ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
26 грудня 2024 року м. ХарківСправа № 922/3385/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Колесніченко О.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атор Консалтінг", м. Харків 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО А.Т.О.Р.", м. Харків про стягнення 643369,62 грн.
за участю представників учасників справи:
позивача - Віталій КУРУЦ,
відповідача - Валентин СПАСИБО,
третьої особи - Валентин СПАСИБО
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Акціонерне товариство "Українська залізниця", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атор Консалтінг", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь штрафні санкції за договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 28.08.2023 № ПК/МТЗ/23515/Ю у розмірі 643369,62 грн, з яких 566133,48 грн - штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого у строк товару, 77236,14 грн - пеня у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення понад 15 календарних днів. Витрати на оплату судового збору позивач просить покласти на відповідача.
26.09.2024 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
24.12.2024 до суду від представника 3-ї особи ТТОВ "НВО А.Т.О.Р.", надійшло клопотання (вх. № 32232) про призначення у справі судової товарознавчої експертизи. В обґрунтування свого клопотання зазначає, що предметом договору є постачання тих матеріалів, які необхідні не для будівництва нових вагонів, а для ремонту вживаних вагонів. При цьому, в залежності від року випуску і виробника вагонів їх реальні габарити майже завжди відрізняються від тих, що передбачені кресленнями. Спочатку, при ремонті вагону виготовляються та монтуються внутрішні стіни вагону. І вже на них монтуються стелі. На переконання представника третьої особи, це об`єктивна закономірність, яка не може бути переглянута або змінена. Тому, окрім розбіжностей в залежності від року випуску та виробника вагонів, дуже часто існують розбіжності між реальними розмірами та розмірами, передбаченими кресленнями, що виникають внаслідок особливостей виробника стін до вагонів.
На думку представника третьої особи, тільки після встановлення стін можливо провести розрахунки розмірів стель. Як зазначає представник третьої особи та відповідача, остаточну інформацію про фактичні розміри стель отримано 15.11.2023. Представник наголошує на тому, що факт зміни розмірів стель, ніж ті, що встановлені в технічній документації, підтверджується, зокрема, листом Філії "Пасажирська компанія" Виробничий підрозділ Пасажирське Вагонне депо станції Бахмач від 19.08.2024р. № 467148В64С8535F704000000F0D302006E710D00. Після отримання 15.11.2023р. інформації про фактичні потрібні розміри стель третя особа виготовила, а відповідач поставив позивачеві, та позивач прийняв без заперечень стелі, які за своїми габаритами відрізняються від тих габаритів, що прописані в технічної документації третьої особи. Цей факт підтверджується, зокрема, сканкопіями листування між представниками учасників справи.
Втім, оскільки позивач не визнає і заперечує проти перелічених вище фактів та стверджує, що третя особа була зобов`язана виготовити, а відповідач поставити товари, які мали б габарити, що зазначені в технічній документації третьої особи та тендерній документації, у представника третьої особи та відповідача виникла потреба довести належними доказами факт того, що розміри стель, які повинні були виготовлятися третьою особою, були змінені.
Так, позивач не визнає ту обставину, що третя особа виготовила, а відповідач поставив позивачеві, а позивач прийняв без заперечень стелі, які за своїми габаритами відрізняються від тих габаритів, що прописані в технічній документації третьої особи. Встановлення перелічених вище фактичних обставин, на думку представника третьої особи та відповідача, є суттєво важливим для повного, об`єктивного та справедливого вирішення спору по суті, адже якщо буде встановлено, що фактичні розміри поставлених позивачеві товарів (які він прийняв без заперечень) відрізняються від розмірів цих товарів, що прописані в технічній документації третьої особи, то до отримання остаточної інформації від позивача відповідач та третя особа об`єктивно не могли навіть розпочинати підготовку до виробництва.
Так, на переконання третьої особи та відповідача, лише після її отримання вони мали вчинити наступні дії: розробити особливі креслення; виготовити пробну партію товару; здійснити встановлення цієї пробної партії на вагонах позивача і підтвердити їх відповідність особливим умовам; почати виготовлення основної партії товару.
Отже, на велике переконання третьої особи та відповідача, вищенаведене може бути підставою для виключення можливості притягнення відповідача до господарсько-правової відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.
Крім того, 24.12.2024 до суду від представника 3-ї особи ТОВ "НВО А.Т.О.Р.", надійшли клопотання (вх. № 32233) та (вх. № 32245) про виклик для допиту в судовому засіданні в якості свідків головного технолога Пасажирського Вагонного депо станції Бахмач ОСОБА_2, технолога Пасажирського Вагонного депо станції Бахмач ОСОБА_3 та начальника конструкторського Бюро ТОВ "НВО А.Т.О.Р." ОСОБА_1.
На переконання третьої особи та відповідача, вищенаведені посадові особи можуть підтвердити або спростувати наступні фактичні обставини, що мають значення для вірного вирішення справи, а саме: предметом договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 28.08.2023 № ПК/МТЗ/23515/Ю є постачання тих матеріалів, які необхідні не для будівництва нових вагонів, а для ремонту вживаних вагонів.
При цьому, в залежності від року випуску і виробника вагонів їх реальні габарити майже завжди відрізняються від тих, що передбачені кресленнями. Спочатку при ремонті вагону виготовляються та монтуються внутрішні стіни вагону. І вже на них монтуються стелі. Це об`єктивна закономірність, яка не може бути переглянута або змінена. Тому, окрім розбіжностей в залежності від року випуску та виробника вагонів, дуже часто розбіжності між реальними розмірами та розмірами, передбаченими кресленнями, виникають внаслідок особливостей виробника стін до вагонів. Тільки після встановлення стін можливо провести розрахунки розмірів стель. Фактичні розміри стель, виготовлених, поставлених і прийнятих позивачем в межах договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 28.08.2023 №ПК/МТЗ/23515/Ю, не відповідають розмірам цих стель, визначеним в технологічній документації на них. У випадку виготовлення стель в межах договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 28.08.2023 № ПК/МТЗ/23515/Ю за розмірами, визначеними в технологічній документації на них, вони не могли б бути встановлені у вагони без проведення певних додаткових робіт по зміні габаритів.
25.12.24 по суду від позивача надійшли заперечення проти клопотання 3-ї особи про виклик та допит свідків (вх. № 32380), в яких позивач просить відмовити в задоволенні клопотання, оскільки процесуальний закон встановлює в якості передумови виклику свідка наявність його заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 88 ГПК України. Відповідачем або третьою особою не було надано жодних оригіналів нотаріально-посвідчених заяв свідка ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 , у яких були б викладені їхні показання.
25.12.2024 до суду від представника 3-ї особи ТОВ "НВО А.Т.О.Р.", надійшло клопотання (вх. № 32386) про витребування письмової заяви свідків головного технолога Пасажирського Вагонного депо станції Бахмач ОСОБА_2 та технолога Пасажирського Вагонного депо станції Бахмач ОСОБА_3 та зобов`язати свідків надати відповіді на наступні питання: що є предметом договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 28.08.2023 № ПК/МТЗ/23515/Ю: постачання тих матеріалів, які необхідні для будівництва нових вагонів, або постачання матеріалів, що є необхідними для ремонту вживаних вагонів? Чи відрізняються реальні габарити стель, що постачаються для ремонту вживаних вагонів, в залежності від року випуску і виробника вагонів? При ремонті внутрішнього обладнання та оснастки вагонів який порядок монтажу: спочатку при ремонті вагону виготовляються та монтуються внутрішні стіни вагону, і вже на них монтуються стелі, або спочатку монтуються стелі і потім стіни? Чи можливо при ремонті внутрішнього обладнання та оснастки вагонів визначити точний розмір стель вагонів до монтажу стін? Чи відповідають фактичні розміри стель, виготовлених, поставлених і прийнятих позивачем в межах договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 28.08.2023 № ПК/МТЗ/23515/Ю, розмірам цих стель, визначеним в технологічній документації на них? У випадку виготовлення стель в межах договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 28.08.2023 № ПК/МТЗ/23515/Ю за розмірами, визначеними в технологічній документації на них, чи могли б вони бути встановлені у вагони без проведення певних додаткових робіт по зміні габаритів.
25.12.24 по суду від позивача надійшли заперечення проти клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи (вх. № 32387), в яких позивач у задоволенні клопотання представника відповідача/третьої особи від 23.12.2024 про призначення судової товарознавчої експертизи просить суд відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідач/третя особа просить встановити відповідність фактичних розмірів стель, що були поставлені за договором відповідно до видаткових накладних № 89 від 11.12.2023, № 92 від 14.12.2023, № 98 від 18.12.2023, № 97 від 18.12.2023, № 99 від 18.12.2023, № 105 від 25.12.2023, № 106 від 27.12.2023, № 107 від 28.12.2023, № 111 від 30.12.2023, № 112 від 30.12.2023, № 113 від 30.12.2023. За цими накладними відповідачем було поставлено виключно наступну продукцію: "Стеля косого коридору" (АТОР.667286.134), "Стеля пасажирського салону" (АТОР.667286.135), "Стеля купе відпочинку провідника" (АТОР.667286.136). Між тим, у своєму клопотанні представник відповідача/третьої особи згадує продукцію, щодо якої спору між сторонами немає.
Крім того, позивач зауважує, що розміри товару, що був замовлений за договором визначені у додатку А розділу ІІ до тендерної документації у таблиці "Комплект стель металевих вагона некупейного типу", а не в технологічній документації, як стверджує представник відповідача /третьої особи. Таким чином, на переконання представника позивача, у цій частині таке клопотання є безпідставним.
Водночас, позивач просить суд врахувати, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 акціонерне товариство "Українська залізниця" віднесено до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. У зв`язку з військовою агресією РФ проти України позивач залучений до здійснення заходів із евакуації населення із зон (районів) бойових дій у безпечні райони нашої держави та за кордон, а також до перевезення військовослужбовців Збройних Сил України. Постійні бомбардування руйнують залізничну інфраструктуру, виробничі потужності АТ "Укрзалізниця" та уже порушили систему організації та управління пасажирськими перевезеннями. Кількість пасажирських вагонів у позивача обмежена, а запит на перевезення постійно зростає, вилучення вагонів для проведення судової експертизи негативно вплине на діяльність товариства та завдасть йому майнових збитків. Окрім того, для проведення вимірювання фактичних розмірів стель необхідно здійснити їх демонтаж з вагонів поїздів, такі дії призведуть до додаткових непередбачуваних робіт, що спричинить додаткові фінансові витрати позивача.
26.12.2024 до суду від представника 3-ї особи ТОВ "НВО А.Т.О.Р.", надійшло уточнене клопотання (вх. № 32515) про призначення у справі судової товарознавчої експертизи, в якому він зазначає, що клопотання спрямоване на отримання доказів того, які розміри продукції по договору були фактично поставлені позивачеві, в самих накладних фактичний розмір поставлених стель взагалі не зазначено. Тобто, встановити за допомогою накладних що саме було поставлено - не вбачається можливим. Тендерна документація укладалась ще до фактичної передачі продукції. Таким чином, вона за своєю правовою природою не може підтвердити або спростувати фактичні розміри поставленої продукції. В Додатку "А" чітко зазначена наступна вимога: "Комплект стель металевих вагона некупейного типу. Галузь застосування - залізничний рухомий склад, запасні частини до пасажирських вагонів. Стелі повинні відповідати кресленикам наведеним у таблиці або еквівалент". Жодного ствердження про те, що стелі повинні відповідати саме тим розмірам, які далі наведені в таблиці, Додаток А не містить. Більше того, в самій таблиці зазначено: Код Найменування Креслення або Розміри, Д х Ш х В, в мм Кількість на вагон МТР УЗ продукції еквівалент. Тобто, і в таблиці також зазначено не тільки креслення, але й допускається його еквівалент. В самих кресленнях чітко зазначено, що розміри є довідковими, тобто можуть бути зміненими. В матеріалах справи є лист заступника керівника ПКВЧД-9 Бахмач, в якому він зазначає наступне: "Зі сторони ПКВЧД-9 Бахмач дані розміри (фактично виміряні безпосередньо на вагоні) після проведення монтажу всіх перестінків (щити, фрамуги) по всьому вагону та монтажу перегородки котельного відділення. Дані розміри були остаточно виміряні та погоджені із виробником 15.11.2023 року". Тобто, 15.11.2023 відбулось остаточне погодження розмірів. Третя особа стверджує, що ці розміри були іншими. Позивач це не визнає.
Відтак, на переконання третьої особи, встановити істину, враховуючи небажання представника позивача отримати цю інформацію від своїх працівників, можна лише шляхом проведення експертизи. При поданні клопотання про проведення судової експертизи в прохальній частині помилково була включена вся продукція, поставлена в межах договору. Об`єктивної потреби в проведенні її дослідження немає.
У підготовчому засіданні 26.12.2024 представник позивача підтримав свої письмові заперечення, просив суд в задоволенні клопотань представника 3-ї особи про призначення товарознавчої експертизи, допит свідків, витребування письмових заяв свідків відмовити.
Представник відповідача та третьої особи у засіданні 26.12.2024 підтримав подані клопотання, просив суд їх задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, клопотання представника позивача про допит свідків, заслухавши учасників процесу, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
Приписами ст. 88 ГПК України визначено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Відповідно до ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.
Враховуючи викладені вище положення процесуального законодавства, господарський суд доходить висновку, що свідок може бути викликаний для допиту лише у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам у справі. Відтак, обов`язковою умовою для вирішення судом питання про виклик свідка є дослідження викладених свідком у заяві обставин, які мають значення для справи. При цьому, неподання стороною до суду заяви свідка виключає можливість встановлення судом вказаних обставин, а, отже, має наслідком відсутність правових підстав для виклику особи, якою не було викладено свої показання письмово, для її допиту у судовому засіданні. Приписами ГПК України не передбачено повноважень суду щодо покладення на особу, якою не було викладено свої пояснення у заяві свідка, обов`язку з`явитись у судове засідання для надання пояснень щодо обставин, які входять до предмета доказування.
Позиція господарського суду із даного питання відповідає висновкам, наведеним у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 по справі №918/36/19 та у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 по справі №910/2122/19, відповідно до яких передумовою для виклику свідка для допиту є суперечливість обставин, викладених свідком у заяві, іншим доказам, або у разі наявності у суду сумнівів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
З огляду на вищевикладене, враховуючи неподання до суду письмової заяви свідка, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для виклику та допиту у судовому засіданні головного технолога Пасажирського Вагонного депо станції Бахмач ОСОБА_2, технолога Пасажирського Вагонного депо станції Бахмач ОСОБА_3 та начальника конструкторського Бюро ТОВ "НВО А.Т.О.Р." ОСОБА_1 , що має наслідком необхідність відмови у задоволенні заявленого третьою особою клопотання.
Щодо клопотання представника третьої особи про витребування показання (у вигляді нотаріально посвідчених заяв) від свідків - головного технолога Пасажирського Вагонного депо станції Бахмач ОСОБА_2, технолога Пасажирського Вагонного депо станції Бахмач ОСОБА_3, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (ч.2 ст.81 ГПК України).
Третьою особою у своєму клопотанні не наведено причин неотримання означених доказів самостійно.
Крім того, відповідно до положень частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Нормами процесуального закону не передбачений обов`язок суду з витребовування судом показань (у вигляді нотаріально посвідчених заяв) від свідків.
З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання про витребування доказів.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи.
Згідно ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
За положеннями ч.1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно ч.ч. 3,5 ст.100 ГПК України ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Згідно ч.ч.1,2 ст.103 ГПК України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи. У разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Відповідно до пп. 1.2.4. п. 1.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5 (із змінами та доповненнями, внесеними наказами Міністерства юстиції України) основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема: товарознавча: машин, обладнання, сировини та споживчих товарів; транспортно-товарознавча; військового майна, техніки та озброєння.
Отже, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України (заява №61679/00) від 01.06.2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.
За змістом системного аналізу приписів статей 86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на господарський суд покладено обов`язок всебічно та повно з`ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.
Отже, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.
Експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому, в силу приписів статті 99 ГПК України господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність застосування спеціальних знань щодо встановлення фактичних розмірів стель, виготовлених та поставлених в межах договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 28.08.2023 №ПК/МТЗ/23515/Ю, розмірам цих стель, визначених в технологічній документації.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи. Частиною 3 ст. 228 ГПК України передбачено, що з питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу. Згідно п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Зупинення провадження у справі це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Враховуючи викладене, провадження у справі №922/3385/24 відповідно до ст. 228 ГПК України підлягає зупиненню на час проведення експертизи.
Суд вважає за доцільне звернутись до судового експерта з пропозицією реалізувати надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.
Суд попереджає експерта про передбачену кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
Витрати по проведенню експертизи суд, з огляду на положення статті 125 ГПК України, покладає на третю особу, як на заінтересовану сторону, що заявила клопотання про проведення судової експертизи.
Керуючись ст.ст. 81, 87-89, 98-100, 228, 229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання ТОВ "НВО А.Т.О.Р." про допит в судовому засіданні в якості свідків головного технолога Пасажирського Вагонного депо станції Бахмач ОСОБА_2 та технолога Пасажирського Вагонного депо станції Бахмач ОСОБА_3 - відмовити.
В задоволенні клопотання ТОВ "НВО А.Т.О.Р." про допит в судовому засіданні в якості свідка начальника конструкторського бюро ТОВ "НВО А.Т.О.Р." ОСОБА_1 - відмовити.
В задоволенні клопотання ТОВ "НВО А.Т.О.Р." про витребування показань у вигляді нотаріально посвідчених заяв та зобов`язання свідків надати відповіді на питання від головного технолога Пасажирського Вагонного депо станції Бахмач ОСОБА_2 та технолога Пасажирського Вагонного депо станції Бахмач ОСОБА_3 - відмовити.
Клопотання ТОВ "НВО А.Т.О.Р." про призначення судової експертизи - задовольнити.
Призначити у справі №922/3385/24 судову товарознавчу експертизу та поставити на вирішення експертів наступні питання:
Чи відповідають фактичні розміри стель, виготовлених та поставлених в межах договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 28.08.2023 №ПК/МТЗ/23515/Ю, розмірам цих стель, визначених в технологічній документації на них, а саме:
Код МТР УЗ Найменування продукції Креслення або еквівалент Розміри згідно креслень Кількість
7522780 Стеля косого коридору АТОР.667286.134 4110х1837х56х837х1160 20;
7522820 Стеля купе відпочинку провідника АТОР.667286.136 1759х1238х56 20;
7522840 Стеля пасажирського салону АТОР.667286.135 16139х2950х56 20.
Доручити проведення експертизи Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса" (61177, місто Харків, вулиця Золочівська, будинок 8А).
Попередити експерта про передбачену кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
Для проведення експертизи направити експертній установі матеріали справи №922/3385/24.
Витрати за проведення судової товарознавчої експертизи покласти на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - (Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО А.Т.О.Р").
Рахунок на оплату витрат за проведення судової товарознавчої експертизи, експертній установі направити третій особі у справі - Товариству з обмеженою відповідальністю "НВО А.Т.О.Р" (адреса вул. Шевченка, 317, м. Харків, 61033).
Зобов`язати експертну установу повідомити суд про закінчення експертизи, а експертний висновок направити на адресу господарського суду Харківської області разом із матеріалами справи.
Запропонувати судовому експерту реалізувати, надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.
Провадження по справі зупинити на період проведення судової експертизи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена, в порядку ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повна ухвала підписана "31" грудня 2024 р.
Суддя Л.В. Шарко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2024 |
Оприлюднено | 02.01.2025 |
Номер документу | 124185619 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Шарко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні