Рішення

від 31.12.2024 по справі 340/8084/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2024 року м.Кропивницький Справа № 340/8084/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул.Центральна, 79, м.Мала Виска, Кіровоградська область, 26200, код ЄДРПОУ 34659409), третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

18.12.2024 позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Услистої Т.С. про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 від 05.11.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що посадовими особами відповідача було відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання постанови тимчасово виконуючого обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення штрафу в розмірі 17000 грн. Натомість позивач вказує, що не отримував постанову про адміністративне правопорушення, а тому не мав можливості сплатити штраф у розмірі зазначеному у постанові, отже, стягнення штрафу у подвійному розмірі є неправомірним. Вказані обставини, на переконання позивача, є підставою для визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 від 05.11.2024.

Ухвалою суду від 19.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, судове засідання призначено на 31.12.2024.

24.12.2024 на адресу суду надійшли пояснення третьої особи, яким спростовуються доводи позивача, що, на переконання третьої особи, є підставою для відмови у задоволенні позову (а.с.32-35).

Відповідач правом надати відзив на позов не скористався.

31.12.2024 в судове засідання представники відповідача та третьої особи не з`явились.

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши адміністративний позов, долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Відповідно до частин 1, 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

З матеріалів справи вбачається, що 05.09.2024 позивачеві було вручено повідомлення про запрошення до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11.09.2024 для розгляду вчиненого адміністративного правопорушення, факт отримання якого підтверджується особистим підписом позивача (а.с.37).

Позивач на розгляд справи про вчинене адміністративне правопорушення не з`явився.

11.09.2024 виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову №1/10648, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17000 грн. (а.с.15-20).

11.09.2024 примірник постанови було направлено позивачеві рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується фіскальним чеком (а.с.36).

За заявою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.10.2024 постанову про адміністративне правопорушення складену відносно позивача передано для примусового виконання до Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.14).

05.11.2024 посадовою особою відповідача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 за постановою про адміністративне правопорушення складену відносно позивача, про стягнення штрафу у подвійному розмірі - 34000 грн. (а.с.12,13).

Позивачем вживались заходи з оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження шляхом направлення скарги до начальника Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.21).

Скаргу позивача залишено без задоволення (а.с.23).

Не погодившись з відкриттям виконавчого провадження з підстав зазначених у позові, ОСОБА_1 звернувся до суду.

Враховуючи вимоги Закону України «Про виконавче провадження» суд не вбачає в діях відповідача порушень вимог вказаного закону, адже до виконання прийнято документ, який в розумінні ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, який відповідає вимогам статей 3, 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Зміст статей Закону України «Про виконавче провадження» дає суду підстави для висновку, що державний виконавець не наділений повноваженнями перевірки факту одержання відповідної постанови (виконавчого документу) на момент пред`явлення такого до примусового виконання. Відповідно до ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» обов`язок державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження кореспондує лише з обов`язком отримання виконавчого документа від стягувача, а не перевірки цього документу на предмет його одержання боржником.

Відтак, констатувавши відповідність виконавчого документа вимогам ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець не мав правових підстав для повернення зазначеної постанови про накладення адміністративного стягнення без прийняття до виконання та в силу вимог закону був зобов`язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Доводи позивача наведені у позовній заяві повністю спростовуються письмовими доказами дослідженими судом.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів відповідачем в межах спірних правовідносин.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 268, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його оголошення за правилами, встановленими ст.ст. 287, 293, 296, 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК