Рішення

від 31.12.2024 по справі 904/4756/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4756/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Серостанова В.О.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ЕКМІ", м. Київ про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ЕКМІ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агро Старт", м. Дніпро

про стягнення 2 000 000,00 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2024 у справі №904/4756/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ЕКМІ" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агро Старт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ЕКМІ" основний борг у сумі 2000000,00 грн, судовий збір у сумі 24000,00 грн.

Під час ухвалення рішення витрати позивача на професійну правничу допомогу судом не розподілялися.

22.12.2024 від позивача через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу з долученими до неї доказами понесення таких витрат.

У поданій заяві позивач просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агро Старт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ЕКМІ" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 100000,00 грн.

На підтвердження розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до заяви додано: договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 271 від 10.10.2024 з актом приймання-передачі наданих послуг від 21.12.2024 на суму 100000,00 грн, опис послуг, ордер серії АА № 1497565 від 17.10.2024 на надання правничої допомоги ТОВ "Торговий дім ЕКМІ" (ідентифікаційний код 31107961) адвокатом Сацюком Д.А.

Ухвалою суду від 23.12.2024 подану позивачем заяву про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду в судовому засіданні, призначеному на 31.12.2024 з повідомленням сторін. Явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалася. Відповідачу запропоновано подати не пізніше 30.12.2024 заперечення або клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

На вказану пропозицію суду відповідач не відреагував.

У судове засідання представники сторін не з`явилися, про дату, час і місце засідання суду повідомлялися належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується наявними у справі довідками про надходження ухвали суду від 23.12.2024 до електронних кабінетів учасників справи 24.12.2024.

Від представника позивача 27.12.2024 до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення за поданою ним заявою про розподіл витрат на професійну правничу допомогу без його участі.

За вказаних обставин, враховуючи передбачений частиною третьою статті 244 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для ухвалення додаткового рішення з дня надходження заяви до суду, зважаючи на приписи статті 202 цього Кодексу, неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає подальшому руху справи за їхньої відсутності.

За результатом судового засідання 31.12.2024 судом підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 100000,00 грн та подані докази на підтвердження таких витрат, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ЕКМІ" (далі замовник, позивач) та адвокатом Сацюком Денисом Анатолійовичем (далі виконавець, адвокат) укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 271 від 10.10.2024 (далі договір, договір № 271).

Відповідно до пункту 2.1 договору виконавець приймає на себе зобов`язання надати замовнику наступні юридичні послуги: підготовка всіх необхідних документів, подача до суду позовної заяви та представлення інтересів позивача в суді за позовом до ТОВ "Бізнес Агро Старт" про стягнення заборгованості за договором позики № 2811-01 від 28.11.2023 у загальній сумі 2000000,00 грн.

Замовник, у свою чергу, зобов`язується на умовах, погоджених у договорі, виплатити виконавцю гонорар за надання послуг за цим договором, а також відшкодувати витрати з оплати обов`язкових платежів та інших необхідних додаткових витрат, пов`язаних з наданням послуг, на умовах, погоджених у договорі й додаткових угодах до нього (п. 2.2 договору).

Розмір гонорару виконавця за цим договором становить 100000,00 грн, що дорівнює 5% від суми позовних вимог (п. 5.1 договору).

Замовник виплачує виконавцю гонорар протягом 10 робочих днів з дати отримання коштів від контрагента (сплачених добровільно або стягнених у примусовому порядку) (п. 5.2 договору).

Усі платежі, передбачені договором, здійснюються замовником у гривнях, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця або оплати готівкою (п. 5.3 договору).

Представництво інтересів позивача у справі здійснювалося адвокатом Сацюком Д.А. на підставі ордеру серії АА № 1497565, виданого 17.10.2024 (а.с. 5).

За приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом статті 123 цього Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За наданими позивачем актом приймання-передачі наданих послуг та описом послуг за договором у межах справи про стягнення основного боргу убачається, що основна їх суть зводиться до підготовки позову з поданням його до суду та участю представника-адвоката у двох засіданнях суду.

Згідно з протоколами від 28.11.2024 та 17.12.2024 підготовче та судове засідання відповідно проводилися лише за участю представника позивача адвоката Сацюка Д.А. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За обставинами справи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду в межах передбаченого законом строку.

Аналізуючи в контексті зазначених правових критеріїв заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в сумі 100000,00 грн, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналогічні положення містяться і у статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року (далі - Правила адвокатської етики).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Також суд зважає на те, що Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правила адвокатської етики надають визначення поняття "гонорар" без поділу цього поняття на види. Зокрема, норми зазначених Закону та Правил не передбачають такі різновиди винагороди (гонорару) як основний, додатковий чи "гонорар успіху", що свідчить про те, що поняття "гонорар", яке міститься у зазначених нормативно-правових актах, є загальним, під яким розуміється як основна, так і додаткова винагороди. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.07.2022 у справі № 903/781/21.

З огляду на викладене погоджений сторонами у пункті 5.1 договору гонорар є за своєю суттю погодженою сторонами ціною договору в розумінні статей 632, 903 Цивільного кодексу України, статті 189 Господарського кодексу України, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства гонорар безвідносно до його виду (основний, додатковий (гонорар успіху)) є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, тобто є платою за виконану роботу/надані послуги.

Водночас при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також із критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт отримання позивачем професійної правничої допомоги у вигляді визначених договором № 271 послуг та за узгодженою сторонами вартістю у фіксованому розмірі 100000,00 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в п.п. 119, 120 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

З огляду на викладене, оцінюючи обсяг наданої позивачу правничої допомоги, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу при їх розподілі, а також зважаючи на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, суд доходить висновку про недостатню обґрунтованість позивачем необхідності покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 100000,00 грн.

Враховуючи, що справа не представляє складності, зважаючи на кількість сторін, предмет позову, обсяг доказів, кількість та зміст підготовлених з боку позивача за час судового провадження заяв по суті справи (позовна заява), суд доходить висновку, що вартість наданої професійної правничої допомоги у цій справі не може бути покладена на відповідача повністю.

Прийнятною в аспекті розумності, обґрунтованості до предмета спору й ціни позову сумою за добросовісне надання правничої допомоги у цій справі, яку за її обставинами та за результатом розгляду можна в порядку розподілу покласти на відповідача, є сума в розмірі 10000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ЕКМІ" про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в сумі 100000,00 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Агро Старт" (ідентифікаційний код 44963930; місцезнаходження: 49128, м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд. 82) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ЕКМІ" (ідентифікаційний код 31107961; місцезнаходження: 03049, м. Київ, вул. Генерала Геннадія Воробйова, буд. 16) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

У задоволенні заяви щодо стягнення з відповідача решти витрат на професійну правничу допомогу в сумі 90000,00 грн відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 31.12.2024.

Суддя І.І. Колісник