Постанова

від 30.12.2024 по справі 320/15066/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/15066/23 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНІКА» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.12.2022 № 13493/10-36-04-11.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Також позивач просить розгляд апеляційної скарги здійснювати в судовому засіданні.

У свою чергу, колегія суддів наголошує на тому, що визначені у частині першій статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) умови є самостійними та не залежними один він одного для цілей застосування судом апеляційної інстанції письмової процедури розгляду спору. Тобто, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) є безпосередньою підставою для можливості застосування письмового провадження незалежно від наявності чи відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Відповідно до частини другої статті 311 КАС якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Водночас, з огляду на положення частин першої та четвертої статті 308 КАС, у суду відсутні підстави вважати необхідним розгляд справи здійснювати у судовому засіданні. Відповідних обставин судом апеляційної інстанції встановлено не було. Наявні в матеріалах справи та зібрані судом першої інстанції докази дають змогу у повній мірі встановити необхідні обставини справи та правильно вирішити спір.

Тому, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів не вбачає підстав для призначення її розгляду у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідачем проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) ТОВ «ЕКСОПТ» за період червень-липень, вересень-жовтень 2022 року.

За результатом проведеної перевірки складено акт від 11 листопада 2022 року №12670/10-36-04-11/44708897, яким встановлено, що в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК) платником несвоєчасно зареєстровано виписані податкові накладні в ЄРПН.

В підсумку проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 21.12.2022 № 13493/10-36-04-11, яким за порушення встановлених строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі пункту 201.10 статті 201 ПК до позивача застосовано штраф у сумі 119 568, 36 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що під час проведення перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, контролюючий орган не діяв у межах та у спосіб визначений законодавством, оскільки ним було безпідставно встановлено обставини порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно пункту 120-1.1 статті 120 ПК порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із запровадженням на території України карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), законодавцем введено мораторій на застосування штрафних санкцій за податкові правопорушення.

Так, відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються .

Натомість, у подальшому, 27.05.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» № 2260-IX від 12.05.2022, яким внесені зміни, окрім іншого, до підрозділу 10 розділу ХХ ПК.

Так, пунктом 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК передбачено вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, Закон № 2260-IX з дня набрання ним чинності (27.05.2022), припинив дію мораторію на притягнення платників податків до відповідальності за порушення, окрім іншого, строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що продовження дії пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК після набрання 27.05.2022 чинності Законом № 2260-IX не є самостійною підставою для висновку про продовження дії правових інструментів, які запроваджені таким пунктом.

У даному випадку, Закон № 2260-IX виклав пункт 69.2 підрозділу 10 розділу XX ПК у новій редакції, яка фактично припинила дію правового інструменту - мораторію, запровадженого у пункті 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК.

Запровадження законодавцем саме такого підходу у зміні правового регулювання є цілком послідовним, передбачуваним та чітким, і не свідчить про наявність колізій чи неоднозначного тлумачення пунктів 120-1.1 статті 120-1, 52-1, 69.2 підрозділу 10 розділу XX ПК.

Одночасно із припиненням дії мораторію, Закон № 2260-IX у залежності від можливостей платників податків виконувати свої податкові обов`язки, звільнив їх від відповідальності за згадані порушення за умови виконання ними своїх обов`язків у визначені у пункті 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК строки.

Так, пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПК установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року .

Згідно пункту 69.1-1 підрозділу 10 розділу XX ПК платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів наголошує на тому, що всі податкові накладні, порушення строків реєстрації яких встановив відповідач складені у період червень-жовтень 2022 року, а тому на них регулювання пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК не поширюється, оскільки граничний строк їх реєстрації закінчується після 27.05.2022. Такі накладі мали бути зареєстровані у загальному порядку відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК.

Так, відповідач встановив порушення за позивачем строків реєстрації податкових накладних:

- від 14.06.2022 № 951 (строк реєстрації до 30.06.2022);

- від 17.06.2022 № 371, від 21.06.2022 № 264, від 21.06.2022 № 263, від 22.06.2022 № 353, від 24.06.2022 № 356, від 24.06.2022 № 355, від 27.06.2022 № 1761, від 30.06.2022 № 7000025, від 30.06.2022 № 363, від 30.06.2022 № 7000022, від 30.06.2022 № 357, від 30.06.2022 № 359, від 30.06.2022 № 358 (строк реєстрації до 15.07.2022);

- від 31.07.2022 № 7000031, від 31.07.2022 № 7000029, від 31.07.2022 № 7000030, від 31.07.2022 № 7000035, від 31.07.2022 № 7000032, від 31.07.2022 № 7000033 (строк реєстрації до 15.08.2022);

- від 09.09.2022 № 444, від 09.09.2022 № 441, від 11.09.2022 № 408, від 12.09.2022 № 438, від 13.09.2022 № 440, від 13.09.2022 № 442, від 14.09.2022 № 445, від 14.09.2022 № 443, від 15.09.2022 № 439 (строк реєстрації до 30.09.2022);

- від 19.09.2022 № 471, від 29.09.2022 № 472 (строком реєстрації до 15.10.2022

- від 03.10.2022 № 564, від 03.10.2022 № 563, від 05.10.2022 № 565, від 11.10.2022 № 566, від 12.10.2022 № 567 (строк реєстрації до 31.10.2022);

Водночас, позивачем наведені заперечення щодо обґрунтованості встановлення відповідачем факту порушення строку реєстрації лише податкових накладних від 30.06.2022 № 7000022 (граничний строк реєстрації - 15.07.2022) та від 31.07.2022 №№ 7000029, 7000030, 7000031, 7000032, 7000033, 7000035 (граничний строк реєстрації - 31.08.2022).

Так, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначено у Порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок № 1246), який є та був чинним на час спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

У пункті 13 Порядку № 1246 передбачено формування за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку № 1246).

Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Із наданих позивачем пояснень та документів вбачається, що податкова накладна від 30.06.2022 № 7000022 була 15.07.2022 підписана відповідальною особою, а документу встановлений статус очікування доставки. Водночас, квитанція № 1 була сформована 18.07.2022.

Податкові накладні від 31.07.2022 №№ 7000029, 7000030, 7000031, 7000032, 7000033, 7000035 були підписані відповідальною особою 15.08.2022 та цього ж дня встановлений статус очікування достави. Повторно статус очікування доставки встановлений 12.09.2022, після чого цього ж дня були надіслані квитанції № 1.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем вжиті всі залежні від нього дії, спрямовані на виконання обов`язку реєстрації податкових накладних від 30.06.2022 № 7000022 та від 31.07.2022 №№ 7000029, 7000030, 7000031, 7000032, 7000033, 7000035 у встановлені законом строки.

Недоліки або ж збої у функціонуванні електронних сервісів чи програмного забезпечення не можуть свідчити про недобросовісність або ж вину позивача у порушенні встановлених ПК строків.

Зважаючи на викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позивача протиправно притягнуто до відповідальності за порушення строку реєстрації податкових накладних від 30.06.2022 № 7000022 та від 31.07.2022 №№ 7000029, 7000030, 7000031, 7000032, 7000033, 7000035 на суму 91 582,06 грн.

Водночас, позивачем не доведено, а судом не встановлено обставин протиправного притягнення позивача до відповідальності за порушення строків реєстрації інших податкових накладних. Тому, застосування оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій у розмірі 27 986,30 грн є правомірним.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про задоволення позову повністю.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов частковому задоволенню.

Згідно частин першої, шостої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд апеляційної інстанції задовольняє 76,59% позовних вимог (91582,06 від 119 568,36), то стягненню на користь позивача з відповідача підлягає 2055,78 грн судового збору.

Керуючись статтями 34, 243, 311, (312), 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області задовольнити частково.

Скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНІКА» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 21.12.2022 № 13493/10-36-04-11 в частині накладення штрафу у розмірі 91 582,06 грн.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСОПТ» понесені останнім судові витрати у розмірі 2055 (дві тисячі п`ятдесят п`ять) грн 78 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Є.В. Чаку