Ухвала

від 31.12.2024 по справі 922/4783/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

31 грудня 2024 року м. ХарківСправа № 922/4783/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про забезпечення позову у справі

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61165, м. Харків, вул. Космічна, 21, поверх 8-9, код ЄДРПОУ 39792822) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ" (62420, Харківська область, Харківський район, с. Веселе, вул. Сонячна, 4, код ЄДРПОУ 34630924) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про припинення права власності та витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд примусово припинити право власності ТОВ "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ" на земельну ділянку з кадастровим номером 6325184500:02:001:0221 шляхом витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6325184500:02:001:0221 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Судові витрати покласти на відповідача.

Одночасно із позовом позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд до розгляду справи по суті та набрання рішенням у справі законної сили накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6325184500:02:001:0221 та заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав та Державному земельному кадастрі щодо вказаної земельної ділянки.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначає, що оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 6325184500:02:001:0221 має цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яке не змінювалось станом на дату звернення із позовом, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області вважає, що перебування її у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПТАЛ." є незаконним, та таким, що суперечить вимогам земельного законодавства України.

Таким чином, на думку позивача, перебування земельної ділянки з кадастровим номером 6325184500:02:001:0221 у власності юридичної особи порушує інтереси держави, оскільки суперечить вимогам Земельного кодексу України, Закону України "Про особисте селянське господарство", порушує встановлений законом порядок набуття та використання земельного фонду України та створює правові прецеденти, що суперечать правовому порядку у Державі у зв`язку із чим, право власності на вказану земельну ділянку підлягає припиненню шляхом витребування земельної ділянки на користь держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

На підставі зазначеного вище, позивач вважає, що з метою недопущення ускладнення розгляду справи та унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення позову, враховуючи реальну можливість протиправної поведінки відповідача щодо зміни цільового призначення земельної ділянки або передачі земельної ділянки у власність іншим особам, виникає необхідність вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6325184500:02:001:0221.

Розглянувши заяву Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Згідно з частиною одинадцятою статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення.

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №906/1162/22, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі №904/8506/21.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що з рештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейський суд у рішенні від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. А тому господарський суд повинен враховувати ризики неможливості виконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Відтак, інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Отже, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог до доказування, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у випадку, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову за заявами у справах, де предметом розгляду є немайнові вимоги, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у логічно-послідовній залежності від предмета та підстав позову, правового обґрунтування вимог кожного конкретного господарського спору, видам забезпечення, доводам і аргументам сторін. Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постанові від 11.01.2024 у справі № 916/3599/23.

Як стверджує заявник, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 6325184500:02:001:0221 має цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яке не змінювалось станом на дату звернення із позовом, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області вважає, що перебування її у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПТАЛ." є незаконним, та таким, що суперечить вимогам земельного законодавства України.

В той же час, суд вважає за необхідне відзначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18 та від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Також, доводи заявника про неможливість захисту свого порушеного права внаслідок ймовірного відчуження відповідачем предмета спору на користь третьої особи не є достатньо обґрунтованими.

Згідно зі статтями73,74,77,79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

В той же час, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що вжиття заходів забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, і він не позбавлений права повторно звернутися до суду із заявою про забезпечення позову в разі виникнення обставин, за яких невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 136, 137, 138, 139, 140, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Харківській областіпро забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Ухвала підписана 31.12.2024

СуддяТ.А. Лавренюк

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.