Рішення

від 31.12.2024 по справі 420/33064/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/33064/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2024 р. № 186508-2407-1553-UA51100270000073549.

В обґрунтування позовних вимог вказує на протиправність нарахування за спірним податковим повідомленням-рішення грошових зобов`язань з орендної плати з фізичних осіб на суму 143907,64 грн. Так, між позивачем та Одеською міською радою 14.05.2007 р. було укладено договір оренди землі, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 була передана в оренду земельна ділянка площею 1276 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:50:012:0013, терміном до 12.08.2054 р. У зв`язку з виникненням спору щодо припинення правовідносин за вказаним договором в грудні 2019 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради, та в межах розгляду справи № 916/3591/19, Господарським судом Одеської області зроблено висновок, що правовідносини між попереднім власником нерухомого майна та орендодавцем є припиненими з дати відчуження об`єкту нерухомості у зв`язку із фактом відчуження майна, а також, що правовідносини за договором оренди землі від 14.05.2007 р. між ФОП ОСОБА_1 та Одеською міською радою є припиненими в силу закону у зв`язку із відчуженням об`єкту нерухомості на користь ТОВ "КВАРД ПРОЕКТ". Оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, було припинено дію договору оренди землі, а позивач із 2013 року не є користувачем земельної ділянки, тому у контролюючого органу відсутні підстави для складання податкового повідомлення-рішення від 25.04.2024 р. № 186508-2407-1553-UA51100270000073549.

Ухвалою від 28.10.2024 р. позовну заяву позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк на усунення недоліків.

У встановлений строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 30.10.2024 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

13.11.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що відповідно п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки. Згідно з п.288.5 ст.288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди земельної ділянки між орендарем та орендодавцем. Враховуючи положення ст.289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахування коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Пунктом 288.1 статті 288 ПК України визначено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходження земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладання нових , внесення змін до існуючих договорів оренди землі та її розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано 26.09.2007 р. № 40750500140 строком дії до 12.08.2054 р. на користування земельною ділянкою площею 0,1276 га, кадастровий номер 5110137500:50:012:0013. На підставі п.288.1 ст.288 ПК України ОСОБА_1 у автоматичному режимі сформовано ППР форми "Ф" за 2024 рік від 25.04.2024 р. № 186508-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 143907,64 грн. Тому підстави для скасування вказаного податкового повідомлення-рішення відсутні.

15.11.2024 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає про безпідставність викладених у ньому обставин, так як правомірність позиції позивача щодо протиправності нарахування орендної плати за договором оренди від 14.05.2007 р. вже підтверджено постановою Верховного Суду від 17.02.2023 р. у справі справа № 420/23645/21.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між Одеською міською радою (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) 14.05.2007 р. було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради № 383-V від 29.06.2006 р. надає за рахунок земель міста, а орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, площею 1276 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно із планом земельної ділянки, якій є невід`ємною частиною договору. Договір укладено терміном до 12.08.2054 р. (п.3.1 договору).

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 3-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Відповідно до п.2.2 договору на земельній ділянці розташована будівля під літ."Д", яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевою І.І. 14.02.2006 р. за реєстровим № 919.

ФОП ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Одеської міської ради про визнання правовідносин за договором оренди землі від 14.05.2007 р. припиненими для ФОП ОСОБА_1 з 07.08.2013 р., оскільки згідно акту прийому-передачі № 1 від 20.06.2013 р. ОСОБА_1 передав до статутного (складеного) капіталу ТОВ "КВАДР-ПРОЕКТ" будівлю під літ."Д" загальною площею 242,4 кв. м, що розташована в АДРЕСА_1 , огородження АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , мостіння - І.

Рішенням Господарським судом Одеської області від 02.07.2020 р. у справі № 916/3591/19, яке набрало законної сили 07.08.2020 р., відмовлено в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 .

Вказаним рішенням встановлено, що ОСОБА_1 передав до статутного капіталу ТОВ "КВАДР-ПРОЕКТ" в якості внеску учасника нерухоме майно - будівлю літ."Д" загальною площею 242,4 кв. м, що розташована в АДРЕСА_1 , огородження АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 , мостіння - І та 07.08.2013 р. ТОВ "КВАДР-ПРОЕКТ" реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області видано свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 на об`єкт нерухомого майна - будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 242,4 кв. м.

Також рішенням Господарського суду Одеської області від 02.07.2020 р. встановлено, що правовідносини за договором оренди землі від 14.05.2007 р. між ФОП ОСОБА_1 та Одеською міською радою є припиненими в силу закону у зв`язку із відчуженням об`єкту нерухомості на користь ТОВ "КВАДР-ПРОЕКТ".

25.04.2024 р. Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 186508-2407-1553-UA51100270000073549, яким ОСОБА_1 нараховано грошові зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2024 рік у сумі 143907,64 грн.

Вважаючи дане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

За змістом п.269.1 ст.269 ПК України платниками плати за землю є:

платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;

платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до ст.270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є:

об`єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;

об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Згідно ст.271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

Положеннями п.288.1 ст.288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.288.4 ст.288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (п.288.7 ст.288 ПК України).

За приписами п.288.8 ст.288 ПК України за земельні ділянки, визначені цим пунктом, у цілях розрахунку орендної плати розмір податкових зобов`язань з орендної плати визначається з урахуванням положень, визначених цим Кодексом.

З аналізу даних правових норм слідує, що підставою для нарахування орендної плати з фізичних осіб є договір оренди земельної ділянки.

Нарахування грошових зобов`язань ОСОБА_1 з орендної плати з фізичних осіб за податковим повідомленням-рішенням від 25.04.2024 р. № 186508-2407-1553- НОМЕР_2 здійснено за земельну ділянку, площею 0,1276 га, кадастровий номер 5110137500:50:012:0013, яку було передано в оренду позивачу за договором оренди землі від 14.05.2007 р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Одеською міською радою.

Позивач вказує на те, що рішенням Господарського суду Одеської області від 02.07.2020 р. у справі № 916/3591/19 встановлено, що вказаний договір оренди є припиненим з 2013 року в силу закону у зв`язку з відчуженням об`єкту нерухомості на користь ТОВ "КВАДР-ПРЕКТ".

В той же час, відповідач зазначає, що даний договір оренди наявний в даних інформаційно-комунікаційних системах ДПС, у зв`язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення сформоване в автоматичному режимі.

Таким чином в рамках даної справи належить дати оцінку правомірності нарахування позивачу орендної плати з фізичних осіб за 2024 року за договором оренди, стосовно якого судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено припинення його дії з 2013 року.

Суд зауважує, що вказаним правовідносинам (між цим же позивачем та відповідачем, за аналогічних підстав, тільки за інший звітний період) вже надано правову оцінку Верховним Судом у постанові від 17.02.2023 р. у справі № 420/23645/21.

Так, Верховний Суд у постанові від 17.02.2023 р. зазначив, що "відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються, зокрема ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України. При цьому, розглядаючи справу по суті, суд має керуватись положеннями законодавства, діючого станом на день відчуження нерухомого майна.

Станом на 07.08.2013 р. - момент відчуження позивачем належного йому нерухомого майна, розташованого на орендованій за договором оренди земельній ділянці, правовий режим використання земельної ділянки під нерухомістю був прямо врегульований ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України (в редакції Закону України від 05.11.2009 р. № 1702-VI, який чинний з 10.12.2009 р.).

Частиною 1, 2 статті 120 ЗК України (у редакції, чинній на момент відчуження об`єкту нерухомості) було передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Аналогічні приписи містила і ст.377 ЦК України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю" від 05.11.2009 р. № 1702-VI внесено ряд уточнюючих змін, зокрема до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", якими вдосконалено регулювання порядку переходу права користування земельною ділянкою у разі переходу до іншої особи права власності на розташоване на ній нерухоме майно.

Відповідно до п."е" ст.141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно з ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір землі припиняється, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці іншою особою.

Окрім цього, ч.1 ст.377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Крім того, Законом України від 05.112009 р. № 1702-VI статтю 7 Закону України "Про оренду землі" доповнено частиною третьою, за якою до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Таким чином, законодавство, чинне на момент відчуження позивачем нерухомого майна, вже містило положення про автоматичний перехід до нового власника нерухомості права користування земельною ділянкою під цим майном.

Після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки орендаря, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Отже, після відчуження об`єктів нерухомості позивач не повинен сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої він вже не є, а зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості.

Правовідносини між попереднім власником нерухомого майна та орендодавцем є припиненими з дати відчуження об`єкту нерухомості у зв`язку із фактом відчуження майна.

У разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, не залежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

З огляду на викладене, правовідносини за договором оренди землі від 14.05.2007 р. між ФОП ОСОБА_1 та Одеською міською радою є припиненими в силу закону - у зв`язку із відчуженням об`єкту нерухомості на користь ТОВ "КВАДР ПРОЕКТ".".

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено припинення з 2013 року договору оренди від 14.05.2007 р. для ФОП ОСОБА_1 в силу закону, то нарахування позивачу орендної плати з фізичних осіб за 2024 рік за припиненим договором оренди землі згідно податкового повідомлення-рішення від 25.04.2024 р. № 186508-2407-1553- НОМЕР_2 є протиправним, у зв`язку з чим дане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , то сплачений позивачем судовий збір у сумі 1151,26 грн. підлягає стягненню на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2024 р. № 186508-2407-1553-UA51100270000073549.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 , рнокпп НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 1151 (одна тисяча сто п`ятдесят одну) грн. 26 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко