Рішення

від 31.12.2024 по справі 583/5562/24

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 583/5562/24

2-а/583/35/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2024 року

Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого - судді Савєльєвої А.І.

за участю секретаря Доценко Т.Г.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, департаменту патрульної поліції України, Старшого лейтенанта поліції УПП в Сумській області інспектора першого взводу першої роти першого батальйону Федіна Романа Миколайовича у справі про адміністративне правопорушення (в порядку ст. 286 КАС України),

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувсядо судуз адміністративнимпозовом,в якомупросить скасуватипостанову старшого лейтенанта поліції УПП в Сумській області Федіна Р.М. ЕНА № 3287469 від 18.10.2024, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП, мотивуючи свої вимоги тим, що вказана постанова є такою, що постановлена з порушенням норм закону, містить недостовірні дані, що суперечать фактичним обставинам, що мали місце 18.10.2024 на відрізку автомобільної дороги Н12, місце правопорушення в оскаржуваній постанові відображено хибко, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не вказує на реальне місцезнаходження та містить суперечності. Він не рухався в місті Тростянець по вулиці Шевченка взагалі, місцем винесення постанови насправді є траса Н-12, яка є автомобільним шляхом національного значення на території України. В оскаржуваній постанові невірно зазначено назву автомобіля повна назва Skoda Fabia Combi, однак в постанові вказано Skoda Fabia. Крім цього, на його прохання надати експертний висновок щодо придатності до вимірювання приладу TRUCAM LTІ 20/20 ТС000557, поліцейський надав висновок але в ньому відсутній прилад, з вказаним серійним номером що підтверджується фотознімком. Також інспектор поліції не надав достовірних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, оскільки на екрані приладу TRUCAM LTІ 20/20 ТС000557 було зафіксовано декілька автомобілів, та не зрозуміло на підставі чого інспектор поліції дійшов переконання, що саме автомобіль під його керуванням перевищив швидкість. Замір швидкості здійснювався інспектором за допомогою приладу TRUCAM, тримаючи його в руках, що призвело до заміру під кутом. Також поліцейським не було надано для огляду свідоцтво повірку, що підтверджує проведення повірки приладу TRUCAM LTІ 20/20, що є єдиною та визначальною вимогою діючого законодавства у сфері метрології та метрологічної діяльності до засобів вимірювальної техніки, які вже введено в експлуатацію. На момент винесення оскаржуваної постанови були відсутні докази що прилад TRUCAM є придатним до застосування. Вважає, що фіксація ймовірного правопорушення є не законною та не допустимою з огляду на те, що прилад TRUCAM не був встановлений стаціонарно. Порушення працівником поліції порядку розгляду справи про адміністративні правопорушення, у тому числі й ненадання можливості реалізувати клопотання особи про надання правової допомоги під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. У зв`язку з наведеним позивач просить позов задовольнити. Ухвалою суду від 11 листопада 2024 року провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 було відкрито у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено процесуальний строк для подання учасниками справи заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та/або подання клопотання про проведення розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, встановлено процесуальний строк для реалізації відповідачами свого права на подання відзиву на позовну заяву. 14.11.2024 року через систему «Електронний суд» від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву з додатками (а.с.28-73), в якому наведено заперечення проти задоволення позовних вимог. Вказані заперечення були мотивовані тим, що ознайомившись зі змістом та вимогами позовної заяви, вважає вимоги позивача безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідно до відзиву 18.10.2024 року близько 8 год. 54 хв. в Сумській області Охтирському районі м. Тростянець, вул. Шевченка, поблизу буд, № 120 водій керував транспортним засобом Skoda Fabia 1.2 державний номерний знак НОМЕР_1 в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.49 «початок населеного пункту» рухався зі швидкістю 91 км/год., що на 41 км/год. перевищує дозволену, правопорушення зафіксоване на прилад TruCam LTI20/20 (сервісний номер ТС 000557), чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. 18.10.2024 в присутності позивача ОСОБА_2 виніс постанову серії ЕНА № 3287469 у справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Позивач перевищив встановлені Правила дорожнього руху обмеження швидкості режиму в населеному пункті. Оскаржувана постанова винесена в межах повноважень, в порядку та в спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з врахуванням всіх обставин справи.

Крім того, до відзиву відповідачем було долучено DVD-R диск з відеозаписом правопорушення з фотокарткою та текстовим файлом, відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.

07.11.2024 через систему «Електронний суд» до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла письмова відповідь на відзив, просить прийняти її до розгляду та скасувати постанову лейтенанта поліції УПП в Сумській області Федіна Р.М. ЕНА № 3287469 від 18.10.2024.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на те, що у встановлений судом строк ані від позивача, ані від відповідачів до суду не надходило заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження чи заяви про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступних висновків. Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Судом встановлено, що 18 жовтня 2024 року інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області старшим лейтенантом поліції Федіним Романом Миколайовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3287469 стосовно ОСОБА_1 . Оскільки із зазначеною постановою ОСОБА_1 не погоджується, вважає її протиправною, то звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх прав, свобод та законних інтересів. Спірна постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3287469 від 18.10.2024 року винесена працівником поліції як результат розгляду і вирішення справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП та відповідно до ст. 222 КУпАП відноситься до компетенції органів Національної поліції. Порядок розгляду і вирішення справ про адміністративні правопорушення, які віднесені до компетенції Національної поліції, визначається положеннями КУпАП, а також Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, від 07.11.2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395). Винесення постанови про накладання адміністративного стягнення відповідно до ст. 284 КУпАП є одним з рішень суб`єкта владних повноважень, яке може бути прийнято за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення і одночасно з цим яке становить найбільше втручання в особисті права, свободи особи, оскільки передбачає створення для особи негативних наслідків особистого, майнового характеру у вигляді адміністративного стягнення. Внаслідок цього суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення можливо лише за умови, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався у встановленому законодавством порядку, а факт вчинення адміністративного правопорушення і вина особи у його вчиненні доведені у встановленому порядку належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. Отже, визначальним для такого рішення суб`єкта владних повноважень є доведення факту вчинення адміністративного правопорушення та вини особи. Відповідно до ст. 280 КУпАП суб`єкт владних повноважень, що здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Виконання вищезазначеного обов`язку є визначальним для прийняття правомірного рішення суб`єктом владних повноважень, яке буде становити пропорційне та законне втручання у права та свободи особи, а також підтверджувати належне виконання владних (управлінських) функцій самим суб`єктом владних повноважень. Виконання цього обов`язку здійснюється у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення шляхом заслуховування осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідження доказів, вирішення клопотань, про що зазначено у ст. 279 КУпАП. При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо. З приводу правомірності оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення суд вважає за необхідним вказати на наступні обставини. З постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3287469 від 18.10.2024 вбачається, що за результатами розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення працівником поліції встановлено, що 18.10.2024 о 08:54 м. Тростянець, вул. Шевченка, 120, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Fabia ВМ3979АF в населеному пункті позначеному д.з. 5.49 рухався зі швидкістю 91 км/год, що на 41 км/год перевищує дозволену, що зафіксовано на приладі вимірювання швидкості TRUCAM LTІ 20/20, ТС000557, чим порушив п. 12.4 ПДР порушення швидкісного режиму в населених пунктах, а відповідно і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. У ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину,порушення вимог дорожніх знаківта розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Відповідно до п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Пунктом 11 ч. 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобі на вулично-дорожній мережі. Порядок використання фото та відео техніки встановлюється п. 9 ч. 1 ст. 31 та ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» № 580-VІІІ. При цьому, норма статті 31 Закону № 58- VІІІ є загальною нормою, яка безпосередньо не регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів. Спеціальною нормою, якарегламентує порядок застосування технічних приладівта технічних засобі,що мають функціїфото-і кінозйомки,відеозапису, чизасобів фото - і кінозйомки,відеозапису єст.40Закону України «Пронаціональну поліцію»№ 580-VІІІ. Статтею 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Згідно частини 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідачем довідзиву долученокомпакт-дискз відеозаписомправопорушення з фотокарткоюта текстовимфайлом додається (а.с.73).А такождодано:експертний висновоквід 18.09.2024,виданий Департаменту патрульної поліції Національноїполіції України,в якомузазначено,що в об`єктіекспертизи правильно реалізованокриптографічний алгоритм шифруванняАЕS,визначений п.5.2ДСТУ ІSO/SEC18033-3:2015.Дія експертноговисновку поширюється назразки об`єкта експертизи,із заводськиминомерами:в т.ч.ТС000557;копію свідоцтвапро повірку законодавчорегульованого засобу вимірюваннятехніки;руководство (мовоюоригіналу) по TRUCAMLTІ20/20,ТС000557(а.с.39-71). З аналізу вказаного відеозапису який оглянуто в ході розгляду справи вбачається, вимірювання швидкості руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 було здійснено за допомогою приладу TRUCAM LTІ 20/20 ТС000557, однак поліцейським не надано позивачу доказу, що на момент винесення оскаржуваної постанови вказаний прилад отримав експертний висновок на підтвердження правомірності його використання для вимірювання швидкості руху транспортного засобу. Поліцейським при складанні постанови повідомлено про місце вчинення правопорушення, м. Тростянець вул. Шевченка, буд. 120, хоча в цей же час надано інформаційний файл з лазарного вимірювача швидкості транспортних засобів TRUCAM LTІ 20/20 (серійний номер ТС000557), де зафіксовано, що рух автомобіля під керуванням позивача зафіксований за координатами 50°30'08.88»N, 34°58'24.72»Е, м. Тростянець, автодорога Н-12, що відображено у відзові відповідача. Також з відеозапису фіксування правопорушення не можливо встановити який саме автомобіль вчинив правопорушення, номер автомобіля не читається взагалі, так як і не видно жодного дорожнього знаку.

Згідно ч.1ст.268КУпАПособа,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності маєправо:знайомитися зматеріалами справи,давати пояснення,подавати докази,заявляти клопотання;при розглядісправи користуватисяюридичною допомогоюадвоката,іншого фахівцяу галузіправа,який зазаконом маєправо нанадання правовоїдопомоги особисточи задорученням юридичноїособи,виступати рідноюмовою ікористуватися послугамиперекладача,якщо неволодіє мовою,якою ведетьсяпровадження;оскаржити постановупо справі.Справа проадміністративне правопорушеннярозглядається вприсутності особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності. У відповідності до частини другої статті 271 КУпАПінтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Позивач неодноразово заявлявусне клопотанняскористатись правомна правовудопомогу,однак відповідачемне вжитожодних дійщодо наданняможливості позивачуреалізувати своєправо наотримання такоїдопомоги,що свідчитьпро порушенняпорядку розглядусправи проадміністративне правопорушення. Такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Позивачем до позовної заяви додано копію експертного висновку, який йому надано під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі Експертної комісії з питань державної експертизи в сфері криптографічного захисту інформації Державної службиспецфіального зв`язку та захисту інформації України, протокол від 15.12.2023 № 599. Експертний заклад: Товариство з обмеженою відповідальністю «Доля і КО.ЛТД». Особливості умови (рекомендації): дія експертного висновку поширюється на зразки об`єкта експертизи із заводськими номерами: ТС001148, ТС000054, ТС001161, ТС001161, ТС001108, ТС001133, ТС003091, ТС1065, ТС001050, ТС001147, ТС001146, ТС001013, ТС001158, ТС001158, ТС001092, ТС001005, ТС001012, ТС000571, ТС003047, ТС01090, ТС001007, ТС001046. Однак в даному висновку не вказано TRUCAM LTІ 20/20 ТС000557 (а.с.6). Суд зазначає, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського не може бути доказом порушення ПДР, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення постанови.

Правова позиція викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду № 442/980/24 стосовно питань які є тотожними до даної справи. А саме, суд зауважив що прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може триматися руками інспектора поліції, а повинен бути стаціонарно вмотивованим, що доводиться приписами ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», в якій зазначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, ориману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення правил дорожнього руху. Відповідно до наведеної норми працівники поліції можуть розміщувати автоматичну фото та відеотехніку по периметру доріг, зокрема стаціонарно встановлювати вимірювальний пристрій, оскільки термін «монтувати/розміщувати» не можна ототожнювати із використанням в інший спосіб, зокрема тримати руках. Контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відео фіксації (дорожній знак 5.70), оскільки вказане обумовлено ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», згідно з якою інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відео техніку, що здійснює фіксацію, повинна бути розміщена на видному місці.

Таким чином суб`єктом владних повноважень не надано суду доказів того, що лазерний вимірювач швидкості TruCam в момент фіксації правопорушення був стаціонарно розміщений, а також того, що фіксація правопорушення здійснювалась в зоні дії дорожнього знаку 5.70.

Відповідно до п. 24 ППВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року - зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Аналогічний висновок також викладено у Постанові КАС ВС від 26.04.2018 року у справі № 338/855/17. Сама по собі постанова про адміністративне правопорушення та опис інкримінованого правопорушення не можуть бути доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки постанова - це процесуальний документ, що має виноситися вже на основі досліджених доказів, а не бути самостійним доказом, а опис правопорушення є фабулою обвинувачення та правовою кваліфікацією інкримінованого правопорушення, що має бути доведено або спростовано на основі відповідних доказів, що досліджуються під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Отже,належних тадопустимих доказів,передбачених ст.251КУпАП,відповідачами впідтвердження існуванняпідстав дляпритягнення позивачадо адміністративної відповідальності зач.1ст.122КУпАП судуне надано.Суд зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування, що є доказом вчинення правопорушення. При цьому, сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки викладення обставин правопорушення, без його фіксації або без належного підтвердження, не може бути належним доказом вчинення порушення. З урахуванням наведеного вище, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятої ним постанови у справі про адміністративне правопорушення від 18.10.2024, не подав доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, скористатись правом на надання правничої допомоги, а тому з цих підстав позовні вимоги необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст.19,55Конституції України,ст.ст.72,76,77,ч.1ст.122, 251,252,280,284КУпАП,ст.ст.8-10,20,42,44, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 255, 262, 286, 295, 297 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову старшого лейтенанта поліції УПП в Сумській області Федіна Романа Миколайовича ЕНА № 3287469 від 18.10.2024 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань УПП в Сумській області судовий збір в розмірі 484 гривень 84 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.І.Савєльєва