Рішення

від 25.12.2024 по справі 520/19929/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

25 грудня 2024 року справа № 520/19929/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Ширант А.А.,

за участі секретаря судового засідання Вишневської М.С.,

представника відповідача Іхненко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду через свого представника - адвоката Гордейчука В.В. з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0232110414 від 29.04.2024 у частині нарахування штрафу у розмірі 46 988,87 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Процесуальні дії у справі, заяви та клопотання

Ухвалою суду 22.07.2024 відкрито провадження у справі в загальному позовному провадженні. Підготовче засідання призначено на 14.08.2024 о 11-00 год. Запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, вказану ухвалу надіслано сторонам на їх електронну адресу.

Відповідач 05.08.2024 через систему "Електронний суд" надав відзив на позовну заяву.

Судове засідання, призначене на 14.08.2024 не відбулось через оголошення у місті повітряної тривоги, у зв`язку із чим сторони були викликані до суду на 12 год 00 хв 28.08.2024.

Судове засідання, призначене на 28.08.2024 відбулось за участі представників позивача та відповідача, в ньому протокольною ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті на 11 год 00 хв 25.09.2024.

Відповідач 06.09.2024 через систему "Електронний суд" надав уточнений відзив на позовну заяву.

Судове засідання, призначене на 25.09.2024 не відбулось через перебування судді у відрядженні, у зв`язку із чим сторони були викликані до суду на 12 год 00 хв 09.10.2024.

Судове засідання, призначене на 09.10.2024 не відбулось через перебування судді у відрядженні, у зв`язку із чим сторони були викликані до суду на 12 год 00 хв 23.10.2024.

Судове засідання, призначене на 23.10.2024 не відбулось через оголошення у місті повітряної тривоги, у зв`язку із чим сторони були викликані до суду на 15 год 00 хв 07.11.2024.

Через систему "Електронний суд" 28.10.2024 суд отримав від позивача клопотання про вирішення питання щодо розподілу судових витрат та 29.10.2024 від відповідача клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Судове засідання, призначене на 07.11.2024 не відбулось через оголошення у місті повітряної тривоги, у зв`язку із чим сторони були викликані до суду на 14 год 00 хв 19.11.2024.

Судове засідання, призначене на 19.11.2024 відбулось за участю представників позивача та відповідача, у ньому оголошено перерву до 15 год 00 хв 04.12.2024 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Судове засідання, призначене на 04.12.2024 не відбулось через оголошення у місті повітряної тривоги, у зв`язку із чим сторони були викликані до суду на 15 год 00 хв 25.12.2024.

Судове засідання, призначене на 25.12.2024 відбулось за участю представника відповідача, позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі. Під час судового засідання судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Оскільки у період з 18.09.2024 по 20.09.2024, з 25.09.2024 по 28.09.2024 та з 07.09.2024 по 11.09.2024 суддя перебувала у відрядженні, у період з 23.09.2024 по 24.09.2024 та з 25.11.2024 по 29.11.2024 суддя перебувала у щорічній відпустці, у період з 02.12.2024 по 06.12.2024 суддя перебувала на амбулаторному лікуванні, розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відрядження, відпустки та лікування.

Позиція позивача

Позивач у заяві зазначив, що відповідачем була проведена камеральна перевірка з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В Акті, складеному відповідачем за результатами перевірки встановлено порушення, а саме: податкова накладна № 1 складена 28.07.2022, а зареєстрована 16.08.2022 (кількість днів прострочення 1); податкова накладна №144 складена 28.07.2022, а зареєстрована 16.08.2022 (кількість днів прострочення 1); податкова накладна № 218 складена 28.06.2023, а зареєстрована 25.07.2023 (кількість днів прострочення 7).

Позивач вважає, що відповідачем зроблено безпідставний висновок, що до нього може бути застосована відповідальність передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України. Оскільки диспозиція цієї норми передбачає, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, оскільки задля захисту своїх прав в суді був змушений звернутися до адвоката.

У зв`язку з наведеним позов просив задовольнити.

Заперечення відповідача

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову та зазачає, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПК України. Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним. З огляду на викладене, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Щодо витрат на правничу допомогу відповідач зазначив, що справа є незначної складності, позивачем не надані докази понесення витрат у заявленому обсязі, а тому вимога є безпідставною.

Обставини, встановлені судом

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Астекс Трендінг", ідентифікаційний код юридичної особи - 34469408, місцезнаходження юридичної особи: вул.Конєва, буд. 4, оф. 505, м. Харків, Харківська обл., 61052, зареєстроване у передбаченому законом порядку як суб`єкт господарювання, знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Харківській області (Холодногірська ДПІ), що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Т.1, а.с. 13-14.

Видами господарської діяльності позивача за КВЕД є: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля (основний); 25.99 - виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 46.19.-діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 47.19 -інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 63.99 - надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 74.10 - спеціалізована діяльність із дизайну.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у 2022 році здійснював зовнішньоекономічну діяльність та згодом виконував відповідні податкові обов`язки, що підтверджено, зокрема: контрактом № АТ-М-02 від 25.08.2020, укладеним із MEESENBURG GROSSHANDEL KG, НІМЕЧЧИНА; податковою накладною від 28.07.2022 №128 (в якій застосовано ставку ПДВ 20%, виписана на нерезидента за умовним кодом "300000000000", загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ: 2819338,31 грн); квитанцією про реєстрацію податкової накладної; митною декларацією №UA209140/2022/075031 від 28.07.20224 інвойсом № 4 від 09.06.2022; розрахунком коригуванням від 28.07.2022 № 1, в якому зазначена сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту 469889,69 грн, обсяги постачання, які підлягають коригуванню 2349448,47 грн., код основною ставки 20; податковою накладною від 28.07.2022 № 144, в якій зазначена загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість: 2819338,31 грн, обсяги постачання при експорті товарів за ставкою 0%: 2819338,31 грн; та квитанцією про реєстрацію податкової накладної - Т.1, а.с. 33-38, 41-43, 44-46, 47-48, 49-50, 55-58.

Судом встановлено, що відповідачем на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та в порядку ст. 76 розділу II ПК України проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 03.04.2024 № 14749/20-40-04-14-03/34469408, відповідно до якого перевіркою встановлено несвоєчасна реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних при виникненні податкових зобов`язань, чим порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України. Зокрема, вказано про порушення позивачем граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних № 1 складена 28.07.2022, а зареєстрована 16.08.2022 (кількість днів прострочення 1, сума, на яку зареєстроване податкову накладну/корегування -469889,69); податкова накладна № 144 складена 28.07.2022, а зареєстрована 16.08.2022 (кількість днів прострочення 1, сума, на яку зареєстроване податкову накладну/корегування 0 ); податкова накладна № 218 складена 28.06.2023, а зареєстрована 25.07.2023 (кількість днів прострочення 7, сума, на яку зареєстроване податкову накладну/корегування 4825,00 грн),Т.1, а.с. 15-19.

Тобто, 28.07.2022 на дату оформлення експортної ВМД, позивач склав податкову накладну № 128 від 28.07.2022 і зареєстрував її у ЄРПН 05.08.2022.

Однак, підчас складання вказаної податкової накладної на операцію з вивезення товарів за межі митної території України, позивач помилково застосував основну ставку ПДВ 20 %. Хоча всі інші реквізити податкової накладної - виписана на покупця-нерезидента за умовним кодом "300000000000" та типом причини 07 відповідають операції з експорту, що оподатковуються за нульовою ставкою.

Позивач 11.04.2024 подав пояснення до акта камеральної перевірки Т.1, а.с. 10-12 - за результатами розгляду якого прийнято рішення від 24.04.2024 № 20616/6/20-40-04-14-09 залишити висновки акта без змін, Т.1, а.с. 27-30.

Відповідачем 29.04.2024 на підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0/23211/0414, яким до позивача відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України застосовано штраф на суму 48 105,47 гривень ( 48 105,47 грн - 46 988,87 грн ) = 1 116, 60 грн, платником не оскаржується.

Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до ДПС України зі скаргою від 07.05.2024 Т.1, а.с. 20-23 - за результатами розгляду якої оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення, Т.1, а.с. 51-54.

Не погоджуючись із правомірністю висновків податкової перевірки та прийнятим на підставі таких висновків податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Норми права, які застосовує суд: процесуальні положення

У КАС України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 КАС України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (ч. 1 ст. 5 КАС України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.ч.1-2 ст. 77 КАС України).

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Норми права, які застосовує суд: нормативні акти та судова практика

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України).

Згідно п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Згідно п. 195.1.1. ПКУ до операцій з вивезення товарів за межі митної території України застосовується нульова ставка ПДВ.

Згідно з положеннями ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст.198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених пп. "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до ст. 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого п.201.4 ст. 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст. 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст. 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою.

Згідно п. 8 та п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі "Отримувач (покупець)" зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому - країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "300000000000", рядок Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта не заповнюється.

При складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини: 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України.

Зміст правовідносин

Спір між сторонами виник у зв`язку із застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які стосувались зовнішньоекономічної діяльності позивача (експорт товарів нерезиденту) та в одній з яких позивач помилково зазначив ставку оподаткування ПДВ як двадцять відсотків замість нульової ставки (оскільки до операцій з вивезення товарів за межі митної території України застосовується нульова ставка).

Висновки суду

Судом встановлено, що позивач здійснював у 2022 році експорт товарів нерезиденту- MEESENBURG GROSSHANDEL KG, Німеччина, при цьому помилково зазначив у відповідній податковій накладній ставку оподаткування ПДВ як 20%, в той час як мав вказати ставку 0% і задля виправлення вказаного подав розрахунок коригування. Отже ніякий платник ПДВ не мав змоги скористуватися податковим кредитом по помилковій податковій накладній.

Натомість вказана податкова накладна та розрахунок коригування були зареєстровані позивачем із порушенням строку і тому відповідач застосував до позивача штрафні санкції.

При цьому, позивач визнає, що пропустив строк реєстрації податкових накладних, натомість посилається на те, що спірні податкові накладні не надаються покупцю та складені на таких підставах, несвоєчасність реєстрації яких не тягне застосування тих штрафних санкцій, які були застосовані.

Суд погоджується із позицією позивача, що у разі допущення помилок у податковій накладній, у тому числі не пов`язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, для їх виправлення, згідно п. 192.1 ПКУ, доцільно скласти розрахунок коригування. Також важливо взяти до уваги, що іншого механізму анулювання такого роду помилкових податкових накладних ПК України не передбачає. Тому, розрахунок корегування (РК) № 1 від 28.07.2022 та зареєстрований у ЄРПН 16.08.2022 за № 9160876650 складений позивачем виключно для виправлення помилки у ПН № 128 від 28.07.2022, що свідчить про добросовісність позивача.

Також слід взяти до уваги, що 16.08.2022 позивач склав та зареєстрував у ЄРПН за №9160888406 правильну податкову накладну № 144 від 28.07.2022.

Отже з викладених вище особливостей господарських операцій, які виникли між позивачем та MEESENBURG GROSSHANDEL KG, з експорту товару, вбачається, що така операція мала б оподатковуватися ПДВ за нульовою ставкою. Саме тому у разі виявлення будь-яких порушень щодо несвоєчасності реєстрації податкових накладних чи розрахунків коригування до таких операцій, контролюючий орган має право застосовувати штраф у порядку абз.2 п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, який не може перевищувати 1020 грн.

Таким чином відповідач у відповідності до положень абз.2 п.120-1.1 ст.120-1 ПК України правильно застосовує штраф у розмірі 1020 грн. за несвоєчасну реєстрацію ПН № 144 від 28.07.2022 з нульовою ставкою, але помилково не застосував до (РК) № 1 від 28.07.2022 ті самі положення.

Тому суд вважає, що у даному випадку відповідач неправомірно застосував штраф, у відповідності до абз.1 п.120-1 ст.120 ПК України, у розмірі 10 % від суми РК, що становить 46988,67 грн., замість 1020 грн.

Отже контролюючий орган під час проведення перевірки, розгляду пояснень позивача, прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та розгляду скарги в ДПС України, не звернув увагу на особливості господарської операції з експорту товару, на підставі якої виписувалися податкова накладна та коригування, а тому не правильно застосував положення ст.120-1 ПК України, що призвело до неправомірності оскаржуваного рішення.

З викладених підстав суд вважає, що висновки акту камеральної перевірки № 14749/20-40-04-14-03/34469408 від 09.04.2024 не ґрунтуються на належному аналізі суті господарської операції, а тому відповідачем помилково застосовані норми податкового законодавства (штрафні санкції).

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що оскаржуване рішення відповідач прийняв формально, без урахування всіх обставин справи, не добросовісно, не розсудливо і не пропорційно - без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав і інтересів позивача і цілями, на яке спрямоване це рішення, а тому воно не відповідає вимогам ст. 2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення № 0232110414 від 29.04.2024 у частині нарахування штрафу у розмірі 46 988,87 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Судові витрати

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору, який сплачений позивачем у розмірі 2422,40 грн, та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в які включені витрати на професійну правничу допомогу.

У ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач просить суд стягнути з відповідача його витрати на правничу допомогу при розгляді справи у сумі 25 000,00 грн.

Положеннями ст. 59 Конституції України та у ст. 16 КАС України закріплено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, установлених законом.

У п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.12.2012 № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VІ представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в тому числі в адміністративному судочинстві. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

У ч.7 ст. 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 03.02.2022 у справі № 640/19536/18, від 04.12.2023 у справі № 420/329/21, від 03.04.2024 у справі №320/10293/22.

Зокрема при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч. 5 ст. 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до наданих суду документів позивач уклав із адвокатським бюро Віталія Гордейчука договір про надання правової допомоги та додаткову угоду № 3 до вказаного договору, згідно з яким адвокатське бюро за дорученням клієнта надає йому юридичні послуги, Т.1, а.с. 139-141.

Позивач надав суду розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн. 00 коп., і на їх підтвердження копії таких документів: додаткову угоду від 30.12.2021 № 3 до договору про надання правової допомоги б/н від 08.12.2020; акт наданих послуг № 4 від 30.07.2024; рахунок на оплату № 4 від 30.07.2024, платіжну інструкцію №10060 від 30.07.2024, Т.1, а.с. 139-144.

Згідно з вказаним актом адвокатом (представником позивача) надано позивачу такі види правничої допомоги: аналіз акту камеральної перевірки № 14749/20-40-04-14-03/34469408 від 09.04.2024, податкового повідомлення-рішення № 0232110414 від 29.04.2024, скарг та рішень контролюючих органів на подані скарги; аналіз первинних документів на спростування висновків акту камеральної перевірки та податкового повідомлення-рішення; написання та подання до суду позову; запланована участь адвоката у судових засіданнях.

Вартість послуг за цим актом складає 25 000 грн., Т.1, а.с. 142, при цьому ціна позову - загальний розмір штрафу за податковим повідомленням рішенням складає 46 988,87 грн.

Представник відповідача категорично заперечував проти відшкодування витрат на правничу допомогу та просив суд відмовити у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу з огляду на їх неспівмірність.

Враховуючи викладене, спираючись на досліджені докази, а також беручи до уваги принцип обґрунтованості та пропорційності розміру витрат на (правничу допомогу) до предмета спору (одне ППР), суд вважає, що у даному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат позивача на професійну правничу допомогу є сума у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0232110414 від 29.04.2024 Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) у частині нарахування штрафу у розмірі 46 988,87 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" (вул. Конєва, буд. 4, оф. 505, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 34469408) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) судові витрати зі сплати витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп. та судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 грудня 2024 року.

Cуддя А.А. Ширант