Рішення

від 19.12.2024 по справі 914/2267/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2024 Справа № 914/2267/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Троттола"

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Городоцька швейна фабрика"

про стягнення 1924755,00 грн

за участю представників:

від позивача Бойчук Т.В.

від відповідача не з`явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено за позовом Акціонерного товариства "Троттола" до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Городоцька швейна фабрика" про стягнення 1924755,00 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено в протоколах судового засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача суд встановив таке.

01.09.2019 між Акціонерним товариством "Троттола" (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Городоцька швейна фабрика" (орендар) укладено договір оренди, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передає, орендар приймає в тимчасове оплатне користування, швейне обладнання (надалі - майно), яке є об`єктом власності орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору.

Згідно з пунктом 1.2. договору, найменування майна, яке передається орендарю за цим договором, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності) зазначаються в акті прийому-передачі, який є додатком до цього договору.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що акт прийому-передачі підписується сторонами цього договору та є документом, який свідчить про факт і дату передачі обладнання орендарю, відновну вартість переданого в оренду обладнання, ціну оренди (орендну плату), строк оренди обладнання, - містить інші умови, які орендодавець вважає необхідними для забезпечення своїх майнових прав при використанні орендованого за цим договором обладнання.

Відповідно до пункту 2.1. договору, орендодавець передає орендарю майно за актом приймання-передачі. В акті приймання-передачі сторони зазначають перелік майна, його стан на момент передачі у користування та інше.

Згідно з пунктом 2.2. договору, орендар вступає в строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Пунктом 2.8. договору передбачено, що підписання належним представником орендаря акту прийому-передачі майна засвідчує; факт передачі орендодавцем технічно справного майна; факт ознайомлення орендаря із всіма особливими властивостями роботи майна; а також факт проведення інструктажу з використання майна в роботі та правил безпеки при його застосуванні.

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. та 5.3. договору, сторони погодили, що загальний розмір орендної плати за користування майном переданим орендодавцем орендарю, згідно умов цього договору, становить 57400,00 грн з урахуванням ПДВ на місяць. Рахунки на оплату платежів, передбачених цим договором, формуються орендодавцем та сплачуються орендарем у безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця кожного календарного місяця в національній валюті України. Розмір орендної плати може бути змінений лише за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору.

01 серпня 2020 року між Позивачем та Відповідачем укладено додаткову угоду №1/1 до Договору оренди, у відповідності до умов якої, Сторони погодили, що загальний розмір орендної плати за користування Майном переданим Орендодавцем Орендарю, згідно умов цього Договору, становить 52800,00 грн. з ПДВ на місяць.

01 вересня 2020 року між Позивачем та Відповідачем укладено додаткову угоду №1 до Договору оренди, згідно з якою сторони погодили, що договір діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

01 вересня 2020 року між Позивачем та Відповідачем укладено додаткову угоду №3 до Договору оренди, у відповідності до умов якої, Сторони погодили, що загальний розмір орендної плати за користування Майном переданим Орендодавцем Орендарю, згідно умов цього Договору, становить 50160,00 грн. з ПДВ на місяць.

01 червня 2021 року між Позивачем та Відповідачем укладено додаткову угоду №4 до Договору оренди, у відповідності до умов якої, Сторони погодили, що загальний розмір орендної плати за користування Майном переданим Орендодавцем Орендарю, згідно умов цього Договору, становить 48480,00 грн. з ПДВ на місяць.

01 серпня 2021 року між Позивачем та Відповідачем укладено додаткову угоду №5 до Договору оренди, у відповідності до умов якої, Сторони погодили, що загальний розмір орендної плати за користування Майном переданим Орендодавцем Орендарю, згідно умов цього Договору, становить 48120,00 грн. з ПДВ на місяць.

31 березня 2022 року між Позивачем та Відповідачем укладено додаткову угоду №6 до Договору оренди, у відповідності до умов якої, Сторони погодили, що загальний розмір орендної плати за користування Майном переданим Орендодавцем Орендарю, згідно умов цього Договору, становить 46200,00 грн. з ПДВ на місяць.

31 березня 2023 року між Позивачем та Відповідачем укладено додаткову угоду №7 до Договору оренди, у відповідності до умов якої, Сторони погодили, що загальний розмір орендної плати за користування Майном переданим Орендодавцем Орендарю, згідно умов цього Договору, становить 44985,00 грн. з ПДВ на місяць.

01 січня 2024 року між Позивачем та Відповідачем укладено додаткову угоду №8 до Договору оренди, у відповідності до умов якої, Сторони погодили, що загальний розмір орендної плати за користування Майном переданим Орендодавцем Орендарю, згідно умов цього Договору, становить 44340,00 грн. з ПДВ на місяць.

На виконання умов Договору оренди, визначених у п.п. 1.2, 1.3, 2.1, 2.5, 2.8 договору, Позивач передав Відповідачу майно у кількості 173 одиниці швейного обладнання згідно акту приймання-передачі від 01 вересня 2019 року до договору оренди.

Сторонами були погоджені та підписані акти, відповідно до яких позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги з оренди обладнання на загальну суму 2887205,00 грн (з ПДВ).

Беручи до уваги часткові оплати, позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1924755,00 грн.

Таким чином враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1924755,00 грн.

Відповідач проти позовних вимог не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на таке.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Частинами 1 та 3 статті 760 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно з частинами 1, 3 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1 та 2 статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Як встановлено судом, 01.09.2019 між Акціонерним товариством "Троттола" (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Городоцька швейна фабрика" (орендар) укладено договір оренди, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передає, орендар приймає в тимчасове оплатне користування, швейне обладнання (надалі - майно), яке є об`єктом власності орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору.

До вказаного договору сторонами також було укладено додаткові угоди, відповідно до яких змінювався розмір орендної плати за користування майном.

Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 1924755,00 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні. Відзив на позовну заяву відповідач не подав.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 1924755,00 грн заборгованості є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

За подання позовної заяви до Господарського суду Львівської області було сплачено судовий збір в розмірі 23098,06 грн що підтверджується платіжною інструкцією від 03.09.2024.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 23097,06 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню повністю (1924755,00 х 1,5% х 0,8 = 23097,06).

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Городоцька швейна фабрика" (81500, Львівська область, Городоцький район, місто Городок, вулиця Нижні Пасіки, будинок 9, ідентифікаційний код 05468086) на користь Акціонерного товариства "Троттола" (79018, місто Львів, вулиця Тобілевича, будинок 8, ідентифікаційний код 20835669) заборгованість в розмірі 1924755,00 грн та 23097,06 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 30.12.2024.

Суддя Петрашко М.М.