Рішення

від 27.12.2024 по справі 580/10335/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року справа № 580/10335/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Оскар Груп до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

21.10.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Оскар Груп (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.10.2024 №14644/23-00-07-04-01, №14645/23-00-07-04-01, №14646/23-00-07-04-01.

Позов мотивовано тим, що спірні рішення прийняті неправомірно та всупереч вимогам податкового законодавства України. Зокрема, висновки акту перевірки не відповідають нормам податкового законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами, натомість у позивача наявні всі первинні бухгалтерські документи з контрагентами щодо виконання робіт та отримання рекламних послуг, які спростовують висновки контролюючого органу, що наведені в акті перевірки. Тому позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою від 28.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

18.11.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що проведеною перевіркою встановлено, що первинні документи щодо здійснених господарських операцій ТОВ «Оскар Груп» з ТОВ «Айс Херт», ТОВ «Діваста Юа», ТОВ «Ронвіл Буд-Трейд» є такими, що не містить достовірної інформації та не несуть в собі доказової бази.

Відсутність законного (легального) джерела походження придбаних товарів по ланцюгу постачання від контрагента-постачальника, свідчить про порушення податкового законодавства та залучення товариства до схеми формування штучного податкового кредиту для покупця.

Таким чином, задекларовані господарські операції ТОВ «Оскар Груп» отримані від ТОВ «Айс Херт» за листопад 2019 року, ТОВ «Діваcта Юа» за грудень 2019 року, з ТОВ «Ронвіл Буд-Трейд» за січень 2020 року по документально оформленим послугам (реклами на радіо, оренда склада, улаштування дорожнього покриття з відфрезованого асфальтобетону, штукатурні роботи, монтаж підвісних стель) в дійсності не відбулися.

Враховуючи викладене, в порушення вимог п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, ст.1, ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.15, п. 2.16. п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, TOB «Оскар Груп» завищено податковий кредит на загальну суму 473507 грн., в т.ч. за листопад 2019 року на суму 159917 грн., за грудень 2019 року на суму 185189 грн., за січень 2020 на суму 128401 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Позивач зареєстрований юридичною особою 19.08.2013 (код ЄДРПОУ 38868777).

Службовими особами ГУ ДПС у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Айс Херт» за листопад 2019 року, ТОВ «Девайс Трейдінг» за серпень 2021 року, ТОВ «Діваcта Юа» за грудень 2019 року, ТОВ «Ронвіл Буд-Трейд» за січень 2020 року.

Результати перевірки оформлені актом від 29.08.2024 №10534/23-00-07-04-01/38868777 (далі акт перевірки).

Згідно з висновками акту перевірки ГУ ДПС у Черкаській області встановлено порушення позивачем вимог:

п.134.1 ст.134, Податкового кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п.6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», в результаті чого занижено податок на прибуток на 250951,00 грн., а саме: за 2019 рок 119666,00 грн., за 2020 рік 123361,00 грн., за 2021 рік 7924,00 грн.;

п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 469455,00 грн., в т.ч. за листопад 2019 року на суму 159917,00 грн., за грудень 2019 року на суму 147206,00 грн., за січень 2020 на суму 162332,00 грн., а також завищено від`ємне значення ПДВ, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 4052,00 грн. за січень 2020 року.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.10.2024:

№14644/23-00-07-04-01, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на суму 250951,00 грн.;

№14645/23-00-07-04-01, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на суму 586819,00 грн. (469455,00 грн. основний платіж та 117364,00 грн. штрафна санкція);

№14646/23-00-07-04-01, яким позивачу зменшено від`ємне значення ПДВ за січень 2020 року на 4052,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Для вирішення спору суд врахував норми ПК України в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п.198.2. ст.198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На підставі п.198.7 ст.198 ПК України сума від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом: приєднання, злиття, перетворення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства; поділу, виділення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2. ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Згідно з п.200.4. ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З наведених законодавчих положень Верховний Суд у постанові від 19.07.2019 у справі №823/128/16 дійшов висновку, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства. При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Такі висновки Верховного Суду відповідно до ч.5 ст.242 КАС України обов`язкові для врахування судом першої інстанції.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах відповідно до ч.3 ст.9 Закону №996-XIV, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Частинами 4-9 ст.9 Закону №996-XIV визначено, що регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством.

Щодо правовідносин з ТОВ «Айс Херт», суд зазначає таке.

25.10.2019 між ТОВ «Айс Херт» та позивачем укладено договір виконання ремонтних робіт №198.

Предметом договору є виконання робіт за адресою м. Черкаси, вул. Чехова, буд. 2, а саме: Монтаж підвісних стель - 160 м2 по 208,34 грн/ м2, без ПДВ. Всього 40001,28 грн., в т.ч. ПДВ - 6 666,88грн.; Штукатурні роботи - 150 м2 по 108,34 грн/ м2 без ПДВ. Всього: 19501,20 грн., в т.ч. ПДВ - 3250,20 грн.

Вартість робіт по об`єкту оцінюється твердою договірною ціною і складає 59502,48 грн., в т.ч. ПДВ 9917,08 грн. Договірна ціна розраховується у відповідності до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».

За результатами виконання умов вказаного договору ТОВ «Айс Херт» та позивачем оформлено і підписано акти здачі-прийняття робіт: від 26.11.2019 №2611-01, відповідно до якого виконані штукатурні роботи на суму 16251,00 грн.; від 27.11.2019, відповідно до якого виконано монтаж підвісних стель на суму 33334,40 грн.

01.10.2019 між ТОВ «Айс Херт» та позивачем укладено договір виконання ремонтних №215.

Предметом договору є виконання робіт за адресою м. Черкаси, вул. Портова, буд, 16, а саме: Улаштування дорожнього покриття з відфрезованого асфальтобетону - 2000,00 м2 по 325,00 грн/ м2 без ПДВ, загальною вартістю 780000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 130000,00 грн.

За результатами виконання умов вказаного договору ТОВ «Айс Херт» та позивачем оформлено і підписано акт здачі-прийняття робіт від 29.11.2019 №2911-01, відповідно до якого виконані роботи улаштування дорожнього покриття з відфрезованого асфальтобетону на суму 780000,00 грн., в т.ч. ПДВ 130000,00 грн.

28.10.2019 між ТОВ «Айс Херт» та позивачем укладено договір оренди №2810.

Предметом договору є передача позивачу в строкове платне користування складу в Донецькій області, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 64, загальною площею 2000 кв.м.

За результатами виконання умов вказаного договору ТОВ «Айс Херт» та позивачем оформлено і підписано акти приймання-передачі від 01.11.2019 та від 29.11.2019, згідно яких орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду склад, розташований за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вулиця Таганрозька, 64, на умовах оренди за договором оренди №2810 від 28.10.2019.

Суд встановив, що вказані акти скріплені печатками сторін договору, підписані їх уповноваженими особами, а також містять опис виконаних робіт та отриманих послуг, їх ціну тощо, що дозволяє встановити змість господарської операції.

Отже, позивач підтвердив формування витрат за вищевказаними договорами, довів зміну власного майнового стану, пов`язану з правочинами.

Щодо правовідносин з ТОВ «Діваста ЮА», суд зазначає таке.

08.11.2019 між ТОВ «Діваста ЮА» та позивачем укладено договір про розміщення реклами.

Предметом договору є надання позивачу послуг по розміщенню реклами на окремих радіостанціях в регіонах України. Перелік вказаний у розшифровках до актів виконаних робіт та додатках до них.

За результатами виконання умов вказаного договору ТОВ «Діваста ЮА» та позивачем оформлено і підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

№2012-01 від 20.12.2019: Реклама на радіо «Авторадіо» на суму 274982,40 грн., у т.ч. ПДВ 45830,40 грн.;

№2112-01 від 21.12.2019: Реклама на радіо «П`ятниця» на суму 311096,16 грн., у т.ч. ПДВ 51849,36 грн.;

№2312-01 від 23.12.2019: Реклама на радіо «Ретро» на суму 188291,5 2 грн., у т.ч. ПДВ 1381,92 грн.;

№2412-01 від 24.12.2019: Реклама на радіо «Наше Радіо» на суму 174988,80 грн., у т.ч. ПДВ 29164,80 грн.;

№2712-01 від 27.12.2019: Реклама на радіо «NRJ» на суму 161775,36 грн., у т.ч. ПДВ 26962,56 грн.

Суд встановив, що вказані акти скріплені печатками сторін договору, підписані їх уповноваженими особами.

У додатках до актів період надання послуг, частоту радіостанції у розрізі міст, хронометраж реклами тощо,

Отже, позивач підтвердив формування витрат за вищевказаним договором, довів зміну власного майнового стану, пов`язану з правочином.

Щодо правовідносин з ТОВ «Ронвіл Буд-Трейд», суд зазначає таке.

20.12.2019 між ТОВ «Ронвіл Буд-Трейд» та позивачем укладено договір про розміщення реклами.

Предметом договору є надання позивачу послуг по розміщенню реклами на окремих радіостанціях в регіонах України. Перелік вказаний у розшифровках до актів виконаних робіт та додатках до них.

За результатами виконання умов вказаного договору ТОВ «Ронвіл Буд-Трейд» та позивачем оформлено і підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

№1601-02 від 16.01.2020: Реклама на радіо «NRJ» на суму 60665,76 грн., у т.ч. ПДВ 10110,96 грн.;

№1601-01 від 16.01.2020: Реклама на радіо «Ретро FМ» на суму 59460,48 грн., у т.ч. ПДВ 9910,08 грн.;

№1601-05 від 16.01.2020: Реклама на радіо «П`ятниця» на суму 54103,68 грн., у т.ч. ПДВ 9017,28 грн.;

№1601-04 від 16.01.2020: Реклама на радіо «Наше Радио» на суму 65620,80 грн., у т.ч. ПДВ 10936,80 грн.;

№3101-01 від 31.01.2020: Реклама на радіо «Авторадио» на суму 51559,20 грн., у т.ч. ПДВ 8593,20 грн.;

№1601-03 від 16.01.2020: Реклама на радіо «Авторадио» на суму 68745,60 грн., у т.ч. ПДВ 11457,60 грн.;

№3101-02 від 31.01.2020: Реклама на радіо «Наше Радио» на суму 65620,80 грн., у т.ч. ПДВ 10936,80 грн.;

№3101-03 від 31.01.2020: Реклама на радіо «П`ятниця» на суму 54103,68 грн., у т.ч. ПДВ 9017,28 грн.;

№3101-04 від 31.01.2020: Реклама на радіо «Ретро FМ» на суму 59460,48 грн., у т.ч. ПДВ 9910,08 грн.;

№3101-05 від 31.01.2020: Реклама на радіо «NRJ» на суму 60665,76 грн., у т.ч. ПДВ 10110,96 грн.

Також, 20.12.2019 між ТОВ «Ронвіл Буд-Трейд» та позивачем укладено договір №359/2012-19.

Предметом договору є виконання комплексу робіт з розміщення рекламного матеріалу на рекламоносіях Виконавця і послідуючого обслуговування розміщеного рекламного матеріалу у порядку та на умовах, які узгоджені Сторонами цього Договору та Додатків до Договору

За результатами виконання умов вказаного договору ТОВ «Ронвіл Буд-Трейд» та позивачем оформлено і підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №3101-06 від 31.01.2020: Реклама на бігбордах за січень 2020 року, 4 шт., на суму 170400,00 грн., у т.ч. ПДВ 28400,00 грн.

Суд встановив, що вказані акти скріплені печатками сторін договору, підписані їх уповноваженими особами.

У додатках до актів період надання послуг, частоту радіостанції у розрізі міст, хронометраж реклами тощо,

Отже, позивач підтвердив формування витрат за вищевказаним договором, довів зміну власного майнового стану, пов`язану з правочином.

Для вирішення спору суд врахував висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постановах від 27 лютого 2020 року (справи № 813/7081/14, № 814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа №814/2412/17), які обов`язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

У вказаних рішеннях зазначено, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Отже, висновки акту перевірки з посиланням на податкову інформацію стосовно відсутності у контрагентів позивача основних засобів суд вважає необґрунтованим доказом відсутності здійснення вищевказаних господарських операцій.

Також суд врахував висновки Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі №815/3526/17 відповідно до яких норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі №814/937/15 відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Тому доводи відповідача про відсутність у контрагентів позивача ТОВ «Керінг Систем», ТОВ «Гайтан Груп», ТОВ «Маркетнг Груп», ТОВ «Сервіс Нола», ТОВ «Роджерс Кепітал», ТОВ «Юкон Продакт», ТОВ «Строй Сіті Менеджмент» матеріальних засобів та трудових ресурсів, як на підставу визнання господарських операцій нереальними, суд вважає необґрунтованими.

Більш того, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано.

Стосовно доводів відповідача про дефектність первинних бухгалтерських документів в контексті повноти інформації щодо надання позивачу послуг, суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 29 березня 2018 року у справі №825/1391/17 відповідно до яких з метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає вищенаведеним вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. При цьому, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг та окремих позицій у первинних облікових документах, які не впливають на зміст господарської операції, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Окрім того, за своїм економіко-юридичним змістом послуга являє собою діяльність, результати якої не мають матеріального виразу, а реалізуються та споживаються у процесі її здійснення. Виходячи зі специфіки послуги як предмета господарської операції, акт наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг за напрямами, вказаним в договорі, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю (висновки Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі №814/937/15).

Відповідно до визначень, наведених у ст.1 Закону №996-ХІV: економічна вигода потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (валових витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема:

- фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій;

- документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду;

- наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності;

- наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної;

- наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. За певних інших обставин документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання.

Враховуючи те, що судом встановлено та підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагентів ТОВ «Айс Херт», ТОВ «Діваста Юа», ТОВ «Ронвіл Буд-Трейд» податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, встановлено зв`язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платників податків, витрати підтверджені первинними документами, суд вважає встановленим факт здійснення господарських операцій,

Тому суд дійшов висновку про відсутність сукупності достатніх обставин вважати, що не мали реального характеру господарські операції позивача з ТОВ «Айс Херт», ТОВ «Діваста Юа», ТОВ «Ронвіл Буд-Трейд», на підставі яких позивач включив суми коштів у витрати.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що правовідносини між позивачем та вищевказаними контрагентами оформлені належним чином, тобто їх реальність підтверджується належно складеними первинними бухгалтерськими документами, суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно у розмірі 12627,33 грн.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Оскар Груп задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 04.10.2024 №14644/23-00-07-04-01, №14645/23-00-07-04-01, №14646/23-00-07-04-01.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235, код ЄДРПОУ 44131663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Оскар Груп (18006, м. Черкаси, вул. Чехова, буд.2, код ЄДРПОУ 38868777) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12627,33 грн. (дванадцять тисячі шістсот двадцять сім гривень 33 коп.).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ