Ухвала

від 31.12.2024 по справі 400/5628/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 грудня 2024 року

м. Київ

справа №400/5628/24

адміністративне провадження № К/990/49930/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року

у справі № 400/5628/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати за період з 01.01.2020 року по 15.05.2024 року грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року №3460-ІХ на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати за період з 01.01.2020 року по 15.05.2024 року провести нарахування та виплатити грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року №3460-ІХ на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, включно з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору, та із одночасною грошовою компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу згідно пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року №3460-ІХ на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704;

- зобов`язати провести нарахування та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року №3460-ІХ на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, включно з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору, та із одночасною грошовою компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу згідно пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року №3460-ІX на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704;

- зобов`язати провести нарахування та виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки у розмірі місячного грошового забезпечення виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року №3460-ІХ на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, включно з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору, та із одночасною грошовою компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу згідно пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки у розмірі місячного грошового забезпечення виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року №3460-ІХ на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704;

- зобов`язати провести нарахування та виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки у розмірі місячного грошового забезпечення виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року 294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року №3460-ІХ на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, включно з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору, та із одночасною грошовою компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу згідно пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

- визнати протиправною бездіяльність щодо неврахування під час складання грошового атестату щодо розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-IX на 1 січня 2020 року, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року №3460-ІХ на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, за період з 01.01.2020 року по 15.05.2024 року;

- зобов`язати виготовити та направити новий грошовий атестат, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року №3460-ІХ на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 01.01.2020 року по 15.05.2024 року;

- визнати протиправною бездіяльність щодо неврахування під час складання щодо довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, за період з 01.01.2020 року по 15.05.2024 року;

- зобов`язати виготовити та направити нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-1Х на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року №3460-ІХ на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 01.01.2020 року по 15.05.2024 року;

- визнати протиправною бездіяльність щодо неврахування під час складання щодо довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Додаток 8 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (пункт 3 розділу ІІ), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 року №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року №10-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за №135/13402, розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, за період з 01.01.2020 року по 15.05.2024 року;

- зобов`язати виготовити та направити нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Додаток 8 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (пункт 3 розділу ІІ), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 року №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року №10-1). зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за №135/13402, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року №3460-ІХ на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 01.01.2020 року по 15.05.2024 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати за період з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 за період з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року провести нарахування та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору, та із одночасною грошовою компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу згідно пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору, та із одночасною грошовою компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу згідно пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору, та із одночасною грошовою компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу згідно пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування під час ОСОБА_2 довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, за період з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 виготовити та направити ОСОБА_1 нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-1Х на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування під час складання ОСОБА_1 довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Додаток 8 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (пункт 3 розділу ІІ), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 року №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року №10-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за №135/13402, розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, за період з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 виготовити та направити ОСОБА_1 нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Додаток 8 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (пункт 3 розділу ІІ), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 року №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року №10-1). зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за №135/13402, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року відкрито провадження у справі, та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Пунктом 2 ч. 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до ч. 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Крім того, згідно з ч. 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щодо неврахування під час складання грошового атестату щодо розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, щодо неврахування під час складання щодо довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, щодо неврахування під час складання щодо довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії; зобов`язання провести нарахування та виплатити грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, грошову допомогу на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, зобов`язання виготовити та направити новий грошовий атестат, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виготовити та направити нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, виготовити та направити нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії.

Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний відповідачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.

Оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених підпунктами а), в) пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Оскаржуючи судові рішення, розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач зазначає, що розгляд цієї справи матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи скаржника з огляду на те, що вони мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі. При цьому заявником касаційної скарги не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. У поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи.

Стосовно "виняткового значення" справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

У касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.

Суд враховує, що для кожної із сторін справа, в якій він є учасником має виняткове значення, оскільки спірні правовідносини, що склались, потребують судового втручання.

Разом з тим, скаржник повинен довести, що спірні правовідносини є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.

Суд відхиляє твердження скаржника, що справа має виняткове значення для нього, оскільки вони не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів, є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.

Водночас, судами попередніх інстанцій враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.08.2022 року у справі № 440/6017/21, щодо правозастосування п. 4 постанови № 704, від 08.08.2024 року у справі № 380/2986/23 щодо строків звернення до суду відповідно до ст. 233 КЗпП України.

Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи та цитування норм права з посиланням на невірну оцінку судами попередніх інстанцій доказів у справі, однак, у силу частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі №400/5628/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко