Ухвала

від 31.12.2024 по справі 420/39901/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/39901/24

УХВАЛА

31 грудня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А, перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області про визнання відмови неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії

встановила:

До суду з позовом звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області (далі - відповідач, УДМСУ у Херсонській області), у якому, просить:

- визнати протиправною відмову управління Державної міграційної служби в Херсонській області від 27.11.2024 №6510.8-92/6510-24 у видачі мені, ОСОБА_1 , паспорта у формі книжечки зразка 1994 року громадянина України взамін втраченого паспорта громадянина України;

- зобов`язати управління Державної міграційної служби в Херсонській області (код ЄДРПОУ 37839478) видати мені, ОСОБА_1 , паспорт у формі книжечки зразка 1994 року громадянина України взамін втраченого паспорта громадянина України.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовом та доданими до нього документами, суддею встановлено наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 4 КАС України, відповідач суб`єкт владних повноважень, а у випадках визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Позивачем зазначено в якості відповідача та звернення вимога до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області.

Разом з тим матеріали справи містять відмову оформлену листом Дніпровського відділу в м.Херсон УДМС у Херсонській області від 27.11.2024 №6510.8-92/6510-24 щодо видачі ОСОБА_1 , паспорта у формі книжечки зразка 1994 року громадянина України взамін втраченого паспорта громадянина України.

При цьому суд зазначає, що Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області в особі територіального підрозділу Дніпровського відділу в м.Херсон УДМС у Херсонській області є дві окремі особи, а саме, Головне управління Державної міграційної служби України в Херсонській області зі статусом юридичної особи, та Дніпровський відділ у м.Херсон УДМС у Херсонській області - територіальний підрозділ без статусу юридичної особи.

Окремо від цього необхідно зауважити, що хоча Дніпровський відділ у м.Херсон УДМС у Херсонській області є територіальним підрозділом Управління ДМС і діє в його структурі, це втім не змінює правового статусу цих суб`єктів владних повноважень у цьому спорі.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №0840/3992/18, від 28 листопада 2018 року у справі №821/1974/17.

Таким чином, позивачу необхідно визначитися з відповідачем або відповідачами, а також уточнити зміст позовних вимог до такого відповідача/відповідачів.

Щодо зазначення в прохальній частині позову, стосовно відстрочення сплати судового збору через складне матеріальне становище, суд враховує наступне.

За положеннями частин 1 та 2 статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Відтак, викладене у прохальній частині позовної заяви вимога про відстрочення сплати судового збору не є заявою, клопотанням у розумінні ст. 166 КАС України.

Разом з тим суд зауважує, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені у статті 8 цього Закону, положеннями частини 1 якої передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 статті 8 Закону № 3674-VI передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення останнього, є правом, а не обов`язком суду й, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Відтак згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України позивач повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Правова позиція з цього питання викладена в ухвалі Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №340/741/20.

Суд зазначає, що підставою для застосування положень статті 8 Закону № 3674-VI можуть бути відомості (довідка) про розмір сукупного доходу (із всіх джерел) позивача за весь попередній рік, а також інші докази, якими об`єктивно підтверджується майновий стан позивача.

Правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/12251/20.

Натомість, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження складного матеріального становища, яке унеможливлює сплатити судовий збір за подання даного адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674 за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яку подано фізичною особою, справляється судовий збір в сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 грн.00 коп.

Враховуючи, що позивачем пред`явлено вимогу немайнового характеру сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання даного позову складає 1211,20968,96 грн. ( 3 028,00*0,4)

Отже, наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя -

ухвалила :

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, визначившись зі належним відповідачем/ відповідачами та надати платіжний документ про cплату судового збору в сумі 1211,20 грн. або надати клопотання про відстрочення сплати судового збору з доказами на підтвердження майнового стану.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя В.А. Дубровна