Рішення

від 23.12.2024 по справі 460/5819/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2024 року м. Рівне№460/5819/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" доРівненська митниця про визнання протиправними та скасування карток відмови, рішень про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК"звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2022/000633, № UA204020/2022/000634 та визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів UA204020/2022/000036/2 від 06.09.2022р., UA204020/2022/000037/2 від 06.09.2022р.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачем подано до митного органу декларацію з метою оформлення товарів разом з документами, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Зазначено, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. Вважає, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості, є протиправними та підлягають скасуванню. За таких обставин, просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою суду від 13.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили окремі неточності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Повідомлено, що оскільки декларантом не подано повного переліку додаткових документів, витребуваних відповідачем, то митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості товару. Вважає оскаржувані рішення та картку відмови, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством, тобто правомірними та обґрунтованими. За таких обставин, просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Інших заяв по суті учасниками справи не подано.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю«ОТОТРАК»здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний вид діяльності: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів).

01.06.2021р. ТОВ«ОТОТРАК» укладено з ISIKSAN OTOMOTIV TEK. INS. SAN. TIC. LTD. VE. STI контракт № ОТ21-003-IS-U на поставку автозапчастин та комплектуючих до них.

Згідно п. 2 контракту № ОТ21-003-IS-U від 01.06.2021р. Покупець отримує Товар Партіями в кількостях і за цінами згідно Специфікацій та Комерційних Інвойсів на Партію Товару. Товар повинен бути поставлений на територію України не пізніше 120 календарних днів з моменту часткової чи 100% передоплати на розрахунковий рахунок Продавця.

Відповідно до специфікації № 10V1 від 31.08.2022р. і рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) № ISI2022000000044 від 31.08.2022р. вартість товару становить 10063,22 доларів США.

Товар постачався на умовах FCA Стамбул/Туреччина.

З метою митного оформлення придбаного товару за вказаним вище контрактом декларантом подано до митного оформлення митну декларацію МД UA204020/2022/022189 від 06.09.2022р. Разом з митною декларацією декларантом митному органу також подано такі документи: контракт № ОТ21-003-IS-U від 01.06.2021р.,додаткова угода №1ISIKSAN від 08.10.2021р. до Контракту № ОТ21-003-IS-U від 01.06.2021р., специфікація № 10V1 від 31.08.2022р., рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) № ISI2022000000044 від 31.08.2022р., сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №Y0029124 від 01.09.2022р., CMR № 125671 від 01.09.2022р., відвантажувальна специфікація № ISI2022000000044 від 31.08.2022р., прайс лист з 25.08.2022р. по 31.08.2022р., митна декларація країни відправлення MRN22341300EX00714471 від 01.09.2022р., лист Вих. № 0609-1 від 06.09.2022р.,e-Fatura №ISI2022000000044 від 31.08.2022р., транзитна митна декларація MRN22TR34130002551620 від 01.09.2022р., договір доручення №19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів від 19.12.2019р., договір №ДО210821 про перевезення вантажу в міжнародному і внутрішньому сполученні від 21.08.2021р., рахунок фактура РФ-ОТ002240 від 05.09.2022р., прибуткова накладна № 12 від 10.01.2022р., прибуткова накладна № 38 від 10.05.2022р., прибуткова накладна № 57 від 20.08.2021р., прибуткова накладна №64 від 12.07.2022р., видаткова накладна № 17 від 06.01.2022р., видаткова накладна № 89 від 23.05.2022р., видаткова накладна № 132 від 18.07.2022р., видаткова накладна № 211 від 23.08.2021р., квитанції SWIFT № 227 від 21.09.2022р., заключна виписки з АТ КБ «Приватбанк» за 21.09.2022р.

Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарівза ціною контракту.

06.09.2022 Рівненською митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2022/000036/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів згідно з вищевказаною митною декларацією за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів.

Згідно з описом підстав для коригування митної вартості:

І. Митна вартість імпортованого товару №3 не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з:

1. Відмовою в наданні додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.24 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р.

ІІ. Митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості ідентичних товарів, оформлених в попередній період часу від того самого продавця, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару №3 (від 12.07.2022 №UA204020/2022/017285 6,04 USD/кг). ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно вимоги митниці, таких як: виписка з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару та висновку експерта щодо вартісних та якісних характеристик товарів підготовлений відповідними експертними організаціями.

У відповідності до ч.6 ст.53 МКУ декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч.18 ст.58 МКУ.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів:

Товар №3 (від 12.07.2022 №UA204020/2022/017285 6,04 USD/кг): числове значення митної вартості товару становить 35503,3566 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 970,87USD.

Митним органом прийнято Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2022/000633, якою відмовлено у митному оформленні товарів за МД UA204020/2022/022189 від 06.09.2022р.

Також судом встановлено, що 04.04.2022 ТОВ «ОТОТРАК»укладено з HP HAKAN OTOMOTIV SANAYI IC VE DIS TICARET LTD. STI. контракт №ОТ22-004-HP-U на поставку автозапчастин та комплектуючих до них.

Згідно п. 3 контракту № ОТ22-004-НР-U від 04.04.2022р. Продавець зобов`язується поставити Товар за умовою згідно Специфікацій та Комерційних Інвойсів на Партію Товару. Товар повинен бути поставлений на територію України не пізніше 90 календарних днів з моменту часткової чи 100% передоплати на розрахунковий рахунок Продавця.

Відповідно до специфікації № 3V1 від 29.08.2022р. і рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) №НР32022000000042 від 29.08.2022р. вартість імпортованого товару складає 24943,22 доларів США.

Товар постачався на умовах FCA Стамбул/Туреччина.

З метою митного оформлення придбаного товару за вказаним вище контрактом декларантом подано до митного оформлення митну декларацію МД №/2022/022188 від 06.09.2022. Разом з митною декларацією декларантом митному органу також подано такі документи: контракт № ОТ22-004-НР-U від 04.04.2022р., специфікація № 3V1 від 29.08.2022р., рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №НР32022000000042 від 29.08.2022р., сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №V0799048 від 29.08.2022р., CMR №0130256 від 01.09.2022р., відвантажувальна специфікація НР32022000000042 від 29.08.2022р., прайс лист з 25.08.2022р. по 31.08.2022р., митна декларація країни відправлення MRN22341300EX00708317 від 29.08.2022р., лист Вих. №0609-2 від 06.09.2022р., договір доручення №19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів від 19.12.2019р., договір № ДО210821 про перевезення вантажу в міжнародному і внутрішньому сполученні від 21.08.2021р., e-Fatura №від 29.08.2022р., транзитна митна декларація MRN22TR34130002551620 від 01.09.2022р., рахунок фактура РФ-ОТ002239 від 05.09.2022р., прибуткова накладна № 63 від 13.07.2022р., видаткова накладна №127 від 18.07.2022р., квитанції SWIFT № 221 від 15.09.2022, заключна виписка з АТ КБ «Приватбанк» за 15.09.2022р.

Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарівза ціною контракту.

06.09.2022 Рівненською митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2022/000037/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів згідно з вищевказаною митною декларацією за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів.

Згідно з описом підстав для коригування митної вартості:

І. Митна вартість імпортованого товару №1,6 не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з:

1. Відмовою в наданні додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.24 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р.

ІІ. Митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару

ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно вимоги митниці, таких як:

Митниця володіє інформацією щодо митного оформлення подібних товарів

№1 за МД UA204020/2022/017373 від 13.07.2022 за ціною 3,53 дол. США за кг; №6 за МД UA408020/2022/030140 від 08.08.2022 за ціною 10,9 дол. США за кг.

У відповідності до ч.6 ст.53 МКУ декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч.18 ст.58 МКУ.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом митну вартість товару №1,3,4,5 скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України, що базується на положеннях статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) та Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаних органами доходів і зборів митних вартостей:

При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних враховуючі транспортні витрати, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів: Митниця володіє інформацією щодо митного оформлення подібних товарів

№1 за ціною 3,53 дол. США за кг; - числове значення митної вартості товару становить 581473,1032 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 15900,885 USD.

№6 за ціною 10,9 дол. США за кг. - числове значення митної вартості товару становить 4811,0747 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 131,563 USD.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1ст. 318 Митного кодексу Українимитному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно ч.3ст. 318 Митного кодексу Українимитний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною 2 та пунктом 1 частина 6статті 321 Митного кодексу України, передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України та закінчується після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Частиною 1статті 248 Митного кодексу Українивизначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч.1ст. 49 Митного кодексу Українимитною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. ч. 1, 2ст. 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно доглави 9 цього Кодексу.

Частиною 1статті 52 Митного кодексу Українипередбачено, що з`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою.

Частинами 1,2статті 53 Митного кодексу Українивстановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3статті 53 Митного кодексу Українивизначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

(2) у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Так, судом встановлено, що митний орган надсилав повідомлення про необхідність надання декларантом додаткових документів, у яких зазначені аналогічні підстави для витребування таких документів: при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, зазначеної декларантом за основним методом визначення митної вартості, та відомостей, які містяться у наданих до митного оформлення документів, встановлено розбіжності, зокрема: митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.

В силу вимог частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які суд в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховує при вирішенні цих спірних правовідносин.

Суд зауважує, що повідомлення про витребування додаткових документів у декларанта взагалі не містять будь-яких зазначень щодо наявності у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та неточностей.

Посилання у такому повідомленні на наявність у митного органу інформації щодо іншого цінового рівня товарів з посиланням на інші МД не є та не може бути обґрунтованою правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів, оскільки, як установлено судом, більшість зазначених МД стосувалися митного оформлення товару, заявленого цим же позивачем, та за яким скориговано митну вартість товару за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів. Рішення про коригування митної вартості товарів за вказаними вище МД були предметами судового оскарження та за рядом таких рішень про коригування митної вартості товарів вже прийняті рішення суду про визнання їх протиправними та скасування.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач у своїх рішеннях не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім вимог частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Поміж того, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціни одного товару до інших, та жодним чином не обґрунтував свої рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент товару та умови поставок).

Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення, але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов`язання декларанта надавати додаткові документи.

Згідно з частиною першою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

В силу вимог частини четвертої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частини п`ятої статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

З даного приводу суд зазначає, що оскаржувані рішення №UA204020/2022/000036/2 та №UA204020/2022/000037/2 не містять жодного опису обставин, причин неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Суд зазначає, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товарів позивачем були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів. Натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів.

Положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/000633, рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2022/000036/2 від 06.09.2022, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/000634, рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2022/000037/2 від 06.09.2022, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством. Вказані рішення не відповідають критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, необґрунтовані, безпідставні, а отже є протиправними і підлягають скасуванню.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Також, відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені витрати за письмовий офіційний переклад письмових доказів.

Таким чином, на користь позивача також підлягають стягненню витрати, пов`язані із залученням перекладача в розмірі 8052,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ототрак до Рівненської митниці задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати: Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/000633; Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2022/000036/2 від 06.09.2022; Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/000634; Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2022/000037/2 від 06.09.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОТОТРАК судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8052 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" (вул. Тиха, 7,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 42617033)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Д.Є. Махаринець