Вирок

від 01.01.2025 по справі 158/3651/24

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/3651/24

Провадження № 1-кп/0158/45/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 січня 2025 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

секретаря - ОСОБА_2

з участю прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченої - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Ківерці кримінальне провадження №12024030590001120 від 24.10.2024 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ромської національності, громадянки України, уродженки м. Новоград-Волинський Житомирської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженої, непрацюючої, без освіти, має на утримані неповнолітню дитину, раніше не судимої

за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 24 жовтня 2024 року близько 11 години 00 хвилин, перебуваючи на території ринку, що за адресою вулиця Соборності, 27, м. Ківерці Луцького району Волинської області, діючи в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом № 2102-IX від 24.02.2022, та подальшим продовженням строку воєнного стану, востаннє, згідно зі ст. 1 Указу Президента України № 469/2024 від 23.07.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України № 3891-ІХ від 23.07.2024, в Україні продовжено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом і метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно викрала з жіночої сумки, належної ОСОБА_6 , котру остання тримала на лівому передпліччі, жіночий гаманець з грошовими коштами в сумі 2000 доларів США, що, згідно офіційного курсу, встановленого Національним банком України, станом на 24.10.2024, еквівалентно 82547,80 гривень, та 300 гривень, в подальшому розпорядилася ними на власний розсуд, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 82847,80 гривень.

Допитана в судовому засіданні по суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, давши суду показання про те, що вона справді викрала вищевказані грошові кошти, у вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати. Вину визнає.

Потерпіла ОСОБА_6 вказала, що претензій до обвинуваченої не має, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 в повному обсязі визнала свою вину у вчинені інкримінованому їй кримінальному правопорушенні при обставинах, що наведені у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не бажають оспорювати фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності її позиції, роз`яснивши їй положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглянути акт у спрощеному провадженні.

Крім повного визнання обвинуваченою своєї вини, її вина у вчиненні встановленого судом кримінального правопорушення повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.

Обвинувачена ОСОБА_5 правильно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності її позиції.

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинене в умовах воєнного стану, і кваліфікує її дії за ч. 4 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності, тяжкість вчиненого злочину, дані про особу.

Так, ОСОБА_5 раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання підсудної, суд не вбачає жодної, оскільки обвинувачена будь-яким чином не сприяла розкриттю злочину, так як повернула викрадені кошти та зробила визнавальні покази лише після затримання її на межі Волинської та Рівненської областей в приміщенні відділення поліції м. Ківерці.

Крім цього, на думку суду, щире каяття це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.

Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. У зв`язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Під час розгляду даного кримінального провадження обвинувачена визнала факт вчинення злочину фактично після затримання її працівниками поліції, при цьому відсутнє ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в бажанні обвинуваченої виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання.

Окрім цього, обвинувачена так і не пояснила причини вчиненого нею злочину, а вказала, що не розуміє «що з нею сталося в момент вчинення крадіжки».

Такі твердження обвинуваченої суд розцінює як створення фактичної версії захисту з метою пом`якшення покарання.

Суд вважає, що обвинувачена не проявила будь-яких ознак наявності у неї осуду поведінки чи якогось бажання виправити ситуацію, що склалася. Натомість, на переконання суду, обвинувачена демонструвала байдужість до свого вчинку та його наслідків, що підтверджується відсутністю будь-яких дій, щодо вибачення перед потерпілою.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання про відсутність свідомого визнання вини обвинуваченою.

З передбачених ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудної, суд не вбачає жодної.

З урахуванням викладеного, характеру і ступеня небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, особи підсудної, яка не працює, має на утримані неповнолітню дитину, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, однак вчинила умисний корисливий злочин, чим завдано потерпілій ОСОБА_6 значної майнової шкоди в розмірі 82847,80 грн., позицію потерпілої, а також враховуючи конкретні обставини справи, а саме спосіб вчинення злочину, суд призначає ОСОБА_5 покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, запобігання новим злочинам, і вважає, що виправлення та перевиховання підсудної не можливе без ізоляції від суспільства, з обранням покарання в межах мінімальної санкції статті, за якою вона притягується до кримінальної відповідальності.

Враховуючи встановлення судом винуватості ОСОБА_5 у кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тяжкість злочину, у вчиненні якого вона обвинувачується, даних про її особу, віддаленість місця проживання (м. Звягель, Звягельського району Житомирської області), а також, оскільки обвинуваченій ОСОБА_5 призначається покарання у виді позбавлення волі реально, суд вважає, що міру запобіжного заходу відносно неї слід обрати у вигляді тримання під вартою, оскільки даний запобіжний захід забезпечать належну процесуальну поведінку останньої.

Речовими доказами слід розпорядитися відповідно до статті 100 КПК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 30.10.2024 - скасувати.

Стягнути із ОСОБА_5 в дохід держави судові витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи у розмірі 3183 грн. 60 коп.

Цивільний позов заявлено не було.

Керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати винною ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Міру запобіжного заходу відносно засудженої ОСОБА_5 обрати у вигляді тримання під вартою, взявши її під варту в залі судового засідання.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з часу проголошення вироку - 01 січня 2025 року.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 30.10.2024 - скасувати.

Речові докази:

грошові кошти - 20 банкнот номіналом 100 доларів США кожна, які поміщено до сейф-пакету №CRI1266066, передано на відповідальне зберігання до філії «Волинське головне регіональне управління» АТ КБ «ПриватБанк», що в м. Луцьк, пр. Відpодження, 1; жіночий гаманець бежевого кольору, який поміщено до паперового конверту, передано до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області, що за адресою м. Ківерці, вул. Залізнична, 52, Луцького району; - повернути потерпілій ОСОБА_6 ;

автомобіль марки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_1 , два мобільні телефони марки «Redmi» чорного та блакитного кольорів, передані на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_7 - залишити у власника;

мобільний кнопковий телефон марки «Samsung», передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_8 - залишити у власника;

мобільний телефон марки «IPhone», передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5 - залишити у власника;

сліди рук, які поміщено до сейф-пакету №CRI1266065 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути із ОСОБА_5 в дохід держави судові витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи у розмірі 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) грн. 60 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право копію вироку отримати в суді.

Суддя

Ківерцівського районного суду ОСОБА_1