Рішення

від 25.12.2024 по справі 553/2755/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 553/2755/24

Провадження № 2/553/1374/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25.12.2024м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого - судді Грошової Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Чемерис І.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2982007790/477166 від 07.10.2021 у розмірі 20000,00 грн., кредитним договором № 2982007790/738934 від 07.10.2021 у розмірі 14400,00 грн., кредитним договором № 08038-08/2021 від 13.08.2021 у розмірі 11725,00 грн. та кредитним договором № 2453946 від 10.10.2021 у розмірі 2032,80 грн.,

в с т а н о в и в :

19.08.2024 до Ленінського районного суду м. Полтави звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2982007790/477166 від 07.10.2021 у розмірі 20000,00 грн., кредитним договором № 2982007790/738934 від 07.10.2021 у розмірі 14400,00 грн., кредитним договором № 08038-08/2021 від 13.08.2021 у розмірі 11725,00 грн. та кредитним договором № 2453946 від 10.10.2021 у розмірі 2032,80 грн., а також 3028,00 грн. судового збору.

В обґрунтування позовний вимог позивач зазначає, що 07 жовтня 2021 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2982007790/477166. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворенням шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер моб.телефону відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

19.04.2022 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 19042022-Г, у відповідності до умов якого ТОВ «Гоуфінгоу» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Гоуфінгоу» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 19.04.2022 до Договору факторингу № 19042022-Г від 19.04.2022, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20000,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 19.04.2022 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

07 жовтня 2021 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2982007790/738934. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворенням шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер моб.телефону відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

19.04.2022 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 19042022-Є, у відповідності до умов якого ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 19.04.2022 до Договору факторингу № 19042022-Є від 19.04.2022, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14400 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10400,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 19.04.2022 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

13 серпня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 08038-08/2021. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворенням шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер моб.телефону відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

31.01.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 31012023, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 31012023 від 31.01.2023, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11725 грн., з яких: 3500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8225,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 31.01.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

10 жовтня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2453946, відповідно до п. 9.7 якого цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет Клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ITC Товариства. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

19.07.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 19072023, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 19.07.2023 до Договору факторингу № 19072023 від 19.07.2023, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 2032,80 грн., з яких: 600,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1432,80 грн. - сума заборгованості за процентами. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 19.07.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 17 вересня 2024 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить розглядати справу у його відсутність, не заперечує проти винесення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Повідомлений про час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_1 , шляхом направлення судових повісток про виклик до суду за місцем реєстрації, в судове засідання повторно не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Клопотання про відкладення справи та відзив на позов до суду не надходили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів та за згодою представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 2982007790/477166 від 07.10.2021 суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 07 жовтня 2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронному вигляді договір про надання фінансового кредиту № 2982007790/477166. Договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється позичальнику на номер телефону, повідомлений останнім у заяві на отримання кредиту, про що свідчить п. 7 договору.

Відповідно до п. 1.1 - 1.7, 4.3 Індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 2982007790/477166 Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в межах суми 5000,00 грн. 00 коп., зазначеної Клієнтом в заявці, на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 05.11.2021. Строк дії Договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог Закону України Про електронну комерцію. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. З метою поглиблення довіри до Товариства Клієнту може бути запропонований індивідуальний промокод для зниження стандартної процентної ставки. Крім цього, при пролонгації договору Клієнту можуть нараховуватись проценти за зниженою процентною ставкою з першого дня активації пролонгації. Стандартна процентна ставка для продукту «Миттєва позика» становить 2,5% на добу, для продукту «Дрібні покупки» - 3,5% на добу. Товариство надає кредит шляхом його переказу на рахунок Клієнта протягом 3-х календарних днів з дня укладення Договору. Сума коштів вважається наданою в день здійснення банківського переказу Товариством, від цього дня починається відлік перебігу строку оплати. У разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього Договору, проценти передбачені в п. 1.3. цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 (дев`яноста) календарних днів, починаючи з першого дня прострочення.

Згідно Додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 2982007790/477166 дата видачі кредиту 07.10.2021, сума кредиту - 5000,00 грн., дата платежу - 05.11.2021, кількість днів у розрахунковому періоду - 30 днів, сума платежу за розрахунковий період - 8750,00 грн., з яких погашення суми кредиту - 5000,00 грн., проценти за користування кредитом - 3750,00 грн.

Крім того, 07.10.2021 ОСОБА_1 з використанням електронного цифрового підпису підписано Інформацію про умови кредитування з урахуванням побажань споживача та інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, відповідно до якої: Тип кредиту - позика, сума/ліміт кредиту, грн - 5000,00, строк кредитування - 30, мета отримання кредиту - придбання споживачем товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом (кредитні кошти надаються шляхом переказу на банківську картку споживача) на строк, ви значений договором. Процентна ставка, відсотків річних - процентна ставка - 2,50% в день, річна відсоткова ставка - 912,50%, Тип процентної ставки - фіксована, загальні витрати за кредитом, грн. - 750,00, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), грн - 1750,00 грн., реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 114432,08%.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язанні з нею.

Частиною 8 ст. 11 цього Закону встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, із вказаного вбачається, що Договору про надання фінансового кредиту № 2982007790/477166 від 07.10.2021 був укладений в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

19.04.2022 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Гоуфінгоу» укладено договір факторингу № 19042022-Г, згідно п.п. 1.1-1.2 якого за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору. Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає, кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. В день, коли здійснюється Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників, Клієнт зобов`язаний передати Фактору інформацію згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді на формою, наведеною в Додатку № 4 до цього Договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток № 5).

19 квітня 2021 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Гоуфінгоу» підписано акт прийому - передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 19042022-Г від 19.04.2022, відповідно до п. 1, 3 якого Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 14 378, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу № 19042022-Г від «19» квітня 2022 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей. Реєстр Боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов Договору Факторингу № 19042022-Г від «19» квітня 2022 року, будь-які зауваження до зазначеного Реєстру Боржників відсутні.

Як вбачається із Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 19042022-Г від 19.04.2022 року зазначено боржником ОСОБА_1 , ІПН боржника - НОМЕР_1 , номер кредитного договору 2982007790/477166, сума заборгованості за основною сумою боргу - 5000,00 грн., сама заборгованості за відсотками - 15000 грн., сума заборгованості разом - 20000,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 2982007790/477166 від 07.10.2021 за період з 19.04.2022 по 31.05.2024 станом на 31.05.2024 заборгованість за Кредитним договором не погашене, залишок заборгованості становить 20000,00 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 5000,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 15000,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом із цим, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19), від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (п. 81, 83-85, 87, 91, 93).

За змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі № 300/438/18.

Отже, боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за "користування кредитом" можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати.

Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Крім того, необхідно зауважити, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Отже з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що за договорами кредиту та позики проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом строку, на який були надані кредитні кошти і, враховуючи визначену фіксовану процентну ставку за кредитами, нарахування процентів має проводитися на рівні фіксованої процентної ставки.

За умовами Договору про надання фінансового кредиту № 2982007790/477166 від 07.10.2021 та додатку № 1 до нього, кредит у розмірі 5000,00 грн. надається строком на 30 днів тобто до 05.11.2021, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 05.11.2021. Проценти за користування кредитом 3750,00 грн., які нараховуються за ставкою 912,5 (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована.

Так, відповідно до Договору про надання фінансового кредиту № 2982007790/477166 від 07.10.2021, сторонами договору розмір відсотків узгоджений. Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складає 30 днів.

Дійсно, відповідно до п.4.3 Договору про надання фінансового кредиту № 2982007790/477166 від 07.10.2021 у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього Договору, проценти передбачені в п. 1.3. цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 (дев`яноста) календарних днів, починаючи з першого дня прострочення.

Проте наведені умови кредитного договору є суперечливими, так як пунктами 1.2 цього Договору про надання фінансового кредиту чітко визначено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит та проценти за користування кредитом 05.11.2021 року, але не вказано іншої умови, в іншу дату.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідно до п. 1.2 Договору про надання фінансового кредиту термін повернення кредиту визначено 05.11.2021 року, тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам з 05.11.2021 року відповідно до п. 4.3 договору відсутні.

Також суд звертає увагу, що п.4.3 Договору зазначено у розділі 4 Договору «Відповідальність Сторін та порядок вирішення спорів».

Відтак, суд вважає безпідставним нарахування процентів після спливу терміну кредитування на підставі п. 4.3 Договору про надання фінансового кредиту № 2982007790/477166 від 07.10.2021.

При цьому в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечуються нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, застосування яких позивачем не заявлено.

Так, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Однак, суд виходить з того, що така підстава у позовній заяві не зазначена. Позовні вимоги стосуються виключно стягнення суми основного боргу та процентів за користування кредитом, а не процентів, передбачених частини 2 статті 625 ЦК України. Суд не вбачає підстав виходити за межі позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене сума заборгованості за відсотками підлягає стягненню за період дії Договору про надання фінансового кредиту № 2982007790/477166 від 07.10.2021 в сумі 3750,00 грн.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 2982007790/738934 від 07.10.2021 суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 07 жовтня 2021 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронному вигляді договір про надання фінансового кредиту № 2982007790/738934. Договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється позичальнику на номер телефону, повідомлений останнім у заяві на отримання кредиту, про що свідчить п. 7 договору.

Відповідно до п. 1.1 - 1.7, 4.3 Індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 2982007790/738934 Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в межах суми 4000,00 грн. 00 коп., зазначеної Клієнтом в заявці, на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 05.11.2021. Строк дії Договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 547,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. З метою поглиблення довіри до Товариства Клієнту може бути запропонований індивідуальний промокод для зниження стандартної процентної ставки. Крім цього, при пролонгації договору Клієнту можуть нараховуватись проценти за зниженою процентною ставкою з першого дня активації пролонгації. Стандартна процентна ставка для продукту «Миттєва позика» становить 2,5% на добу, для продукту «Дрібні покупки» - 3,5% на добу. Товариство надає кредит шляхом його переказу на рахунок Клієнта протягом 3-х календарних днів з дня укладення Договору. Сума коштів вважається наданою в день здійснення банківського переказу Товариством, від цього дня починається відлік перебігу строку оплати. У разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього Договору, проценти передбачені в п. 1.3. цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 (дев`яноста) календарних днів, починаючи з першого дня прострочення.

Згідно Додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 2982007790/738934 дата видачі кредиту 07.10.2021, сума кредиту - 4000,00 грн., дата платежу - 05.11.2021, кількість днів у розрахунковому періоду - 30 днів, сума платежу за розрахунковий період - 5800,00 грн., з яких погашення суми кредиту - 4000,00 грн., проценти за користування кредитом - 1800,00 грн.

Крім того, 07.10.2021 ОСОБА_1 з використанням електронного цифрового підпису підписано Інформацію про умови кредитування з урахуванням побажань споживача та інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, відповідно до якої: Тип кредиту - позика, сума/ліміт кредиту, грн - 4000,00, строк кредитування - 30, мета отримання кредиту - придбання споживачем товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом (кредитні кошти надаються шляхом переказу на банківську картку споживача) на строк, ви значений договором. Процентна ставка, відсотків річних - процентна ставка - 1,50% в день, річна відсоткова ставка - 547,50%, Тип процентної ставки - фіксована, загальні витрати за кредитом, грн. - 450,00, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), грн - 1450,00 грн., реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 10640,17%.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язанні з нею.

Частиною 8 ст. 11 цього Закону встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, із вказаного вбачається, що Договору про надання фінансового кредиту № 2982007790/738934 від 07.10.2021 був укладений в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

19.04.2022 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» укладено договір факторингу № 19042022-Є, згідно п.п. 1.1-1.2 якого за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору. Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає, кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. В день, коли здійснюється Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників, Клієнт зобов`язаний передати Фактору інформацію згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді на формою, наведеною в Додатку № 4 до цього Договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток № 5).

19 квітня 2021 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» підписано акт прийому - передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 19042022-Є від 19.04.2022, відповідно до п. 1, 3 якого Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 14 361, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу № 19042022-Є від «19» квітня 2022 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей. Реєстр Боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов Договору Факторингу № 19042022-Є від «19» квітня 2022 року, будь-які зауваження до зазначеного Реєстру Боржників відсутні.

Як вбачається із Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 19042022-Є від 19.04.2022 року зазначено боржником ОСОБА_1 , ІПН боржника - НОМЕР_1 , номер кредитного договору 2982007790/738934, сума заборгованості за основною сумою боргу - 4000,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 10400 грн., сума заборгованості разом - 14400,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 2982007790/738934 від 07.10.2021 за період з 19.04.2022 по 31.05.2024 станом на 31.05.2024 заборгованість за Кредитним договором не погашене, залишок заборгованості становить 14400,00 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 4000,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 10400,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом із цим, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19), від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (п. 81, 83-85, 87, 91, 93).

За змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі № 300/438/18.

Отже, боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за "користування кредитом" можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати.

Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Крім того, необхідно зауважити, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Отже з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що за договорами кредиту та позики проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом строку, на який були надані кредитні кошти і, враховуючи визначену фіксовану процентну ставку за кредитами, нарахування процентів має проводитися на рівні фіксованої процентної ставки.

За умовами Договору про надання фінансового кредиту № 2982007790/738934 від 07.10.2021 та додатку № 1 до нього, кредит у розмірі 4000,00 грн. надається строком на 30 днів тобто до 05.11.2021, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 05.11.2021. Проценти за користування кредитом 1800,00 грн., які нараховуються за ставкою 547,5 (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована.

Так, відповідно до Договору про надання фінансового кредиту № 2982007790/738934 від 07.10.2021, сторонами договору розмір відсотків узгоджений. Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складає 30 днів.

Дійсно, відповідно до п.4.3 Договору про надання фінансового кредиту № 2982007790/738934 від 07.10.2021 у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього Договору, проценти передбачені в п. 1.3. цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 (дев`яноста) календарних днів, починаючи з першого дня прострочення.

Проте наведені умови кредитного договору є суперечливими, так як пунктами 1.2 цього Договору про надання фінансового кредиту чітко визначено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит та проценти за користування кредитом 05.11.2021 року, але не вказано іншої умови, в іншу дату.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідно до п. 1.2 Договору про надання фінансового кредиту термін повернення кредиту визначено 05.11.2021 року, тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам з 05.11.2021 року відповідно до п. 4.3 договору відсутні.

Також суд звертає увагу, що п.4.3 Договору зазначено у розділі 4 Договору «Відповідальність Сторін та порядок вирішення спорів».

Відтак, суд вважає безпідставним нарахування процентів після спливу терміну кредитування на підставі п. 4.3 Договору про надання фінансового кредиту № 2982007790/738934 від 07.10.2021.

При цьому в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечуються нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, застосування яких позивачем не заявлено.

Так, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Однак, суд виходить з того, що така підстава у позовній заяві не зазначена. Позовні вимоги стосуються виключно стягнення суми основного боргу та процентів за користування кредитом, а не процентів, передбачених частини 2 статті 625 ЦК України. Суд не вбачає підстав виходити за межі позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене сума заборгованості за відсотками підлягає стягненню за період дії Договору про надання фінансового кредиту № 2982007790/738934 від 07.10.2021 в сумі 1800,00 грн.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 08038-08/2021 від 13.08.2021 суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 13 серпня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронному вигляді договір про надання фінансового кредиту № 08038-08/2021. Договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється позичальнику на номер телефону, повідомлений останнім у заяві на отримання кредиту, про що свідчить п. 7 договору.

Відповідно до п. 1.1 - 1.6, 4.3 Договору про надання фінансового кредиту № 08038-08/2021 Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в межах суми 3500,00 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 11.09.2021. Строк дії Договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912.5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2.50% (процентів) на добу. Для Клієнта, якому Товариство вперше надає кредит, діє акційний період і нарахування процентів в цей час здійснюється за ставкою 0,9% на добу за умови повного повернення кредиту протягом 30 днів з моменту надання кредиту. З метою поглиблення довіри до Товариства Клієнту може бути запропонований індивідуальний промокод для зниження стандартної процентної ставки, яка становить 2,5% на добу. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. У разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього Договору, проценти

передбачені в п. 1.3. цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 (дев`яноста) календарних днів, починаючи з дня укладення Договору.

Згідно Додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 08038-08/2021 від 13.08.2021 дата видачі кредиту 13.08.2021, сума кредиту - 3500,00 грн., дата платежу - 11.09.2021, кількість днів у розрахунковому періоду - 30 днів, сума платежу за розрахунковий період - 6125,00 грн., з яких погашення суми кредиту - 3500,00 грн., проценти за користування кредитом - 2625,00 грн.

Крім того, 13.08.2021 ОСОБА_1 з використанням електронного цифрового підпису підписано Інформацію про умови кредитування з урахуванням побажань споживача та інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, відповідно до якої: Тип кредиту - позика, сума/ліміт кредиту, грн - 3500,00, строк кредитування - 30, мета отримання кредиту - придбання споживачем товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом (кредитні кошти надаються шляхом переказу на банківську картку споживача) на строк, ви значений договором. Процентна ставка, відсотків річних - 2,50% на день - середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний (912,50% річних); 2,50% на день - середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий (912,50% річних); 2,50% на день - базова процентна ставка за позикою (912,50% річних). Позикодавець надає Позичальнику можливість сплати процентів за користування позикою на акційних умовах виключно за умови належного виконання Позичальником зобов`язань за укладеним Договором. У випадку недотримання Позичальником умов сплати процентів за користування позикою на акційних умовах, за Договором застосовується базова процентна ставка на позику. Проценти за користування позикою нараховуються до дня повернення позики включно; загальні витрати по кредиту 2625,00, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), грн - 6125,00 грн., реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 114432,08%.

11.09.2021 року на підставі заявки на відстрочення виконання зобов`язання за Договором про надання фінансового кредиту ОСОБА_1 від 11.09.2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 3 до договору про надання фінансового кредиту № 08038-08/2021 від 13.08.2021, відповідно до пунктів 1, 2 якого сторони погодили відстрочити виконання зобов`язання за Договором на 7 днів, тобто до 17.09.2021. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупиняються, сума заборгованості Клієнта становить 6125,00 грн. У зв`язку з відстроченням виконання зобов`язання за договором, клієнт зобов`язується здійснити повернення кредиту, відповідно до умов зміненого Графіка розрахунків: термін на який надано кредит, кількість днів - 7, сума кредиту 3500,00 грн., фіксована процентна ставка 2,5 %, сума відсотків за користування кредитом - 2625,00 грн., кількість прострочених днів -0, до сплати 6125,00 грн.

17.09.2021 року на підставі заявки на відстрочення виконання зобов`язання за Договором про надання фінансового кредиту ОСОБА_1 від 17.09.2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 3 до договору про надання фінансового кредиту № 08038-08/2021 від 13.08.2021, відповідно до пунктів 1, 2 якого сторони погодили відстрочити виконання зобов`язання за Договором на 7 днів, тобто до 23.09.2021. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупиняються, сума заборгованості Клієнта становить 6037,60 грн. У зв`язку з відстроченням виконання зобов`язання за договором, клієнт зобов`язується здійснити повернення кредиту, відповідно до умов зміненого Графіка розрахунків: термін на який надано кредит, кількість днів - 7, сума кредиту 3500,00 грн., фіксована процентна ставка 2,5 %, сума відсотків за користування кредитом - 2537,50 грн., кількість прострочених днів -0, до сплати 6037,50 грн.

24.09.2021 року на підставі заявки на відстрочення виконання зобов`язання за Договором про надання фінансового кредиту ОСОБА_1 від 24.09.2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 3 до договору про надання фінансового кредиту № 08038-08/2021 від 13.08.2021, відповідно до пунктів 1, 2 якого сторони погодили відстрочити виконання зобов`язання за Договором на 7 днів, тобто до 30.09.2021. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупиняються, сума заборгованості Клієнта становить 6037,50 грн. У зв`язку з відстроченням виконання зобов`язання за договором, клієнт зобов`язується здійснити повернення кредиту, відповідно до умов зміненого Графіка розрахунків: термін на який надано кредит, кількість днів - 7, сума кредиту 3500,00 грн., фіксована процентна ставка 2,5 %, сума відсотків за користування кредитом - 2537,50 грн., кількість прострочених днів -0, до сплати 6037,50 грн.

01.10.2021 року на підставі заявки на відстрочення виконання зобов`язання за Договором про надання фінансового кредиту ОСОБА_1 від 01.10.2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 3 до договору про надання фінансового кредиту № 08038-08/2021 від 13.08.2021, відповідно до пунктів 1, 2 якого сторони погодили відстрочити виконання зобов`язання за Договором на 14 днів, тобто до 14.10.2021. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупиняються, сума заборгованості Клієнта становить 6037,50 грн. У зв`язку з відстроченням виконання зобов`язання за договором, клієнт зобов`язується здійснити повернення кредиту, відповідно до умов зміненого Графіка розрахунків: термін на який надано кредит, кількість днів - 14, сума кредиту 3500,00 грн., фіксована процентна ставка 2,5 %, сума відсотків за користування кредитом - 2537,50 грн., кількість прострочених днів -0, до сплати 6037,50 грн.

25.11.2021 року на підставі заявки на відстрочення виконання зобов`язання за Договором про надання фінансового кредиту ОСОБА_1 від 25.11.2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 3 до договору про надання фінансового кредиту № 08038-08/2021 від 13.08.2021, відповідно до пунктів 1, 2 якого сторони погодили відстрочити виконання зобов`язання за Договором на 60 днів, тобто до 23.01.2022. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупиняються, сума заборгованості Клієнта становить 8400,00 грн. У зв`язку з відстроченням виконання зобов`язання за договором, клієнт зобов`язується здійснити повернення кредиту, відповідно до умов зміненого Графіка розрахунків: термін на який надано кредит, кількість днів - 60, сума кредиту 3500,00 грн., фіксована процентна ставка 2,5 %, сума відсотків за користування кредитом - 4900,00 грн., кількість прострочених днів -24, до сплати 8400,00 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язанні з нею.

Частиною 8 ст. 11 цього Закону встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, із вказаного вбачається, що Договору про надання фінансового кредиту № 08038-08/2021 від 13.08.2021 був укладений в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

31.01.2023 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «ФК «Інвеструм» укладено Договір факторингу № 31012023, відповідно до п.п. 1.1 - 1.2 якого за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору. Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. В день, коли здійснюється Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників, Клієнт зобов`язаний передати Фактору інформацію згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в Додатку №4 до цього Договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток № 5).

Згідно акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 31012023 від 31.01.2023 року, складеного 31.01.2023 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «ФК «Інвеструм» Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу № 31012023 від «31» січня 2023 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей. Реєстр Боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов Договору факторингу № 31012023 від «31» січня 2023 року, будь-яких зауважень до зазначеного Реєстру немає.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 31012023 від 31.01.2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11725,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 08038-08/2021 від 13.08.2021 за період з 31.01.2023 по 31.05.2024 станом на 31.05.2024 заборгованість за Кредитним договором не погашене, залишок заборгованості становить 11725,00 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 3500,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 8225,00 грн.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором № 2453946 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.10.2021 суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронному вигляді Договір № 2453946 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Укладання Кредитного договору здійснювалось Сторонами за допомогою ITC Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснена при вході Клієнта в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету, про що свідчить п. 1.1 договору.

Відповідно до п. 1.2 - 1.8 договору № 2453946 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.10.2021 на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 600,00 гривень. Строк кредиту 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процента ставка становить 1,99% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Клієнта, відповідно до п.4.1 Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.2 Договору. Знижена процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Клієнт у межах строку, визначеного в п.1.3 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Клієнта відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.3 Договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Клієнт розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для Клієнта лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Якщо Клієнт є учасником Програми лояльності - розмір зниженої процентної ставки, зазначений в Договорі, має значення, що є меншим за розмір стандартної процентної ставки, зазначеної в Договорі. Якщо Клієнт не є учасником Програми лояльності, розмір зниженої процентної ставки дорівнює розміру стандартної процентної ставки, з зв`язку з чим цей підпункт Договору носить технічний характер та не має юридичного змісту для Клієнта. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою 29653.85% річних, за зниженою ставкою 29653.85% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 958,20 грн. за зниженою ставкою 958,20 грн. Обчислення орієнтовної реальної річної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту базується на припущенні, що Договір залишається дійсним протягом погодженого строку та, що Товариство і Клієнт виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені Договором. При цьому, орієнтовна реальна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою та зниженою ставкою застосовані виходячи з умов застосування цієї ставки, що передбачені Договором, але у межах погодженого строку виконання Клієнтом зобов`язань за Договором. Крім того, при обчисленні вказаних показників, не враховуються витрати Клієнта, обов`язковість сплати яких не передбачена цим Договором та/або законодавством України та/або оплата яких здійснюється незалежно від походження коштів (власні, кредитні), в тому числі, але не виключно: витрати пов`язані з технічними, програмними і комунікаційними ресурсами, що необхідні Клієнту для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства, здійснені переказу коштів через третіх осіб в погашення заборгованості за Договором, з отриманням від третіх осіб інформаційних послуг (підбір кредитної пропозиції) та інше. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Згідно п. 4.1.2 - 4.1.3 Договору пропозиція (оферта) Клієнта щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом натискання кнопки «ПРОДЛИТЬ КРЕДИТ/ПРОДОВЖИТИ КРЕДИТ» в Особистому кабінеті або відповідної кнопки в платіжному терміналі та здійснення платежу на користь Товариства у розмірі НЕ менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів (та у разі їх наявності - штрафних санкцій). Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів та штрафних санкцій (у разі наявності останніх), заява Клієнта про продовження строку користування кредитом вважається поданою. Товариство має право, але не обов`язок протягом 24 годин з моменту вчинення Клієнтом вказаних в п.4.1.2. Договору дій, акцептувати пропозицію (оферту) Клієнта про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Клієнту засобами зв`язку текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Клієнтом Товариству Особистому кабінеті/зазначені в Договорі та Одноразовий ідентифікатор у вигляді коду для підписання Клієнтом Додаткового договору.

Пунктом 4.2.1 Договору визначено, що сторони домовились, що у випадку, якщо у Клієнта на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації) наявна заборгованість за кредитом, та Клієнт не продовжив строк кредиту відповідно до п.4.1.1.-4.1.6 Договору, за цим Договором застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгація) з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту.

Згідно Додатку № 1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2453946, дата видачі кредиту 10.10.2021, сума кредиту - 600,00 грн., дата платежу - 09.11.2021, кількість днів у розрахунковому періоду - 30 днів, сума платежу за розрахунковий період - 958,20 грн., з яких погашення суми кредиту - 600,00 грн., проценти за користування кредитом - 358,20 грн.

Крім того, 10.10.2021 ОСОБА_1 з використанням електронного цифрового підпису підписано Паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого: Тип кредиту - кредит, Сума / ліміт кредиту, грн. - 600,00, Строк кредитування - 30 днів з можливістю пролонгації та автопролонгації відповідно до умов договору, Мета отримання кредиту - Споживчі (особисті) потреби, Спосіб та строк надання кредиту - шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної споживачем, не пізніше трьох календарних днів від дати підписання договору, Стандартна процентна ставка, відсотків річних: застосовується у межах строку кредиту та продовженого строку (в період пролонгації та автопролонгації) - 726,35% річних (або 1,99 % в день), Знижена процента ставка, відсотків річних: застосовується протягом початкового строку кредиту, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації, якщо споживачем виконані умови для отримання знижки, зокрема протягом строку кредиту ( + 3 дні) здійснено повне погашення заборгованості або пролонгацію строку кредиту - 726,35 % річних (або 1,99 % в день), тип процентної ставки - фіксована. Загальні витрати за кредитом, за стандартною процентною ставкою - 358,20 грн., Загальні витрати за кредитом, за зниженою процентною ставкою 358,20 грн., Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 958,20 грн., Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за зниженою процентною ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 958,20 грн., Реальна річна процентна ставка за стандратною ставкою, відсотків річних - 29653,85 %, реальна річна процентна ставка за зниженою ставкою, відсотків річних 29653,85 %.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язанні з нею.

Частиною 8 ст. 11 цього Закону встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, із вказаного вбачається, що Договір № 2453946 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.10.2021 був укладений в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

19.07.2023 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір факторингу № 19072023, згідно п.п. 1.1-1.2 якого за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою) та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком №1 та є невід`ємною частиною Договору. Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акгу прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. В день, коли здійснюється Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників, Клієнт зобов`язаний передати Фактору інформацію згідно з Реєстром Боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в Додатку №4 до цього Договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно з Реєстром Боржників в електронному вигляді (Додаток № 5).

19 липня 2023 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Лінеура Україна» підписано акт прийому - передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 19072023 від 19.07.2023, відповідно до п. 1, 3 якого Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 12212, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу № 19072023 від «19» липня 2023 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей. Реєстр Боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов Договору Факторингу № 19072023 від «19» липня 2023 року, будь-які зауваження до зазначеного Реєстру Боржників відсутні.

Як вбачається із Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 19042022-Є від 19.04.2022 року зазначено боржником ОСОБА_1 , ІПН боржника - НОМЕР_1 , номер кредитного договору 2453946, сума заборгованості за основною сумою боргу - 600,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 1432,80 грн., сума заборгованості разом - 2032,80 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 2453946 від 10.10.2021 за період з 19.07.2023 по 31.05.2024 станом на 31.05.2024 заборгованість за Кредитним договором не погашене, залишок заборгованості становить 2032,80 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 600,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 1432,80 грн.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом із цим, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19), від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (п. 81, 83-85, 87, 91, 93).

За змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі № 300/438/18.

Отже, боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за "користування кредитом" можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати.

Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Крім того, необхідно зауважити, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Отже з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що за договорами кредиту та позики проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом строку, на який були надані кредитні кошти і, враховуючи визначену фіксовану процентну ставку за кредитами, нарахування процентів має проводитися на рівні фіксованої процентної ставки.

За умовами Договору № 2453946 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.10.2021 кредит у розмірі 600,00 грн. надається строком на 30 днів, стандартна процентна ставка 1,99%, знижена процентна ставка - 1,99 %. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.1.4.1, 1.4.2 цього Договору.

Так, відповідно до Договору № 2453946 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.10.2021, сторонами договору розмір відсотків узгоджений. Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складає 30 днів.

Дійсно, відповідно до п.4.1.2, 4.1.3 Договору № 2453946 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.10.2021 Клієнта в Особистому кабінеті або відповідної кнопки в платіжному терміналі та здійснення платежу на користь Товариства може звернутися з пропозицією (оферта) щодо продовження строку користування кредитом шляхом натискання кнопки «ПРОДЛИТЬ КРЕДИТ/ПРОДОВЖИТИ КРЕДИТ».

Пунктом 4.1.5 визначено, що новий строк кредиту розраховується з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом дій згідно з п.4.1.2.- 4.1.3 Договору та встановлюється/зазначається в Додатковому договорі.

Пунктом 4.2.1 Договору визначено, що сторони домовились, що у випадку, якщо у Клієнта на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації) наявна заборгованість за кредитом, та Клієнт не продовжив строк кредиту відповідно до п.4.1.1.-4.1.6 Договору, за цим Договором застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгація) з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту.

Суд звертає увагу на те, що представником позивача не надано доказів автоматичної пролонгації, як не надано і Додаткового договору укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 , яким визначено новий строк кредиту, також не було надано оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), тому строк кредитування становив 30 днів, згідно п 1.3 Договору.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідно до п. 1.3 Договору № 2453946 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.10.202 термін кредиту визначено 30 днів, тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам після його закінчення відсутні.

При цьому в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечуються нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, застосування яких позивачем не заявлено.

Так, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Однак, суд виходить з того, що така підстава у позовній заяві не зазначена. Позовні вимоги стосуються виключно стягнення суми основного боргу та процентів за користування кредитом, а не процентів, передбачених частини 2 статті 625 ЦК України. Суд не вбачає підстав виходити за межі позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене сума заборгованості за відсотками підлягає стягненню за період дії Договору № 2453946 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.10.2021 в сумі 358,20.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що відповідач відзив на позов не подав, будь-яких доказів на спростування вимог позивача не надав. Розрахунок суми заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», наданий до позовної заяви, відповідачем не спростований. Власного розрахунку відповідач до суду не надав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.

Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (ст.ст. 12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

З огляду на вищевикладене, розглядаючи спір в межах доводів позову, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення суми заборгованості: за Договором про надання фінансового кредиту № 2982007790/477166 від 07.10.2021 у розмірі 8750 грн., яка складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу -5000,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 3750,00 грн.; за Договором про надання фінансового кредиту № 2982007790/738934 від 07.10.2021 у розмірі 5800 грн., яка складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу - 4000 грн., сума заборгованості за відсотками - 1800,00 грн.; за Договором про надання фінансового кредиту № 08038-08/2021 від 13.08.2021 у розмірі 11725,00 грн., яка складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу - 3500,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 8225,00 грн.; за Договору № 2453946 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.10.2021 у розмірі 958,20 грн., яка складається з: 600,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 358,20 грн. сума заборгованості за процентами.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України» від 18 липня 2006 року; «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають частковому задоволенню, то понесені судові витрати за подання позовної заяви відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1712,33 грн., що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 137 141, 258-259, 263- 265, 279, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2982007790/477166 від 07.10.2021 у розмірі 20000,00 грн., кредитним договором № 2982007790/738934 від 07.10.2021 у розмірі 14400,00 грн., кредитним договором № 08038-08/2021 від 13.08.2021 у розмірі 11725,00 грн. та кредитним договором № 2453946 від 10.10.2021 у розмірі 2032,80 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 2982007790/477166 від 07.10.2021 у розмірі 8750,00 грн., за кредитним договором № 2982007790/738934 від 07.10.2021 у розмірі 5800,00 грн., за кредитним договором № 08038-08/2021 від 13.08.2021 у розмірі 11725,00 грн. та за кредитним договором № 2453946 від 10.10.2021 у розмірі 958,20 грн., а всього 27233 (двадцять сім тисяч двісті тридцять три) гривні 20 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1712 (одна тисяча сімсот дванадцять) гривень 33 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Повний текст рішення складено 31.12.2024.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Представник позивача: Кудіна Анастасія Вячеславівна, адреса: 07400, Київська обл, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4 ,ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Головуючий: суддя Н.М. Грошова