Рішення

від 26.12.2024 по справі 320/7086/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 року № 320/7086/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії на підставі Довідки про грошове забезпечення листом станом на 05.03.2019 р. виданою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.02.2022 р. № 1541 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших зсіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»,

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про грошове забезпечення листом станом на 05.03.2019 р. виданою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.02.2022 р. № 1541 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення виходячи з розміру 90 % сум грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням виплаченого,

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві на користь ОСОБА_1 , про грошове забезпечення листом станом на 05.03.2019 р. виданою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.02.2022 р. № 1541 недоплачені у 2018-2019 роках частину підвищенні пенсії без обмеження її максимальним розміром,

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві сплатити на користь ОСОБА_1 , різницю між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.04.2019 р. і до 31.01.2021 р., з 01.02.2021 р. без обмеження її максимальним розміром і до моменту здійснення перерахунку пенсії на виконання судового рішення за даним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". ІНФОРМАЦІЯ_1 було виготовлено та надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України в м.Києві довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року, для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру його пенсії. Проте, відповідачем було відмовлено у здійсненні такого перерахунку у зв`язку з відсутністю підстав. Позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві протиправними, та такими, що порушують його права.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 6 березня 2024 року, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №320/7086/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. У задоволенні клопотання представника позивача про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Пенсійний фонд України, Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві - відмовлено.

Відповідачем надано до суду відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. В обгрунтування заперечень зазначив про те, що відповідно до пункту 1 постанови № 103 (у редакції на час здійснення перерахунку), перерахунок пенсії військовослужбовцям та деяким іншим особам здійснюється із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 1 березня 2018 року - окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Врахування інших видів грошового забезпечення цією постановою не передбачено. При цьому зазначає, що права самостійно визначати розміри грошового забезпечення позивачу відповідач не має. Також, зазначає, що пенсію позивачу перераховано з 01.01.2018 року виходячи із розрахунку 70% грошового забезпечення враховуючи положення Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 в редакції Закону з 13.03.2018. Також зазначив, що виплата пенсії позивачу з обмеженням максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність підтверджена законодавчо, тому відсутні підстави для застосування іншого порядку виплати пенсії.

Представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якій не погоджується з запереченнями відповідача, викладеними у відзиві.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

ІНФОРМАЦІЯ_1 11 лютого 2022 року виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 №1541 та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві.

Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11 лютого 2022 року №1541, розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 05 березня 2019 року, за посадою: старший викладач кафедри ІНФОРМАЦІЯ_5, становить: посадовий оклад (тарифний розряд) - 7750,00 грн., оклад за військовим званням (підполковник)- 1410,00 грн., надбавка за вислугу років (50%)- 4580,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%)- 8931,00 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%)-775,00 грн., премія (35%) - 2712,50 грн., усього- 26 158,50 грн.

11 травня 2022 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві з заявою про здійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 1 квітня 20219 року, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеному станом на 1 березня 2018 року.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 23 травня 2022 року №2600-0202-8/54619 за результатом розгляду звернення представника позивача, повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11 лютого 2022 року №1541 про розмір грошового забезпечення. Також, у листі зазначено, що перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року проведено відповідно до ст.ст.13, 63 Закону на умовах, у порядку та розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам».

З наявних у матеріалах справи протоколів за пенсійною справою №2601021784 (Міноборони), судом встановлено, що основний розмір пенсії позивача станом на час призначення пенсії становив - 71% грошового забезпечення.

Відповідно до наявного в матеріалах справи перерахунку пенсії за пенсійною справою №2601021784 (Міноборони) станом на 1 травня 2018 року, основний розмір пенсії позивача становить 70% грошового забезпечення.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).

Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною другою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704).

Таким чином, набрання чинності Постановою №704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні частини другої статті 51 Закону №2262-ХІІ є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону.

Однак у подальшому Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року по справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45).

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, в якій суд касаційної інстанції зазначив, зокрема, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатка 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатка 2 до Порядку №45 до зазначених змін.

Таким чином, з 05 березня 2019 року (з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011).

При цьому, порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.

Відповідно до пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1, у редакції на час виникнення спірних правовідносин), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток №5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Верховний Суд у рішенні від 17 грудня 2019 року по зразковій справі №160/8324/19 дійшов висновку про те, що дії щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05 квітня 2019 року є неправомірними, а тому відповідача належить зобов`язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень Постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_1 виготовлено та направлено відповідачу довідку ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11 лютого 2022 року №1541 про грошове забезпечення станом на 05 березня 2019 року для перерахунку пенсії позивача.

Таким чином, у зв`язку з отриманням оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 про грошове забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року у відповідача виник обов`язок проведення перерахунку пенсії позивача з 01 квітня 2019 року.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач має право на перерахунок пенсії, а передумовою для його проведення є оформлення відповідної довідки. Вказані відповідачем обставини не позбавляють права позивача на перерахунок його пенсії у зв`язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.

Відповідач фактично не погоджується з висновками Верховного Суду у зразковій справі, та ставить під сумнів висновки щодо застосування Порядку №45 та наявності права у пенсіонерів, що отримують пенсію за вислугу років, на перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року.

Однак Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 було надано оцінку зазначеним доводам та зроблено висновок про їх необґрунтованість.

Суд звертає увагу відповідача на те, що за висновком Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2018 року у справі №328/4303/16-а (2-а/328/8/17) органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.

Таким чином, з отриманням від відповідних органів/особи-пенсіонера довідки про розмір грошового забезпечення у органу Пенсійного фонду виникає обов`язок здійснення перерахунку пенсії на підставі такої довідки.

Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; […].

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11 лютого 2022 року №1541, що свідчить про бездіяльність відповідача, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне визнати таку бездіяльність протиправною з наведених вище підстав.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11 лютого 2022 року №1541, та відновленню шляхом зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11 лютого 2022 року №1541, з урахуванням проведених раніше виплат.

Щодо вимоги позивача про здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.02.2022 р. № 1541 виходячи з розміру 90 % сум грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року, суд зазначає, що при перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям повинні застосовуватися саме норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент призначення пенсії, а внесені зміни Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України» від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ (далі - Закон №1166) до Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації такого права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

При цьому, судом врахований правовий висновок Верховного Суду, викладений у рішенні від 04 лютого 2019 року, прийнятого за наслідками розгляду зразкової справи №240/5401/18, відповідно до якого внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668) та Законом №1166, зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668 та Закону № 1166 не зазнала.

Водночас, судом встановлено, що основний розмір пенсії позивача станом на час призначення пенсії становив - 71% від сум грошового забезпечення.

Відповідно до наявного в матеріалах справи перерахунку пенсії за пенсійною справою №2601021784 (Міноборони) станом на 1 травня 2018 року, основний розмір пенсії позивача становить 70% від сум грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, перерахунок пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.02.2022 р. № 1541 має бути здійснений виходячи з розміру 71 % від сум грошового забезпечення, а не з розміру 90 % сум грошового забезпечення, як зазначає позивач у своїх позовних вимогах.

Щодо вимоги позивача про недоплачену у 2018-2019 роках частину підвищенні пенсії без обмеження її максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704).

Таким чином, набрання чинності Постановою №704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні частини другої статті 51 Закону №2262-ХІІ є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону.

Відповідно до пункту 2 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій […] проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103.

Отже, вказаним рішенням скасовано нормативно-правові приписи щодо виплати підвищених сум пенсій з поетапним підвищенням пенсій.

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

У рішенні Верховного Суду, прийнятому у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, від 06 серпня 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у зразковій справі № 160/3586/19 (Пз/9901/12/19) зазначено:

… У зв`язку із скасуванням пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано. З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вказав, що з 5 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії. Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновком суду першої інстанції, що на момент ухвалення рішення у цій зразковій справі дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати з 5 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, є протиправними..

14 серпня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 804 Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян (далі - Постанова № 804), яка набрала чинності 4 вересня 2019 року, якою встановлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року […] та перерахованих з 1 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби […], що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно Постанови № 704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року у справі №640/19133/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року, визнано неправомірними дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови №804; також визнано вказану постанову протиправною та нечинною повністю.

Отже, Постанова № 804 є нечинною з 31 березня 2020 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням суду у справі № 640/19133/19.

Згідно частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 09 червня 2022 року у справі № 520/2098/19, а також у постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року по справі № 440/4978/19.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року по справі №520/2098/19, серед іншого, зазначено, що: «Перерахунок раніше призначених пенсій визначено частиною четвертою статті 63 цього Закону, за якою усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. […]. При цьому Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених указаною статтею, а обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону № 2262-XII, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами виходячи зі змісту процитованого Закону […].

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно з статею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.

Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту законних очікувань (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.

У справі Кечко проти України (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).

Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС України, беручи до уваги встановлення Верховним Судом у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 того факту, що пункти 1, 2 Постанови № 103 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суд застосовує норми Закону № 2262-ХІІ, а не норми постанови Кабінету Міністрів України, хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.

В постанові від 06 липня 2022 року по справі № 440/4978/19 Верховний Суд покликався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 09 червня 2022 року у справі № 520/2098/19, та зазначив: … З огляду на викладене, позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01 січня 2018 року на підставі Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії саме з 01 січня 2018, а не з моменту набрання 05 березня 2019 року законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18..

На підставі викладено, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання пенсії, перерахунок якої здійснено з 01 січня 2018 року, на підставі Закону №2262-ХІІ, з урахуванням виплати 100% суми підвищення пенсії.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, порушене право позивача в цій частині позовних вимог підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо відмови в здійсненні позивачу виплати перерахованої пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року, виходячи із 100% сум підвищення пенсії, та відновленню шляхом зобов`язання відповідача здійснити позивачу виплату перерахованої пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року, виходячи із 100% сум підвищення пенсії, з урахуванням виплачених сум.

Щодо виплати підвищенні пенсії без обмеження її максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом» (стаття 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань. Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, тобто суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Матеріали справи не містять доказів того, що пенсія позивачу виплачується з обмеженням максимальним розміром, що перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність.

При цьому, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку та виплаті будуть порушені.

Щодо вимог, які стосуються здійснення виплати різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.04.2019 р. і до 31.01.2021 р., з 01.02.2021 р. без обмеження її максимальним розміром і до моменту здійснення перерахунку пенсії на виконання судового рішення за даним адміністративним позовом, як просить позивач, то суд відмовляє у їх задоволенні, оскільки дані вимоги є передчасними і не підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Частиною 8 статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано фізичною особою, підлягає сплаті в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023 становить 2 684,00 грн.

Таким чином, сума судового збору, яку належало сплатити за подання цього позову, враховуючи заявлення позивачем трьох вимог немайнового характеру становить 3 220,80 грн.

Позивачем до позову долучено докази сплати судового збору у розмірі 4294,52 грн.

Таким чином, судовий збір у розмірі 2 415,60 грн (75%) підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Щодо надміру сплаченого судового збору у розмірі 1073,72 грн, суд роз`яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11 лютого 2022 року №1541.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11 лютого 2022 року №1541, виходячи з розміру 71 % від сум грошового забезпечення,з урахуванням проведених раніше виплат.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови в здійсненні ОСОБА_1 виплати перерахованої пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року, виходячи із 100% сум підвищення пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) виплату перерахованої пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року, виходячи із 100% сум підвищення пенсії, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2415 (дві тисячі чотириста п`ятнадцять гривень) 60 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 26 грудня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кочанова П.В.