Рішення
від 24.12.2024 по справі 904/2596/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2024м. ДніпроСправа № 904/2596/24За позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ", м. Дніпро

до ОСОБА_2 , м. Дніпро

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Брегамо ЛТД (Bregamo LTD), Лімасол, Кіпр;

2) Новенса Лімітед ( Novensa Limited ), Нікосія, Кіпр

3) ОСОБА_5 , м. Дніпро

4) ОСОБА_6 , м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Благодійна організація "Благодійний фонд "Оптивіта", м. Дніпро

про відшкодування збитків

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Дейнека А.В.

Представники:

Від ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ": Трикоза Т.В., ордер серія АЕ №1321768 від 01.10.2024, ордер

Від відповідача ( ОСОБА_2 ): Гурський В.С., ордер серія АЕ№1306044 від 31.07.2024, адвокат

Від третьої особи (Новенса Лімітед): Трикоза Т.В., ордер серія АЕ№1273461 від 26.03.2024, адвокат

Від третьої особи (Брегамо ЛТД): Новікова Л.О., ордер серія АЕ №1174308 від 30.07.2024, адвокат

Від третьої особи ( ОСОБА_5 ): Новікова Л.О., ордер серія АЕ №1322149 від 02.10.2024, адвокат

Від третьої особи ( ОСОБА_6 ): Новікова Л.О., ордер серія АЕ №1322150 від 02.10.2024, адвокат

Від третьої особи (БФ "БО "Оптивіта"): представники не з`явилися

СУТЬ СПОРУ:

Новенса Лімітед (Novensa Limited) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" 5 440 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" з часткою в статутному капіталі 50%. Позивач зазначає, що з серпня 2023 року по лютий 2024 року з розрахункових рахунків товариства було перераховано на користь Благодійної організації "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" грошові кошти в загальному розмірі 5 440 500,00 грн в якості безповоротної фінансової допомоги/благодійної пожертви на підставі листів звернень отриманих Товариством від імені Благодійного фонду та укладених договорів. Також позивач зазначає, що Товариством за підписом відповідача ОСОБА_2 було укладено договір пожертви №1 від 23.02.2023 з Благодійним фондом, за предметом якого на користь Благодійного фонду має бути передано грошові кошти в розмірі 20 000 000,00 грн. Окрім цього на користь Благодійного фонду надавалась благодійна допомога в натуральній формі, шляхом передачі від імені Товариства медичних препаратів. Позивач вказує про відсутність згоди Наглядової Ради Товариства на укладення будь-якого правочину Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" з Благодійною організацією "Благодійний фонд "Оптивіта Україна", а тому вважає дії ОСОБА_2 перевищенням повноважень, що призвели до розтрати грошових коштів Товариства в розмірі 5 440 500,00 грн шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Відповідач подав заяву про закриття провадження у справі, вважає, що права потерпілої особи повинні захищатися у кримінальному провадженні з одночасним встановленням вини підозрюваного та відповідної кваліфікації його дій.

Заява про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню, оскільки наведена відповідачем у заяві підстава не передбачена ст. 231 Господарського процесуального кодексу України як підстава для закриття провадження у справі.

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що підстави для подання позову є необґрунтованими та не чітко визначеними, що значно ускладнює розуміння меж, в яких відповідач може надати свої заперечення. Відповідач зауважує, що позивач не надав жодного обґрунтованого пояснення щодо суми позову та її розміру, залишаючи незрозумілими ключові аспекти цього питання. Відповідач вказує, що залишається невизначеним період, протягом якого відбувалися спірні операції, а також, які конкретні договори та фінансові операції, пов`язані з наданням пожертви, позивач вважає незаконними, немає чіткого уявлення про суми, характер та обсяг таких операцій. Відповідач зазначає, що у позові зазначено, що з серпня 2023 року по лютий 2024 року з розрахункових рахунків ТОВ "БАДМ" було перераховано на користь "БФ Оптивіта Україна" загальну суму 5440500 грн як безповоротну фінансову допомогу та благодійну пожертву на підставі листів звернень та договорів. При цьому позивачем листи та договори не були ідентифіковані. Відповідач звертає увагу, що окремо позивачем зазначено договір пожертви № 1 від 23.02.2023 на суму 20000000 грн, однак позивачем не надано жодних пояснень щодо законності чи незаконності цього договору та не вказано на конкретні суми, які могли бути предметом оскарження. Також відповідач звертає увагу, що без зазначення конкретної суми, позивач посилається на надання благодійної допомоги в натуральній формі, через передачу медичних препаратів, що також залишається невизначеним. За твердженнями відповідача, відсутність чіткої аргументації з боку позивача ускладнює можливість відповідача надання повноцінних заперечень у відзиві. Відповідач, враховуючи свій статус у справі та статус свідка в кримінальному провадженні, зазначає, що не має можливості надати детальний розрахунок сум та копій документів. Відповідач вказує, що йому ТОВ "БАДМ" було відмовлено в доступі до відповідних документів, що значно обмежує його можливість у повному обсязі оцінити та підтвердити надані суми. Таким чином, заперечення, що надаються, сформовані на основі підстав позову та тієї інформації, яка була наявною у відповідача на момент складання цього відзиву. Зазначені обставини відповідач просить визнати поважними для продовження процесуального строку доказів та додаткових заперечень, пояснень. Інформація про розрахунки та надання пожертви, що містяться в запереченні, обмежується обсягом 2023 року в межах наявної інформації, оскільки інші дані не були надані відповідачу для аналізу та включення в цей відзив. ОСОБА_2 не визнає, що надання пожертви потребувала попереднього рішення Наглядової ради ТОВ "БАДМ", оскільки його повноваження на укладення таких договорів не обмежені Статутом, та через статус отримувача не підпадає під визначення правочинів з заінтересованістю в розумінні Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Також відповідач вважає безпідставною та аморальною позицію Новенса Лімітед що збитками для ТОВ "БАДМ" є передача медичних препаратів та товарів військового призначення на передову військовим частинам у умовах війни. Відповідач вважає, що в умовах війни, передача медичних препаратів та товарів військового призначення для підтримки військових частин є не лише необхідною, але й морально виправданою дією. Стверджує, що реалізуючи право на подання позову, Новенса Лімітед порушує межі здійснення цивільних прав, встановлені законами. Зауважує, що позовні вимоги суперечать моральним засадам суспільства і не відповідають принципам добросовісності та розумності, визначеним ст. 13 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2024 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Брегамо ЛТД (Bregamo LTD).

Від Брегамо ЛТД (Bregamo LTD) надійшли пояснення, у яких не вбачає підстав для задоволення позову, посилається на висновок експерта, який не підтверджує наявність збитків, завданих діями директора Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" у зв`язку з наданням благодійної допомоги.

Позивач подав заперечення на відзив та відповідь на пояснення третьої особи, у яких вважає, що вказаний відзив та пояснення, разом із доданими доказами подані з порушенням процесуального строку.

Ухвалою суду від 25.09.2024 залучено Благодійну організацію "Благодійний фонд "Оптивіта" до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Разом з позовною заявою позивачем подане клопотання про витребування доказів у Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" (відповідно до переліку).

Від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, у якому просить витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" письмові, електронні, речові докази та інформацію (відповідно до переліку).

З урахуванням клопотань сторін та з метою повного та об`єктивного розгляду даної справи, суд дійшов висновку про необхідність витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" наступні документи: договір пожертви №1 від 23.02.2023 (належним чином засвідчену копію), укладений з Благодійною організацією "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" та документи щодо його виконання; інформацію щодо перерахування коштів на рахунки Благодійної організації "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" та надання благодійної допомоги у натуральній формі за період з серпня 2023 року по лютий 2024 року; акти звірки взаємних розрахунків з Благодійною організацією "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" щодо передачі медикаментів у 2023-2024 роках; інформацію щодо порядку укладення та внутрішнього погодження відповідними посадовими особами договору пожертви №1 від 23.02.2023.

Від Благодійної організації "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" надійшли пояснення, у яких не вбачає порушень у діях відповідача, а тому вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Благодійна організація "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" зазначає, що надання пожертви не вимагало затвердження Наглядової ради або загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" і не було необхідності в подальшому схваленні таких правочинів згідно зі статутом. Зауважує, що оскільки статут не накладає обмежень на правочини пожертви, які укладає генеральний директор ОСОБА_2 і його дії відповідали його повноваженням без потреби в додатковому схваленні. Благодійна організація "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" стверджує що є неприбутковою організацією, а тому не може вважатися "товариством" і не відповідає критеріям для правочинів із заінтересованістю. Також Благодійна організація "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" вказує що не має кінцевих бенефіціарних власників, зазначає, що з моменту створення благодійного фонду ОСОБА_7 виключно самостійно без погодження з іншими учасниками здійснював одноособове керівництво, що відповідає вимогам статуту. Благодійна організація "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" зауважує, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не приймали участь в жодному із зборів Фонду після його заснування, вказує, що вони не мають вплив на керівництво Фондом, його єдиним одноособовим керівником є ОСОБА_7 .

Ухвалою суду від 10.10.2024 замінено Компанію Новенса Лімітед на правонаступника ОСОБА_1 , що діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Компанію Новенса Лімітед .

Від ОСОБА_1 надійшли пояснення та експертний висновок. Також ОСОБА_1 подані пояснення щодо заявленої до стягнення суми позову, у яких вказує, що наявними у справі доказами, в тому числі поданими на виконання ухвали суду від Товариством з обмеженою відповідальністю "БАДМ" вбачається перерахування на користь заінтересованої особи Благодійної організації "Оптивіта Україна" від платника Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" тільки грошових коштів: у 2023 році - на суму 4799500,00 грн (1089000 + 3710500); у 2024 році - на суму 7077735 грн (всі платіжні доручення долучені ТОВ "БАДМ" за 2024). Разом з тим позивач зазначає, що до справи Товариством з обмеженою відповідальністю "БАДМ" подані видаткові накладні від 03.11.2023 на суми 23112,00 та 164173,74 про передачу матеріальних цінностей без оплати на користь заінтересованої особи - Благодійної організації "Оптивіта Україна" на загальну суму 187285,74 грн. (акт звірки за період 2023 року). Позивач стверджує, що оскільки заявлена сума стягнення в поданому позові не обмежувалась і не обмежується будь-яким періодом, а зазначає про протиправні дії посадової особи в частині здійснення непогоджених Наглядовою радою правочинів на користь заінтересованої особи, то позивач вважає, що наявних у матеріалах справи доказів стосовно обґрунтування заявленої суми до стягнення достатньо, в рамках періоду з 2023 по 2024 рік сума неправомірно витрачених коштів Товариства значно перевищує суму позову - 5440500 грн.

Ухвалою суду від 30.10.2024 залучено до участі у справі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, оскільки рішення у даній справі може вплинути на їх права та обов`язки.

Від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надійшли пояснення на позов, у яких вважають позов необґрунтованим та в його задоволені просять відмовити.

Від представника Брегамо ЛТД (Bregamo LTD), ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надійшли додаткові пояснення, клопотання про неприйняття висновку експерта, а також клопотання про виклик експертів.

Від представника відповідача надійшло клопотання, у якому просить викликати експертів Кацай О.Б. та Кудіну О.О. Дніпропетровського НДЕКЦ для надання пояснень у судовому засіданні стосовно Висновку експерта № СЕ-19/104-24/26635-ЕК від 02.08.2024 за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №12024041030001078 від 28.03.2024.

Від представника ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надійшли додаткові пояснення, які просить врахувати під час розгляду справи, а також просить розглянути клопотання адвоката відповідача Гурського В. та від третіх осіб, поданого адвокатом Новіковою Л. про виклик експертів для надання відповідей стосовно Висновку №СЕ-19/104-24/26635-ЕК від 02.08.2024.

Згідно положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи. Експерт зобов`язаний надати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання. Експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до приписів статті 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Суд має право за заявою учасника справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

Суд констатує, що процесуальним законом не встановлено вимог до клопотання про виклик експерта, зокрема, і в частині його підстав чи мотивів.

Разом з тим у клопотаннях про виклик експертів представники відповідача та третіх осіб вказують лише на недоліки, допущені експертами під час складання висновку, однак не наведено обґрунтування необхідності виклику, вказаних у клопотанні, експертів в судове засідання та не зазначено, для з`ясування яких саме обставин є потреба в отримані усних пояснень зазначених експертів. За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотань представників відповідача та третіх осіб про виклик експертів.

Від учасників судового процесу надійшли пояснення щодо визначення правочину таким, щодо якого є заінтересованість, з урахуванням пояснень та заперечень інших учасників судового процесу. Позивач вважає, що договори пожертви між Товариством з обмеженою відповідальністю "БАДМ" та Благодійною організацією "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" є правочинами із заінтересованістю та мали бути попередньо погоджені Наглядовою радою Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ". Вказує, що оскільки кінцеві бенефіціарні власники Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є членами органу управління Благодійної організації "Благодійний фонд "Оптивіта Україна", тому усі правочини пожертви здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю "БАДМ" є неправомірними. Зауважує, що Наглядова рада Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" не надавала в.о. Генеральному директору ОСОБА_2 попередньої згоди на укладення договорів пожертви із цим фондом.

Відповідач, в свою чергу, заперечує проти того, що укладений договір пожертви є правочином із заінтересованістю. Зазначає, що благодійний фонд не підпадає під визначення афілійованих або пов`язаних осіб, що дозволяє уникнути застосування до нього обмежень та вимог щодо правочинів, які стосуються тільки суб`єктів господарської діяльності в розумінні пп. 1 та 3 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю". Відповідач наполягає, що в діях ОСОБА_2 під час укладення правочинів з Благодійною організацією "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" не було порушень щодо заінтересованості, оскільки такі правочини не підпадають під жоден з пунктів пп. 1 та 3 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю". З огляду на це, ці правочини не вимагали попереднього погодження Наглядовою радою або загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ".

Представник третіх осіб ( ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та Брегамо ЛТД) вважає, що п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" застосовуються додаткові вимоги до організаційно-правової форми юридичної особи-контрагента товариства. Юридична особа повинна бути саме товариством, а не будь-якою іншою організаційно-правовою формою (наприклад, благодійною організацією, державною установою чи іншим типом юридичної особи). Зауважує, що п. 3 ч. 1 ст. 45 вказаного Закону вимагає, щоб контрагент товариства, визначений як юридична особа, обов`язково мав організаційно-правову форму товариства. Це підсилює спеціалізацію норми та забезпечує її логічну відповідність змісту пунктів 1 і 2. Вказує, що Благодійний фонд як окрема форма благодійної організації, відповідно до законодавства, не є товариством у розумінні організаційно-правових форм, таких як ТОВ чи АТ, а також не може бути благодійним товариством у межах визначення Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації". Стверджує, що Благодійна організація "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" не здійснює господарську діяльність, не є суб`єктом господарювання та не має кінцевих бенефіціарних власників, тому не визнається "афілійованою особою" через відсутність елементів контролю, визначених у Законі України "Про захист економічної конкуренції". Таким чином, вважає, що правочини між цими сторонами не підпадають під обмеження, визначені в п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю". Представник третіх осіб, з урахуванням наведених пояснень, просить взяти до уваги, що правочини між Товариством з обмеженою відповідальністю "БАДМ" та Благодійною організацією "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" не підпадають під визначення правочинів із заінтересованістю відповідно до п. 1 та 3 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 24.12.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

З урахуванням режиму воєнного стану та повітряних тривог у суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Справу розглянуто у розумні строки, враховуючи вищевказані обставини та факти, а також беручи до уваги необхідність надання учасникам справи часу для реалізації своїх прав.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю "БАДМ" коштів на користь Благодійної організації "Благодійний фонд "Оптивіта Україна", підстави перерахування цих коштів, обставин укладення та виконання договору пожертви, наявність повноважень для укладення такого договору, наявність/відсутність завдання відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю "БАДМ" збитків у заявленому розмірі, а також підстав для їх стягнення.

Судом встановлено, що Компанія Новенса Лімітед (країна резидентства: Республіка Кіпр) на момент звернення з даним позовом до суду (14.06.2024) була учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" з часткою в статутному капіталі товариства, яка складає 50%.

25 вересня 2024 року відбулось відчуження вищевказаної частки Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" в розмірі 50% ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" та акту приймання передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ". Таким чином фізична особа - ОСОБА_1 , набувши всіх прав учасника з часткою у Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" у розмірі 50%, є правонаступником за поданим позовом про стягнення збитків на користь Товариства (учасником якого він став замість Компанії Новенса Лімітед ).

Таким чином, Компанію Новенса Лімітед замінено на правонаступника ОСОБА_1 , що діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ".

Компанія Новенса Лімітед зазначала, що їй стало відомо, що з серпня 2023 року по лютий 2024 року з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ". було перераховано на користь Благодійної організації "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" кошти в загальному розмірі 5440500,00 грн в якості безповоротної фінансової допомоги/благодійної пожертви на підставі листів звернень отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю "БАДМ" від імені Благодійного фонду та укладених договорів.

Так, в матеріалах справи міститься договір пожертви №1 від 23.02.2023 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "БАДМ" (пожертвувач) та Благодійною організацією "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" (обдаровуваний) відповідно до умов якого пожертвувач передає, а обдаровуваний приймає в пожертву грошові кошти в розмірі 20 000 000,00 грн, які обдаровуваний зобов`язується використовувати лише з метою придбання генераторів бензинових та/або дизельних та передачу їх для потреб підрозділів Збройних Сил України, підрозділів Державної прикордонної служби у відповідності до їх запитів (пункти 1.1, 1.2, 1.3 договору пожертви).

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору пожертви обдаровуваний набуває права власності на предмет пожертви з моменту його прийняття. Прийняттям пожертви є факт зарахування грошових коштів на поточний банківський рахунок обдаровуваного.

На підтвердження своїх доводів особою, яка дії в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" надано листи №1512/23 від 15.12.2023, №0412/23-Б віл 04.12.2023, №1 від 18.04.2023, №1 від 17.08.2023, №1212/23 від 12.12.2023, №б/н від 30.11.2023 у яких Благодійна організація "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" просить в.о. Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" ОСОБА_9 надати фінансову підтримку для забезпечення потреб військових.

Також залучені до матеріалів справи платіжні інструкції №671276 від 30.11.2023 на суму 750000,00 грн, №673342 від 13.12.2023 на суму 1600000,00 грн, №673851 від 18.12.2023 на суму 135000,00 грн.

Крім того, особою, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "БАДМ" надавалась благодійна допомога в натуральній формі, шляхом передачі від імені Товариства медичних препаратів.

У позовній заяві Компанією Новенса Лімітед зазначено, що одними із засновників Благодійної організації "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" є фізичні особи ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які є кінцевими бенефіціарними власниками Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ", через учасника Товариства, якому належать 50% частки в статутному капіталі Товариства - Компанії Брегамо ЛТД (Bregamo LTD).

Особа, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" зазначає, що у Товаристві з обмеженою відповідальністю "БАДМ" встановлені обмеження для виконавчого органу Товариства, функції якого безпосередньо покладено на виконуючого обов`язки Генерального директора ОСОБА_2 , щодо можливості укладання та виконання правочинів із заінтересованістю без отримання відповідної згоди, наданою Наглядовою радою Товариства. При цьому зауважує, що факт того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є членами органу управління Благодійна організація "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" та одночасно кінцевими бенефіціарними власниками Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" з сукупною часткою в статутному капіталі Товариства в розмірі 50%, то всі правочини вчинені Товариством в інтересах Благодійного фонду є правочинами із заінтересованістю.

Вважає, що за відсутності згоди Наглядової Ради Товариства на укладення будь-якого правочину Товариством з обмеженою відповідальністю "БАДМ" з Благодійною організацією "Благодійний фонд "Оптивіта Україна", дії ОСОБА_2 , невиключно, що за участі фінансового директора Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" ОСОБА_11 , є фактом перевищення повноважень що призвели до розтрати грошових коштів Товариства в розмірі 5 440 500,00 грн ймовірно (якщо такі мали місце) на розтрату грошових коштів в розмірі 20 000 000,00 грн, та майна Товариства у вигляді медичних препаратів, службовою особою Товариства, шляхом зловживання своїм службовим становищем.

ОСОБА_1 підтримав заявлені Компанією Новенса Лімітед вимоги.

Предметом позову є стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" кошти в розмірі 5440500,00 грн.

На підтвердження своєї позиції особою, яка дії в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" надано наступні докази (копії):

- договір пожертви №1 від 23.02.2023;

- платіжні доручення №671276 від 30.11.2023, №673342 від 13.12.2023, №673851 від 18.12.2023;

- листи №1512/23 від 15.12.2023, №0412/23-Б віл 04.12.2023, №1 від 18.04.2023, №1 від 17.08.2023, №1212/23 від 12.12.2023, №б/н від 30.11.2023;

- Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ";

- Положення про Наглядову раду Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ";

- роздруківки з інформацією щодо Благодійної організації "Благодійний фонд "Оптивіта Україна";

- витяг з ЄДРДР щодо посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ";

- висновок №126/75-е від 04.06.2024 науково-правової експертизи щодо доктринального тлумачення та застосування окремих норм та положень цивільного, господарського та корпоративного законодавства, виконаної Інститутом державного права імені В.М. Корецького Національної академії наук України відповідно до звернення адвоката ОСОБА_12 на підставі Законів України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та "Про наукову і науково-технічну експертизу";

- акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бадм" від 25.09.2024;

- договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бадм" від 25.09.2024;

- висновок експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 02.08.2024 №СЕ-19/104-24/26635-ЕК;

- протокол №8 позапланового засідання Наглядової ради Товариства з обмеженою відповідальністю "Бадм" від 09.12.2022.

В свою чергу, відповідач проти позову заперечує, вважає, що підстави для подання позову є необґрунтованими та не чітко визначеними, що значно ускладнює розуміння меж, в яких відповідач може надати свої заперечення. Відповідач зауважує, що позивач не надав жодного обґрунтованого пояснення щодо суми позову та її розміру, залишаючи незрозумілими ключові аспекти цього питання. Відповідач вказує, що залишається невизначеним період, протягом якого відбувалися спірні операції, а також, які конкретні договори та фінансові операції, пов`язані з наданням пожертви, позивач вважає незаконними, немає чіткого уявлення про суми, характер та обсяг таких операцій. Відповідач зазначає, що у позові зазначено, що з серпня 2023 року по лютий 2024 року з розрахункових рахунків ТОВ "БАДМ" було перераховано на користь "БФ Оптивіта Україна" загальну суму 5440500 грн як безповоротну фінансову допомогу та благодійну пожертву на підставі листів звернень та договорів. При цьому позивачем листи та договори не були ідентифіковані. Відповідач звертає увагу, що окремо позивачем зазначено договір пожертви № 1 від 23.02.2023 на суму 20000000 грн, однак позивачем не надано жодних пояснень щодо законності чи незаконності цього договору та не вказано на конкретні суми, які могли бути предметом оскарження. Також відповідач звертає увагу, що без зазначення конкретної суми, позивач посилається на надання благодійної допомоги в натуральній формі, через передачу медичних препаратів, що також залишається невизначеним. За твердженнями відповідача, відсутність чіткої аргументації з боку позивача ускладнює можливість відповідача надання повноцінних заперечень у відзиві. Відповідач, враховуючи свій статус у справі та статус свідка в кримінальному провадженні, зазначає, що не має можливості надати детальний розрахунок сум та копій документів. Відповідач вказує, що йому ТОВ " БАДМ" було відмовлено в доступі до відповідних документів, що значно обмежує його можливість у повному обсязі оцінити та підтвердити надані суми. Таким чином, заперечення, що надаються, сформовані на основі підстав позову та тієї інформації, яка була наявною у відповідача на момент складання цього відзиву. Зазначені обставини відповідач просить визнати поважними для продовження процесуального строку доказів та додаткових заперечень, пояснень. Інформація про розрахунки та надання пожертви, що містяться в запереченні, обмежується обсягом 2023 року в межах наявної інформації, оскільки інші дані не були надані відповідачу для аналізу та включення в цей відзив. ОСОБА_2 не визнає, що надання пожертви потребувала попереднього рішення Наглядової ради ТОВ " БАДМ", оскільки його повноваження на укладення таких договорів не обмежені Статутом, та через статус отримувача не підпадає під визначення правочинів з заінтересованістю в розумінні Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Також відповідач вважає безпідставною та аморальною позицію Новенса Лімітед що збитками для ТОВ " БАДМ" є передача медичних препаратів та товарів військового призначення на передову військовим частинам у умовах війни. Відповідач вважає, що в умовах війни, передача медичних препаратів та товарів військового призначення для підтримки військових частин є не лише необхідною, але й морально виправданою дією. Стверджує, що реалізуючи право на подання позову, Новенса Лімітед порушує межі здійснення цивільних прав, встановлені законами. Зауважує, що позовні вимоги суперечать моральним засадам суспільства і не відповідають принципам добросовісності та розумності, визначеним ст. 13 ЦК України.

Додатково відповідач подав пояснення щодо правочину із заінтересованістю, у яких заперечує проти того, що укладений договір пожертви є правочином із заінтересованістю. Зазначає, що благодійний фонд не підпадає під визначення афілійованих або пов`язаних осіб, що дозволяє уникнути застосування до нього обмежень та вимог щодо правочинів, які стосуються тільки суб`єктів господарської діяльності в розумінні пп. 1 та 3 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю". Відповідач наполягає, що в діях ОСОБА_2 під час укладення правочинів з Благодійною організацією "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" не було порушень щодо заінтересованості, оскільки такі правочини не підпадають під жоден з пунктів пп. 1 та 3 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю". З огляду на це, ці правочини не вимагали попереднього погодження Наглядовою радою або загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ".

На підтвердження своїх заперечень відповідачем подані такі докази (копії):

- організаційна структура Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" на 01.08.2023;

- Положення про Наглядову раду Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ";

- протокол №6 позапланового засідання Наглядової ради Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" від 25.11.2022;

- розрахунок ефективності управління за час війни Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" під керівництвом в.о. генерального директора Бабенка Д.В.;

- наказ №420-од від 01.08.2024 Про зміну організаційної структури Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" та організаційна структура Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" з 01.08.2023;

- акт звірки взаємних розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю "БАДМ" та Благодійною організацією "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" за період з 01.01.2023 по 31.12.2023;

- договір пожертви №1 від 23 02 2023;

- договір поставки № 24/02/3-2023 КП та специфікація з ФОП Лукашов Ю.В. на суму 1089 000,00 грн - постачання генераторів

- рахунок №4 від 24.02.2023 від ФОП Лукашов Ю.В. на суму 500 000,00 грн;

- рахунок №5 від 27.02.2023 від ФОП Лукашов Ю.В. на суму 589 000,00 грн;

- видаткова накладна №4 від 01.03.2023 від ФОП Лукашов Ю.В. на суму 500 000,00 грн (генератори);

- видаткова накладна № 5 від 01.03.2023 від ФОП Лукашов Ю.В. на суму 589 000,00 грн (генератори);

- акт приймання передачі гуманітарної (благодійної) допомоги від 10.03.2023 на суму 125000,00 грн;

- акт приймання передачі гуманітарної (благодійної) допомоги від 10.03.2023 на суму 559500,00 грн;

- лист звернення від 11.02.2023 №1760/241;

- лист звернення від 10.02.2023 №1759/241;

- лист-клопотання від 13.02.2023 №1761/351;

- договір пожертви № 180802 від 18.08.2024;

- акт приймання-передачі за договором пожертви №180802 від 18.08.2023;

- рахунок фактура №100543 від 10.08.2023;

- іноземний тех. паспорт - Nissan Navara, 2005;

- договір пожертви №180801 від 18.08.2023

- акт приймання-передачі за договором пожертви №180801 від 18.08.2023;

- рахунок фактура №100537 від 09.08.2023;

- декларація про розмитнення;

- іноземний тех. паспорт - ToyotaHiLux 2007

- договір постачання №22/11/2023 та додаткова угода до нього;

- рахунок-фактура FA008209 21/11/2023;

- декларація про розмитнення skoda octavia від 07.12.23;

- рахунок-фактура №14 від 15.12.2023 від ФОП Рока Падрон Святослав на суму 135000,00 грн;

- рахунок на оплату №6803 від 04.12.2023 від ТОВ "Компрессорс Інтернешнл" на суму 384 100,00 грн;

- видаткова накладна №5540 від 07.12.2023 від ТОВ "Компрессорс Інтернешнл";

- акт № 278 приймання-передачі благодійної допомоги від БО "БФ "Оптивіта Україна";

- рахунок №11л від 04.12.2023 ТОВ "ЛФ Групп" на суму 296 400,00грн;

- видаткова накладна №16л від 06.12.2023 ТОВ "ЛФ Групп" на суму 296400,00 грн;

- акт приймання-передачі благодійної допомоги від 08.12.2023;

- фактура №100903 на автомобиль Mitsubishi, 2003

- декларація про розмитнення Mitsubishi L200 05.01.24;

- іноземний тех.паспорт Mitsubishi L200

- декларація про розмитнення Ford від 23.12.2023;

- іноземний тех.паспорт Ford;

- акт приймання передачі автомобіля - Ford від 27.12.2023;

- фактура №100904 на автомобіль Nissan navara;

- акт приймання-передачі автомобіля - Mitsubishi L200 від 08.02.2024

- фактура 100901 на автомобіль Mitsubishi, 2007;

- декларація про розмитнення Mitsubishi L200 від 23.12.23;

- іноземний тех. паспорт Mitsubishi L200 23.12.2023;

- акт приймання-передачі автомобіля - Mitsubishi L200 від 07.02.2024

- фактура 100873 на автомобіль Ford 2008;

- декларація про розмитнення Ford від 23.12.23;

- іноземний тех.паспорт Ford;

- акт приймання-передачі автомобіля - Ford від 27.12.2023;

- іноземний тех.паспорт Nissan navara 30.01.2024;

- акт приймання-передачі автомобіля Nissan navara від 18.03.2024;

- лист про допомогу №1 від 18.04.2023 про надання підтримки в сумі 20 000 грн;

- лист про допомогу №1 від 17.08.2023;

- лист про допомогу № від 30.11.2023 з проханням про фінансову допомогу в сумі 750000,00 грн;

- лист про допомогу № 1212/23 від 12.12.2023;

- лист про допомогу № 1512/23 від 15.12.2023;

- лист про допомогу №0412/23-Б від 04.12.2023 в сумі 680 500,00 грн;

- договір про надання благодійної допомоги №б/н від 02.11.2023;

- додаток №1 до договору про надання благодійної допомоги №б/н від 02.11.2023;

- видаткова накладна №14-U113821624S1 від 03.11.2023;

- видаткова накладна №01-U113821624-1 від 03.11.2023;

- акт приймання-передачі медикаментів на ВЧ НОМЕР_1 від 06.11.2023;

- лист-запит на медикаменти від 23.10.2023;

- платіжна інструкція №633023 від 27.02.2023 на суму 1 089 000 грн від ТОВ "БАДМ";

- платіжна інструкція №640714 від 24.04.2023 на суму 20 000 грн від ТОВ "БАДМ";

- платіжна інструкція №656774 від 17.08.2023 на суму 525 000 грн від ТОВ "БАДМ";

- платіжна інструкція №671276 від 30.11.2023 на суму 750 000 грн від ТОВ "БАДМ";

- платіжна інструкція №671833 від 04.12.2023 на суму 680 500 грн від ТОВ "БАДМ";

- платіжна інструкція №673342 від 13.12.2023 на суму 1 600 000 грн від ТОВ "БАДМ";

- платіжна інструкція №673851 від 18.12.2023 на суму 135 000 грн від ТОВ "БАДМ";

- платіжна інструкція №1 від 28.02.2023 на суму 500 000 грн;

- платіжна інструкція №3 від 28.02.2023 на суму 589 980 грн;

- платіжна інструкція №8 від 18.08.2023 на суму 7800 Євро;

- платіжна інструкція №9 від 18.08.2023 на суму 7800 Євро;

- платіжна інструкція №17 від 13.12.2023 на суму 39550 Євро;

- платіжна інструкція №14 від 18.12.2023 на суму 135 000 грн;

- акт приймання-передачі генератора ВЧ НОМЕР_2 на суму 404 500,00 грн;

- акт приймання-передачі за договором пожертви №180802 від 18 серпня 2023 року;

- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2024 у справі 904/2098/24.

Відповідач стверджує, що всі кошти та допомога у натуральній формі були спрямовані виключно на підтримку військових, а відтак не вбачає жодних порушень.

Від Брегамо ЛТД (Bregamo LTD) надійшли пояснення, у яких не вбачає підстав для задоволення позову, посилається на висновок експерта, який не підтверджує наявність збитків, завданих діями директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Бадм" у зв`язку з наданням благодійної допомоги.

Так, на підтвердження своєї позиції Брегамо ЛТД (Bregamo LTD) подані наступні докази (копії):

- висновок експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №2071-24 від 22.08.2024 за результатами проведення судової економічної експертизи за заявою адвоката АО "Де-Факто" Кириченка Є.В. від 09.08.2024;

- протокол №1 позапланового засідання Наглядової ради Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" від 18.01.2023;

- баланс (Звіт про фінансові результати) Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" на 31.12.2023;

- баланс (Звіт про фінансові результати) Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" на 30.06.2024;

- звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" за 1 півріччя 2024 року;

- протокол №1 позапланового засідання Наглядової ради Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" від 31.01.2024.

Благодійною організацією "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" на виконання ухвали надані наступні докази:

- платіжні інструкції №682139 від 15.02.2024 на суму 875000,00 грн, №681309 від 12.02.2024 на суму 644000,00 грн, №681026 від 07.02.2024 на суму 1750000,00 грн, №676093 від 03.01.2024 на суму 210000,00 грн, №677971 від 16.01.2024 на суму 900000,00 грн, №678534 від 22.01.2024 на суму 2160000,00 грн, №679433 від 29.01.2024 на суму 718735,00 грн, №680513 від 05.02.2024 на суму 630000,00 грн, №673851 від 18.12.2023 на суму 135000,00 грн, №673342 ід 13.12.2023 на суму 1600000,00 грн, №671833 від 04.12.2023 на суму 680500,00 грн, №671276 від 30.11.2023 на суму 750000,00 грн, №656774 від 17.08.2023 на суму 525000,00 грн, №640714 від 24.04.2023 на суму 20000,00 грн, №633023 від 27.02.2023 на суму 1089000,00 грн про надання фінансової допомоги ТОВ "Бадм" згідно листів БФ "Оптивіта";

- відомості операцій по аналітичному рахунку;

- договір про надання благодійної допомоги б/н від 02.11.2023 з додатком;

- лист №0210/23-Б від 02.11.2023;

- видаткові накладні №U113821624S1 від 03.11.2023 на суму 23112,00 грн, №01-U113821624-1 від 03.11.2023 на суму 164173,74 грн;

- договір пожертви №1 від 23.02.2023;

- лист-клопотання №1761/351 від 13.02.2023;

- лист-звернення №1760/241 від 23.02.2023;

- акти приймання-передачі гуманітарної (благодійної) допомоги від 10.03.2023, від 08.12.2023, від 12.12.2023, від 18.03.2024, від 20.01.2024, від 27.12.2023, від 08.02.2024, від 07.02.2024, від 10.06.2024, від 05.08.2024, від 14.07.2024, від 13.07.2024, від 04.03.2024, від 01.03.2024, від 10.03.2024;

- листи про надання допомоги військовим частинам;

- видаткові накладні, фактури та рахунки фактури на підтвердження надання допомоги;

- акти приймання-передачі за договором пожертви від 18.08.2023;

- акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №57 на суму 360000,00 грн, №55 на суму 900000,00 грн, №58 на суму 1800000,00 грн,

- договір №ЕН001676 від 24.01.2024 на поставку транспортного засобу;

- акти звірки взаємних розрахунків;

- відомість операцій по аналітичному рахунку.

Також представником Брегамо ЛТД (Bregamo LTD), яка одночасно є і представником ОСОБА_6 та ОСОБА_5. подані пояснення з приводу правочину із заінтересованістю, у яких вважає, що п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" застосовуються додаткові вимоги до організаційно-правової форми юридичної особи-контрагента товариства. Юридична особа повинна бути саме товариством, а не будь-якою іншою організаційно-правовою формою (наприклад, благодійною організацією, державною установою чи іншим типом юридичної особи). Зауважує, що п. 3 ч. 1 ст. 45 вказаного Закону вимагає, щоб контрагент товариства, визначений як юридична особа, обов`язково мав організаційно-правову форму товариства. Це підсилює спеціалізацію норми та забезпечує її логічну відповідність змісту пунктів 1 і 2. Вказує, що Благодійний фонд як окрема форма благодійної організації, відповідно до законодавства, не є товариством у розумінні організаційно-правових форм, таких як ТОВ чи АТ, а також не може бути благодійним товариством у межах визначення Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації". Стверджує, що Благодійна організація "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" не здійснює господарську діяльність, не є суб`єктом господарювання та не має кінцевих бенефіціарних власників, тому не визнається "афілійованою особою" через відсутність елементів контролю, визначених у Законі України "Про захист економічної конкуренції". Таким чином, вважає, що правочини між цими сторонами не підпадають під обмеження, визначені в п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю". Представник третіх осіб, з урахуванням наведених пояснень, просить взяти до уваги, що правочини між Товариством з обмеженою відповідальністю "БАДМ" та Благодійною організацією "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" не підпадають під визначення правочинів із заінтересованістю відповідно до п. 1 та 3 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю".

Так, предметом позову є стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" збитків у розмірі 5440500,00 грн. Вказані кошти, як стверджує позивач у період з серпня 2023 року по лютий 2024 року з розрахункових рахунків товариства було перераховано на користь Благодійної організації "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" в якості безповоротної фінансової допомоги/благодійної пожертви на підставі листів звернень отриманих Товариством від імені Благодійного фонду та укладених договорів.

Особа, яка діє інтересах позивача вказує про відсутність згоди Наглядової Ради Товариства на укладення правочину з заінтересованістю з Благодійною організацією "Благодійний фонд "Оптивіта Україна", а тому вважає дії ОСОБА_2 перевищенням повноважень, що призвели до розтрати грошових коштів Товариства в розмірі 5 440 500,00 грн шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Вказане і стало причиною виникнення спору.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 Цивільного кодексу України. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Статтею 13 Цивільного кодексу України визначено межі здійснення цивільних прав: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства; не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

За приписами ст. 89 Господарського кодексу України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Частиною 1 ст. 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Верховний Суд у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/21493/17 вказав, що згідно з вимогами статті 92 Цивільного кодексу України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.10.2019 у справі №911/2129/17 зазначила, що юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною право- і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 Цивільного кодексу України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

За змістом наведених вище норм матеріального права особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно.

Окрім того, такі правовідносини мають довірчий характер між підприємцем (товариством) і його посадовою особою, протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїми посадовими обов`язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень.

За відсутністю доведення наявності зазначених обставин, які свідчать про протиправну поведінку посадової особи товариства, підстави для задоволення позову про стягнення з неї збитків відсутні. Відповідно до статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладений обов`язок доведення обставин щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Між юридичною особою та її посадовою особою виникають правовідносини, що ґрунтуються на акті юридичної особи, передбачають права та обов`язки сторін у цих правовідносинах.

Згідно з ч. 2 ст. 89 Господарського кодексу України посадові особи несуть цивільно-правову, адміністративну, фінансову та кримінальну відповідальність за шкоду та збитки, завдані ними господарському товариству, у порядку та у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 92 Цивільного кодексу України якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Наведеними вище положеннями ст. 92 Цивільного кодексу України передбачено відповідальність членів органу юридичної особи, її посадових осіб, в тому числі її керівника, якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи.

Слід зазначити, що при застосуванні ст. 92 Цивільного кодексу України потрібно оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників/акціонерів тощо. Оскільки, якщо посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства.

Вирішуючи питання відповідальності посадової особи перед юридичною особою, суд виходить з презумпції, що така посадова особа діяла в найкращих інтересах товариства, її рішення були незалежними та обґрунтованими.

Позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків, вказує на те, що відповідач, будучи в.о. Генерального директора без погодження Наглядової ради уклав правочин із заінтересованістю та з перевищенням повноважень, чим завдав товариству збитків у зв`язку з перерахуванням коштів на його виконання.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки (постанов Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20). Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №910/20261/16 від 26.11.2019, постанови Верховного Суду у справах №923/1315/16 від 04.09.2018, №910/2018/17 від 04.04.2018, №910/5100/19 від 07.05.2020, №910/21493/17 від 04.12.2018, №914/1619/18 від 27.08.2019, №904/982/19 від 24.02.2021).

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини. На позивача покладається обов`язок довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками.

Відповідно до ст. 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" законом або статутом товариства може встановлюватися особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини). Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, крім зазначених у частині другій цієї статті, приймаються загальними збори учасників, якщо інше не встановлено статутом товариства. Якщо замість кількох правочинів товариство могло вчинити один значний правочин, то кожен із таких правочинів вважається значним. Посадові особи товариства, винні у порушенні порядку вчинення значних правочинів, солідарно відповідають за збитки, заподіяні товариству.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" правочин вважається правочином, щодо якого є заінтересованість (далі - правочин із заінтересованістю), якщо він укладається товариством з будь-ким із таких осіб:

1) посадовою особою товариства або її афілійованою особою;

2) учасником, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє часткою, що становить 20 відсотків статутного капіталу товариства, або його афілійованими особами;

3) юридичною особою, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 і 2 цієї частини, є членом органу товариства;

3-1) особою, яка здійснює функції управління таким товариством (у разі передання їй повноважень виконавчого органу товариства у випадках, передбачених законом);

4) іншою особою, визначеною статутом товариства.

Статутом товариства може бути визначений порядок надання згоди на вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Якщо учасники товариства не дійшли згоди про встановлення у статуті порядку погодження щодо правочинів із заінтересованістю, правила цієї статті не застосовуються.

Посадові особи товариства, винні у порушенні порядку вчинення правочинів із заінтересованістю, солідарно відповідають за збитки, завдані товариству.

Частинами 3 та 4 ст. 92 Цивільного кодексу України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов`язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов`язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів. Члени наглядової ради або ради директорів юридичної особи мають такі самі обов`язки щодо відповідної юридичної особи та повинні діяти в інтересах цієї юридичної особи та всіх її власників (акціонерів, учасників). У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Згідно зі ст. 46 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" значний правочин, правочин із заінтересованістю, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення. Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки товариства з моменту вчинення цього правочину. До відносин щодо схвалення значного правочину застосовується також правило абзацу другого частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Пунктом 4.14 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" передбачено, що виконавчий орган товариства є одноосібний - генеральний директор.

Згідно з підп.3 п. 4.18 генеральний директор вчинює дії, направлені на укладення, зміну чи розірвання правочинів від імені товариства, з урахуванням обмежень встановлених цим статутом, в тому числі п.4.2 та п. 4.20 цього статуту.

У відповідності з підп.13 п. 4.2 Статуту до виключної компетенції загальних зборів товариства відноситься надання дозволу виконавчому органу на укладення договору, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого договору, перевищує 50 відсотків чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу.

Підпунктами 2, 6 п. 4.20 Статуту передбачено, що наглядова рада здійснює наступні виключні повноваження щодо прийняття рішень у відношенні товариства:

- надання згоди на укладення виконавчим органом товариства договорів, предметом яких буде виступати придбання/реалізація товариством лікарських засобів та/або медичних виробів на суму понад 100 000 000,00 грн;

- укладення правочинів, за якими є заінтересованість, наявність якої визначається відповідно до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

При цьому ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Як зазначено вище, особа, що діє в інтересах позивача, вважає, що договір пожертви є договором із заінтересованістю та вважає, що відповідач уклав цей договір пожертви з Благодійною організацією "Благодійний фонд "Оптивіта" із перевищенням повноважень. Вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БАДМ" (товариство) уклало правочини (ч. 1 ст. 45) з юридичною особою (п.3 ч.1.ст.45) Благодійною організацією "Благодійний фонд "Оптивіта Україна", в якому засновниками є фізичні особи ОСОБА_6 та ОСОБА_5 і одночасно вони є членами органу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ", а саме членами Наглядової ради - органу передбаченого Статутом цього ж товариства. Відповідно до п.п. 6 п. 4.2. Статуту Товариства Наглядова Рада Товариства здійснює виключні повноваження, щодо прийняття рішень у відношенні Товариства, а саме укладання правочинів, за якими є заінтересованість.

Так, п.3 ч.1 ст. 45 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що правочин вважається правочином, щодо якого є заінтересованість (далі - правочин із заінтересованістю), якщо він укладається товариством з юридичною особою, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 і 2 цієї частини, є членом органу товариства.

Згідно з п. 1, 2 ч.1 ст. 45 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" правочин вважається правочином, щодо якого є заінтересованість (далі - правочин із заінтересованістю), якщо він укладається товариством з:

1) посадовою особою товариства або її афілійованою особою;

2) учасником, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє часткою, що становить 20 відсотків статутного капіталу товариства, або його афілійованими особами.

3) юридичною особою, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 і 2 цієї частини, є членом органу товариства;

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" афілійовані одна щодо іншої особи (далі - афілійовані особи): юридичні особи, одна з яких здійснює контроль над іншою або які перебувають під контролем третьої особи; члени сім`ї фізичної особи, а саме чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини); фізична особа та члени її сім`ї і юридична особа, якщо ця фізична особа та/або члени її сім`ї здійснюють контроль над юридичною особою.

У матеріалах справи міститься протокол №1 позапланового засідання наглядової ради Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" від 18.01.2023, на якому вирішили:

1. Затвердити на І півріччя 2023 року суму благодійної допомоги в розмірі 36 (тридцять шість) млн.грн. для надання за наступними напрямками отримувачів в межах усієї території України (окрім тимчасово окупованих російською федерацією), в тому числі через заклади, установи та організації, в яких перебувають такі особи: співробітники компанії та їх сім`ї, які потребують допомоги в умовах війни; військовослужбовці Збройних Сил України; цивільні особи - постраждалі внаслідок війни;

2. Створити благодійний фонд, в якому засновником буде виступати ТОВ "БАДМ", для реалізації благодійної діяльності із уповноваженням в.о. Генерального директора ОСОБА_2 на прийняття відповідних рішень щодо найменування, адреси, обрання виконавчого органу та вчинення будь-яких інших дій, необхідних для заснування та здійснення державної реєстрації благодійного фонду.

3. Погодити річний бюджет доходів та витрат ТОВ "БАДМ" на 2023 рік відповідно до розглянутих матеріалів в електронному вигляді та обговорених на засіданні питань, із обов`язковою поквартальною актуалізацією, починаючи з II кварталу 2023 року.

Крім того, 31.01.2024 відбулося планове засідання наглядової ради Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ", на якому в.о. Генерального директора товариства ОСОБА_2 звітував про виконання рішень Наглядової ради за 2023 рік (інформативно).

Отже наглядовою радою визначено розмір благодійної допомоги та кінцевих отримувачів. Інших обмежень для директора передбачено не було.

Вказане рішення Наглядової ради не оскаржувалося (зворотного матеріали справи не місять). Таким чином, фактично надавалися директору повноваження на розпорядження коштами для благодійної допомоги.

Суд звертає увагу, що згідно з наданими позивачем платіжними інструкціями (а.с.12-13) на загальну суму 2485000 грн у призначенні платежів зазначено: благодійна пожертва згідно з листами-зверненнями. У наданих до матеріалів справи Благодійною організацією "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" платіжних інструкціях також призначенням платежу вказано: благодійна допомога на підставі листів-звернень.

Наявні в матеріалах справи листи-звернення за своїм змістом є проханням про надання матеріальної допомоги для забезпечення потреб військових (із конкретизацією цих потреб). Також матеріали справи містять звернення про надання допомоги безпосередньо командирами військових частин. До того ж матеріали справи містять докази підтвердження того, на що були витрачені отримані у якості благодійної допомоги кошти (акти-приймання-передачі, накладні тощо).

Суд звертає увагу на наступні обставини.

Щодо ознаки правочину з заінтересованістю, передбаченою п. 2 ч.1 ст. 45 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (правочин вважається правочином, щодо якого є заінтересованість, якщо він укладається товариством з учасником, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє часткою, що становить 20 відсотків статутного капіталу товариства, або його афілійованими особами) суд звертає увагу на наступне.

У даній ситуації потрібно встановити афілійованість Брегамо ЛТД та Благодійної організації "Благодійний фонд "Оптивіта".

Щодо юридичних осіб п. 1 ч.1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" дає визначення афілійованих одна щодо іншої особи (далі - афілійовані особи): юридичні особи, одна з яких здійснює контроль над іншою або які перебувають під контролем третьої особи.

При цьому у законі термін під контролем "третьої особи" вжито в однині (одна третя особа).

Суд звертає увагу, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 разом є контролерами Брегамо ЛТД, і разом можуть вважатися контролерами Благодійної організації "Благодійний фонд "Оптивіта" (є двома засновниками з трьох). Однак жоден з них окремо не є контролером ні Брегамо ЛТД, ні Благодійної організації "Благодійний фонд "Оптивіта".

При цьому суд повторює, що у п. 1 ч.1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" термін "третя особа" вжито в однині.

Щодо ознаки правочину з заінтересованістю, передбаченою п. 3 ч.1 ст. 45 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (правочин вважається правочином, щодо якого є заінтересованість, якщо він укладається товариством з юридичною особою, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 і 2 цієї частини, є членом органу товариства) суд звертає увагу на наступне.

Законодавець спочатку вживає широкий термін "юридична особа", а потім звужує його до терміну "товариство".

Відповідно до статті 13 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" благодійна організація може бути створена як благодійне товариство, благодійна установа чи благодійний фонд. Благодійна організація "Благодійний фонд "Оптивіта" є благодійним фондом.

Отже Благодійна організація "Благодійний фонд "Оптивіта" є юридичною особою (як початок формулювання п.3), але за формальною ознакою не відноситься до "товариств" (як міститься формулювання в кінці п.3), і тому за даною формальною ознакою не відповідає п. 3 ч.1 ст. 45 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

На думку суду мають місце недоліки законодавчої техніки (техніки нормопроєктування) щодо застосування однини/множини та термінів, що характеризують різні організаційно-правові форми юридичних осіб. Але такі недоліки не можуть не прийматися до уваги при вирішенні питання про відповідальність посадової особи.

Але у даному аспекті суд також звертає увагу на більш важливі обставини.

Суд зазначає, що при застосуванні норми закону необхідно аналізувати мету даної норми та застосовувати її відповідно до такої мети правового регулювання.

Відповідно до розділу 1 "Обґрунтування необхідності прийняття акта" пояснювальної записки до проекту Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю": "Відсутність механізму вчинення правочинів із заінтересованістю призводить до вилучення прибутків товариств та інвестованих учасниками коштів недобросовісними менеджерами або контролюючими учасниками, формування атмосфери взаємної недовіри між учасниками та виведення активів при перших ознаках фінансових проблем та позбавлення кредиторів будь-яких шансів отримати навіть часткове задоволення своїх вимог".

Отже основною метою даного інституту цивільного законодавства є запобігання зловживанням зі сторони недобросовісних менеджерів або контролюючих учасників. При цьому необхідно звернути увагу, що учасниками товариства з обмеженою відповідальністю "Бадм" на час розглядуваних відносин, були Новенса Лімітед та Брегамо ЛТД, кожен з яких володів по 50% статутного капіталу товариства. Тобто жоден з учасників не вважався контролюючим.

Суд звертає увагу, що правочин, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Бадм" та Благодійною організацією "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" за змістовною ознакою не відповідає ознакам правочину, для контролю за укладеннями яких взагалі існує інститут правочину з заінтересованістю.

Для правильного розуміння даного інституту законодавства, необхідно аналізувати як мету прийняття норми закону, так і регулювання даного правочину для інших видів господарських товариств, а також законодавство та судову практику інших країн, оскільки зазначений інститут було імплементовано в законодавство України, виходячи з законодавства та практики інших країн.

Суд звертає увагу, що наступні норми Закону України "Про акціонерні товариства" не застосовуються судом для вирішення спору, однак наводяться для більш чіткого розуміння сторонами даного інституту та його мети.

Так, відповідно до п.1 ч.15 ст.107 Закону України "Про акціонерні товариства" (Правочин, щодо вчинення якого є заінтересованість) положення цієї статті не застосовуються у разі вчинення правочину на суму менше 1 відсотка вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності, якщо менша сума не визначена статутом акціонерного товариства.

Згідно наявного Балансу (Звіту про фінансовий стан) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бадм" на 31.12.2023, станом на початок звітного періоду і, відповідно, кінець попереднього звітного періоду, вартість активів товариства перевищувала 14 мільярдів гривень. Надана благодійна допомога, що є предметом позову, становить 0,039% вартості активів товариства, а передбачений договором загальний розмір пожертви (20 млн грн) становить 0,14% вартості активів товариства.

Відповідно до п.9 ч.1 ч.15 ст.107 Закону України "Про акціонерні товариства" (Правочин, щодо вчинення якого є заінтересованість) положення цієї статті не застосовуються у разі вчинення правочинів у рамках провадження звичайної господарської діяльності товариства, за умови їх вчинення на ринкових умовах.

Згідно пояснень учасників судового процесу надання благодійної допомоги для Товариства з обмеженою відповідальністю "Бадм" є усталеною практикою.

Законодавство України передбачає обов`язки органів юридичної особи (посадових осіб) діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно, розумно та не перевищувати своїх повноважень, а також відповідальність за їх порушення (фідуціарні обов`язки).

У доктрині господарського та корпоративного права зазначається, що тлумачення фідуціарних обов`язків здійснюється через призму дублюючого контролю: 1) регулювання ex-ante - шляхом надання вказівок щодо дій посадових осіб у гнучко визначених фідуціарних обов`язках; 2) регулювання ex-post - дозволяє судам надавати справедливу оцінку щоразу, коли обов`язки потенційно не були виконані належним чином.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 25.05.2021 у справі №910/11027/18, при вирішенні питання про притягнення до відповідальності посадових осіб банку суд також має встановити, чи дотримались такі посадові особи своїх фідуціарних обов`язків, а саме: чи діяли вони добросовісно, розумно та чи не перевищували свої повноваження.

Згідно зі ст.92 ЦК особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Подібні висновки щодо застосування ст.92 ЦК викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №911/2129/17, від 25.05.2021 у справі №910/11027/18, постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/21493/17, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18..

При застосуванні ст.92 ЦК потрібно оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників / акціонерів тощо. Навіть коли посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства.

У цьому контексті заслуговує на увагу правило ділового рішення (business judgment rule), що сформувалося у доктрині та світовій судовій практиці. За загальним правилом суди не визначають відповідальність директорів за ухвалення ділових рішень, якщо такі рішення не є повністю нерозумними. Ця доктрина судового невтручання відома як "правило ділового рішення": якщо інше не доведено, то директори діяли на підставі достатньої інформації, добросовісно та в інтересах товариства.

Отже, відповідно до правила ділового рішення посадові особи не зобов`язані доводити ефективність прийнятих ділових рішень, а суди зазвичай не входять у питання оцінки їх ефективності.

Оцінка судом ефективності ділового рішення вже постфактум, за наявності значно більшого обсягу інформації про події, які відбулися після ухвалення рішення, не завжди забезпечує справедливий підхід. Під час судового розгляду, який відбувається, як правило, зі спливом значного періоду часу, навіть розумне ділове рішення може prima facie здатися нерозумним.

Водночас "правило ділового рішення" не захищає очевидно нерозумні, абсурдні рішення, яким немає пояснень, які належним чином не обґрунтовані. Ця позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №911/266/22.

Метою правила ділового рішення, з одного боку, є забезпечення належного управління в товариствах та, з іншого боку, збереження свободи прийняття рішень посадовими особами. Правило слугує засобом захисту від можливості надмірного та неналежного перегляду рішень посадових осіб (менеджменту) товариства.

Варто зауважити, що правило ділового рішення включене у новий підпринцип V.A.1 Принципів корпоративного управління (Principles of Corporate Governance) G20/OECD від 11.09.2023 Організації економічного співробітництва та розвитку з формулюванням: "Члени правління та керівництво мають бути захищені від судового розгляду, якщо рішення було прийняте добросовісно та з належною процедурною обачністю".

Якщо посадові особи товариства зіштовхуються з ризиком особистої відповідальності за поганий результат ухваленого ними ділового рішення, вони відмовляться від прийняття на себе таких ризиків взагалі, що в цілому негативно вплине на результати діяльності товариства, адже при цьому зменшиться кількість не лише поганих, але й хороших ризикових рішень.

ОЄСР виокремлює принаймні чотири ризики перегляду судами ділових рішень (The business judgement rule: A comparative analysis. 2023 OECD-Latin America Roundtable on Corporate Governance. Background note):

- директори можуть не бажати брати на себе потенційну відповідальність за прийняття рішення про інвестування в проєкт, який, попри високу очікувану прибутковість, скориговану на ризик, має певні шанси на невдачу, що часто трапляється з інноваційними проектами. Якщо директори не матимуть стимулів для прийняття такого рішення, здатність компаній розвивати нові технології буде поставлена під загрозу, а отже розвиток економіки в цілому також може зазнати перешкод;

- створюватимуться перешкоди для залучення (та утримання) кваліфікованих фахівців на посадах у радах директорів через страх бути притягнутим до необмеженої та повторюваної персональної відповідальності;

- якщо управлінські рішення постійно переоцінюються та, відповідно, стають сумнівними, довіра до компаній з боку бізнес-партнерів, працівників, інших зацікавлених сторін та акціонерів буде підірвана;

- систематичне звернення до адміністративних та судових органів для перегляду господарських рішень призведе до перевантаження цих органів, що заважатиме їм вирішувати інші важливі корпоративні спори.

Отже, правило ділового рішення вимагає, щоб посадові особи діяли: 1) на користь корпоративних інтересів; 2) добросовісно (bona fides) та незацікавлено; 3) з належною обачністю та дбайливістю, приймаючи виважені, свідомі рішення. Правило ділового рішення захищає посадових осіб, які не мають матеріального, особистого інтересу у прийнятому рішенні (тобто за відсутності конфлікту інтересів).

Правило ділового рішення допускає перегляд ділових рішень судами, однак виключно в разі, якщо встановлені обставини доводять, що посадові особи порушили свої обов`язки, особливо якщо мала місце не лише недобросовісність, але й недбалість, порушення фідуціарних обов`язків, у тому числі й непоінформоване прийняття рішень.

У даному аспекті, надаючи оцінку наявності чи відсутності у діях відповідача складу цивільного правопорушення, суд звертає увагу на наступне.

Загальна сума благодійної допомоги (36 млн. грн.) затверджена рішенням Наглядової ради товариства з обмеженою відповідальністю "Бадм" від 18.01.2023. Директором не перевищено даний ліміт.

Мета використання благодійної допомоги відповідає рішенню Наглядової ради товариства з обмеженою відповідальністю "Бадм" від 18.01.2023.

Також суд враховує, що особливістю укладеного договору є чітке визначення кінцевого отримувача такої благодійної допомоги. Так, благодійний фонд зобов`язується використовувати пожертву лише з метою придбання генераторів бензинових та/або дизельних та передачу їх для потреб підрозділів Збройних Сил України, підрозділів Державної прикордонної служби у відповідності до їх запитів (пункт 1.3 договору пожертви). Благодійна допомога, що надавалася коштами та матеріальними цінностями (медичні препарати) у відповідь на листи-запити, також передана на потреби Збройних Сил України.

Фактично можна зробити висновок, що директором товариства виконувалося рішення Наглядової ради товариства з обмеженою відповідальністю "Бадм" від 18.01.2023 за допомогою Благодійної організації "Благодійний фонд "Оптивіта Україна". Адже категорія кінцевих отримувачів благодійної допомоги була заздалегідь визначена наглядовою радою товариства і доведена відповідачем до відома благодійної організації.

Директор товариства, засновники товариства з обмеженою відповідальністю "Бадм" засновники Благодійної організації "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" та сама Благодійна організація "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" не отримала якоїсь протиправної вигоди від даних правовідносин. Тобто не отримала того, для запобігання чого передбачено інститут правочинів з заінтересованістю.

Отже поведінка директора товариства є правомірною, добросовісною, та спрямованою на виконання рішення наглядової ради товариства щодо надання допомоги Збройним Силам України.

Перерахована сума благодійної допомоги коштами та матеріальними цінностями не є збитками товариства. Розмір благодійної допомоги визначений рішенням Наглядової ради товариства, отримувачі допомоги також, благодійна допомога надана кінцевим адресатам, що підтверджується матеріалами справи.

Матеріали справи містять висновок експерта №2071-24 за результатами проведення судової економічної експертизи від 22.08.2024, згідно з яким витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" по взаємовідносинах з Благодійною організацією "Благодійний фонд "Оптивіта Україна" за період з 22.07.2023 по 31.12.2023 документально підтверджуються на загальну суму 4986785,74 грн. У висновку зазначено, що витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" у розмірі 5440500 грн по взаємовідносинах з Благодійною організацією "Благодійний фонд "Оптивіта Україна", які є предметом позовних вимог про стягнення збитків документально підтвердити не надається за можливе, оскільки станом на 31.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "БАДМ" мало чистий прибуток 3894340 тис. грн.

Наданий представником особи, яка діє в інтересах позивача висновок експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №СЕ-19/104-24/26635-ЕК від 02.08.2024 не є підтвердженням заподіяння відповідачем збитків Товариству з обмеженою відповідальністю "БАДМ", оскільки, відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу, а матеріали справи свідчать про спрямування перерахованих коштів на допомогу військовим.

Щодо наданого висновку науково-правової експертизи щодо доктринального тлумачення та застосування окремих норм та положень цивільного/господарського та корпоративного законодавства №126/75-е від 04.06.2024, суд зазначає, що відповідно до ст. 109 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Судом проаналізовані та оцінені наявні у справі докази у їх сукупності щодо укладення договору пожертви, перерахування коштів, тощо та зроблені відповідні висновки, які наведені вище.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач не спричинив Товариству з обмеженою відповідальністю "БАДМ" жодних збитків укладенням цього договору.

Відповідно, суд вважає відсутнім склад цивільного правопорушення у діях відповідача. Навпаки, з урахуванням досягнутої мети, така поведінка є суспільно корисною, як і дії самого товариства щодо надання благодійної допомоги.

Як зазначалося судом вище, правило ділового рішення (business judgment rule) вимагає, щоб посадові особи діяли: 1) на користь корпоративних інтересів; 2) добросовісно (bona fides) та незацікавлено; 3) з належною обачністю та дбайливістю, приймаючи виважені, свідомі рішення. Правило ділового рішення захищає посадових осіб, які не мають матеріального, особистого інтересу у прийнятому рішенні (тобто за відсутності конфлікту інтересів).

Суд вважає, що дії відповідача повністю відповідають зазначеним вимогам. Так, виконання рішення Наглядової ради є діями, вчиненими на користь корпоративних інтересів. І в цілому рішення Наглядової ради є позитивним прикладом соціальної відповідальності бізнесу. Поведінка відповідача є добросовісною (bona fides) та незацікавленою. Благодійна допомога одержана кінцевими отримувачами, визначеними наглядовою радою товариства. Дії відповідача вчинені з належною обачністю та дбайливістю, приймаючи виважені, свідомі рішення. Договір з благодійною організацією передбачає мету і адресатів надання благодійної допомоги і дана мета досягнута.

Отже відповідач, як посадова особа товариства, не мав матеріального чи особистого інтересу у прийнятому рішенні. Іншого не доведено. Також, виходячи з виконання рішення наглядової ради відповідач діяв у межах повноважень, докази зловживання посадовим становищем у матеріалах справи відсутні. Відповідно, як уже зазначалося, правило ділового рішення захищає посадових осіб, які не мають матеріального, особистого інтересу у прийнятому рішенні.

У постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/21493/17 зазначено, що суд звертає увагу на довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором), у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

У постанові від 22.10.2019 року у справі № 911/2129/17 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що правовідносини між товариством та керівником мають довірчий характер, а протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм посадовими обов`язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень. Положеннями статті 92 ЦК України та статті 89 ГК України передбачено відповідальність членів органу юридичної особи, її посадових осіб, в тому числі її керівника, якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи.

Як вже було зазначено судом, дії відповідача спрямовані для досягнення цілей і завдань, поставлених наглядовою радою товариства, та повністю відповідають інтересам товариства. Дії відповідача відповідають принципам справедливості, добросовісності та розумності та не містять ознак, визначених практикою Верховного Суду. За таких умов відсутні підстави для притягнення посадової особи товариства до відповідальності.

Також суд звертає увагу на наступне. У випадку задоволення позову рішення суду буде втручанням у право відповідача на мирне володіння майном, визначеним, зокрема, у розмірі ціни позову - 5440500,00 грн. Дані кошти належать відповідачеві, однак у випадку задоволення позову будуть стягнуті на користь позивача. Отже необхідним є дослідження правомірності такого втручання (стягнення коштів).

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У практиці ЄСПЛ (рішення у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Серков проти України") напрацьовано три критерії, які слід оцінювати стосовно сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Зеленчук та Цицюра проти України" зазначено, що перша і найважливіша вимога статті 1 Протоколу №1 до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державної влади у безперешкодне користування своїм майном повинно бути законним: друге речення першого абзацу дозволяє позбавлення майна тільки "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення дотримання "законів". Більш того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, властивий всім статтям Конвенції. Принцип законності передбачає, що відповідні положення національного законодавства є досить доступними, точними і передбачуваними в їх застосуванні.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає непередбачуваності закону. Сумніви щодо тлумачення закону, які залишаються, враховуючи зміни у повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, якою необхідно досягти, та засобами, які застосовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

В питаннях оцінки "пропорційності" Європейський суд з прав людини, як і в питаннях наявності "суспільного", "публічного" інтересу, також визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за виключенням випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справах "Спорронґ і Льоннорт проти Швеції", "Булвес" АД проти Болгарії"). Таким чином, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини майнове право особи може бути припинено, зокрема у разі, якщо цього потребують загальні інтереси суспільства.

Суд звертає увагу, що за умови встановлених обставин (поведінка відповідача базувалася на рішенні наглядової ради, рішення наглядової ради виконане, благодійна допомога отримана кінцевими визначеними адресатами, у діях відповідача відсутня матеріальна або особиста зацікавленість у вчиненні правочину тощо) позбавлення відповідача права власності на майно (грошові кошти у розмірі 5440500,00 грн) не відповідає критеріям правомірності втручання. Отже позовні вимоги до ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи сторін по справі стосуються викладених та проаналізованих у рішенні обставин та доводів сторін, не змінюють сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" про відшкодування збитків - відмовити.

Судові витрати, понесені ОСОБА_1 , покласти на ОСОБА_1 .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.12.2024

Суддя О.М. Крижний

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення24.12.2024
Оприлюднено02.01.2025
Номер документу124185164
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин

Судовий реєстр по справі —904/2596/24

Ухвала від 17.01.2025

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Іванов Олексій Геннадійович

Рішення від 24.12.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Крижний Олександр Миколайович

Ухвала від 19.12.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Крижний Олександр Миколайович

Ухвала від 11.12.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Крижний Олександр Миколайович

Ухвала від 26.11.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Крижний Олександр Миколайович

Ухвала від 21.11.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Крижний Олександр Миколайович

Ухвала від 14.11.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Крижний Олександр Миколайович

Ухвала від 30.10.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Крижний Олександр Миколайович

Ухвала від 28.10.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Крижний Олександр Миколайович

Ухвала від 10.10.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Крижний Олександр Миколайович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні