Рішення

від 31.12.2024 по справі 905/1202/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.12.2024 Справа №905/1202/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу №905/1202/24

за позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації, м. Краматорськ, Донецька область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський шифер», м.Краматорськ, Донецька область

про стягнення 219 096, 92 грн,

без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації через підсистему «Електронний суд» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський шифер» про стягнення заборгованість у сумі 219 096, 92 грн, з якої: 176484, 70 грн - основний борг, 28 361, 48 грн - пеня, 3 770, 70 грн - 3 % річних, 10 480, 04 грн - інфляційні втрати

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за типовим договором розподілу природного газу в частині здійснення відповідачем повної та своєчасної оплати за розподіл природного газу в установлені договором строки.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024 для розгляду даної справи визначено суддю Кучеряву О.О.

Ухвалою суду від 23.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1202/24, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання). Встановлено строк сторонам для подання заяв по суті справи, доказів.

Згідно спільного розпорядження голови та керівника апарату Господарського суду Донецької області від 25.05.2023 № 6-р, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, продовжено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з урахуванням Рішення зборів суддів від 13.06.2022 №1, а саме: суддям та працівникам апарату суду виконання посадових обов`язків в змішаному режимі, учасникам судових засідань рекомендовано утримуватись від відвідування приміщення суду, свої процесуальні права та обов`язки реалізовувати з використанням альтернативних способів подачі документів та участі в судових засіданнях.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1137 затверджено Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Згідно із п. 3 Загальної частини Положення Портал Дія призначений для реалізації права кожного на доступ до електронних послуг та інформації про адміністративні та інші публічні послуги, звернення до органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (у тому числі відповідно до Закону України «Про звернення громадян»), отримання інформації з національних електронних інформаційних ресурсів, яка необхідна для надання послуг, а також для проведення моніторингу та оцінки якості послуг у випадках, визначених цим Положенням.

Суд зазначає, що 23.09.2024 судом було здійснено підписку позивача та відповідача на отримання процесуальних документів електронною поштою по справі №905/1202/24, зокрема: за електронною адресою позивача: m.s.shypenko@gmail.com , та за електронною адресою відповідача: krmshifer@gmail.com, (вказані електронні пошта зазначені позивачем на титульному аркуші позовної заяви).

Суд вбачає за необхідне зазначити, що після підписання електронним цифровим підписом судді процесуальних документів по справі, програма «Діловодство спеціалізованого суду» направляє автоматично всім учасникам справи всі процесуальні рішення на їх електронні пошти. При цьому, відомості у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» містяться довідки про доставку електронного листа до електронної скриньки позивача та відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з частиною одинадцятою статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала суду від 23.09.2024 про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд» про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку документу до електронного кабінету від 25.09.2024.

Одночасно, означена ухвала була направлена позивачу на його відому електронну адресу: m.s.shypenko@gmail.com, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа до електронної скриньки від 25.09.24.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи №905/1202/24 ухвала суду від 23.09.2024 про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд» про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку документу до електронного кабінету від 25.09.2024.

Одночасно, означена ухвала була направлена відповідачу на його відому електронну адресу: krmshifer@gmail.com, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа до електронної скриньки від 25.09.24.

Окрім того, ухвала суду від 23.09.2024 розміщена в ЄДРСР, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»), та відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з нею у цьому реєстрі.

14.10.2024 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що позовні вимоги не визнає частково, та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 28 361,48 грн., 3% річних в сумі 3 770,70 грн., інфляційних втрат в сумі 10 480,04 грн та зобов`язати провести звірку суми основного боргу сторін, для вирішення питання стосовно стягнення спірної суми основного боргу. Обґрунтовуючи позицію, викладену у відзиві, відповідач посилався на форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що потягло за собою неможливість виконання взятих на себе зобов`язань за договором укладеним позивачем та ТОВ «Краматорський шифер». Зазначив, що відповідно до умов п.10.1 типового договору розподілу природного газу сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Відповідач зазначив, що листами від 01.03.2022, від 29.05.2023, від 07.06.2023, направленими на електронну адресу відповідача, повідомив про настання форс-мажорних обставин. Відповідач посилався на тяжке фінансове становище, знаходження виробництва у простою з 01.03.2022. Зазначив, що споживання природного газу з 01.03.2022 у ТОВ «Краматорський шифер» відсутнє з огляду на неможливість ведення господарської діяльності в умовах воєнного стану та знищення майна підприємства внаслідок активних бойових дій на території міста Краматорська.

14.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній повідомляє, що твердження відповідача про настання форм-мажорних обставин без надання документів, які це підтверджують, за самого лише посиланням на лист ТПП, якому вже більше 2,5 років, є необґрунтованими та такими, що мають бути піддані критичній оцінці суду, що позаяк не спростовує обґрунтованості позовних вимог. Відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про форс-мажорні обставини та відповідних документів відповідно до умов п.10.3 договору. Просив суд врахувати зазначені пояснення при розгляді справи по суті.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Положеннями частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Рішення складено 31.12.2024 у зв`язку із веденням на території України воєнного стану та об`єктивною неможливістю розгляду справи у строк, встановлений ст.248 ГПК України, з урахуванням роботи суду в умовах воєнного стану.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

В С Т А Н О В И В

Публічне акціонерне товариство з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз» на підставі ліцензії АЕ №299064 має право на розподіл природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ.

Шляхом підписання заяви-приєднання від 01.02.2017, між Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (далі - Оператор ГРМ, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорський шифер» (далі - Споживач, відповідач) укладено договір розподілу природного газу № 06-20П від 01.02.2017, відповідно до п.1.1 якого, цей типовий договір розподілу природного газу (далі-договір) є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку №1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3 договору).

За цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п.2.1 договору).

Обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного у встановленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ (п.2.2 договору).

Згідно із п. 3.1 договору унормовано, що Споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду.

Наявність підтвердженого обсягу природного газу Споживача (його постачальника) доводиться до відома Оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку Оператором ГТС, а до відома Споживача - його постачальником.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що споживач, що не є побутовим, зобов`язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Якщо за підсумками місяця фактичний об`єм споживання природного газу споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.

Відповідно до п. 5.4 договору, порядок визначення об`єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору. Після запровадження особистого кабінету на сайті оператора ГРМ споживач має можливість скористатися ним для формування звітності (передачі показань лічильника газу) та рахунків за надані послуги, а також ознайомлення з визначеними об`ємами та обсягами розподіленого та спожитого природного газу за розрахунковий період.

Порядок розрахунків узгоджений сторонами у розділі 6 договору, відповідно до п.6.1 якого оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.6.4 договору).

Згідно положень п.6.6 договору (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.

Відповідно до п. 6.7 договору, у разі виникнення у споживача заборгованості за цим договором сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформляється додатком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов`язань за цим договором. У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи несплати поточних платежів оператор ГРМ має право у порядку, визначеному цим договором, припинити або обмежити розподіл (споживання) природного газу на об`єкт споживача до повного погашення заборгованості.

Надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.8 договору).

Згідно із п. 7.1 договору, оператор ГРМ зобов`язується, зокрема, розміщувати на сайті чинні тарифи за послуги з розподілу природного газу на поточну редакцію тексту цього договору і Кодексу газорозподільних систем, а у разі внесення до цього договору в установленому законодавством порядку відповідних змін своєчасно їх публікувати в офіційних друкованих виданнях, які публікуються на території його ліцензованої діяльності; забезпечити можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи в межах величини приєднаної потужності його об`єкта та передачу належних споживачу об`ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання споживачем вимог цього договору; забезпечити належну організацію та функціонування особистого кабінету споживача; забезпечити належний рівень комерційного обліку природного газу по споживачу, у тому числі формування загального об`єму та обсягу розподілу (споживання) природного газу споживачу за відповідний період.

Відповідно до п. 7.2 договору, оператор ГРМ має право, зокрема, отримувати від споживача оплату за цим договором.

Згідно із п. 7.4 договору, споживач зобов`язується, зокрема, здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором; забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об`єкти чи земельну ділянку представникам оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов`язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизу комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання тощо.

Пунктами 8.1, 8.2 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Цей договір укладається на невизначений строк (п.12.1 договору).

Якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін. У разі незгоди споживача зі змінами він має право розірвати цей договір шляхом надсилання письмового повідомлення оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього договору зміни. Не розірвання цього договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду споживача з внесеними до цього договору змінами (п.12.2 договору).

Заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу №06-20 від 01.02.2017 підписана представником відповідача та скріплена його печаткою, містить дані щодо персонального EIC-коду споживача 56ХО0000WOF7200G, назви та опису об`єкта - ТОВ «Краматорський шифер», їх адреси: м. Краматорськ, вул. Привокзальна, 2А, величини приєднаної потужності об`єкта, параметри вузла обліку.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2746 від 22.12.2021 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Донецькоблгаз» установлено тариф на послуги з розподілу природного газу для промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання складає 1, 416 грн. (з ПДВ) та 1,180 грн. (без ПДВ) за 1м3, позивачем у позові зазначено, що тариф у 2023-2024 роках не змінювався.

На виконання умов договору позивачем у червні - грудні 2023 року, січні-липні 2024 року надано послуги з розподілу природного газу, що підтверджується актами приймання-передачі послуги розподілу природного газу:

- за червень 2023 року №89/6 від 30.06.2023 на суму 25 175,04 гривень;

- за липень 2023 року №89/7 від 31.07.2023 на суму 25 175,04 гривень;

- за серпень 2023 року №89/8 від 31.08.2023 на суму 25 175,04 гривень;

- за вересень 2023 року №89/9 від 30.09.2023 на суму 25 175,04 гривень;

- за жовтень 2023 року №89/10 від 31.10.2023 на суму 25 175,04 гривень;

- за листопад 2023 року №89/12 від 30.11.2023 на суму 25 175,04 гривень;

- за грудень 2023 року №89/13 від 31.12.2023 на суму 25 175,04 гривень;

- за січень 2024 року №89/1 від 31.01.2024 на суму 37,06 гривень;

- за лютий 2024 року №89/2 від 29.02.2024 на суму 37,06 гривень;

- за березень 2024 року №89/3 від 31.03.2024 на суму 37,06 гривень;

- за квітень 2024 року №89/4 від 30.04.2024 на суму 37,06 гривень;

- за травень 2024 року №89/5 від 31.05.2024 на суму 37,06 гривень;

- за червень 2024 року №89/6 від 30.06.2024 на суму 37,06 гривень;

- за липень 2024 року №89/7 від 31.07.2024 на суму 37,06 гривень.

Позивачем також складалися відповідні рахунки на оплату за послуги з розподілу природного газу.

Акти приймання-передачі послуги розподілу природного газу не підписані відповідачем, окрім акту за лютий 2024 року, який підписаний та скріплений печаткою відповідача.

Вказані вище акти та рахунки направлялися відповідачу на електронну пошту krmshifer@gmail.com. Акт послуг з розподілу природного газу №89/10 від 31.10.2023 разом з рахунком по сплаті послуги з розподілу природного газу №89/10 від 31.10.2023 за жовтень 2023 та рахунок по сплаті послуги з розподілу природного газу №89/11-П переплата за листопад 2023 направлені засобами поштового зв`язку, про що свідчить опис вкладення поштового відправлення.

На виконання вимог абзацу восьмого пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ Краматорським УГГ сформовано заявку на величину річної замовленої потужності в якій проінформувало ТОВ «Краматорський шифер» про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами ТОВ «Краматорський шифер» за попередній газовий рік (з 01.10.2021 по 30.09.2022) в обсязі 213347,78куб.м. та повідомило Споживача, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності на наступний (2023) календарний рік. Так, величина річної замовленої потужності на поточний (2022) календарний рік - 368152,33 куб.м., величина потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному (2022) календарному році - 30679,36 куб.м., величина потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному (2023) календарному році - 17778,98 куб.м.

Позивач вказує, що за період червень 2023 року - липень 2024 року відповідачем оплати не здійснювались.

Позивачем направлялась на електронну адресу відповідача вимога-рахунок про сплату заборгованості №1.7/1-678 від 05.08.2024, з актом звірки взаєморозрахунків. До вказаної вимоги позивачем додано рахунки для оплати заборгованості, розрахунки штрафних санкцій. Вказана вимога з додатками у вигляді окремих файлів направлені позивачем на електронні адреси «krmshifer@gmail.com», згідно скріншотів поштової скриньки, наданої позивачем.

Відповіді ТОВ «Краматорський шифер» на вищевказану вимогу-рахунок матеріали справи не містять. Але до відзиву на позов відповідачем додано лист вих. № 1 від 08.06.2023 року у відповідь на вимогу-рахунок позивача про сплату заборгованості від 06.06.2023 №1.7/3-879 (за інший період заборгованості, ніж заявлений у даному позові) про настання форс-мажорних обставин, а саме військової агресії Російської Федерації проти України, відсутність коштів для виконання своїх грошових зобов`язань та намір їх виконати у найкоротший термін після закінчення цього періоду та лист ТОВ «Краматорський шифер»: вих.№_ від 01.03.2022 адресований усім контрагентам, кого це стосується, в якому підприємство повідомляє про настання форс-мажорних обставин та неможливість виконання своїх зобов`язань.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідачів такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення заборгованості з вартості послуг розподіленого природного газу та нарахованих пені, 3% річних, інфляційних нарахувань за невиконання відповідачем своїх грошових зобов`язань зі своєчасної та повної сплати вказаної суми.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 Цивільного кодексу України). Закон України «Про ринок природного газу» визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором (ч. 2 ст.40 Закону України «Про ринок природного газу»).

Згідно з п.4 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 (далі - КГРС) договір розподілу природного газу правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

Судом встановлено, що сторони уклали договір розподілу природного газу шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до його умов від від 01.02.2017, за результатами розгляду якої останнє приєднано до умов договору розподілу природного газу №06-20П від 01.02.2017.

Докази розірвання чи припинення такого договору в матеріалах справи відсутні, чинність договору відповідачем не заперечується.

Отже, договір розподілу природного газу є належною підставою для виникнення у сторін відповідних прав та обов`язків.

На підтвердження виконання обов`язку з надання послуг з розподілу природного газу позивачем складені відповідні акти приймання-передачі послуги розподілу природного газу до договору розподілу природного газу у червні - грудні 2023 року, січні-липні 2024 року та рахунки на оплату, які були направлені на електрону адресу відповідача, яка зазначена у заяві-приєднання до договору.

Позивач звертався до відповідача з вимогами-рахунками та направляв акти звірки взаєморозрахунків.

Відповідач вмотивовану відмову від підписання актів наданих послуг оператору ГРМ не надав, до суду від відповідача будь-яких заперечень щодо неотримання актів та рахунків, зауважень щодо фактичних обсягів споживання газу чи вартості наданих послуг не надійшло. Докази протилежного суду не надані.

Умовами пункту 6.6 договору сторони погодили, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.(ч.5 ст. 254 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, відповідач повинен був здійснити остаточну оплату - до десятого числа місяця, наступного за звітним. Так, відповідач повинен був виконати свої грошові зобов`язання: за актом за червень від 30.06.2023 - до 10.07.2023; за липень 2023 року від 31.07.2023 - до 10.08.2023; за серпень 2023 року від 31.08.2023 - до 11.09.2023 (враховуючи, що останній день 10.09.2023 припадає на вихідний день); за вересень 2023 року від 30.09.2023 - до 10.10.2023; за жовтень 2023 року від 31.10.2023 - до 10.11.2023; за листопад 2023 року від 30.11.2023 - до 11.12.2023 (враховуючи, що останній день 10.12.2023 припадає на вихідний день); за грудень 2023 року від 31.12.2023 - до 10.01.2024; за січень 2024 року від 31.01.2024 - до 12.02.2024 (враховуючи, що останній день 10.02.2024 припадає на вихідний день та 11.02.2024 теж є вихідним днем); за лютий 2024 року від 29.02.2024 - до 11.03.2024 (враховуючи, що останній день 10.03.2024 припадає на вихідний день); за березень 2024 року від 31.03.2024 - до 10.04.2024; за квітень 2024 року від 30.04.2024 - до 10.05.2024; за травень 2024 року від 31.05.2024 - 10.06.2024; за червень 2024 року від 30.06.2024 - до 10.07.2024; за липень 2024 року від 31.07.2024 - до 12.08.2024 (враховуючи, що останній день 10.08.2024 припадає на вихідний день та 11.08.2024 теж є вихідним днем).

Відповідач доказів оплати за отримані послуги у червні - грудні 2023 року, січні-липні 2024 року не надав.

Таким чином, відповідачем не сплачені надані позивачем послуги з розподілу природного газу на загальну суму 176484, 70 гривень, що є порушенням умов договору та вищезазначених норм матеріального права. Тому зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 176484, 70 гривень.

Щодо посилань відповідача на неможливість виконання грошових зобов`язань, у зв`язку із наявністю форс-мажорних обставин, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося в внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно із частинами 1,2 ст. 205 ГК України господарське зобов`язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом. У разі неможливості виконання зобов`язання повністю або частково зобов`язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов`язану сторону від відповідальності за невиконання зобов`язання відповідно до вимог закону.

Частина 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» містить визначення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), відповідно до якої, це надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, захоплення підприємств.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами шляхом видання відповідних сертифікатів протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. (ч.1 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України»).

Згідно із положеннями статті 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Судом встановлено, що умовами, викладеними в пунктах 10.1-10.4 договору контрагентами досягнуто згоди щодо алгоритму дій сторони у разі настання обставин непереборної сили, які мають наслідком неможливість належного виконання договору.

Так, відповідно до п.п.10.1-10.4 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору. Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства. Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому законодавством порядку.

Згідно із ч.2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме, зокрема: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога.

В підтвердження наявності форс-мажорних обставин відповідач послався на Лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf, та адресований всім, кого це стосується. Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 № 671 1/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до ст.6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за особистим зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (пункт 6.12 Регламенту).

Зміст статті 14-1 Закону, а також вимоги Регламенту, дають підстави дійти висновку, що сертифікат, про який йдеться у зазначеному Законі, є індивідуальним актом, який стосується конкретних учасників договірних відносин, конкретного договору та конкретних договірних зобов`язань. Натомість, загальний офіційний Лист Торгово-промислової палати України, розміщений в мережі Інтернет 28.02.2022, не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

З огляду на наведене суд зазначає, що у розумінні наведених положень правових актів, Лист ТПП України не є сертифікатом та не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини, що підтверджують неможливість виконання відповідачем договірних зобов`язань з оплати послуг з розподілу природного газу, тому не визнається судом допустимим і достатнім доказом настання форс-мажорних обставин для конкретних обставин.

Суд не може погодитися з позицією відповідача про те, що зазначений Лист засвідчує залежність виконання ним грошових зобов`язань за спірним договором із початком воєнної агресії, про яке йдеться в листі Торгово-промислової палати України.

Матеріали справи не містять відповідного Сертифікату Торгово-промислової палати України на підтвердження настання обставин форс-мажору.

Повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Посилання ТОВ «Краматорський шифер» у відзиві на позов на повідомлення листами ПрАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про настання форс-мажорних обставин від 01.03.2022 року, 29.05.2023 року, 07.06.2023 року не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи, у зв`язку із ненаданням відповідачем доказів направлення таких листів позивачу та запереченнями позивача проти їх отримання.

Також, в матеріалах справи відсутні докази направлення листів від 02.06.2023 року вих.№5/1 та від 08.06.2023 вих. № 1 та надання встановлених законодавством документів на підтвердження настання форс-мажорних обставин.

Відповідач обмежився посиланням у відзиві на відповідну норму договору та констатацією факту наявності такого повідомлення.

Таким чином, відповідач не повідомив негайно позивача про виникнення форс-мажорних обставин та неможливість вчасно виконати зобов`язання за договором, тобто порушив вимоги, встановлені п.п.10.1-10.4 договору.

Загальновідомим фактом є те, що на час розгляду справи має місце ведення активних бойових дій на території Донецької області, де розташоване підприємство відповідача.

Відповідач у відзиві вказує, що внаслідок збройної агресії з лютого 2022 року по теперішній час підприємство знаходиться в тяжкому фінансово-економічному стані, відповідно до наказу №24/02-22 від 24.02.2022 року виробництво знаходиться у простої з 01.03.2022 року, а поновлення його роботи на даний час неможливе у зв`язку з проведення бойових дій на території Донецької області та у м. Краматорську. Враховуючи викладене у підприємства відсутні кошти для погашення заборгованості. Однак відповідачем до відзиву не надано будь-яких доказів на підтвердження фактів, на яких останній базується. Зокрема, відсутні як документи, що підтверджують фінансовий стан підприємства на час розгляду спору в цілому (баланс, фінансові звіти).

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач не довів як настання щодо конкретних правовідносин сторін за договором у спірний період форс-мажорних обставин, так і засвідчення цих форс-мажорних обставин у встановленому законодавством порядку, повідомлення позивача у порядку, що визначений договором, про цей факт.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що строк виконання зобов`язання відповідача з оплати послуг у спірний період відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.

Відповідно до ст. 42 ГК України встановлює, що підприємницькою діяльністю є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно, свобода підприємницької діяльності, у розумінні якої підприємці мають право без обмежень самостійно на власний ризик здійснювати з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом, є загальним принципом господарювання, а, отже, господарської діяльності.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язанням, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.(ч.2 ст.193 Господарського кодексу України).

З системного аналізу ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України виходить, що не вважається випадком, внаслідок якого особа, яка порушила зобов`язанням, звільняється від відповідальності за його порушення, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язанням, відсутність у боржника необхідних коштів.

Суд враховує, що сторони є суб`єктами господарювання, а відтак у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (аналогічна правова позиція викладена у пункті 8.41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2023 р. у справі № 910/830/22, пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17).

Суд не приймає до уваги позицію відповідача, викладену у відзиві, яка полягає в тому, що скрутний фінансовий стан підприємства в цілому унеможливлює виконання грошового зобов`язанням, що, на його думку, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, зобов`язанням з оплати послуг з розподілу природного газу повинні бути виконані незалежно від фінансового стану боржника.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 28 361, 48 грн - пені; 3770, 70 грн - 3% річних; 10480,04 грн - інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Згідно ст. ст. 549, 551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу положень ст. ст. 1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У ч. 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність відповідача за порушення строків виконання грошових зобов`язань передбачена у п. 8.2 договору, за змістом якого у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.

Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню пені, суд дійшов висновку що він є арифметично не вірним, оскільки позивачем невірно визначений початок періоду нарахування пені. За розрахунком суду сума пені складає:

- за зобов`язаннями червня 2023 року на суму 25 175,04 гривень за період з 11.07.2023 по 10.01.2024 розмір пені складає 4871,67гривень;

- за зобов`язаннями липня 2023 року на суму 25 175,04 гривень за період з 11.08.2023 по 10.02.2024 розмір пені складає 588,42 гривень;

- за зобов`язаннями серпня 2023 року на суму 25 175,04 гривень за період з 12.09.2023 (враховуючи встановлений вище судом строк виникнення зобов`язання з остаточної оплати) по 11.03.2024 розмір пені складає 4148,14 гривень;

- за зобов`язаннями вересня 2023 року на суму 25 175,04 гривень за період з 11.10.2023 по 10.04.2024 розмір пені складає 264,80 гривень;

- за зобов`язаннями жовтня 2023 року на суму 25 175,04 гривень за період з 13.11.2023 (початок періоду нарахування визначений позивачем) по 12.05.2024 розмір пені складає 3738, 56 гривень;

- за зобов`язаннями листопада 2023 року на суму 25 175,04 гривень за період з 12.12.2023 (враховуючи встановлений вище судом строк виникнення зобов`язання з остаточної оплати) по 10.06.2024 розмір пені складає 3637,08 гривень;

- за зобов`язаннями грудня 2023 року на суму 25 175,04 гривень за період з 11.01.2024 по 10.07.2024 розмір пені складає 3551,33 гривень;

- за зобов`язаннями січня 2024 року на суму 37,06 гривень за період з 13.02.2024 (враховуючи встановлений вище судом строк виникнення зобов`язання з остаточної оплати) по 11.08.2024 розмір пені складає 5,07 гривень;

- за зобов`язаннями лютого 2024 року на суму 37,06 гривень за період з 12.03.2024 (враховуючи встановлений вище судом строк виникнення зобов`язання з остаточної оплати) по 10.09.2024 розмір пені складає 5,01 гривень;

- за зобов`язаннями березня 2024 року на суму 37,06 гривень за період з 11.04.2024 по 11.09.2024 розмір пені складає 4,15 гривень;

- за зобов`язаннями квітня 2024 року на суму 37,06 гривень за період з 13.05.2024 (початок періоду нарахування визначений позивачем) по 11.09.2024 розмір пені складає 3,24 гривень;

- за зобов`язаннями травня 2024 року на суму 37,06 гривень за період з 11.06.2024 по 11.09.2024 розмір пені складає 2,45 гривень;

- за зобов`язаннями червня 2024 року на суму 37,06 гривень за період з 11.07.2024 по 11.09.2024 розмір пені складає 1,66 гривень;

- за зобов`язаннями липня 2024 року на суму 37,06 гривень за період з 13.08.2024 (враховуючи встановлений вище судом строк виникнення зобов`язання з остаточної оплати) по 11.09.2024 розмір пені складає 0,79 гривень.

Всього сума пені за розрахунком суду становить 28409,64 гривень, але позивачем заявлено до стягнення 28361, 48 гривень, на підставі чого, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у заявленій позивачем сумі підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню 3% річних, суд дійшов висновку що він є арифметично не вірним. За розрахунком суду сума 3% річних складає:

- за зобов`язаннями червня 2023 року на суму 25 175,04 гривень за період з 11.07.2023 по 11.09.2024 розмір 3% річних складає 886, 24 гривень;

- за зобов`язаннями липня 2023 року на суму 25 175,04 гривень за період з 11.08.2023 по 11.09.2024 розмір 3% річних складає 822,09 гривень;

- за зобов`язаннями серпня 2023 року на суму 25 175,04 гривень за період з 12.09.2023 (враховуючи встановлений вище судом строк виникнення зобов`язання з остаточної оплати) по 11.09.2024 розмір 3% річних складає 755,88 гривень;

- за зобов`язаннями вересня 2023 року на суму 25 175,04 гривень за період з 11.10.2023 по 11.09.2024 розмір 3% річних складає 695,87 гривень;

- за зобов`язаннями жовтня 2023 року на суму 25 175,04 гривень за період з 13.11.2023 (початок періоду нарахування визначений позивачем) по 11.09.2024 розмір 3% річних складає 627,59 гривень;

- за зобов`язаннями листопада 2023 року на суму 25 175,04 гривень за період з 12.12.2023 (враховуючи встановлений вище судом строк виникнення зобов`язання з остаточної оплати) по 11.09.2024 розмір 3% річних складає 567,58 гривень;

- за зобов`язаннями грудня 2023 року на суму 25 175,04 гривень за період з 11.01.2024 по 11.09.2024 розмір 3% річних складає 505,56 гривень;

- за зобов`язаннями січня 2024 року на суму 37,06 гривень за період з 13.02.2024 (враховуючи встановлений вище судом строк виникнення зобов`язання з остаточної оплати) по 11.09.2024 розмір 3% річних складає 0,64 гривень;

- за зобов`язаннями лютого 2024 року на суму 37,06 гривень за період з 12.03.2024 (враховуючи встановлений вище судом строк виникнення зобов`язання з остаточної оплати) по 11.09.2024 розмір 3% річних складає 0,56 гривень;

- за зобов`язаннями березня 2024 року на суму 37,06 гривень за період з 11.04.2024 по 11.09.2024 розмір 3% річних складає 0,47 гривень;

- за зобов`язаннями квітня 2024 року на суму 37,06 гривень за період з 13.05.2024 (початок періоду нарахування визначений позивачем) по 11.09.2024 розмір 3% річних складає 0,37 гривень;

- за зобов`язаннями травня 2024 року на суму 37,06 гривень за період з 11.06.2024 по 11.09.2024 розмір 3% річних складає 0,28 гривень;

- за зобов`язаннями червня 2024 року на суму 37,06 гривень за період з 11.07.2024 по 11.09.2024 розмір 3% річних складає 0,19 гривень;

- за зобов`язаннями липня 2024 року на суму 37,06 гривень за період з 13.08.2024 (враховуючи встановлений вище судом строк виникнення зобов`язання з остаточної оплати) по 11.09.2024 розмір 3% річних складає 0,09 гривень.

Всього сума 3% річних за розрахунком суду становить 4863,41 гривень, але позивачем заявлено до стягнення 3770,70 гривень, на підставі чого, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у заявленій позивачем сумі підлягають задоволенню.

При вирішенні питання нарахування позивачем інфляційних втрат, суд зазначає, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19 та постановах Верховного Суду від 17.10.2018р. у справі №916/1883/16, від 08.05.2019р. у справі №904/2156/18, від 20.09.2019р. у справі №904/4342/18, від 14.01.2020р. у справі № 924/532/19, від 29.04.2020р. у справі №910/1193/19, від 18.06.2020р. у справі №904/3491/19, від 01.10.2020р. у справі №910/11820/18, від 10.02.2021р. у справі №910/14257/19.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є арифметично невірним. За розрахунком суду сума інфляційних витрат складають:

- за зобов`язаннями червня 2023 року на суму 25 175,04 гривень за період з липня 2023 по серпень 2024 складає 1357,01 гривень;

- за зобов`язаннями липень 2023 року на суму 25 175,04 гривень за період з серпня 2023 по серпень 2024 складає 1517,17 гривень;

- за зобов`язаннями серпня 2023 року на суму 25 175,04 гривень за період з вересня 2023 по серпень 2024 складає 1896,16 гривень;

- за зобов`язаннями вересня 2023 року на суму 25 175,04 гривень за період з жовтня 2023 по серпень 2024 складає 1761,48 гривень;

- за зобов`язаннями жовтня 2023 року на суму 25 175,04 гривень за період з листопада 2023 по серпень 2024 складає 1547,70 гривень;

- за зобов`язаннями листопада 2023 року на суму 25 175,04 гривень за період з грудня 2023 по серпень 2024 складає 1414,75 гривень;

- за зобов`язаннями грудня 2023 року на суму 25 175,04 гривень за період з січня 2024 по серпень 2024 складає 1229,92 гривень;

- за зобов`язаннями січня 2024 року на суму 37,06 гривень за період з лютого 2024 по серпень 2024 складає 1,66 гривень;

- за зобов`язаннями лютого 2024 року на суму 37,06 гривень за період з березня 2024 по серпень 2024 складає 1,54 гривень;

- за зобов`язаннями березня 2024 року на суму 37,06 гривень за період з квітня 2024 по серпень 2024 складає 1,35 гривень;

- за зобов`язаннями квітня 2024 року на суму 37,06 гривень за період з травня 2024 по серпень 2024 складає 1,27 гривень;

- за зобов`язаннями травня 2024 року на суму 37,06 гривень за період з червня 2024 по серпень 2024 складає 1,04 гривень;

- за зобов`язаннями червня 2024 року на суму 37,06 гривень за період з липня 2024 по серпень 2024 складає 0,22 гривень;

- за зобов`язаннями липня 2024 року на суму 37,06 гривень за період серпень 2024 складає 0,22 гривень.

Згідно розрахунку, наданого позивачем до позовної заяви, останнім нараховано до стягнення інфляційні втрати в сумі 10 480, 04 гривень. За розрахунком суду, інфляційні нарахування за період визначений позивачем становить 10 731,49 гривень, що є більшим ніж заявлено останнім, але суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі заявленій позивачем.

Щодо розподілу судових витрат.

Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог на відповідача покладається судовий збір в сумі 2629,16 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський шифер» про стягнення 219 096, 92 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський шифер» (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Привокзальна, 2А, ЄДРПО 32879254) на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, буд.1; код ЄДРПОУ 24805642) суму основного боргу у розмірі 176484, 70 гривень, пеню у сумі 28 361, 48 гривень, 3% річних у розмірі 3 770, 70 гривень, інфляційні втрати у розмірі 10 480, 04 гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2629, 16 гривень.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення

Повне рішення складено та підписано 31.12.2024.

Суддя О.О. Кучерява