Рішення

від 31.12.2024 по справі 420/18542/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18542/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шампань України» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Шампань України» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.04.2024 №16843/15-32-04-07-20/0413143;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.04.2024 №16835/15-04-07-20/0413143.

Ухвалою суду від 18.06.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 24.09.2024 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою суду від 22.10.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 27.11.2024.

Протокольною ухвалою суду від 27.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.12.2024.

У судове засідання, призначене на 17.12.2024 року, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно, клопотань та заяв до суду не надходило. Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу технічного засобу не здійснювалося. Судом вирішено продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення, якими застосовано до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників за 2023 рік, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки у позивача була відсутня вина та умисел щодо пропуску терміну сплати узгодженої суми податкового зобов`язання. Крім того позивачем наголошено, що при прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, контролюючим органом не враховано неможливість ТОВ «Шампань України» виконувати податкові зобов`язання у зв`язку з настанням обставин непереборної сили.

10.07.2024 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується з викладеними у позовній заяві підставами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. Контролюючим органом проведено камеральну перевірку позивача щодо порушення терміну сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з єдиного податку з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків за 2023 рік, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 27.03.2024 №11544/15-32-04-07-17. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Шампань України» порушено вимоги пункту 57.1 статті 57 та підпункту 295.9.2 пункту 295.9 статті 295 Кодексу зокрема: - звітна податкова декларація за 2023 рік від 17.02.2023 № 9027638187: за І квартал на суму 62346,71 грн граничний термін сплати 01.05.2023, дата сплати 27.07.2023 (87 днів затримки); за І квартал на суму 42726,30 грн граничний термін сплати 01.05.2023, дата сплати 27.07.2023 (87 днів затримки); за І квартал на суму 456017,51 грн граничний термін сплати 01.05.2023, дата сплати 12.10.2023 (164 дні затримки); за ІІ квартал на суму 42726,30 грн граничний термін сплати 31.07.2023, дата сплати 12.10.2023 (73 дні затримки); за ІІІ квартал на суму 19610,11 грн граничний термін сплати 30.10.2023, дата сплати 13.11.2023 (14 днів затримки); - звітна податкова декларація за 2023 рік від 15.02.2023 № 9025820249: за І квартал на суму 47138,74 грн граничний термін сплати 01.05.2023, дата сплати 27.07.2023 (87 днів затримки); за І квартал на суму 61943,50 грн граничний термін сплати 01.05.2023, дата сплати 27.07.2023 (87 днів затримки); за І квартал на суму 448406,60 грн граничний термін сплати 01.05.2023, дата сплати 12.10.2023 (164 дні затримки); за ІІ квартал на суму 47138,74 грн граничний термін сплати 31.07.2023, дата сплати 12.10.2023 (73 дні затримки); за ІІІ квартал на суму 19309,51 грн граничний термін сплати 30.10.2023, дата сплати 13.11.2023 (14 днів затримки). На підставі акта камеральної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено ППР від 26.04.2024 № 16843/15-32-04-07-20/0413143 на суму 61362,19 грн, № 16835/15-32-04- 07-20/0413143 на суму 61428,23 грн. По спірним ППР скарга до Державної податкової служби України платником ТОВ «Шампань України» не надавалась. Відповідачем також наголошено, що заява про відсутність можливості своєчасного виконання податкових обов`язків (з підтверджуючими документами) у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 від ТОВ «Шампань України» не надходила.

22.10.2024 до суду надійшли письмові пояснення від позивача, в яких останній зазначає, що камеральна перевірка податкової декларації №9027638187 від 17.02.2023 відповідно до вимог пункту 76.3 статті 76 ПК України могла б бути проведена протягом лише 30 календарних днів, що настають на останнім днем граничного строку їх подання, тобто граничний сорок проведення камеральної перевірки в даному випадку 20.03.2023 року, що свідчить про проведення відповідачем камеральної перевірки поза межами встановленого законодавством граничного строку звернення.

25.11.2024 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що відповідно до пункту 76.3. статті 76 Кодексу камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу. Камеральна перевірка позивача була проведена з урахуванням положень статті 102 Кодексу, відповідно проведена в межах визначеного законодавством строку.

16.12.2024 позивачем до суду подано додаткові пояснення, в яких вказано, що за основу камеральної перевірки відповідачем були взяті не розрахунки з бюджетом чи заборгованість перед бюджетом, а саме податкові декларації, тобто першочергово відповідач перевірив податкові декларації, і вже на підставі вивчення та аналізу податкових декларацій ГУ ДПС в Одеській області зробило певні висновки та прийняло рішення. А отже і строк проведення камеральної перевірки з урахуванням пункту 76.3 статті 76 ПК України може бути лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, тобто до 20.03.2023.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 ПК України, у порядку визначеному п.76.2 ст.76 ПК України, посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків за 2023 рік ТОВ «Шампань України» (код ЄДРПОУ 00413143), за результатами якої складено акт від 27.03.2024 №11544/15-32-04-07-17.

При перевірці використано податкову декларацію ТОВ «Шампань України» - платника єдиного податку четвертої групи, за 2023 рік від 17.02.2023 № 9027638187 та від 15.02.2023 № 9025820249.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Шампань України» термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання з єдиного податку четвертої групи протягом строків, визначених п.57.1 ст.57, пп.295.9.2 п.295.9 ст.295 ПК України за період 2023 рік на загальну суму 1 247 364,02 гривень. Відповідальність за порушення правил сплати грошового зобов`язання протягом граничних строків передбачена ст.124 ПК України.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.04.2024 №16843/15-32-04-07-20/0413143 та №16835/15-04-07-20/0413143, згідно яких до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 61362,19 грн. та 61428,23 грн.

По вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням скарги до Державної податкової служби України ТОВ «Шампань України» подані не були.

Не погоджуючись з спірними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.61.1, 61.2 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Положеннями пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Відповідно до п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Вищевикладене свідчить про те, що камеральна перевірка є одним із видів перевірок, яка проводиться без будь-якого рішення керівника контролюючого органу та направлення на перевірку. Предметом камеральної перевірки, серед іншого, є своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

На думку позивача, Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку з порушенням 30-денного строку, встановленого п. 76.3 ст. 76 ПК України.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Пунктом 76.3 ст. 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України у разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

За вказаних обставин ПК України передбачає чіткі строки проведення камеральної перевірки, які не підлягають поновленню чи продовженню.

В межах даної справи Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, Товариства з обмеженою відповідальністю «Шампань України».

Таким чином, в даному випадку була проведена перевірка не податкової декларації як такої, а перевірка стосувалась саме своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань, що свідчить про її проведення «з інших питань», а тому строк її проведення визначається статтею 102 ПК України та становить 1095 днів.

Враховуючи вищезазначене, камеральна перевірка проведена контролюючим органом в межах строків, встановлених законодавством, а доводи позивача про зворотне є необґрунтованими.

Щодо обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Положеннями пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.36.1, 36.2, 36.3 ст.36 ПК податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Приписами п.38.1 ст.38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

За приписами п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пп.295.9.1, 295.9.2 п.295.9 ст.295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи:

самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу;

сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків.

Статтею 300 ПК України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до п.124.1 ст.124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З аналізу даних правових норм слідує, що платники єдиного податку четвертої групи подають податкову декларацію на поточний рік, в якій самостійно обчислюють суму податку, який сплачують щоквартально у відповідному розмірі. У разі несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу, розмір якого залежить від днів затримки сплати.

З матеріалів справи слідує, що на підставі поданих ТОВ «Шампань України» податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи від 17.02.2023 № 9027638187 та від 15.02.2023 № 9025820249 за 2023 рік, позивачем узгоджено суму податкового зобов`язання з єдиного податку, однак порушено встановлений законодавством строк його сплати, а саме:

- звітна податкова декларація за 2023 рік від 17.02.2023 № 9027638187: за І квартал на суму 62346,71 грн граничний термін сплати 01.05.2023, дата сплати 27.07.2023 (87 днів затримки); за І квартал на суму 42726,30 грн граничний термін сплати 01.05.2023, дата сплати 27.07.2023 (87 днів затримки); за І квартал на суму 456017,51 грн граничний термін сплати 01.05.2023, дата сплати 12.10.2023 (164 дні затримки); за ІІ квартал на суму 42726,30 грн граничний термін сплати 31.07.2023, дата сплати 12.10.2023 (73 дні затримки); за ІІІ квартал на суму 19610,11 грн граничний термін сплати 30.10.2023, дата сплати 13.11.2023 (14 днів затримки);

- звітна податкова декларація за 2023 рік від 15.02.2023 № 9025820249: за І квартал на суму 47138,74 грн граничний термін сплати 01.05.2023, дата сплати 27.07.2023 (87 днів затримки); за І квартал на суму 61943,50 грн граничний термін сплати 01.05.2023, дата сплати 27.07.2023 (87 днів затримки); за І квартал на суму 448406,60 грн граничний термін сплати 01.05.2023, дата сплати 12.10.2023 (164 дні затримки); за ІІ квартал на суму 47138,74 грн граничний термін сплати 31.07.2023, дата сплати 12.10.2023 (73 дні затримки); за ІІІ квартал на суму 19309,51 грн граничний термін сплати 30.10.2023, дата сплати 13.11.2023 (14 днів затримки).

Загальна сума несвоєчасно сплачених грошових зобов`язань з єдиного податку становить 1 247 364,02 грн., у зв`язку з чим контролюючи органом застосовано штрафну санкцію у розмірі 61362,19 грн. (10 % та 5 %) згідно податкового повідомлення-рішення від 26.04.2024 №16843/15-32-04-07-20/0413143 та 61428,23 грн. (10 та 5 %) згідно податкового повідомлення-рішення від 26.04.2024 №16835/15-04-07-20/0413143.

Позивачем не заперечується факт несвоєчасної сплати грошових зобов`язань з єдиного податку, проте ТОВ «Шампань України» зазначає про те, що не повинно нести відповідальність у зв`язку з наявністю обставин непереборної сили, а саме введенням в Україні воєнного стану, який Торгово-промисловою палатою України визнано форс-мажорними обставинами.

З цього приводу суд зазначає таке.

12 травня 2022 року Верховна Рада України ухвалила Закон України № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (далі - Закон № 2260-IX), яким була внесена низка змін до ПК України.

Зокрема, абзац 1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України викладено у такій редакції:

"У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Таким чином, з 27.05.2022, на період дії воєнного стану підлягали застосуванню норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Міністерство фінансів України відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України видало Наказ від 29.07.2022 № 225 "Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження", яким, зокрема, затвердило Порядок № 225 та Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента.

Наказ № 225 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303, набрав чинності 06.09.2022.

Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку № 225 до платників податків/податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами:

посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

5) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

6) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

За приписами пункту 3 розділу II Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку № 225 до платників податків, у яких після дати набрання чинності цим Порядком з`явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Згідно пункту 6 розділу ІІ Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності та після дати набрання чинності цим Порядком виконували податкові обов`язки, але у зв`язку із військовою агресією російської федерації втратили можливість їх виконувати, застосовуються такі правила.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які виконували податкові обов`язки, але у зв`язку із військовою агресією російської федерації втратили можливість виконувати податкові обов`язки, вживають заходи, передбачені пунктом 3 цього розділу, у термін протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливостей платника податків подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку № 225 платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення (пункту 8 розділу ІІ Порядку № 225).

З аналізу даних правових норм слідує, що у разі неможливості виконання податкових обов`язків платник податків повинен звернутися до контролюючого органу із відповідною заявою у вищевказані строки з долученням підтверджуючих документів шляхом: надсилання її через Електронний кабінет; подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу у паперовій формі; надсилання поштою з повідомленням про вручення.

У той же час доказів звернення ТОВ «Шампань України» до Головного управління ДПС в Одеській області із заявою щодо неможливості виконання податкових обов`язків в один із вищезазначених способів позивачем не надано.

Матеріали справи містять заяву ТОВ «Шампань України» до Головного управління ДПС в Одеській області щодо неможливості виконання податкових обов`язків вих.№14/04/1 від 14.04.2023 року, яку суд не бере до уваги, оскільки долучена до позовної заяви накладна № 5130459 служби кур`єрської доставки ОDS 048 не є належним та достовірним доказом в розумінні ст.73, 75 КАС України подання контролюючому органу заяви про неможливість виконання податкових обов`язків, так як не підтверджує доставку даної заяви Головному управлінню ДПС в Одеській області, про що свідчить відсутність будь-яких відомостей у розділі 9 "Отримав". Сам лише факт здачі заяви з копіями документів службі кур`єрській доставки без підтвердження отримання відправки адресатом не свідчить про дотримання ТОВ «Шампань України» вимог пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та Порядку № 225.

Крім того суд зауважує, що жодних документів, які б підтверджували неможливість ТОВ «Шампань України» вчасно сплатити грошові зобов`язання з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників за 2023 рік, позивачем до суду не надано.

Щодо посилання позивача на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, то суд зазначає наступне.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.218 Господарського Кодексу України та ст.14-1 Закону України "Про Торгово промислові палати в Україні").

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Засвідчення форс-мажорних обставин і видача сертифіката про настання таких обставин належить виключно до компетенції Торгово-промислової палати України та уповноважених регіональних органів Торгово-промислової палати України.

Згідно з ч.1 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" № 671/97-ВР від 02.12.1997 Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Верховний Суд у постанові від 19.04.2024 у справі № 580/5283/23 вказав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

Однак, сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України, який засвідчує обставини непереборної сили (форс-мажор) саме у позивача до суду не надано, як і не надано доказів звернення до Торгово-промислової палати України з метою отримання відповідного сертифікату.

При цьому, лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, на який посилається позивач, не є сертифікатом, який засвідчує форс-мажорні обставини.

Таким чином, суд вважає помилковими доводи позивача про те, що факт настання форс-мажорних обставин підтверджено листом Торгово-промислової падати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

Суд зазначає, що лише посилання на введення воєнного стану на території України та лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не може розглядатись як форс-мажорна обставина, настання якої звільняє позивача від відповідальності за невчасну сплату податкових зобов`язань з єдиного податку.

Щодо відсутності в діях ТОВ «Шампань України» умислу, який в силу п.109.1 ст.109 ПК України є обов`язковою ознакою податкового правопорушення як протиправного винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), відсутність обставини та фактів, які свідчили б саме про умисне порушення платником податків строків сплати грошового зобов`язання в акті перевірки, то суд зазначає наступне.

Як зазначалось, матеріалами справи підтверджено та не заперечується позивачем наявність факту порушення строків сплати узгодженої суми податкових зобов`язань, у зв`язку з чим на підставі п.124.1 ст.124 ПК України застосовано штрафні санкції в розмірі 5 та 10 % на загальну суму 122 790,42 грн.

У постановах від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а, від 03.08.2023 у справі № 520/22505/21 та від 22.08.2023 у справі № 520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пп.124.1, 124.2 або 124.3 ст.124 ПК України.

Зокрема, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена п.124.1 ст.124 ПК України не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Водночас обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за п.124.2 і п.124.3 ст.124 ПК України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм Податкового кодексу України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що у спірному випадку контролюючим органом правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.04.2024 №16843/15-32-04-07-20/0413143 та №16835/15-04-07-20/0413143.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На думку суду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами довів правомірність прийняття оскаржуваних рішення, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позову, суд зазначає про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Шампань України» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.

.