РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
23 грудня 2024 року м. Рівне№460/1417/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма БАЗИСПРОМБУД" доГоловне управління ДПС у м. Києві Державна податкова служба України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма БАЗИСПРОМБУД»(далі позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2) про протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7759381/42920921 від 01.12.2022 року; №7759382/42920921 від 01.12.2022 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 05.07.2022 року на суму 500 000,00 грн., в.ч. ПДВ 83 333,33 грн., №2 від 22.07.2022 року на суму 1 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 166 666,67 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято ряд рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податкових накладних, а також контролюючим органом безпідставно включено позивача до ризикових платників податків.
Ухвалою суду від 19.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.
Від відповідачів надійшов спільний відзив на позовну заяву, за змістом якого комісією правомірно прийняті оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки позивачем не було надано повний пакет документів, перелік яких передбачено п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, позивачем складено податкові накладні № 1 від 05.07.2022 року на суму 500 000,00 грн., в.ч. ПДВ 83 333,33 грн., №2 від 22.07.2022 року на суму 1 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 166 666,67 грн, які подані на реєстрацію.
Як вбачається із квитанцій №9144102133 від 29.07.2022 року та №9155045119 від 11.08.2022 року реєстрацію вищеназваних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, у зв`язку з відповідністю платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних
Позивачем 30.11.2022 року надіслано повідомлення та про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, відповідно до якого подано документи та пояснення щодо податкових накладних від №1 від 05.07.2022 року, №2 від 22.07.2022 року.
Рішенням Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №7759381/42920921 від 01.12.2022 року; №7759382/42920921 від 01.12.2022 року було відмовлено в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначених вище податкових накладних.
Не погоджуючись із відповідними рішеннями позивачем 01.12.2022 року було подано скарги до ДПС України.
13.12.2022 року ДПС України прийнято рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.12.2022 року №72699/42920921/2 (щодо податкової накладної №1 від 05.07.2022 року) та №72771/42920921/2 від 13.12.2022 року (щодо податкової накладної №2 від 22.07.2022 року) якими залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін з підстав ненадання/частковим наданням додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюєПодатковий кодекс України.
Відповідно до підпунктів16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу Україниплатник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відносини, що виникають в процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються зокрема положеннямистатті 201 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту201.1 статті 201 Податкового кодексу Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При цьому податкове зобов`язання для цілейрозділу V цього Кодексу- загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (підпункт14.1.179 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Згідно із пунктом185.1 статті 185 Податкового кодексу Україниоб`єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом187.1 статті 187 ПК Українивстановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послу за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом201.7 статті 201 Податкового кодексу Українипередбачається, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Поряд із цим за вимогами пункту201.10 статті 201 Податкового кодексу Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом201.1 статті 201та/або пунктом192.1 статті 192 Податкового кодексу України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
При цьому ЄРПН реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (підпункт14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Так, відповідно до зазначених вище вимог пункту201.10 статті 201 Податкового кодексу Українипостановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.
У пункті 2 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимогПК Українив електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно із пунктом 4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Пунктом 5 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 2001.3, пунктом 2001.9 статті 2001 та пунктом 201.1, пунктом 201.10 і пунктом 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуваннямЗаконів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
У відповідності до пункту 8 та пункту 10 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця).
Згідно із пунктом 11 Порядку №1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
При цьому за вимогами пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пунктів 13 та 14 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Згідно із пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).
Між іншим, у пункті 18 Порядку №1246 зазначено, що на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого). За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.
Відповідно до приписів пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що податковим законодавством чітко визначений порядок та механізм складання, підписання, надіслання, прийняття та реєстрації податкових накладних. При цьому наявність повноважень контролюючого органу на здійснення перевірок податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах даної категорії, але не єдина. Надання такому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Таким чином, первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації ПН та приймали Рішення про відмову у її реєстрації, адже саме зупинення реєстрації ПН первинно порушує права платника податків і саме підстави такого зупинення, його законність, повинні бути предметом дослідження у подібних спорах. Тобто, вирішуючи питання щодо законності рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, суд зобов`язаний надати оцінку рішенню (діям) щодо зупинення їх реєстрації в ЄРПН, які за своїм змістом є передумовою для прийняття Комісією ГУ ДПС оскаржуваного Рішення.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 №К/9901/20440/19 (справа №826/8693/18) та від 22.04.2019 №К/9901/1137/19 (справа №2040/5445/18).
Поряд із цим, на виконання вимог пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно із яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначенихКабінетом Міністрів України, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»був затверджений, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165). Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (надалі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктами 6, 7, 10, Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12 грудня 2019 рокузатверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу Українизупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленомустаттею 42 Податкового кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкову накладну, реєстрація якої за наслідком проведеного моніторингу була зупинена та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані пояснення та копії документів, що складені під час здійснення відповідних господарських операцій.
При цьому, як слідує із матеріалів справи суть проведених господарських операцій позивача полягала в наступному.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма БАЗИСПРОМБУД» (Підрядник) та Публічне акціонерне товариство «Рівненський народний клуб «Верес» (Замовник) укладено Договір підряду №04/08-2 від 23 липня 2021 року.
Відповідно до п.1.1. вказаного договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується своїми силами та на свій ризик відповідно до умов даного Договору та вимог Замовника, виконати будівництво футбольного поля зі штучним покриттям Stemgrass-6004B120-BL, з автоматичною системою поливу та системою дренажу, розміром 7700 м2 (110*70) (надалі іменуються «Роботи»), з додержанням вимог будівельних норм та умов цього Договору, виконати роботи в терміни, передбачені даним Договором, усунути недоліки, що будуть зумовлені неякісним виконанням робіт.
Загальна вартість робіт, що виконується Підрядником за Договором, становить 9 388 000,00 грн. (дев`ять мільйонів триста вісімдесят вісім тисяч грн. 00 коп.).
Пунктом 3.1. Договору підряду встановлено, що Замовник зобов`язується здійснити авансовий платіж на розрахунковий рахунок Підрядника, а Підрядник зобов`язується використати грошові кошти та надати замовнику Звіт про виконані роботи.
Розрахунки за чинним договором здійснюються Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника згідно виставлених рахунків за виконані роботи на підставі оформлених підписами і печатками Сторін довідки про вартість виконаних робіт по формі №КБ-3 та акту приймання виконаних робіт по формі №КБ-2 до неї. Акт приймання виконаних робіт по формі №КБ-2 та довідку про вартість виконаних робіт по формі №КБ-3 готує Підрядник, підписує і передає уповноваженому представнику Замовника для перевірки у строк не пізніше 25 числа звітного місяця. Уповноважений представник Замовника на протязі 5 (п`яти) робочих днів перевіряє та оформляє їх у встановленому порядку. У разі, якщо Замовник у даний строк не повертає Підряднику вищезазначені акти, роботи вважаються прийнятими беззаперечно.
Після укладення вказаного договору підряду ТОВ «Будівельна фірма БАЗИСПРОМБУД» призначено відповідальну особу за виконання робіт на об`єкті: «будівництво футбольного поля зі штучним покриттям Stemgrass-6004B120-BL, з автоматичною системою поливу та системою дренажу, розміром 7700 м2 (110*70)» виконавця робіт Медвідя І.Ю., що підтверджується наказом №1/1Г від 23.07.2021 року.
У зв`язку із виробничою потребою позивача у виконанні значного обсягу будівельно-монтажних робіт, постачання матеріалів, останнім було залучено інших суб`єктів господарювання (субпідрядників) до виконання будівельних робіт. А саме, згідно Договору підряду №04/08-2 від 23.07.2021 року ТОВ «Будівельна фірма «БАЗИСПРОМБУД» укладеного з Приватною виробничо-комерційною фірмою «Фіалка» договір субпідряду №04/8 від 23.07.2021 року позивачем залучено вказаного суб`єкта господарювання до виконання робіт з «будівництво футбольного поля зі штучним покриттям Stemgrass-6004B120-BL, з автоматичною системою поливу та системою дренажу, розміром 7700 м2 (110*70)», замовником таких робіт є Публічне акціонерне товариство «Рівненський народний Клуб «Верес»». Позивачем же здійснювався контроль за ходом виконання планів проведення робіт на вищевказаному об`єкті, а також контроль якості використовуваних матеріалів, виробів, конструкцій затверджених проектно-кошторисною документацією, участь у вирішенні питань про внесення змін у проекти будівництва. Генпідрядні відрахування ТОВ «Будівельної фірми БАЗИСПРОМБУД» становлять 1% від вартості фактично виконаних робіт після остаточного розрахунку з Генпідрядником.
Згідно договором підряду ТОВ «Будівельна фірма «БАЗИСПРОМБУД» разом із субпідрядником ПВКФ «Фіалка» виконано комплекс робіт на об`єкті будівництва : «будівництво футбольного поля зі штучним покриттям Stemgrass-6004B120-BL, з автоматичною системою поливу та системою дренажу, розміром 7700 м2 (110*70)» в результаті, позивачем складено наступні документи: акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2022 року форми №КБ-2в підписаний між ТОВ «Будівельна фірма «БАЗИСПРОМБУД» та ПВКФ «Фіалка» 29 липня 2022 року; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2022 року форми №КБ-3 зокрема вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ становить 1 500 000,00 грн. з них розмір ПДВ 250 000,00 грн. підписану між ТОВ «Будівельна фірма «БАЗИСПРОМБУД» та ПВКФ «Фіалка» від 29.07.2022 року; акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року форми №КБ-2в підписаної між ТОВ «Будівельна фірма «БАЗИСПРОМБУД» та ПАТ «Рівненський народний клуб «Верес» 30 листопада 2022 року;
На підставі п. 3.1 договору підряду ТОВ «Будівельна фірма БАЗИСПРОМБУД» виставлені рахунки на оплату авансових платежів рахунки №3 від 05.07.2022 року №4 та від 22.07.2022 року на підставі яких ПАТ «Рівненський народний клуб «Верес» здійснено оплату: 05.07.2022 року в розмірі 500 000,00 грн. у тому числі ПДВ в розмірі 83 333,33 грн., що підтверджується випискою по рахунку АТ «Укрексімбанк» за період 01.07.2022 31.07.2022 та за 05.07.2022 р. та актами звірки за період липень 2022 року - жовтень 2022 року. 22.07.2022 року в розмірі 1 000 000,00 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 166 666,67 грн. що підтверджується випискою по рахунку АТ «Укрексімбанк» за період 01.07.2022 31.07.2022 та за 22.07.2022 р. та актами звірки за період липень 2022 року - жовтень 2022 року.
В свою чергу ТОВ «Будівельна фірма БАЗИСПРОМБУД» проведено оплату для ПВКФ «Фіалка» двома платежами в розмірі 500 000,00 грн. разом з ПДВ в розмірі 83 333,33грн. (08.07.2022 року) та 1 000 000,00 грн. разом з ПДВ в розмірі 166 666,67 грн. (22.07.2022), що підтверджується банківськими виписками по рахунку АТ «Укрексімбанк» за період 01.07.2022 31.07.2022р., за 05.07.2022 р. за 22.07.2022 р. та актами звірки за період січень 2022- жовтень 2022 р..
На підставі проведених авансових платежів від 05.07.2022 року та 22.07.2022 року за правилом першої події ТОВ «Будівельна фірма «БАЗИСПРОМБУД» складено податкові накладні №1 від 05.07.2022 року на суму 500 000,00 грн. разом з ПДВ в розмірі 83 333,33 грн., та №2 від 22.07.2022 року на суму 1 000 000,00 грн. разом з ПДВ в розмірі 166 666,67 грн., які були надіслані засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, вищевказані податкові накладні №1 від 05.07.2022 року та №2 від 22.07.2022 року не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як встановлено вище, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надходило.
Приймаючи до уваги викладене, суд зазначає, що оскаржуване рішення повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.
Отже, суд дійшов висновку, що посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 10.04.2020 у справі №819/330/18, недотримання органами ДПС принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у ДПС виникає можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Крім того, недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентами в даній справі суд не надає детальну оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимогПодаткового кодексу України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.
У постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20 адміністративне провадження № К/9901/20572/21, суд висловив позицію у справі щодо зупинення реєстрації податкових накладних. Зокрема, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормамиПодаткового кодексу України
Крім того, рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії.
Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, рішення комісії не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2018 року у справі №821/1173/17.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Суд дійшов висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте без врахування всіх обставин та не у спосіб, визначений законом, а відтак, є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до пункту 19 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктом 20 Порядку №1246, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну датою їх фактичного надходження.
Щодо твердження контролюючих органів про наявність відносно позивача рішень про відповідність/невідповідністьплатника податку на додану вартість критеріям ризиковості прийнятими Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма БАЗИСПРОМБУД» до категорії ризикових платників податків за типом ознаки ризикових платників податків: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку №106681 від 24.03.2021 та № 136818 від 22.04.2021 року, суд вважає вказати наступне.
Судом встановлено що вищевказані рішення контролюючого органу є предметом судового оскарження в межах справи №640/12844/21, яка перебуває в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва, зокрема предметом розгляду даної справи є визнання протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві №106681 від 24.03.2021 та № 136818 від 22.04.2021 щодо віднесення ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА БАЗИСПРОМБУД» до категорії ризикових платників податків за типом ознаки ризикових платників податків: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (копія ухвали про відкриття провадження від 23.06.2021 року у справі №640/12844/21 є додатком до позову). Як слідує із Єдиного державного реєстру судових рішень, станом на день завершення розгляду даної справи, розгляд справи №640/12844/21 не завершився.
Разом і тим, суд в ході вирішення даного спору звертає увагу, що пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до такого Порядку зупинення реєстрації), контролюючий орган вказує на таку ознаку ризиковості як наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Аналізуючи рішення про відповідність/невідповідність позивача, як платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №106681 від 24.03.2021 та № 136818 від 22.04.2021 року та п. 8 Критеріїв ризиковості, слід дійти до висновку, що у контролюючого органу станом наквітень та березень 2021 р. була наявна певна інформація (зміст, обсяг та джерела походження якої невідомі) про те, що операції які здійснюватиме ТОВ «Будівельна фірма БАЗИСПРОМБУД» завідомо неправомірні - ризикові.
В даному випадку, таке рішення контролюючого органу щодо віднесення позивача до категорії ризикових за п. 8 Критеріїв свідчить про порушення принципу правомірності рішень платника податків.
Відповідно до пп.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, якщо норма закону припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, то діє презумпція правомірності рішень платника податку.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідач приймаючи рішення, про віднесення ТОВ «Будівельна фірма БАЗИСПРОМБУД» не проводив жодних перевірок його діяльності, не направляв жодних запитів що стосуються особливостей їх господарської діяльності, та не відбирав у позивача жодних пояснень на предмет перевірки достовірності наявної у контролюючого органу інформації (зміст, обсяг та джерела походження якої для позивача невідомі). А отже, контролюючий орган, прийняв відповідне рішення щодо позивача без проведення будь-якої об`єктивної оцінки її діяльності. І таким рішеннями завідомо умисно погіршив становище позивача, як платника податків.
Отже, прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння ТОВ «Будівельна фірма БАЗИСПРОМБУД» ознаки ризикового платника податків змінює правовий режим реєстрації податкових накладних в Реєстрі, та з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної податкової накладної складених позивачем в Реєстрі, а рішення Комісії регіонального рівня про реєстрацію виписаної товариством податкової накладної в Реєстрі не виконується одразу, а надсилається до Комісії центрального рівня для ревізії та узгодження.
Таким чином, рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві частині віднесення ТОВ «Будівельна фірма БАЗИСПРОМБУД» до категорії ризикових платників податків за типом ознаки ризикових платників податків: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, погіршує правове становище позивача, покладаючи на платника додатковий тягар у наданні пояснень і документів у виправдання правомірності реєстрації податкової накладної до Комісії регіонального рівня, а у подальшому створюючи для платника стан абсолютної правової невизначеності до прийняття остаточного рішення Комісією центрального рівня.
За наведених доводів, суд приходить до висновку, що в даному разі має місце протиправність дій відповідачів, які полягають у прийнятті відповідного рішення щодо внесення позивача до категорії ризикових платників податків з наступною систематичною подальшою відмовою в реєстрації поданої позивачем податкової накладної.
Згідно з частинами першою та другоюстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Статтею 132 КАС Українипередбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першоюстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує із матеріалів справи під час звернення до суду із позовом по даній справі позивачем було сплачено 5368 грн. судового збору. Відтак, у зв`язку із задоволенням позову, понесені позивачем судові витрати підлягають покладенню на відповідачів в рівних частинах за рахунок їх бюджетних асигнувань, як суб`єктів владних повноважень.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києва №7759381/42920921 від 01.12.2022 року та№7759382/42920921 від 01.12.2022 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма БАЗИСПРОМБУД» №1 від 05.07.2022 року та №2 від 22.07.2022 року.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма БАЗИСПРОМБУД» №1 від 05.07.2022 року та №2 від 22.07.2022 року днем їх подання на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма БАЗИСПРОМБУД» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма БАЗИСПРОМБУД» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма БАЗИСПРОМБУД" (вул. Залізнична, 6,с-ще Клевань,Рівненський р-н, Рівненська обл.,35312, ЄДРПОУ/РНОКПП 42920921)
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116, ЄДРПОУ/РНОКПП 44116011) Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, 8,м.Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 43005393)
Суддя Д.Є. Махаринець
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2024 |
Оприлюднено | 02.01.2025 |
Номер документу | 124182591 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Д.Є. Махаринець
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні