Рішення

від 31.12.2024 по справі 380/719/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/719/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2024 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Гавдик З.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про скасування рішення та визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі - відповідач, КДКА Закарпатської області), в якому урахуванням уточнених позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області в особі дисциплінарної палати від 02 листопада 2023 року про порушення дисциплінарної справи.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою із спірним рішенням про відкриття дисциплінарного провадження за скаргою на дії позивача, як адвоката. ОСОБА_1 , вказує, що процесуальний статус скаржника є невизначений. Він зазначає, що позивач ніби-то розголосила адвокатську таємницю. При цьому не надає договору про надання йому, як громадянину правової допомоги, не зазначає коли і яку саме адвокатську таємницю позивачці довіряв, кому і коли позивачка її розголосила, чим це підтверджується. В тексті скарги йдеться про порушення ніби-то прав ТОВ «Свалява-Міськбуд». Разом з тим скаржником не надано жодних документів про повноваження на представництво інтересів вказаного ТОВ. Також до скарги додано ряд документів, в яких скаржник не є ні адресатом, ні адресантом. Тобто не міг їх отримати в правовий спосіб. Також скаржник не зазначає де, коли і за яких обставин отримав копії документів, доданих до скарги. Зі змісту доданих до скарг документів вбачається посилання на офіційні відкриті та публічні реєстри офіційних органів державної влади України. Тому жодної таємниці в них нема. В пірному рішення відповідач не зазначає, в чому вбачає ознаки дисциплінарного проступку. Обмежившись думкою скаржника та висновками Верховного Суду про обов`язковість відкриття дисциплінарного провадження.

Також позивач вказує, що в спірному рішенні не вказано висновків, не вказано ознаки які саме ознаки і якого саме дисциплінарного проступку вбачаються, коли і за яких обставин вчиненні і які саме дії, що містять ознаки дисциплінарного проступку, відносно якого саме клієнта, чим підтверджено правовідносини адвоката з клієнтом, коли і яку адвокатську таємницю і ким саме було довірено. Також скарга містила відверто образливий і принизливий характер з втручанням в особисте життя адвоката, паплюження честі і гідності адвоката та його сім`ї а саме позивача, як адвоката та чоловіка який є також адвокатом. Крім того, позивач вважає, що скарга підлягала поверненню скаржнику. Натомість частину негативних висловлювань члени ДП КДКА регіону відтворили в змісті оскаржуваного рішення. Щодо доводів та доказів позивача, її правової позиції, не було проведено жодної перевірки, яка відповідно до ст. 37 та ст. 38 Закону України «Про адвокатуру а адвокатську діяльність» є обов`язковою стадією дисциплінарного провадження відносно адвоката, не надано жодної оцінки, не зроблено жодних висновків, і в одному реченні спотворено весь зміст поданої заяви в тому числі і до КДКА Закарпатської області. Адже позивач посилалась у заяві від 23.07.2023, яка міститься в матеріалах дисциплінарного провадження на ряд доводів, доказів та обставин, які не були ані перевірені, ані враховані.

На думку позивача, той факт, що вона є заявником у кримінальному провадженні де скаржник є підсудним у особливо тяжких злочинах, за які передбачено до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, однозначно вказує на те, що таким чином підсудний чинить тиск на неї, як заявника. Крім того в поданій скарзі він прямо погрожує розголошенням архівних адвокатських документів. І ДП КДКА Закарпатської області цей факт проігнорувало та сприяло подальшому тиску скаржника на позивача.

Відповідач подав відзив на позов. Не визнає позовні вимоги повністю і заперечує проти них з наступних підстав. Вказує, що незалежно від наявності чи відсутності у скаржника ОСОБА_2 повноважень на представництво інтересів ТОВ «Свалява-Міськбуд» він мав право самостійно звернутися з скаргою на поведінку позивача за відомими йому фактами. Ураховуючи обов`язковість висновків Верховного Суду для застосування КДКА Закарпатської області у своїй діяльності та наведення у скарзі ОСОБА_2 конкретних обставин поведінки позивача, які, на думку скаржника, містять ознаки дисциплінарного проступку, Дисциплінарна палата не мала підстав для відмови в порушенні дисциплінарної справи за такою скаргою. Наголошено, що прийняття до розгляду скарги ОСОБА_2 на поведінку позивача, проведення перевірки наведених у цій скарзі відомостей та прийняття оскаржуваного рішення про порушення дисциплінарної справи відбулося з дотриманням вимог закону і нормативних актів, якими регламентується як процедура здійснення дисциплінарного провадження відносно адвоката, так і діяльність КДКА Закарпатської області і Дисциплінарної палати під час здійснення такого провадження.

Позивач надала відповідь на відзив. Вказує, що у відзиві на подану нею позовну заяву представник КДКА Закарпатської області Гончаров В.В. зазначає, що до КДКА Закарпатської області надійшла скарга ОСОБА_2 у якій наводились відомості про ймовірне вчинення дисциплінарного проступку. Таке твердження відповідача не відповідає дійсності. У скарзі ОСОБА_2 містились неетичні, образливі та неприпустимі висловлювання щодо позивача, як адвоката та членів її сім`ї. Наголошує, що дії по переданню матеріалів скарги ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури є протиправними і незаконними. Шість членів ДП КДКА Закарпатської області та голова КДКА могли бути повноважними (за умови якби позивач була адвокатом Закарпатської області) для прийняття рішення про порушення чи відмову у порушенні дисциплінарної справи. Однак не приймали жодного рішення, будучи достеменно обізнаними, що позивач є адвокатом Львівської області з адресою робочого місця в м. Львові, про що є відповідний запис в Єдиному реєстрі адвокатів України. Тому КДКА Закарпатської області у складі дисциплінарної палати грубо порушила права адвоката, втрутилась в її законну адвокатську діяльність, грубо порушила територіальну юрисдикцію, визначену Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Регламентом. Після неповноважного засідання дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області 21.08.2023 (на підставі ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» оскільки позивач є адвокатом Львівської області) у дисциплінарної палати не було повноважень приймати будь-які рішення. В тому числі через те, що минув 30 денний строк, визначений п. 31 Положення. З невідомих протиправних та незаконних причин, матеріали скарги були скеровані до ВКДКА у зв`язку з відсутністю кворуму. Кворум ДП КДКА був. Але члени ДП КДКА були відсутні на засіданні 31.07.2023, у членів КДКА Закарпатської області відсутні повноваження розглядати скарги відносно позивача, та закінчився встановлений 30 - денний строк розгляду скарги (заяви) та прийняття рішення. Додатково зазначає, що згідно оскаржуваного рішення від 02.11.2023 розгляд скарги ОСОБА_2 здійснювала ДП КДКА Закарпатської області у складі відведених ОСОБА_3 , відведеного ОСОБА_4 , відведеного ОСОБА_5 , які після задоволення їх заяв про відвід не мали права брати участь у розгляді дисциплінарного провадження.

Відповідач подав клопотання про долучення доказів. Зазначив, що на дату внесення до ЄРАУ адреси робочого місця позивача як адвоката у м. Львові (08.08.2023) дисциплінарне провадження стосовно неї вже було розпочато КДКА Закарпатської області, а тому ця КДКА правомірно, на підставі відповідних положень вказаного Порядку, продовжила здійснювати таке провадження.

Позивач, подала заяву у якій додатково на спростування доводів відповідача вказала, що з доданих доказів вбачається, що представник КДКА Закарпатської області, як адвокат, ОСОБА_3 , який особисто незаконно і протиправно підписав оскаржуване рішення та незаконно і протиправно брав участь у дисциплінарному провадженні після заявлення і задоволення самовідводу, подав запит до Ради адвокатів Львівської області для встановлення її адреси адвоката. Подання запиту, щоб з`ясувати адресу під час оскарження рішення про порушення дисциплінарної справи в судовому порядку ще раз підтверджує, що адреса не була з`ясована відповідачем на відповідній стадії дисциплінарного провадження.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 має право на зайняття адвокатською діяльністю відповідно до Свідоцтва №430 від 12.10.2019 виданого Радою адвокатів Закарпатської області.

До КДКА Закарпатської області надійшла для розгляду скарга ОСОБА_2 від 12.07.2023, у якій наводилися відомості щодо вчинення позивачем, як адвокатом дисциплінарного проступку.

23.07.2023 подала заяву у якій просила залишити дану скаргу без розгляду, скерувати оригінал цієї скарги до правоохоронних органів для проведення досудового розслідування відносно скаржника, зобов`язати адвокату ОСОБА_6 повернути їй наявні у ТОВ «Свалява-Міськбуд» матеріали справ і адвокатські досьє, притягнути адвокату ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності.

Проведення перевірки таких відомостей доручено члену дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області (далі - Дисциплінарна палата) ОСОБА_7

21 серпня 2023 року членом Дисциплінарної палати ОСОБА_7 складено довідку з пропозицією порушити дисциплінарну справу стосовно позивача.

Рішенням КДКА Закарпатської області в особі Дисциплінарної палати від 02 листопада 2023 року стосовно позивачки порушено дисциплінарну справу.

22 листопада 2023 року позивач отримано на поштову адресу - АДРЕСА_1 , рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 02 листопада 2023 року. Вказане підтверджується копією конверту, роздруківкою з реєстру поштових відправлень.

30 листопада 2023 року відповідно до частини 3 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» позивачем подано скаргу на рішення ДП КДКА Закарпатської області від 02 листопада 2023 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Листом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №2119 від 12 грудня 2023 року позивачку повідомлено про наявність недоліків поданої скарги, а саме - вказано на необхідність оплати за внесення даних до Реєстру дисциплінарних проваджень та зазначення номеру засобу зв`язку та електронної пошти скаржника ОСОБА_2 .

Позивачем повторно подано скаргу на рішення ДП КДКА Закарпатської області від 02.11.2023 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Листом від 03.01.2024 ВКДКА відмовила позивачу в прийнятті скарги у зв`язку з тим, що копії скарги надсилались на електроні адреси учасників справи, а не поштою і відмовила у звільненні від плати за внесення даних до Реєстру дисциплінарних проваджень, вказавши на необхідність оплати.

Вважаючи спірне рішення протиправним, а дії відповідача при його прийнятті незаконними, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон №5076-VI.

За змістом пунктів 1 та 2 частини 1 статті 1 Закону №5076-VI адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно частини 1 статті 4 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Пунктом 1 частини 1 статті 21 Закону №5076-VI визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Питання дисциплінарної відповідальності адвоката регламентує Розділ VI Закону №5076-VI.

Так, відповідно до статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина 1 статті 36 цього Закону).

Вказане спростовує твердження позивача про те, що скаржник, не є представником ТОВ «Свалява-Міськбуд», та не мав повноважень на звернення із скаргою.

Стадіями дисциплінарного провадження відповідно до статті 37 Закону № 5076-VI є: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Приписами статті 38 Закону № 5076-VI визначено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно з частиною 1 статті 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Відповідно до частини другої цієї статті рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (частина 3 статті 39 цього Закону).

Як обумовлено частиною 1 статті 40 Закону № 5076-VI, дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Частиною другою цієї статті передбачено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Положення №120 розроблено відповідно до Закону №5076-VI, Закону України «Про звернення громадян», Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (пункт 1 Положення №120).

Пунктами 24-26 Положення №120 передбачено, що голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до пункту 33 Положення №120 рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається засобами поштового зв`язку або електронною поштою, або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Пунктами 43, 44 Положення №120 визначено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення осіб, яким відомі будь-які відомості, що мають значення для дисциплінарної справи.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому суд приходить до висновку, що правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії чи ВКДКА на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Проте суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, а саме, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Таким чином, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди надають виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Дотримання процедури має важливе значення для вирішення питання про правомірність рішення. Втім, у кожному конкретному випадку слід з`ясувати насамперед, в чому полягало порушення, відтак наскільки це порушення процедури вплинуло (чи могло вплинути) на остаточний результат розгляду (рішення), тобто наскільки воно було істотне.

З огляду на вказане, суд надає оцінку доводам позивача щодо допущених процедурних порушень при прийнятті оскаржуваного рішення.

Аналізуючи вищенаведені норми Закону №5076-VI та Положення №120, які по суті дублюються, а частині, не врегульованій Законом №5076-VI, конкретизуються Положенням №120, суд погоджується з твердженнями позивача, що відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення порушено встановлену законом та підзаконними актами процедуру розгляду скарги, з огляду на наступне.

Наведені вище положення частини 3 статті 33 Закону №5076-VI в імперативному порядку визначають, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Дана норма закону є чіткою, зрозумілою, не може бути розтлумачена розширено чи неоднозначно.

Судом встановлено, що позивач відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України перебуває на обліку в Раді адвокатів Львівської області.

Вказане підтверджується також Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку на військовий збір від 11.01.2024.

Відповідач покликаючись на положення підпункту 2.3.17 пункту 2.3 Розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, затверджений рішенням РАУ від 04-05.07.2014 № 78 (далі Регламент ВКДКА), вважає, що ВКДКА діяла правомірно, надсилаючи для розгляду скаргу на дії позивача, як адвоката до КДКА Закарпатської області.

Частина 3 статті 33 Закону №5076-VI не передбачає жодних виключень щодо підвідомчості дисциплінарного провадження стосовно адвоката і можливості зміни такої підвідомчості будь-яким підзаконним правовим актом.

Згідно частини 1 та 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 7 КАС України визначено джерела права, які застосовуються судом.

Так, згідно частин першої-третьої цієї правової норми суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Підпунктами 2.3.17 та 2.3.18 пункту 2.3 Розділу ІІ Регламенту ВКДКА передбачено, що голова ВКДКА, зокрема скеровує: заяву (скаргу) про дисциплінарний проступок адвоката до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу (самовідводу) більшості членів дисциплінарної палати КДКА, що має розглядати скаргу; матеріали кваліфікаційної справи до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу члена (членів) кваліфікаційної палати КДКА та за відсутності кворуму.

Скеровує для розгляду до КДКА скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях КДКА (палати) регіону.

Аналіз даних положень Регламенту ВКДКА дає підстави для висновку, що вони прямо суперечать імперативним положенням частини 3 статті 33 Закону №5076-VI, яка не допускає будь-якої зміни підвідомчості розгляду скарг про дисциплінарний проступок адвоката.

Тому, виходячи із наведеної вище, частини 3 статті 7 КАС України, підстави для застосування вказаних положень Регламенту ВКДКА всупереч частині 3 статті 33 Закону №5076-VI у справі, що розглядається, відсутні.

Ба більше, суд бере до уваги доводи позивача про те, що з доданих доказів вбачається, що представник КДКА Закарпатської області як адвокат Гончаров В.В., після заявлення і задоволення самовідводу, подав запит до Ради адвокатів Львівської області для встановлення адреси позивача, як адвоката. Такий запит підтверджує наявність підстав для задоволення позовних вимог та протиправність оскаржуваного рішення від 02.11.2023. Подання запиту, для з`ясування адреси під час оскарження рішення про порушення дисциплінарної справи в судовому порядку ще раз підтверджує, що адреса не була з`ясована відповідачем на відповідній стадії дисциплінарного провадження.

Статтею 8 Конституції України та наведеною вище статтею 6 КАС України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) у Доповіді щодо верховенства права, зокрема, зазначила, що у контексті принципу верховенства права закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.

За висновками Європейського суду з прав людини (далі Суд, ЄСПЛ), наведених у рішенні від 02.11.2006 р. у справі «Волохи проти України», Суд дійшов висновку, що це втручання не може розглядатися як таке, що було здійснене «згідно із законом», оскільки законодавство України не визначає з достатньою чіткістю межі та умови здійснення органами влади своїх дискреційних повноважень у сфері, про яку йдеться, та не передбачає достатніх гарантій захисту від свавілля під час застосування таких заходів спостереження.

Таким чином, законодавцю необхідно мати на увазі, що закон повинен відповідати принципу юридичної визначеності, якому також приділена ретельна увага усталеною практикою ЄСПЛ.

Крім того, законодавство повинно забезпечувати певний рівень юридичного захисту проти свавільного втручання з боку державних органів. Існування конкретних процесуальних гарантій є у цьому контексті необхідним. Те, які саме гарантії вимагатимуться, певною мірою залежатиме від характеру та масштабів зазначеного втручання (див. рішення у справі «Р.G. та J.H. проти Сполученого Королівства» (Р.G. and J.H. v. United Kingdom), заява № 44787/98, п. 46, ЕСНR 2001-1Х (п.п. 169, ПО).

Між тим, захист від свавілля реалізується через механізми контролю за діяльністю носіїв публічної влади, які включають або пов`язані з механізмами оскарження. Зокрема, у п. 55 рішення ЄСПЛ у справі «Класс та інші проти Німеччини» (06.09.1978р.) Суд наголосив: «Із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Суд вважає, що у сфері, яка надає в окремих справах такі великі можливості для зловживань, котрі можуть призводити до шкідливих наслідків для демократичного суспільства загалом, у принципі функцію наглядового контролю доцільно доручати судді» (п. 56 абз. 2 рішення).

У рішенні ЄСПЛ «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) Суд констатував, що навряд чи можна розробити норми, які у деталях передбачали б усі види поведінки. Отже, державні органи мають формулювати подібні норми більш загально (див. рішення від 19 грудня 1994 року у справі Vereinigung demokratischer Sqldaten Osterreichs та «Губі проти Австрії», п. 31, Series A №302). Вислів «згідно із законом» вимагає, по-перше, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві, він також стосується якості закону, про який йдеться, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливості передбачити наслідки його дії щодо себе, та відповідав принципові верховенства права (див. серед інших джерел рішення від 25 березня 1998 року у справі «Копп проти Швейцарії» (Корр v. Switzerland), п.55, Reports of Judjments and Decisions 1998-II).

Орган влади, використовуючи дискреційні повноваження, зобов`язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні у справі факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми, не допускаючи при цьому зловживання владою у процесі прийняття відповідного рішення, в основі якого мають бути закладені конкретно визначені публічні інтереси. А завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання таким органом прав особи, що звернулася за захистом, на кожній стадії такого провадження та за його наслідками.

В даному контексті суд додатково наголошує, що згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Суд бере до уваги доводи відповідача, що на етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи ВКДКА не давала правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. Однак наголошує, що на цій стадії ВКДКА має з`ясувати наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину. Водночас, Окремо суд вважає за доцільно звернути увагу на зміст оскарженого рішення та зауважує, що таке не містить визначених ознак дисциплінарного проступку, на яким має бути надана оцінка в процесі дисциплінарного провадження.

Однак, щодо тверджень позивача стосовно змісту скарги (містила відверто образливий і принизливий характер з втручанням в особисте життя адвоката, паплюження честі і гідності адвоката та його сім`ї), то суд враховуючи обсяг наданих сторонами доказів вважає, що оцінка вказаних доводів не входить в межі предмета доказування.

Проектуючи зазначене на обставини справи слід дійти висновку, що всупереч частині 3 статті 33 Закону №5076-VI підзаконним актом (Регламентом ВКДКА) голові ВКДКА надані невластиві йому свавільні повноваження щодо суб`єктивного вибору дисциплінарного органу, який буде розглядати ту чи іншу дисциплінарну скаргу на адвоката, що поза всяким сумнівом свідчить про таких складових принципу верховенства права як правова (юридична) визначеність, достатня чіткість та передбачуваність правових норм.

Підсумовуючи, суд приходить до висновку про порушення 3 статті 33 Закону №5076-VI, отже очевидно має місце порушення процедури прийняття рішення про порушення дисциплінарної скарги. Тому таке слід визнати протиправним та скасувати.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 293, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (88000, Закарпатська обл.., м. Ужгород, вул. Фединця, 14) про скасування рішення та визнання протиправними дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області в особі дисциплінарної палати від 02 листопада 2023 року про порушення дисциплінарної справи.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Фединця,14, ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп. 15.5 п. 15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Суддя Гавдик З.В.