Рішення

від 31.12.2024 по справі 420/12671/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12671/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Одесарибгосп» до Державного реєстратора Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області - Лапінської Марії Ігорівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 24.04.2024 надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Одесарибгосп» до Державного реєстратора Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області - Лапінської Марії Ігорівни, у якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Державного реєстратора Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області Лапінської Марії Ігорівни, щодо ухилення від обов`язку надання відповіді на заяву ТОВ «Одесарибгосп»;

зобов`язати Державного реєстратора Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області Лапінську Марію Ігорівну надати відповідь на заяву ТОВ «Одесарибгосп» про скасування реєстраційної дії;

притягнути до відповідальності Державного реєстратора Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області Лапінську Марію Ігорівну за ухилення від обов`язку надання відповіді на заяву ТОВ «Одесарибгосп».

Ухвалою від 30.04.2024 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Одесарибгосп» залишено без руху, встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

До суду від позивача 08.05.2024 надійшла квитанція про сплату судового збору у розмірі 6056,00 грн та адміністративний позов в уточненій редакції, у якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Державного реєстратора Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області Лапінської Марії Ігорівни щодо ухилення від обов`язку надання відповіді на заяву TОB «Одесарибгосп»;

зобов`язати Державного реєстратора Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області Лапінську Марію Ігорівну надати відповідь на заяву ТОВ «Одесарибгосп» про скасування реєстраційної дії;

стягнути з Державного реєстратора Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області Лапінської Марії Ігорівни моральну шкоду в розмірі 500 000,00 грн на користь ТОВ «Одесарибгосп».

10.05.2024 ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Одесарибгосп» (в редакції від 08.05.2024), відкрито провадження у адміністративній справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що державним реєстратором Таїровської селищної ради Лапінською Марією Ігорівною було скасовано право оренди на земельні ділянки за кадастровими номерами 5121085600:01:001:0591 та 5121085600:01:001:0592 на підставі рішення Господарського суду від 07.09.2022 року та ухвали від 08.03.2023 року у справі № 916/500/21. ТОВ «Одесарибгосп» звернулось до державного реєстратора в порядку ЗУ «Про звернення громадян» із заявою, в якій просимо: Обґрунтувати підстави вчинення реєстраційних, дій щодо припинення права5uyjk оренди земельних ділянок з посиланням на дату заяви та підстави, що вказані у заяві на проведення державним реєстратором відповідних дій; Скасувати рішення про припинення права оренди земельної ділянки від 25.01.2024, що мають перебувати у користуванні в ТОВ «Одесарибгосп».

Позивач вказує, що станом на дату подання даної позовної заяви, не було отримано жодної відповіді. Серед позовних вимог немає вимоги про припинення договору оренди земельної ділянки, шляхом скасування державної реєстрації такого права в єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвалу від 10.05.2024 відповідачем отримано 11.05.2024 року, проте відзив на позов до суду від відповідача станом на дату прийняття даного рішення не надійшов.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.09.2022 року у справі №916/500/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 року: позов задоволено частково, визнано незаконним та скасовано розпорядження Біляївської райдержадміністрації Одеської області № 939/2009 від 16.12.2004 "Про передачу в оренду земельної ділянки ЗАТ "Одесарибгосп" на території Біляївського району Одеської області"; визнано недійсним договір оренди землі б/н, укладений 04.01.2005 між Біляївською райдержадміністрацією та ЗАТ "Одесарибгосп", який зареєстровано 11.01.2005 у Книзі записів реєстрації договорів оренди землі Біляївського районного відділу земельних ресурсів за № 040551600001 та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 8519998, № 8598128, № 8599705 з усіма додатками до нього; зобов`язано ТОВ "Одесарибгосп" усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення державі в особі Одеської обласної державної адміністрації земельних ділянок загальною площею 521 га з кадастровими номерами 5121010100:01:001:0107, 5121085600:01:001:00591, 5121085600:01:001:00592, які розташовані на території Біляївського району Одеської області за межами населеного пункту. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При цьому, судами у справі №916/500/21 встановлено, що:

- 04.01.2005 між Біляївською райдержадміністрацією та ЗАТ "Одесарибгосп" (правонаступником якого є ТОВ „Одесарибгосп") укладено договір оренди землі, який зареєстровано 11.01.2005 у Книзі записів реєстрації договорів оренди землі Біляївського районного відділу земельних ресурсів за № 04.05.516.00001 (далі - Договір), за умовами п. п. 1, 2 якого в оренду передано земельну ділянку площею 521 га під будівництво ставків для рибогосподарської діяльності із земель Одеського державного лісогосподарського об`єднання "Одесаліс", що розташована на території Яськівської та Біляївської міської рад Біляївського району Одеської області, в тому числі: по Яськівській сільській раді 281,78 га, з них під болотом - 266,79 га, під дамбою - 9,81 га, підводящий канал - 2,70 га, відводящий канал - 2,48 га; по Біляївській міській раді 239, 22 га, з них: під болотом - 228,22 га, під водою - 8 га, покритих лісовою рослинністю - 3,00 га.

- додатковою угодою від 29.03.2010 № 21 про внесення змін до Договору викладено у новій редакції пункт 12 Договору, яким передбачено, що земельна ділянка передається в оренду під будівництво ставків для рибогосподарських потреб, культурно - оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей.

- додатковою угодою від 14.09.2016 про внесення змін до Договору п. 4 Договору викладено у наступній редакції: нормативно-грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 521 га (кадастрові номери 5121010100:01:001:0107, 5121085600:01:001:0591, 5121085600:01:001:0592), затверджена рішенням Біляївської районної ради від 24.10.2014 № 40/667-VI, становить 11 687 327,44 грн (далі - спірна земельна ділянка).

- за рахунок земельної ділянки площею 521 га сформовано три земельні ділянки з кадастровими номерами 5121010100:01:001:0107 площею 239,224 га, 5121085600:01:001:0591 площею 14,9871 га, 5121085600:01:001:0592 площею 266,7938 га.

- 16.12.2014 у Державний реєстр прав на нерухоме майно внесено відомості про реєстрацію права державної власності на зазначені земельні ділянки (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна: 532937551210, 538593051210 та 532943251210).

- на підставі розпорядження Біляївської райдержадміністрації Одеської області від 16.12.2004 № 939/2004, а також Договору у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано речове право ТОВ "Одесарибгосп" на зазначені земельні ділянки: з кадастровим номером 5121010100:01:001:0107 - 27.01.2015 за рішенням № 18884584, з кадастровим номером 5121085600:01:001:0591 - 03.02.2015 за рішенням № 19051759, з кадастровим номером 5121085600:01:001:0592 - 03.02.2015 за № 19051401.

Як стверджує позивач у позовній заяві, державним реєстратором Таїровської селищної ради Лапінською Марією Ігорівною було скасовано право оренди на земельні ділянки за кадастровими номерами 5121085600:01:001:0591 та 5121085600:01:001:0592 на підставі рішення Господарського суду від 07.09.2022 року та ухвали від 08.03.2023 року у справі № 916/500/21.

19.02.2024 позивачем до державного реєстратора Таїровської селищної ради Лапінської Марії Ігорівни було подано заяву, в якій він просив обгрунтувати підстави вчинення реєстраційних дій щодо припинення права оренди земельних ділянок з посиланням на дату заяви та підстави, що вказані у заяві на проведення державним реєстратором відповідних дій та скасувати рішення про припинення права оренди земельної ділянки від 25.01.2024, що мають перебувати у користуванні в ТОВ «Одесарибгосп».

Як стверджує позивач у позовній заяві та не заперечується відповідачем, відповіді на свою заяву позивач не отримав, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо посилань позивача в обгунтування своїх позовних вимог на норми Закону України «Про звернення громадян» суд зазначає, що даний Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про громадянство громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; особа - фізична особа.

Відповідно до ч.1, 3 ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо (ч.2 ст.3 Закону України «Про звернення громадян»).

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (ч.1). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки (ч.3).

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право зокрема одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Отже, норми Закону України «Про звернення громадян» стосуються юридичних осіб лише в контексті обов`язку таких осіб надавати відповіді на звернення громадян України, та не регулює правовідносин, в яких заявником є юридична особа.

Водночас позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Одесарибгосп», є юридичною особою.

Тобто, зважаючи на викладене, правовідносини товариства з обмеженою відповідальністю «Одесарибгосп» та державного реєстратора Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області Лапінської Марії Ігорівни Законом України «Про звернення громадян» не регулюються, а тому у відповідача відсутній обов`язок розглядати спірну заяву позивача як заяву в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Водночас, щодо розгляду заяви позивача в порядку Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон) дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав. Державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва, обтяжень такого права проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об`єкта.

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п.1 ч.1 ст.2 Закону).

Заявник: власник, інший правонабувач, сторона правочину, на підставі якого набувається, змінюється або припиняється речове право (у тому числі замовник будівництва, девелопер будівництва, управитель фонду фінансування будівництва), або уповноважені ними особи - у разі подання документів для державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав (п.2 ч.1 ст.2 Закону).

Інший правонабувач - орендар, концесіонер, приватний партнер, суб`єкт іншого права, похідного від права власності, іпотекодержатель (п.4 ч.1 ст.2 Закону).

З позовної заяви вбачається, що фактично позивач не погоджується з діями відповідача щодо скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно його права оренди на земельні ділянки за кадастровими номерами 5121085600:01:001:0591 та 5121085600:01:001:0592 на підставі рішення Господарського суду від 07.09.2022 року та ухвали від 08.03.2023 року у справі № 916/500/21.

Водночас, Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень чітко визначає порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.

Так, відповідно до частини 1 статті 37 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду.

Тобто, чинним законодавством України не передбачено права заявника у розумінні Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень звертатись до державного реєстратора із заявами/скаргами на скасування його попередньої реєстраційної дії, а передбачено право такого заявника оскаржувати його в позасудовому та у судовому порядку.

Посилання позивача на ч.2 ст.26 Закону на висновки суду не впливає, оскільки така норма регулює виправлення державним реєстратором технічної помилки (граматичної описки, друкарської, арифметичної чи іншої помилки), а не скасування реєстраційної дії.

Отже суд дійшов висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав.

Водночас, відповідачем прав позивача шляхом нерозгляду його заяви в порядку Закону України Про звернення громадян та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не порушено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2022 у справі №9901/276/19 зазначила, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Водночас для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість і межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 9 КАС України cуд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Суд зазначає, що задоволення судом позовної вимоги має з урахуванням вимог верховенства права дозволити досягнути мети судочинства, зокрема реально відновити суб`єктивне право, яке порушив, оспорює або не визнає відповідач. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, і той, який обрав позивач, можна використати для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких він звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним, зокрема неефективним, і відмовляє у позові. У тому ж випадку, якщо заявлену позовну вимогу взагалі не можна використати для захисту права чи інтересу, оскільки незалежно від доводів сторін спору суд не може її задовольнити, таку вимогу не можна розглядати як спосіб захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц (пункт 36), 22 вересня 2020 року у справі № 127/18934/18).

За наведених обставин, зважаючи на викладені вище висновки, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Одесарибгосп».

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Одесарибгосп» Державного реєстратора Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області - Лапінської Марії Ігорівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Одесарибгосп» (67642, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Яськи, вул. Миру, буд. 113, ЄДРПОУ 36973902).

Відповідач - Державний реєстратор Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області Лапінська Марія Ігорівна (65496, Одеська обл., Одеський р-н., смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, буд. 27, ЄДРПОУ 05582159).

Суддя Вовченко O.A.

.