Рішення

від 13.11.2024 по справі 548/2736/23

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/2736/23

Провадження № 2/548/87/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2024 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О. В.

за участю : секретаря судового засідання - Манжос Т.В.,

представника позивача- адвоката Павелка Р.С.

представника відповідача - адвоката Чубенко Ж.А.

розглянувши у відлкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб : Хорольського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції , служби у справах дітей виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, Міністерства оборони Україн, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

Позиції учасників справи, процесуальні дії, вчинені по справі.

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області із позовом про визнання батьківства.

В обґрунтування вказаної заяви зазначалося, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (далі за текстом позивачка), в період з 2014 року перебувала у відносинах з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В період спільного проживання 20 серпня 2015 року у позивачки та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народився син - ОСОБА_4 .

Проте, оскільки позивачка проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, прізвище батька у свідоцтві про народження сина було зазначено з її слів відповідно до статті 135 СК України, а саме її прізвище « ОСОБА_5 ».

В подальшому ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та новонароджений син - ОСОБА_4 разом, а ж до повномасштабного вторгнення роziйської федерації, проживали разом, ОСОБА_3 вважав малолітнього ОСОБА_4 своїм біологічним (рідним по крові) сином, піклувався про нього, матеріально забезпечував, всебічно сприяв його фізичному та моральному розвитку та планував офіційно оформити своє батьківство, водночас малолітній ОСОБА_4 ставилася до нього, як до свого рідного батька.

Всі родичі по лінії ОСОБА_3 , вважали що малолітній ОСОБА_4 є його сином, та ставилися до нього як рідного окута, племінника, тощо.

Після повномасштабного вторгнення роziйської федерації ОСОБА_4 було мобілізовано до збройних сил України та останній став на захист своєї Батьківщини.

Останній проходив службу стрільцем-санітаром у військовій частині НОМЕР_1 .Під час виконання бойового завдання 09.09.2023 року поблизу населеного пункту Новомайорське останній зник безвісті.

До даного часу останній не був знайдений серед полонених воїнів та його не було ідентифіковано як загиблого.

Малолітній ОСОБА_4 , залишилася без батьківської опіки.

Встановлення факту батьківства ОСОБА_1 потрібне для оформлення малолітньому ОСОБА_4 , пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Факт батьківства ОСОБА_3 , щодо малолітнього ОСОБА_4 , підтверджується спільними фото (з моменту свого народження), спільними зовнішніми рисами, як з батьком так і особливо з дідусем ОСОБА_2 .

Окремо слід зазначити, що позивачка має другу групу крові В (II) (Rh +), ОСОБА_3 має четверту групу крові AВ (II) (Rh +), у дитини відсоткова вірогідність отримати групу II (A) - 25 %, III (B) - 25, IV (AB) - 50 %, а резус фактор (Rh+) 50 %, (Rh -) 50 %.

Так, малолітній ОСОБА_4 , має A (II) (Rh +) другу групу крові та а резус фактор (Rh+), що додатково підтверджує, що походження дитини є від ОСОБА_3 .

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 29.11.2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.

11.01.2024 року представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Чубенко Ж.А. - подано відзив ( а.с. 20-29). У поданому відзиві адвокат проти заявлених вимог заперечувала в повному обсязі, посилаючись на безпідставність.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 19.01.2024 року призначено у цивільній справі № 548/2736/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи Хорольського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції , служби у справах дітей виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання батьківства, судово- генетичну експертизу.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 09.04.2024 року відновлено провадження по справі.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 01.05.2024 року призначено у цивільній справі № 548/2736/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи Хорольського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції , служби у справах дітей виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання батьківства, судово- генетичну експертизу.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 20.08.2024 року відновлено провадження по справі.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 07.10.2024 року залучено до участі у цивільній справі№ 548/2736/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи Хорольського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції , служби у справах дітей виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання батьківства, в якості третіх осіб: Міністерство оборони України ( код ЄДРПОУ 00034022, адреса знаходження: проспект Повітрофлотський, будинок 6 м. Київ, 03168, Електронна пошта: admou@post.mil.gov.ua) та ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_2 , адреса знаходження: АДРЕСА_1 ).

Представник Міністерства оборони України подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що вимогу про встановлення факту батьківства заявниця обґрунтовувала тим, що встановлення факту батьківства ОСОБА_1 потрібне для оформлення малолітньому ОСОБА_4 , пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон № 1058) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні.

Згідно п. 1,2,3 ч. 2 ст. 36 Закону непрацездатними членами сім`ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти ( у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку,якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах ( у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем тапродовженням навчання за іншим за умови,що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти- до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; 3) чоловік ( дружина), а в разі їх відсутності- один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною(дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 18 років.

Отже законодавством визначено право на отримання пенсії по втраті годувальника, чоловіком, дружиною, батьками, дітьми (в тому числі усиновлені діти та пасинок і падчерка) братами, сестрами, дідусями та бабусями померлого годувальника за певних умов. Цей перелік є вичерпним.

Згідно ч. 3 ст. 36 цього Закону до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника;2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Чинним законодавством не передбачено отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника іншими членами сім`ї, в тому числі особою, яка проживала однією сім`єю з померлим без реєстрації шлюбу.

Щодо встановлення батьківства, то на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин(проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20). Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини (постанова Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 201/3963/16-ц).

Згідно долучених додатків до заяви про встановлення батьківства заявником не підтверджено родинні стосунки (померлого годувальника) з малолітньою дитиною. Заявниця не надала належних та допустимих доказів на підтвердження батьківства ОСОБА_4 .

Позивачка ОСОБА_1 та її представник авдокат ОСОБА_6 підтримали позовні вимоги та прохали їх задовольнити.

Відповідач та його представник адвокат Чубенко Ж.А. заперечували проти позову.

Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (далі за текстом позивачка), в період з 2014 року перебувала у відносинах з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В період спільного проживання 20 серпня 2015 року у позивачки та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народився син - ОСОБА_4 .

Проте, оскільки позивачка проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, прізвище батька у свідоцтві про народження сина було зазначено з її слів відповідно до статті 135 СК України, а саме її прізвище « ОСОБА_5 ».

В подальшому ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та новонароджений син - ОСОБА_4 разом, а ж до повномасштабного вторгнення роziйської федерації, проживали разом, ОСОБА_3 вважав малолітнього ОСОБА_4 своїм біологічним (рідним по крові) сином, піклувався про нього, матеріально забезпечував, всебічно сприяв його фізичному та моральному розвитку та планував офіційно оформити своє батьківство, водночас малолітній ОСОБА_4 ставилася до нього, як до свого рідного батька.

Всі родичі по лінії ОСОБА_3 , вважали що малолітній ОСОБА_4 є його сином, та ставилися до нього як рідного окута, племінника, тощо.

Після повномасштабного вторгнення роziйської федерації ОСОБА_4 було мобілізовано до збройних сил України та останній став на захист своєї Батьківщини.

Останній проходив службу стрільцем-санітаром у військовій частині НОМЕР_1 .Під час виконання бойового завдання 09.09.2023 року поблизу населеного пункту Новомайорське останній зник безвісті.

До даного часу останній не був знайдений серед полонених воїнів та його не було ідентифіковано як загиблого.

Малолітній ОСОБА_4 , залишилася без батьківської опіки.

Встановлення факту батьківства ОСОБА_1 потрібне для оформлення малолітньому ОСОБА_4 , пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Факт батьківства ОСОБА_3 , щодо малолітнього ОСОБА_4 , підтверджується спільними фото (з моменту свого народження), спільними зовнішніми рисами, як з батьком так і особливо з дідусем ОСОБА_2 .

Згідно висновку молекулярно- генетичної експертизи №43198 від 09.08.2024 року про встановлення спорідненості, виконаного експертами Товариства з обмеженою відповідальність "МАМА ПАПА"( ЄДРПОУ 40652411, юридична адвреса: м.Київ, вул.Льва Толстого,21, фактична адреса проведення (відібрання біологічних зразків) АДРЕСА_2 ), ймовірність того, що учасник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є біологічним батьком батька учасника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складає 99,97 %.

Мотивована оцінка доказів та аргументів сторін. Норми права, застосовані судом.

Статтею 51 Конституції України, ч. ч. 2 та 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (ч. 8 ст. 7 СК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини та за рішенням суду.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою одним із батьків. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статтею 135 СК України.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно ч. 1,2,3 ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Згідно ч. 2 ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 - у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК.

З огляду на роз`яснення пункту 9 Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК ( 1618-15 ), згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

З урахуванням наявності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження факту батьківства ОСОБА_3 , який помер, стосовно ОСОБА_4 , суд прийшов до висновку, що заява про встановлення факту батьківства підлягає задоволенню.

Крім цього, суд зауважує, що встановлення факту батьківства буде сприяти якнайкращим інтересам малолітньої дитини.

Відповідно до ст. 134 CK України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно з п. 2.13.1 Розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Враховуючи вищевикладене, повно та об`єктивно оцінивши зібрані докази, суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту батьківства, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.128, 129, 134 СК України, ст.4,12, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання : с. Орликівщина Лубенського району Полтавської області), представник позивача: адвокат Павелко Руслан Сергійович (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_4 IBAN: НОМЕР_5 (ПриватБанк), Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1486 від 25.09.2015 року видане Радою адвокатів Полтавської області , адреса знаходження: вул. 1 Травня, 8 Б, оф. 1 м. Хорол Лубенського району Полтавської області) до ОСОБА_2 ( РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса проживання : с. Орликівщина Лубенського району Полтавської області), представник відповідача : адвокат Чубенко Жанна Анатоліївна ( свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1414, видане радою адвокатів Полтавської області 25 червня 2014 року, юридична адреса: 37860, Полтавська область, Лубенський район с. Вишняки, вул. Шевченка, 43 а ), за участю третьої особи Хорольського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (юридична адреса: вул. Незалежності, 21 А м. Хорол Полтавська область, 37800, код ЄДРПОУ 22547940 ), Міністерства оборони України ( код ЄДРПОУ 00034022, адреса знаходження: проспект Повітрофлотський, будинок 6 м. Київ, 03168, Електронна пошта: admou@post.mil.gov.ua), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_2 , адреса знаходження: АДРЕСА_1 ) про визнання батьківства, - задовольнити.

Встановити юридичний факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ,№11 від 08.09.2015 року, складений Виконавчим комітетом Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області, а саме в графі «Батько» записати прізвище ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, а прізвище, ім`я, по батькові дитини, дату народження та місце народження залишити без змін.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 22.11.2024 року.

Суддя : О.В. Коновод