Рішення

від 30.12.2024 по справі 925/1190/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року Черкаси справа №925/1190/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., без виклику учасників справи, розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шико» (вул.Михайла Грушевського, 10, кімната 212, м.Київ, 01001, ідентифікаційний код 23744507)

до Рубана Руслана Анатолійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 301 515,84 грн,

25.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Шико» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Рубана Руслана Анатолійовича , у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки №22-10/22-ПР від 22.10.2022 у розмірі 301 515,84 грн. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4522,74 грн.

У позовній заяві міститься клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 301 515,84 грн, відповідач належним чином свої зобов`язання за договором не виконав та у повному обсязі не розрахувався з позивачем за поставлений товар, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду для стягнення заборгованості у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.09.2024 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову у строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали та заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 10 днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідачки на позов не пізніше 10 днів з дня отримання відзиву.

Відповідач у встановлений судом строк, відзив на позов чи клопотання про розгляд справи з викликом сторін суду не надав.

Ухвала Господарського суду Черкаської області від 30.09.2024 про відкриття провадження у справі 02.10.2024 була направлена судом на адресу відповідача, яка вказана позивачем у позовній заяві, та є адресою його місця реєстрації (судом був замовлений витяг з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідь №813482), проте ця ухвала вручена відповідачу не була та повернулась до суду із відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою».

12.11.2024 судом повторно було направлено ухвалу Господарського суду Черкаської області від 30.09.2024 про відкриття провадження у справі на адресу відповідача. Ухвала повернулась до суду із відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою».

Про відкриття провадження у справі, судом також було повідомлено відповідача шляхом розміщення на офіційному сайті Господарського суду Черкаської області оголошення про повідомлення учасника справи у порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Судом був замовлений витяг з Єдиного державного демографічного реєстру (відповідь №813482) згідно з яким Рубан Руслан Анатолійович зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . На цю адресу судом і направлялись ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Днем вручення судового рішення відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відсутній», «закінчення терміну зберігання» тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов`язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.

Отже, судом вжито належних заходів про повідомлення відповідача про розгляд справи, але останній не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

З огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізична особа-підприємець Рубан Руслан Анатолійовичем припинив підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець 30.11.2023, номер запису 2000190060001003343.

За змістом частини 2 статті 50 Цивільного кодексу України, фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 статті 52 Цивільного кодексу України, фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Отже, законодавством передбачена відповідальність фізичної особи підприємця лише за зобов`язаннями, які пов`язані з підприємницькою діяльністю.

В той же час, у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, її господарські зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона, як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18.

За таких обставин, господарські зобов`язання відповідача, які виникли до дати припинення його діяльності, як суб`єкта господарювання не є припиненими, а відповідач не звільняється від їх виконання.

Враховуючи викладене, суд вважає, що цей спір підсудний Господарському суду Черкаської області.

22.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шико» (постачальник) та фізичною особою-підприємцем Рубаном Русланом Анатолійовичем (покупець) було укладено договір поставки №22-10/22-ПР (далі - договір). За умовами цього договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах цього договору передати покупцеві визначений у пункті 1.2 договору товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах цього договору прийняти товар та оплатити його (пункт 1.1 договору).

У випадку, коли сторонами не буде укладено специфікації на товар, сторони дійшли згоди, що видаткові накладні, що видаються постачальником та наявність яких є обов`язковою, матимуть силу специфікацій у розумінні статті 266 Господарського кодексу України (пункт 1.2 договору).

Сторони не заперечують, що за цим договором можливою є поставка товару партіями. При цьому, партією товару вважається його кількість, зазначена в одній окремій видатковій накладній або специфікації, за умови укладання останньої. Специфікації та видаткові накладні є невід`ємною частиною договору (пункт 1.3 договору).

Постачальник має право вимагати від покупця неухильного додержання умов цього договору, а покупець має право одержувати товар та здійснювати його роздрібний продаж у відповідності з умовами цього договору та звичаїв ділового обороту (пункти 2.1.1, 2.3.2 та 2.4.1 договору).

Передача товару здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну одиниці товару та загальну ціну товару, що передається за накладною (пункт 3.2 договору).

Зобов`язання постачальника щодо передання товару вважається виконаним постачальником, коли він надав товар разом із супровідними документами у розпорядження покупця у пункті поставки, визначеному пунктом 3.9 цього договору. Підписанням видаткової накладної сторони погоджують факт приймання-передачі товару, у кількості визначеній видатковою накладною. Підписана видаткова накладна створює для покупця обов`язок здійснити оплату за прийнятий товар у строки, визначені цим договором (пункт 3.3 договору).

Асортимент, ціна, кількість товару, інші характеристики товару визначаються сторонами у видаткових накладних та у специфікаціях (за умови їх укладання) (пункт 4.1 договору).

Ціна товару, в тому числі ціна за одиницю товару, вказується у видаткових накладних та у специфікаціях (за умови їх укладання) (пункт 5.1 договору).

Оплата за товар здійснюється покупцем у розмірі повної вартості реалізованого товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника у договорі (пункт 5.3 договору).

Оплата за поставлений постачальником товар здійснюється покупцем після його реалізації споживачам або третім особам, раз у два тижні (кожного вівторку, що слідує за звітним періодом) (пункт 5.4 договору).

Покупець зобов`язується надавати постачальнику звіт про продажі раз у дві неділі (кожного понеділку, що слідує за звітним періодом до 12:00) (пункт 5.6 договору).

Сторони погодили, що у випадках, коли постачальником не виставлено рахунок на оплату за результатами звітного періоду, покупець зобов`язаний самостійно здійснити оплату на рахунок постачальника, що вказаний у цьому договорі, виходячи із даних звіту продажів покупця, але в будь-якому випадку, оплата за товар згідно зі звітом покупця, за умови відсутності виставленого рахунку, здійснюється не раніше 16:00 кожного вівторку, що слідує за звітним періодом та не пізніше 18:00 дня, коли необхідно здійснити таку оплату (пункт 5.7 договору).

Окрім того сторони погодили, що у тих випадках якщо покупцем не виконано обов`язок визначений пунктом 5.6 договору у встановлені строки та якщо таке порушення не виправлено протягом двох днів (окрема письмова вимога зі сторони постачальника не вимагається), то покупець, незалежно від фактичної кількості проданого товару, зобов`язується негайно, але не пізніше наступного дня здійснити оплату за весь поставлений та не оплачений товар (пункт 5.8 договору).

Передавання товару здійснюється постачальником у пункті поставки, визначеному пунктом 3.9 цього договору (якщо інше окремо не погоджено специфікацією), за участю уповноваженого належним чином представника на прийняття товару за кількістю та якістю та підписання товарно-супровідних документів (товарні накладні, видаткові накладні, акти приймання товарів по кількості та якості, таке інше) представника покупця (пункт 6.1 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 1 року з моменту підписання, а в частині здійснення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 10.1 договору).

Договір підписаний уповноваженим представником постачальника та покупця особисто та скріплений печаткою постачальника.

07.11.2022 на виконання умов договору постачальник поставив відповідачу товар на загальну суму 301 515,84 грн, що підтверджене видатковою накладною №58984, яка підписана уповноваженим представником постачальника та покупцем особисто та скріплена печаткою постачальника. У видатковій накладній зазначений перелік товару, що постачається, його найменування, кількість та ціна.

У період з 07.11.2022 до 20.11.2022 відповідач реалізував товар на загальну суму 170 189,28 грн, що підтверджене підписаним зі сторони відповідача звітом про продажі №1 від 21.11.2022 за договором №22-10/22-ПР від 22.10.2022.

Оплату за проданий товар згідно із звітом про продажі №1 від 21.11.2022 за договором №22-10/22-ПР від 22.10.2022 відповідач не провів.

Інших звітів відповідачем позивачу не подавалось.

Згідно з випискою вхідних платежів, яка надана позивачем, останній платіж за поставлений товар, відповідачем було здійснено 18.11.2022 за іншим договором поставки №25/09/21-П від 25.09.2021 у сумі 166 666,67 грн.

Вартість поставленого товару відповідачем за видатковою накладною №58984 від 07.11.2022 у добровільному порядку не сплачена, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар за укладеним між сторонами договором поставки.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладених між сторонами договорів. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору такого виду. Договори не заперечені сторонами, не визнані судом недійсними та не розірвані в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 301 515,84 грн, що підтверджене видатковою накладною №58984, яка підписана уповноваженим представником постачальника та покупцем особисто та скріплена печаткою постачальника. У видатковій накладній зазначений перелік товару, що постачається, його найменування, кількість та ціна.

Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору є доказом належного виконання постачальником своїх зобов`язань за договором.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За умовами договору оплата за товар здійснюється покупцем після його реалізації споживачам або третім особам, раз у два тижні (кожного вівторку, що слідує за звітним періодом).

Згідно з пунктом 5.6 договору покупець зобов`язався надавати постачальнику звіт про продажі раз у дві неділі (кожного понеділку, що слідує за звітним періодом до 12:00).

Матеріали справи містять звіт про продажі №1 від 21.11.2022 за договором №22-10/22-ПР від 22.10.2022, згідно з яким відповідач з 07.11.2022 до 20.11.2022 реалізував товар на загальну суму 170 189,28 грн. Інших звітів про продажі відповідачем позивачу не подавалось, матеріали справи не містять.

Разом з тим, сторони погодили, що у випадках, коли покупцем не виконано обов`язок щодо надання звіту у встановлені строки, то покупець, незалежно від фактичної кількості проданого товару, зобов`язується негайно, але не пізніше наступного дня здійснити оплату за весь поставлений та не оплачений товар

Отже, у силу наведених правових норм та положень договору, після отримання товару від постачальника та настання строку розрахуватися за отриманий товар, у відповідача виник обов`язок з оплати вартості всього поставленого товару.

Судом встановлено, що на час звернення позивача відповідач за поставлений товар згідно із видатковою накладною №589814 від 07.11.2022 не розрахувався з позивачем, внаслідок чого у відповідача наявна заборгованість у сумі 301 515,84 грн. Будь-яких доказів іншого матеріали справи не містять.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву та подачу відповідних доказів на оплату вартості поставленого товару.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі. Отже, оскільки відповідач порушив свої зобов`язання в частині оплати вартості отриманого товару, позивачем правомірно заявлена вимога про примусове стягнення цієї заборгованості з відповідача.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що наявність і розмір боргу в сумі 301 515,84 грн позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню у примусовому порядку.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 4522,74 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Рубана Руслана Анатолійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шико» (вул.Михайла Грушевського, 10, кімната 212, м.Київ, 01001, ідентифікаційний код 23744507) 301 515,84 грн заборгованості та 4522,74 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко