Ухвала

від 30.12.2024 по справі 320/60190/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову

30 грудня 2024 року № 320/60190/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Державної податкової служби України про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, Державної податкової служби України про забезпечення позову до подання позовної заяви,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» (далі - заявник, ТОВ «Конверс Лінкс») з заявою до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, Державної податкової служби України про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить забезпечити позов шляхом:

- заборони Головному управління Державної податкової служби у Житомирській області вчиняти будь-які дії, які є наслідком визнання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним від 01.07.2019 №06100314201900039, від 01.07.2019 №06190314201900026, від 01.07.2019 №06250314201900040 не діючими та будь-яких інших дій, які обумовлені таким невизнанням та спрямовані на зупинення, обмеження, перешкоджання господарської діяльності ТОВ «Конверс Лінкс»;

- заборони ГУ ДПС у Житомирській області, ДПС України відмовляти/блокувати/зупиняти в реєстрації подані ТОВ «Конверс Лінкс» акцизні накладні або не приймати їх з підстав відсутності в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального даних щодо дії ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним 01.07.2019 №06100314201900039, від 01.07.2019 №06190314201900026, від 01.07.2019 №06250314201900040;

- заборони вчиняти будь-які дії третім особам, що спрямовані на зупинення, обмеження, перешкоджання здійснення господарської діяльності ТОВ «Конверс Лінкс» внаслідок визнання ГУ ДПС у Житомирській області не діючими ліцензій на право роздрібної торгівлі 01.07.2019 №06100314201900039, від 01.07.2019 №06190314201900026, від 01.07.2019 №06250314201900040.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх. від 16.12.2024 №65338) - задоволено частково, а саме: заборонено Головному управлінню Державної податкової служби у Житомирській області вчиняти будь-які дії, які є наслідком визнання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним від 01.07.2019 №06100314201900039, від 01.07.2019 №06190314201900026, від 01.07.2019 №06250314201900040 не діючими та будь-яких інших дій, які обумовлені таким невизнанням та спрямовані на зупинення, обмеження, перешкоджання господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс»; заборонено Головному управлінню Державної податкової служби у Житомирській області, Державній податковій служби України відмовляти/блокувати/зупиняти в реєстрації подані товариством з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» акцизні накладні або не приймати їх з підстав відсутності в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального даних щодо дії ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним 01.07.2019 №06100314201900039, від 01.07.2019 №06190314201900026, від 01.07.2019 №06250314201900040; у задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

До суду 27.12.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Державної податкової служби України (податковий/контролюючий орган) надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, у якому заявник просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 17.12.2024.

Обґрунтовуючи подане клопотання про скасування заходів забезпечення позову, представник Державної податкової служби України зазначив про закінчення терміну дії ліцензій ТОВ «Конверс Лінкс» на право роздрібної торгівлі пальним від 01.07.2019 №06100314201900039, від 01.07.2019 №06190314201900026 від 01.07.2019 №06250314201900040 в силу положень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 №3817-IX, яким запроваджено оновлену процедуру ліцензування діяльності у сфері обігу пального. Вказано, що з 27.07.2024 положення статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР не застосовуються як такі, що суперечать положенням Закону №3817. Зауважено, що ТОВ «Конверс Лінкс» не може зареєструвати акцизну накладну з підстав відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, дію яких завершено в порядку, визначеному Законом №3817.

Окрім того, за посиланням представника податкового органу, ТОВ «Конверс Лінкс» не наведено жодного обґрунтованого та доведеного мотиву, що невжиття заходів забезпечення позову у визначений ухвалою суду від 17.12.2024 спосіб може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, як і не вказано, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, складність вчинення цих дій, як і не встановлено, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Представник контролюючого органу вважає, що адміністративний позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення в справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 призначено до розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову у судовому засіданні на 30.12.2024 о 14:00 год.

Не погоджуючись з аргументами та доводами, викладеними у клопотанні про скасування заходів забезпечення, представником ТОВ «Конверс Лінкс» наголошено на тому, що Закон №3817 не містить жодної норми, яка б скасовувала дію статті 18 Закону №481, а пункт 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону №3817 за своєю змістовною характеристикою не є нормою, що регулює аналогічні правовідносини. Зазначено, що контролюючим органом не наведеного жодного доказу чому збереження правового становища ТОВ «Конверс Лінкс» до вчинення цим контролюючим органом спірних дій, що дозволить відновити права ТОВ «Конверс Лінкс» у майбутньому у випадку прийняття рішення на його користь, наносить більшу шкоду аніж та, яка зазначена ТОВ «Конверс Лінкс» у його заяві про застосування заходів забезпечення. Окрім того, ДПС України не зазначено яка конкретно шкода наноситься під час дії заходів забезпечення, адже вказана ним «…спрямованість діяльності позивача на безпідставні втрати бюджету» являється лише маніпулятивним бездоказовим твердженням. Представник ТОВ «Конверс Лінкс» звернув увагу на те, що саме можливість ведення господарської діяльності Товариством під час дії заходів забезпечення являється підставою сплати відповідних податків та авансових платежів до місцевих та державного бюджетів. Станом на 2024 рік Товариством було сплачено податків на загальну суму 75 573 342,17 грн. Неможливість ведення такої діяльності спричинить до втрати державним бюджетом значної частини вищевказаної суми. На переконання представника ТОВ «Конверс Лінкс», твердження контролюючого органу про втрату бюджетних надходжень також нівелюється тим, що у випадку прийняття рішення на користь контролюючого органу, платник податків буде вимушений сплатити відповідні штрафні санкції за доведені порушення. Тож, у випадку дії заходів забезпечення жодних втрат державний бюджет не зазнає.

Відтак, представник ТОВ «Конверс Лінкс» вважає, що клопотання про скасування заходів забезпечення являється необґрунтованим ні нормативно, ні фактично та свідчить виключно про суб`єктивну незгоду контролюючого органу з ухвалою cуду про забезпечення позову від 17.12.2024.

У судовому засіданні 30.12.2024 представники Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області підтримали викладені у поданому клопотанні аргументи та доводи, просили суд задовольнити клопотання шляхом скасування вжитих ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 заходів забезпечення позову. Представник ТОВ «Конверс Лінкс» заперечив щодо доводів представників податкового органу, просив суд відмовити у задоволенні клопотання, а вжиті судом заходи забезпечення позову залишити в силі.

У судовому засіданні 30.12.2024, заслухавши думку представників сторін щодо клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд ухвалив здійснити подальший розгляд вказаного клопотання в порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для скасування заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до частин п`ятої, восьмої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений статтею 157 КАС України.

Так, відповідно до частин першої, третьої вказаної норми встановлено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Відповідно до частини п`ятої статті 157 КАС України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Отже, із аналізу процесуальних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову, слідує, що скасування заходів забезпечення позову можливе, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.

Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує.

Натомість, скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження. У цьому випадку ухвалу скасовує апеляційний суд, якщо під час її постановлення було порушено вимоги закону, зокрема, були відсутні підстави для забезпечення позову.

При цьому, суд зауважує, що КАС України не наводить підстав для скасування заходів забезпечення, однак, зважаючи на наведені норми в сукупності, такими слід вважати наявність обставин, котрі засвідчують відсутність тих підстав для забезпечення позову, які визначені у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, підставою для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову можуть бути обставини, які не були відомі суду та існували на момент винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, або які вказують на зміну умов, що існували на момент вжиття таких заходів.

Отже, на вмотивоване клопотання учасника справи, за доведення відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, раніше застосовані заходи забезпечення можуть бути скасовані.

Забезпечуючи позов ухвалою суду від 17.12.2024, суд виходив, зокрема, з того, що у разі невжиття заходів забезпечення позову можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких заявнику буде необхідно докласти значних зусиль у випадку задоволення судом адміністративного позову в подальшому.

Варто відзначити, що анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.

Тобто, роздрібна торгівля пальним здійснюються суб`єктами господарювання виключно за наявності ліцензії.

При цьому, вирішуючи питання щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, визначений ухвалою суду від 17.12.2024 у справі №320/60190/24, суд виходив з того, що фактично здійснення господарської діяльності товариством залежить від наявності та чинності відповідних ліцензій. Анулювання ліцензій, в свою чергу, призводить до зупинення господарської діяльності, що тягне за собою такі наслідки як: втрата прибутку від здійснення господарської діяльності; неможливість сплати податків та виплати заробітної плати персоналу та введення простою на товаристві тощо.

Окрім того, судом було враховано, що відповідно до Порядку віднесення об`єктів до об`єктів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №1109, діяльність з переробки нафти належить до сектору критичної інфраструктури.

Відповідно до Наказу Міністерства економіки України від 05.01.2024 №435 ТОВ «Конверс Лінкс» надано статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Суд зазначає, що Державною податковою службою України у поданому клопотанні про скасування заходів забезпечення адміністративного позову не зазначено про усунення підстав, які зумовили вжиття судом заходів забезпечення позову в справі №320/60190/24 та з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

Окрім того, Державною податковою службою України не спростовано обставин, на підставі яких були вжиті такі заходи та не вказано про нові обставини, що обґрунтовують необхідність скасування заходів забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що доводи Державної податкової служби України, викладені в поданому клопотанні, на обґрунтування наявності підстав для скасування заходів забезпечення адміністративного позову фактично зводяться до не згоди податкового органу із винесеним судовим рішенням (ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2024), що не є підставою для скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Фактично, обґрунтування представника податкового органу, викладені у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову, не стосуються питання усунення підстав, за яких заходи забезпечення позову були застосовані, а зазначені обставини існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову, отже зазначене фактично свідчить про незгоду податкового органу із заходами забезпечення позову, застосованими ухвалою від 17.12.2024 з підстав порушення норм процесуального закону.

У той же час, незгода із судовим рішенням є підставою для оскарження ухвали суду про забезпечення позову в апеляційному порядку.

Також, суд приймає до уваги твердження представника ТОВ «Конверс Лінкс», що можливість здійснення позивачем господарської діяльності безпосередньо залежить від наявності відповідних ліцензій, анулювання яких призведе до зупинення господарської діяльності підприємства, що матиме невідворотні наслідки, в тому числі, у вигляді збитків, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування, та необхідності вивільнення працівників, які його обслуговують, а тому невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав і інтересів позивача, для захисту яких він звернувся до суду.

Наведене вище, на думку суду, свідчило про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що було самостійною та достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Отже, суд дійшов висновку, що встановлення заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб, визначений ухвалою суду від 17.12.2024 у справі №320/60190/24, до набрання рішенням суду у даній справі законної сили відповідає предмету позову, є співмірним з ними та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Застосовані заходи покликані забезпечити ефективність судочинства та гарантувати незмінність правовідносин, які існували до прийняття оскаржуваних рішень, враховуючи можливість протиправності таких рішень та порушення ними прав та інтересів платника податків - позивача.

В контексті вказаного, суд зауважує, що наведені заявником аргументи не спростовують обставин, на підставі яких вжито заходи забезпечення позову, у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову представник відповідача не наводить жодних обґрунтованих підстав, та не надає будь-яких належних та допустимих доказів на їх підтвердження, з яких вжиті заходи забезпечення позову мають бути скасовані судом.

Необхідно звернути увагу, що суд, який постановив ухвалу про забезпечення позову, не може скасувати власну ухвалу про забезпечення позову з тих підстав, що заходи забезпечення позову були застосовані безпідставно, або з порушенням норм процесуального закону, оскільки такими повноваженнями наділений лише суд апеляційної інстанції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду даного клопотання, підстави для скасування вжитих заходів забезпечення адміністративного позову відсутні, а обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність скасування забезпечення позову підлягають дослідженню судом під час розгляду справи по суті разом із наданням оцінки доводам та доказам, наданим учасникам справи на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення. Доводи заявника, якими останній обґрунтовував клопотання, самі по собі не є підставою для скасування вжитих заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що ті обставини, які були підставою та мотивацією для прийняття судом рішення про вжиття заходів забезпечення позову в даній адміністративній справі не зникли та не зазнали істотних змін, а скасування заходів забезпечення адміністративного позову за своїм змістом не може бути запереченням проти ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, яка підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що клопотання представника Державної податкової служби України про скасування заходів забезпечення позову є необґрунтованим, а тому у його задоволенні слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.150, 151, 153-155, 157, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної податкової служби України про скасування заходів забезпечення позову (вх. від 27.12.2024 №107782) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Перепелиця А.М.