Рішення

від 31.12.2024 по справі 420/23980/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23980/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення перевірки та не розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.06.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перевірку та розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.06.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 17.06.2024 року звернувся до Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання йому відстрочки від призову, у якій повідомив, що є особою, яка на підставі абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та копіями відповідних документів. У вазаній заяві позивач просив відповідача розглянути заяву та оформити у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Про результати розгляду заяви та прийняте рішення просив повідомити письмово за адресою, що зазначена у заяві. Через відсутність відповіді на вказану заяву, 28.06.2024 року представником позивача відповідачу направлено адвокатський запит про надання інформації. Відповідь ані на заяву, ані на адвокатський запит не отримано, що у свою чергу і стало підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Ухвалою від 05.08.2024 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/23980/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

Ухвалою суду від 11.11.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду уточнену позовну заяву з урахуванням висновків викладених в ухвалі суду.

До Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків зазначених в ухвалі від 11.11.2024 року.

Ухвалою суду від 10.12.2024 року продовжено розгляд справи № 420/23980/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

Суд зазначає, що копія ухвали про відкриття провадження у справі від 05.08.2024 року та копія позовної заяви з додатками були надіслані та доставлені відповідачу в його електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд». Також копія ухвали про відкриття провадження у справі від 05.08.2024 року була надіслана поштою та отримана відповідачем (поштове повідомлення № 0600281607488).

Однак, ні у визначений судом строк, ні станом на дату вирішення даної адміністративної справи відзиву на позовну заяву чи обґрунтованого клопотання про продовження строку для його подання до суду не надано.

Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 17.06.2024 року звернувся до Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою в якій повідомив, що є особою, яка на підставі абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. На підставі викладеного просив розглянути його заяву та оформити йому у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. На підставі п. 61 Постанови позивач просив провести перевірку та направити результати перевірки до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради для підтвердження та складання ними факту постійного догляду. Про результати розгляду заяви та прийняте рішення позивач просив повідомити його письмово за адресою, що зазначена у заяві.

З тексту заяви та опису вкладення до цінного листа вбачається, що до заяви позивачем були долучені: копія паспорту НОМЕР_1 ; копія паспорту НОМЕР_2 ; копія військового квитка НОМЕР_3 ; завірена копія висновку ЛКК № 5 від 11.06.2024; копія свідоцтва про народження НОМЕР_4 ; оригінал заяви ОСОБА_2 .

Заяву з додатками позивач відправив рекомендованим листом з описом вкладення, номер поштового відправлення 6504521952660.

Відповідно до трекінг повідомлень Укрпошта поштове відправлення № 6504521952660 вручено особисто 20.06.2024 року.

Позивач зазначив, що він не отримав відповіді на свою заяву, а тому його представник направив до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 адвокатський запит від 28.06.2024 року № 726, в якому просив: повідомити чи проведено відповідачем перевірку на підставі п. 61 Постанови № 560 2; повідомити результат такої перевірки; повідомити чи направлено відповідачем результати перевірки до Приморська районна адміністрація Одеської міської радидля підтвердження факту та складання ними акту постійного догляду.

Адвокатський запит також був надісланий поштою цінним листом з описом вкладення та відповідно до трекінг повідомлень Укрпошта поштове відправлення 6504522015989 вручено 01.07.2024 року.

Однак на адвокатський запит також не було отримано відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач, не погодившись із бездіяльністю відповідача, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по цей час.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543ХІІ (далі - Закон № 3543-XII), визначає правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Приписами статті 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Закон України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частини 7 статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Частиною 7 ст. 23 Закону №3543-XII визначено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Тобто, під час дії мобілізації вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу покладено саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 23 Закону №3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Зокрема, згідно з п. 9 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

Відповідно до частини 8 статті Закону №3543-XII відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Як встановив суд, позивач вважає, що він має право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 9 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, у зв`язку із чим звернувся з відповідною заявою до відповідача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки врегульований Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов`язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями комісією не розглядаються.

Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відповідно до п. 9 Додатку 5 Порядку №560 до документів, що підтверджують право на відстрочку згідно п. 9 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII відносяться для особи, яка зайнята доглядом, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює догляд, та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом сім`ї, який зобов`язаний здійснювати догляд (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді, довідка про смерть такого члена сім`ї, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім, або рішення суду про оголошення померлим, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), у якому зазначаються відомості про наявність (відсутність) інших працездатних членів сім`ї, які могли б здійснювати такий догляд; для особи, яка потребує догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (п. 59 Порядку №560).

Відповідно до п. 60 Порядку №560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

У разі неможливості провести перевірку у військовозобов`язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.

Відповідно до п. 61 Порядку №560 військовозобов`язані, які здійснюють догляд (постійний догляд) за особами, зазначеними у пунктах 9, 13, 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та які не мають права на призначення компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем свого перебування на військовому обліку із заявою у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, до якої додається письмова заява особи, яка потребує догляду чи постійного догляду, довільної форми із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків, про підтвердження відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані її утримувати (чоловік/дружина, працездатні діти), чи інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.

Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відокремлений відділ перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаної особи та особи, яка потребує догляду (постійного догляду), наявність інших зареєстрованих/задекларованих осіб за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи, яка потребує догляду, з використанням відомостей Державного електронного реєстру військовозобов`язаних України, Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну. Матеріали за результатами перевірки надсилаються керівнику виконавчого органу місцевого самоврядування за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного, який здійснює догляд.

У разі виявлення невідповідності наведених у заяві військовозобов`язаного даних або непідтвердження факту встановлення здійснення ним догляду (постійного догляду) комісією заява не розглядається.

Для встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду) військовозобов`язаний, який здійснює догляд (постійний догляд), звертається із заявою на ім`я керівника виконавчого органу сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

Розгляд заяви здійснює комісія із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), рішення про утворення якої приймається керівником виконавчого органу сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного, який звернувся із відповідною заявою.

До складу комісії із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше п`яти осіб.

За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) з урахуванням наданих районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом матеріалів складає акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8). Зазначений акт є одним із документів, які надаються військовозобов`язаним до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

З системного аналізу положень п. 60 та п. 61 Порядку №560 суд дійшов висновку, що вони співвідносять як загальна та спеціальна норма, де положення п. 60 є загальними, а п. 61 спеціальною нормою для спірних правовідносин.

Отже, за наслідками отримання заяви позивача відповідач повинен був перевірити родинні зв`язки військовозобов`язаної особи та особи, яка потребує догляду (постійного догляду), наявність інших зареєстрованих/задекларованих осіб за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи, яка потребує догляду, з використанням відомостей Державного електронного реєстру військовозобов`язаних України, Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну чи підготувати та надіслати запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку.

За наслідками такої перевірки, у разі виявлення невідповідності наведених у заяві військовозобов`язаного даних або непідтвердження факту встановлення здійснення ним догляду (постійного догляду) відповідач повинен був прийняти обґрунтоване рішення, що заява залишена ним без розгляду та повідомити про це заявника.

У разі підтвердження наведених у заяві військовозобов`язаного даних та підтвердження факту встановлення здійснення ним догляду (постійного догляду) відповідач повинен був прийняти рішення про надання відстрочки позивачу.

Повертаючись до обставин у цій справі, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що відповідачем 20.06.2024 року отримано заяву позивача від 17.06.2024 року про надання відстрочки на час мобілізації.

Відповідач не надав доказів того, що заява позивача розглянута та за наслідком розгляду ним прийнято рішення про залишення заяви без розгляду чи винесено рішення про надання відстрочки позивачу.

При прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб`єкт владних повноважень повинен вчинити, та в цьому випадку вказана бездіяльність стосується саме проведення перевірки та розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення перевірки та не розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.06.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію..

Щодо заявленої позивачем вимоги зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 13 травня 1997 року №1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, від 12 липня 2019 року № 5-р(I)/2019 закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Щодо застосування нових нормативно-правових актів до триваючих правовідносин, то у Рішенні Конституційного Суду України від 12 липня 2019 року № 5-р(I)/2019 зроблено висновок про те, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Судом встановлено, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, тобто рішення по суті поданої позивачем заяви відповідачем не прийнято, а тому спірні правовідносини продовжують тривати.

На момент прийняття судового рішення по вказані справі п. 61 Порядку №560 змінений та наразі не передбачає можливості прийняття відповідачем рішення про залишення заяви без розгляду, а тому під час розгляду заяви відповідач повинен керуватись діючою на момент прийняття рішення редакцією Порядку №560.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що похідна вимога позивача підлягає задоволенню шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 провести перевірку та розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.06.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача належать до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Матеріалами справи підтверджено, що при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення перевірки та не розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.06.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перевірку та розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.06.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 31.12.2024 року.

Суддя Г.В. Лебедєва