Рішення

від 30.12.2024 по справі 922/2334/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2334/21 (922/3728/24)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Близнюки" про розірвання договору, що подана в межах провадження у справі № 922/2334/21 про банкрутство ТОВ "Софія - Близнюки" без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.08.2021 серед іншого було відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія - Близнюки", код ЄДРПОУ 35462911, визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", в тому числі й забезпечених заставою майна боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Хандуріна Дмитра Вікторовича та призначено проведення попереднього засідання суду на 06.10.2020.

Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Софія - Близнюки" було здійснено 19.08.2021 за № 67081 на офіційному веб-сайті ВГСУ, в якому встановлений граничний строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника.

Так, на адресу господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом встановлений в оголошенні строк надійшли заяви від 17 кредиторів.

Ухвалою суду від 20.12.2022 в попередньому засіданні суду судом були розглянуті вказані заяви з грошовими вимогами до боржника та прийняті відповідні рішення щодо їх обґрунтованості; зобов`язано розпорядника майна за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Належним чином складений та підписаний реєстр вимог кредиторів надати суду у десятиденний строк з дня постановлення ухвали суду.

21.10.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшла позовна заява (вх. № 3728/24) в якій позивач просить суд розірвати Договір оренди землі б/н, укладений 20.08.2009 на земельну ділянку кадастровий номер 6320686300:03:000:0195 площею 10,536 га, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Софія-Близнюки", код ЄДРПОУ 35462911.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що між нею та ТОВ "Софія - Близнюки" був укладений Договір оренди земельної ділянки б/н від 20.08.2009 площею 10,5360 га, кадастровий номер 6320686300:03:000:0195, та зареєстрований у Близнюківському відділі реєстрації земель, про що Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис.

Право власності позивача на вказану земельну ділянку, площею 10 536 га, підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 08.07.2024.

Відповідач в порушення своїх зобов`язань починаючи з 2021 року не виплачував йому орендну плату. Враховуючи те, що відповідач не виконує свій обов`язок з виплати орендної плати позивач зазначає, що на підставі ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону.

Ухвалою суду від 23.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, у відповідності до абз. 4 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Встановлено відповідачу, відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, строк 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам ст.165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач був зобов`язаний надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду, а докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов.

Встановлено позивачу, відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, строк на подання до суду відповіді на відзив - 5 календарних днів з дня його отримання. Копію відповіді на відзив та доданих до неї документів позивач був зобов`язаний надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відповіді на відзив до суду, а докази надіслання надати суду разом із відповіддю на відзив.

Встановлено відповідачу, відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, строк на подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив - 5 календарних днів з дня її отримання. Зобов`язано відповідача надіслати (надати) заперечення та додані до нього документи іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) такого заперечення до суду. Докази такого надіслання надати суду.

Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзиву на позов або будь яких письмових пояснень щодо своєї правової позиції на протязі тривалого часу суду не надав.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження відповідача.

Проте, зазначена ухвала, направлена на адресу ТОВ "Софія - Близнюки" повернута на адресу суду з відміткою: за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з п.п.3, 4, 5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до п.п.116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Окрім цього, відповідно ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Проте відповідач ТОВ "Софія - Близнюки" не зареєстрував свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Всі ухвали господарського суду Харківської області по цій справі були оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до положень частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення учасників у справі про її розгляд.

Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, станом на день розгляду справи по суті від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно з договором оренди б/н від 20 серпня 2009 року укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "Софія - Близнюки" (далі-Договір), орендодавець надала, а орендар прийняв в строкове платне користування та володіння земельну ділянку для вирощування сільськогосподарської продукції, що знаходиться на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області, площею 10,5360 га. Пунктом 7 договору встановлено, що договір укладено з моменту його підписання сторонами і його державної реєстрації строком на 15 років.

Відповідно до позначки на договорі, цей Договір зареєстрований в Близнюківському відділі державної реєстрації земель, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.11.2010 № 041068500050.

В договорі оренди сторони домовились, що орендна плата за цим договором сплачується шляхом грошової та натуральної форм орендної плати. Сплата орендних платежів в натуральній формі здійснюється Орендарем шляхом відпуску зі свого складу продукції. Орендар безкоштовно надає послуги по обробітку городів (оранка та культивація) до 0,25 га і ритуальні послуги (надання автотранспорту та виготовлення труни).

Пунктом 12 Договору сторони передбачили, що передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформлюються відповідними актами.

До матеріалів справи доданий Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 08.07.2024 № 385948687. Згідно вказаного витягу, запис про право власності позивача на вказану земельну ділянку, площею 10 536 га, внесено до реєстрів 15.12.2020 за № 39800203 на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 31633760, виданий 15.12.2020, видавник Державний земельний кадастр.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно пункту 5 договору оренди земельної ділянки від 20.08.2009, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 125 077,57 грн.

Пунктами 9-11 договору встановлена орендна плата за користування земельною ділянкою, що складає 1,5% та становить 1876,16 грн. сплачується в строки з 01.08. по 31.12. кожного року.

За положеннями статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Пунктом 7 договору сторонами встановлено, що договір укладено з моменту його підписання сторонами і його державної реєстрації строком на 15 років.

Відповідно до позначки на договорі, цей Договір зареєстрований в Близнюківському відділі державної реєстрації земель, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.11.2010 № 041068500050.

Відповідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі", строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Суд зауважує, що припинення строку дії договору у будь-якому випадку унеможливлює розірвання такого договору в судовому порядку, оскільки в силу положень чинного законодавства розірвати (в тому числі і в судовому порядку) можливо лише діючий договір. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 року у справі №905/1705/18.

Також, у постанові Верховного Суду від 14.07.2021 року у справі № 911/1442/19 викладено правовий висновок, відповідно до якого розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Аналогічний висновок також викладено Верховним Судом у справах № 910/16750/18, № 911/991/19, № 904/2903/20, з яким також погодився Верховний Суд у постанові від 21.06.2022 року у справі № 911/3276/20.

Судом встановлено, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 20.08.2009 припинив свою дію 20.08.2024 у зв`язку з закінченням строку, на який він був укладений.

При цьому, умовами договору передбачено, що після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право його укласти на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення ТОВ "Софія - Близнюки" про намір продовження дії договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився), у зв`язку з чим вимога позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.08.2009 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним.

Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, приймаючи до уваги пояснення Відповідача щодо відсутності підстав для розірвання договору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про розірвання Договору оренди землі б/н, укладений 20.08.2009 на земельну ділянку кадастровий номер 6320686300:03:000:0194, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Софія-Близнюки", код ЄДРПОУ 35462911.

Витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви, відповідно приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення направити сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "30" грудня 2024 р. (у зв`язку з тим, що в період з 23.12.2024 по 27.12.2024 суддя Кононова О.В. перебувала у відпустці).

Суддя О.В. Кононова