати наступні роботи:
- постачання послуг з проектування та розробки, які повністю виконуються Підрядником на території України;
- адаптація та приведення проектної документації та іншої технічної документації у відповідність до вимог, встановлених законодавством України, включаючи отримання всіх необхідних схвалень на таку документацію;
- будівництво електростанції та встановлення обладнання, що включає всі необхідні будівельні матеріали, випробування та введення в експлуатацію та інші заходи на Об`єкті, пов`язані з Роботами.
На підтвердження виконання робіт перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські енергетичні рішення 2018» за Контрактом №2908/19 Позивачем було надано: Проект організації будівництва (виконавча документація); Технічний звіт з інженерно-геодезичних вишукувань; Акт приймання-передачі устаткування до монтажу від 25.09.2019 р.; Акт приймання-передачі устаткування до монтажу від 07.10.2019 р.; Акт приймання-передачі устаткування до монтажу від 08.10.2019 р.; Акти приймання-передачі устаткування до монтажу від 09.10.2019 р.; Акт приймання-передачі устаткування до монтажу від 16.10.2019 р.; Акт приймання робіт від 16.12.2019 р. до Контракту №2908/19 від 29.08.2019 р.; Акт приймання робіт від 17.12.2019 р. до Контракту №2908/19 від 29.08.2019 р. Акт приймання робіт від 18.12.2019 р. до Контракту №2908/19 від 29.08.2019 р.; Заява про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката від 21.10.2019 р.; Акт готовності об`єкта до експлуатації від 21.10.2019 р.; Сертифікат відповідності проектній документації та готовності до експлуатації від 29.10.2019 р; Експертний звіт щодо розгляду проектної документації з додатком; Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 р. (КБ-2); Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 р. (КБ-3); Фото закінченого будівництвом об`єкта; Документарний акредитив на сплату ціни Договору; Платіжне доручення №1 від 06.11.2019 р.; Платіжне доручення №1 від 09.01.2020 р.; Платіжне доручення №1 від 07.02.2020 р.; Платіжне доручення №224 від 13.11.2020 р.; Виписка АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» від 06.11.2019 р.; Виписка АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» від 09.01.2020 р.; Виписка АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» від 07.02.2020 р.; Виписка АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» від 13.11.2020 р.; Ліцензія на будівництво ТОВ «Будівельна Фірма Укрпромцентрбуд»; Довідка-підтвердження податкового резидентства Іспанії за 2020 р.; Довідка-підтвердження податкового резидентства Іспанії за 2021 р.; Протокол про встановлення особи бенефіціарного власника; Виписка з Реєстру підприємців та непідприємницьких (некомерційних) юридичних осіб ТОВ «Холдинг Індустріальна Група Грузії»; Свідоцтво Лурак Інвестментс Лімітед, виданого Відділом реєстратора компаній; Виписка ТОВ «Українські енергетичні рішення 2018».
З приводу поставки обладнання та матеріалів для будівництва, судом встановлено, що поставка обладнання здійснювалася безпосередньо на об`єкт будівництва.
На підтвердження факту поставки обладнання та матеріалів від «Райзен Енерджі Спейн, С.Л.» (RisenEnergySpain, S.L.). до ТОВ «Українські Енергетичні Рішення 2018» та прийняття його на об`єкті будівництва ТОВ «Будівельна фірма Укрпромцентрбуд» та ТОВ «Будівельна компанія «Д.І.М.» Позивач надав наступні первинні документи: Акт приймання обладнання по кількості при розвантаженні від 24.08.2019 р.; Митна декларація №19PL301010E0687517 від 20.08.2019 р.; Міжнародна транспортна накладна від 05.08.2019 р., Акт приймання обладнання по кількості при розвантаженні від 28.08.2019 р.; Міжнародна транспортна накладна від 07.08.2019 р.; Акт приймання обладнання по кількості при розвантаженні від 04.09.2019 р.; Сертифікат про перевезення №0862530 від 23.08.2019 р.; Міжнародна транспортна накладна від 29.08.2019 р.; Акт приймання обладнання по кількості при розвантаженні від 17.09.2019 р.; Сертифікат про перевезення №0867496 від 30.08.2019 р.; Міжнародна транспортна накладна від 05.09.2019 р.; Акт приймання обладнання по кількості при розвантаженні від 19.09.2019 р.; Сертифікат про перевезення №0867494 від 30.08.2019 р.; Міжнародна транспортна накладна від 16.09.2019 р.; Акт приймання обладнання по кількості при розвантаженні від 24.09.2019 р.; Сертифікат про перевезення №0867495 від 30.08.2019 р.; Міжнародна транспортна накладна від 17.09.2019 р.; Акт приймання обладнання по кількості при розвантаженні від 24.09.2019 р.; Сертифікат про перевезення №0867497 від 30.08.2019 р.; Міжнародна транспортна накладна від 18.09.2019 р.;Акт приймання обладнання по кількості при розвантаженні від 24.09.2019 р.; Сертифікат про перевезення №0867498 від 30.08.2019 р.; Міжнародна транспортна накладна від 19.09.2019 р.; Акт приймання обладнання по кількості при розвантаженні від 25.09.2019 р.; Міжнародна транспортна накладна від 20.09.2019 р.; Акт приймання обладнання по кількості при розвантаженні від 25.09.2019 р.; Сертифікат про перевезення №0867500 від 30.08.2019 р.; Міжнародна транспортна накладна від 20.09.2019 р.; Акт приймання обладнання по кількості при розвантаженні від 26.09.2019 р.; Сертифікат про перевезення №0867499 від 30.08.2019 р.; Міжнародна транспортна накладна від 20.09.2019 р.; Акт приймання обладнання по кількості при розвантаженні від 26.09.2019 р.; Міжнародна транспортна накладна від 20.09.2019 р.; Акти приймання обладнання по кількості при розвантаженні від 05.10.2019 р.; Акти приймання обладнання по кількості при розвантаженні від 06.10.2019 р.; Акти приймання обладнання по кількості при розвантаженні від 07.10.2019 р.; Інвойс №RSPN191442 від 16.08.2019 р. до Актів приймання обладнання; Інвойс №SY19530 від 16.08.2019 р. до Актів приймання обладнання; Інвойс №RSPN191600 від 01.09.2019 р. до Актів приймання обладнання; Митна декларація №CNSHA0000784791 від 24.08.2019 р.
Судом перевірено та встановлено, що вищезазначені акти підписані уповноваженими представниками Сторін, в тому числі і представником ТОВ «Будівельна компанія «Д.І.М.», який отримував матеріали на будівельному майданчику.
Отже, наявні в матеріалах справи докази (документи) підтверджують, що господарські операції по придбанню Позивачем товарно-матеріальних цінностей та послуг у контрагента є реальними, підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, які містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, та безпосередньо пов`язані з власною господарською діяльністю.
Відповідно до норм п. 200.1, п. "в" п. 200.4 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, в тому числі, зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. "а" п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу VПК України.
Право па віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст.201 ПКУ.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.
Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.
Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов`язку здійснення контролю за дотриманням усіма виконавцями, постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з виконавців, постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок, зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на декларування витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток та права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).
Так само і відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.
Отже, в даному разі, для перевірки законності здійснених донарахувань оспорюваних сум податкових зобов`язань ТОВ «Будівельна фірма Укрпромцентрбуд» дослідженню підлягають обставини щодо реальності здійснення господарських операцій та правильності формування даних податкового обліку за наслідками виконання саме цих операцій.
Також визначальним критерієм для підтвердження права платника податку на податковий кредит є реальність вчинюваної господарської операції, тобто встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов`язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності.
Враховуючи наведене вище, суд вважає винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення протиправними.
Окрім того, як вже зазначалось, в якості доказу не підтвердження реальності господарських операцій, є твердження податкового органу про неможливість реального виконання укладених позивачем зі своїми контрагентами правочинів через відсутність у останніх необхідних умов для ведення господарської діяльності.
Однак, суд вважає, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.
Чинним законодавством України не передбачено обов`язку сторони договору перевіряти повноваження контрагентів на підписання первинних бухгалтерських та податкових документів, як і не передбачено відповідальності сторони договору за порушення її контрагентом вимог чинного законодавства при укладанні договору. У тому випадку, якщо не доказано обізнаності сторони договору про факт порушення законодавства його контрагентом на момент укладання договору, вважається, що така сторона діяла правомірно.
Також вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (Постанова ВС від 12.06.2018 р. у справі № 826/11879/13-а).
Також, посилання Головного Управління ДПС у м Києві на відсутність у ТОВ «Будівельна компанія «Д.І.М.» матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди ТОВ "Будівельна фірма Укрпромцентрбуд" оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві власності, оренди або лізингу. Так, судом, при дослідженні документів було встановлено, що Договором від 02.08.2019 будівельного підряду під ключ №1 передбачено, що Підрядник має право визначати та залучати субпідрядні організації. Отже, відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, так само як і сертифікатів якості на поставлений товар, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку (Постанова ВС від 12.06.2018 р. у справі № 802/1155/17-а).
Також, не виконання контрагентами своїх податкових обов`язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків (Постанова ВС від 08.05.2018 р. у справі № 815/3526/17).
Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: ... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.
Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.
Крім того, відповідачем не надано доказів щодо недійсності первинних документів, на підставі яких позивачем відображено в бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій з ТОВ «Будівельна компанія «Д.І.М.».
Щодо податкового повідомлення-рішення від 08.11.2021р. № 80615260701, яким встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2 515 350 грн. в тому числі за півріччя 2021 року на суму 2 515 350 грн., судом встановлено, що Позивачем до заперечення та до скарги було долучено довідку (сертифікат) «Про підтвердження статусу податкового резидента «RisenEnergySpain SL» (Іспанія) за 2020 та 2021 роки (завірені згідно законодавства України), а також копії документів, підтверджуючих бенефициарного (фактичного) отримувача (власника) доходів отриманих нерезидентом «RisenEnergySpain SL» (Іспанія) із джерелом походження з України.
Так, особливості оподаткування доходів нерезидентів з 01.01.2015 визначено п. 141.4 ст. 141 ПК України.
Згідно з пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними ст.141 Кодексу.
Відповідно до пп. 141.4.1 «й» п. 141.4 ст. 141 ПК України для цілей цього пункту такими доходами є інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв`язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України якщо резидент здійснює будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримується податок з таких доходів, зазначених у п.п.141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Положенням п.п. 103.1, 103.2, 103.3, 103.4 ст. 103 ПК України визначено, що застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Згідно з п.п. 103.5, 103.6 ст. 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов`язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів. У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що у разі, якщо міжнародний договір щодо звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, не застосовується, то відповідні доходи оподатковуються в порядку та за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 ПК України.
З 22 грудня 2003 року для України набрала чинності Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (далі - Конвенція). Згідно з положеннями Конвенції скасовується вимога легалізації документів для їх подальшого використання в державах - учасницях цієї Конвенції. Офіційні документи, які використовуються на території держав - учасниць Конвенції, мають бути засвідчені спеціальним штампом "Apostille" (далі - апостиль), проставленим компетентним органом держави, в якій було складено документ. Офіційні документи, на яких проставлено «апостиль», не потребують будь - якого подальшого засвідчення (легалізації). До списку таких держав - учасниць Конвенції потрапили, зокрема. Іспанія. Отже застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється в разі надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
Враховуючи вище викладене суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 08.11.2021 № 80529/0710, яким встановлено порушення п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України в частині не нарахування ТОВ «Будівельна фірма Укрпромцентрбуд» податку з доходу нерезидента, що призвело до заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб у поданій звітності всього на суму 71 964,00 грн є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем - суб`єктом владних повноважень правомірності свого рішення.
З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи повноваження суду, визначені статтею 245 КАС України, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м.Києві від 08 листопада 2021 року № 80610260701, №80611260701, № 80615260701, № 80529/0710.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір на суму 24810 грн. згідно квитанції від 02.09.2022, оригінал якої наявний в матеріалах справи (т.1, а.с.31).
Враховуючи задоволення позовних вимог на користь позивач слід стягнути судовий збір на суму 24810 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
в и р і ш и в :
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 08 листопада 2021 року № 80610260701, №80611260701, №80615260701, № 80529/0710.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код: 43141267; вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Укрпромцентрбуд " (ідентифікаційний код: 42629630, вул. Тургенєвська, буд. 26, місто Київ, 01054) судовий збір у сумі 24810,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот десять грн 00 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2024 |
Оприлюднено | 02.01.2025 |
Номер документу | 124181083 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Кушнова А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні